РІШЕННЯ № ІХ-015/2025
25 вересня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К, розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скарга Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01.07.2025 року про відмову йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 17.03.2025р. Особа_1 (далі – Скаржник) подав заяву про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
- 01.07.2025 р. КДКА Київської області ухвалено рішення про допуск Особа_1 до складання кваліфікаційного іспиту, який було призначено на 01.07.2025 о 10 год 00 хв.
- 01.07.2025р., КДКА Київської області ухвалено рішення про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту, визнання Особа_1 таким, що не склав письмову частину іспиту та недопуск до складання усної частини іспиту, а також відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту (далі – Рішення). Підставою для прийняття Рішення стало затвердження результату кваліфікаційного іспиту у 40 (сорок) балів. За результатами письмової частини іспиту Скаржник отримав: завдання № 1 — 0 балів, завдання № 2 — 0 балів, завдання № 3 — 20 балів, завдання № 4 — 20 балів. Оскільки мінімальний прохідний бал 80 балів, він вважається таким, що не склав письмовий іспит і не допускається до усної частини відповідно до п. 13.12 розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року N 270, з відповідними змінами та доповненнями (далі – Порядок).
- 07.07.2025р. Особа_1 отримав копію зазначеного рішення.
- 08.08.2025 року Скаржник з порушенням 30-денного строку, передбаченого ч. 5 ст. 9 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі − Закон), звернувся зі скаргою на зазначене рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- 03.09.2025 року до ВКДКА надійшли витребувані матеріали кваліфікаційної справи.
- 04.09.2025 року т.в.о. голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі.
- 25.09.2025 року до ВКДКА надійшло клопотання Скаржника про поновлення строку на оскарження Рішення. Поважність причин пропуску строку на оскарження Рішення обґрунтовує тим, що доступ до матеріалів кваліфікаційної справи отримав 01.08.2025 р., у зв’язку з чим порушив встановлений строк на звернення до ВКДКА й скарга на Рішення надійшла електронною поштою до ВКДКА 08.08.2025 р.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник не погоджується із оскаржуваним рішенням КДКА Київської області, вважає його незаконним, необ’єктивним, заангажованим та таким, що пов’язане із колишньою професійною діяльністю як детектива НАБУ, зважаючи на таке.
- Скаржник обрав екзаменаційний білет № 14, який складався із 4 (чотирьох) письмових завдань.
- Першим завданням у цьому білеті була підготовка позовної заяви зі спору про визнання заповіту недійсним від імені представника Гука Степана Івановича, який згідно з фабулою справи був спадкоємцем за законом померлого батька Гука Івана Івановича.
- Згідно з оскаржуваним Рішенням підготовлена Скаржником робота є неправильною, позовна заява не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, аргументація безсистемна та не має належного правового обґрунтування. За результатами оцінки відповіді на це питання поставлено 0 балів всіма учасниками КДКА Київської області, а роботу оцінено на “незадовільному рівні”.
- Представники КДКА Київської області, на обґрунтування свого висновку щодо виставлення найменшої оцінки, вказали наступні виявлені як на їх думку недоліки:
- У підготовленій позовній заяві вказано, що вона подається до Нікопольського районного суду, в той час, як у місті Нікополі Дніпропетровської області є тільки Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
- Відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету сторін відсутні.
- Державного нотаріуса вказано третьою стороною, а не третьою особою. Також зазначено, що Скаржник не врахував, що нотаріус є публічною особою, якій державною надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, а отже нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Тобто, Скаржник помилково зазначив державного нотаріуса третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
- Відповідно до п. 15 Порядку, “незадовільним рівнем” є таке письмове завдання, яке не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
- На думку Скаржника, у написаній роботі допущені Скаржником неточності, а також помилки точно не є грубими змістовними помилками щодо принципових аспектів поставленого питання, а деякі з описаних “недоліків” з боку КДКА Київської області взагалі є формальними та не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема:
- Відповідно до фабули справи у першому завданні не було вказано назву населеного пункту (зазначено “м. ХХХХХ, Н-ської область”), а представниками КДКА Київської області зазначено, що у разі відсутності конкретної інформації у фабулі, її можна додумувати на власний розсуд. Враховуючи це, а також з огляду на відсутність чітко визначеного населеного пункту чи суду у фабулі справи, визначення як помилки некоректної назви суду у позовній заяві є безпідставним та нелогічним.
- Незазначення інформації про наявність або відсутність електронного кабінету сторін хоч і є формальним порушенням, однак точно не є грубою змістовною помилкою щодо принципових аспектів поставленого питання. Найгіршим наслідком такого порушення може бути тимчасове залишення заяви без руху та встановлення заявникові строку для усунення недоліків.
- Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12.11.2020 (справа № 200/3452/17) вказав, що нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а отже висновки КДКА Київської області є спірними та такими, що не узгоджуються із наявною практикою судів. Більше того, навіть ймовірне помилкове визначення нотаріуса третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, також не є грубою змістовою помилкою щодо принципових аспектів поставленого питання і не тягне для розгляду позовної заяви по суті жодних негативних наслідків.
- На думку Скаржника, вказані вище обставини свідчать про те, що підготовлена Скаржником відповідь точно не містить грубих змістовних помилок щодо принципових аспектів поставленого питання, а написана позовна заява у відповідь на питання № 1 відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства (оскільки жодних об’єктивних недоліків в цій частини в обґрунтуванні рішення КДКА Київської області не вказано). У написаній позовній заяві чітко та послідовно викладено фактичні обставини справи, правові підстави, зокрема вимоги ст. 1257 ЦК України, як передумови для визнання заповіту недійсним, а також вказано на інші вимоги законодавства, що регулює це питання. Із зазначеного слідує, що написана робота із висвітленням всіх основних ключових аспектів, послідовним юридичним та фактичним обґрунтуванням позовних вимог, згідно з критеріями, що вказані у Порядку, може відповідати “доброму рівню”, а виставлення оцінки 0 з боку всіх членів КДКА одноголосно є свідченням упередженості та необ’єктивності такого рішення.
- Таким чином, висновок КДКА Київської області щодо оцінки відповіді на завдання № 1 у 0 (нуль) балів є безпідставним та необ’єктивним.
- Другим завданням у білеті була підготовка позовної заяви визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.
- На думку Скаржника, згідно з оскаржуваним Рішенням КДКА Київської області підготовлена ним відповідь на друге завдання є неправильною, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам Цивільного процесуального кодексу України. За результатами оцінки відповіді на це питання поставлено 0 балів всіма учасниками КДКА Київської області, а роботу оцінено на “незадовільному рівні”. Самі ж представники КДКА Київської області, на обґрунтування свого висновку щодо поставленої найменшої оцінки вказали наступні виявлені ними недоліки:
- Відсутність інформації про повне найменування для юридичних осіб.
- Невказання відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету сторін.
- Відсутність інформації щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, вжиття заходів забезпечення доказів або позову, інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.
- Аналогічно із відповіддю на перше питання, у написаній роботі на друге запитання допущені неточності, а також невідповідності не є грубими змістовними помилками щодо принципових аспектів поставленого питання, а окремі з описаних “недоліків” з боку КДКА Київської області взагалі не відповідають фактичним обставинам справ та судовій практиці, зокрема:
- Відсутність інформації про повне найменування для юридичних осіб. Мова йде про невказання Скаржником повної організаційно-правової форми відповідних юридичних осіб, оскільки Скаржником зазначено “ТОВ” замість “товариство з обмеженою відповідальністю”. Відповідна вимога є абсолютно формальною, оскільки Скаржником вказано ЄДРПОУ юридичної особи, а також її місцезнаходження. Судова практика взагалі не враховує відповідні недоліки, як невідповідність статті 175 ЦПК України, а вказання КДКА Київської області цієї обставини, як “грубого порушення” є черговим свідченням формального та необ’єктивного підходу до оцінювання відповіді на питання.
- Невказання відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету сторін, як і в раніше описаному абзаці є несуттєвим порушенням, яке не тягне за собою значних юридичних наслідків.
- Третя частина описаних КДКА Київської області “грубих порушень” потребує детальнішого дослідження, а саме:
- Відсутність інформації щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору. У п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України чітко зазначено, що така інформація вказується лише у випадку, якщо такі заходи проводилися, або якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок врегулювання спору. Відповідно до норм законодавства відсутній обов’язок досудового врегулювання спору у справах відповідної категорії, а отже не вказання такої інформації не є будь-яким порушенням законодавства.
- Аналогічно із попереднім пунктом є вимога, щодо вказання відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову, оскільки п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказує, що ці вимоги зазначаються тільки якщо відповідні заходи здійснювались.
- Відсутність інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів. Хоч формально це і є незначний недолік, однак він не є грубим порушенням та не призведе до значних юридичних наслідків для сторони у справі.
- Розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи. Вказаний недолік не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки у підготовленій Скаржником відповіді вказано про розмір судових витрат, як сума, яку понесено позивачем у зв’язку з розглядом справи.
- Скаржник вважає, що вказані вище обставини свідчать про те, що підготовлена Скаржником відповідь на друге питання точно не містить грубих змістовних помилок щодо принципових аспектів поставленого питання, а написана Скаржником позовна заява відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства (жодних недоліків в цій частини в обґрунтуванні рішення КДКА Київської області не вказано). Із зазначеного слідує, що написана Скаржником робота з висвітленням всіх основних ключових аспектів, послідовним юридичним та фактичним обґрунтуванням позовних вимог, може відповідати задовільному або доброму рівню згідно з критеріями, що вказані у Порядку № 270, а виставлення Скаржникові оцінки 0 з боку всіх членів КДКА одноголосно є повторним свідченням упередженості та необ’єктивності.
- Таким чином, висновок КДКА Київської області щодо оцінки відповіді на завдання № 2 у 0 (нуль) балів є безпідставним та необ’єктивним.
- Третім завданням у білеті була підготовка апеляційної скарги на вирок суду щодо обвинуваченого якому інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
- Згідно з оскаржуваним рішенням підготовлена Скаржником робота не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі, відсутня достатня аргументація підстав оскарження, відповідь має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання, що вказує про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання. За результатами оцінки відповіді на це питання Скаржнику поставлено 20 балів всіма учасниками КДКА Київської області, а роботу оцінено на “задовільному рівні”.
- Відповідно до п. 15 Порядку № 270 “задовільним рівнем” є таке письмове завдання, яке містить наступні недоліки: – зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; – відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; – підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; – складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; – у роботі багато грубих орфографічних помилок; – відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
- Допущеними помилками, як на думку КДКА Київської області, є наступне:
- Вказуючи на необґрунтованість вироку суду Скаржником не вказано на вимоги ч. 1 ст. 370 КПК України щодо того, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
- Скаржником не вказано норми ч. ч. 1, 3 ст. 21 КПК України щодо того, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом та інше.
- Належним чином не обґрунтована вимоги вказані в підготовленій апеляційній скарзі, а також відсутнє правове обґрунтування.
- На думку Скаржника, описані у оспорюваному рішенні “недоліки” є абсурдними, оскільки відповідно до п.п. 1, 2 вказаних вище недоліків КДКА вказує як на помилку необхідність вказання в апеляційній скарзі загальних вимог законодавства щодо вироків суду та загальних засад кримінального провадження, що суперечить змісту ст. 396 КПК України стосовно обов’язкових вимог до змісту апеляційної скарги. Більше того, відображення у апеляційній скарзі вказаних КДКА Київської області загальних вимог жодним чином не підсилить зміст аргументів процесуального характеру, а лише свідчить про черговий формалізм у підході до написання відповідного документу. Статті 7 та 22 КПК України гарантують змагальність та свободу у формуванні правової позиції, зокрема — у виборі правових аргументів. Тобто сторона сама вирішує, що і як обґрунтовувати — закон не вимагає вказувати загальні положення без зв’язку з фактами.
- Щодо пункту 3 виявлених “недоліків” з боку КДКА Київської області у підготовленій Скаржником роботі варто зауважити, що в них відсутні будь-які конкретні дані, які б дозволяли ідентифікувати та зрозуміти суть відповідного недоліка. Відсутність “належного” обґрунтування вимог апеляційної скарги так як і “відсутність правового обґрунтування” не відповідає фактичним обставинам справи. На сторінках 6-9 роботи наявні всі чіткі фактичні обставини справи, а також використано необхідні норми законодавства щодо юридичних передумов розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, а також оскарження вироку суду за результатами такого розгляду, що регулюється ст.ст. 381-382, 393-395 КПК України.
- Скаржник вважає, що вказані вище обставини свідчать про те, що підготовлена Скаржником відповідь на питання №3 демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв’язку між ними, знання назв і змісту нормативно-правових актів, знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей, вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм, а отже може відповідати “доброму або відмінному рівню” згідно з критеріїв, що вказані у Порядку № 270, а виставлення оцінки 20 з боку всіх членів КДКА одноголосно є свідченням упередженості та необ’єктивності.
- Таким чином, висновок КДКА Київської області щодо оцінки відповіді на завдання №3 у 20 (двадцять) балів є безпідставним та необ’єктивним.
- Четвертим завданням у білеті була підготовка висновку щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої професійної (правничої) допомоги по фабулі наданої справи.
- Згідно з оскаржуваним рішенням підготовлена Скаржником відповідь на питання № 4 містить недоліки, зокрема:
- У відповіді відсутній аналіз проблемних правовідносин та правова аргументація стосовно викладеної у фабулі ситуації.
- Не зазначено назв органів, до яких слід звертатись, крім суду, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також відсутній опис очікуваного позитивного результату.
- За результатами оцінки відповіді на це четверте завдання Скаржнику поставлено 20 балів всіма учасниками КДКА Київської області, а роботу оцінено на “задовільному рівні”.
- Описані у оспорюваному Рішенні “недоліки” є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та свідчать про необ’єктивність при оцінці роботи.
- Скаржник зазначив, що термінологія “висновок щодо правової позиції та тактики захисту” або “надання іншої професійної (правничої) допомоги по фабулі наданої справи”, як і зміст цього документу не є чітко регламентований законодавством, а отже будь-які доводи та оцінки КДКА Київської області є виключно їх суб’єктивним баченням щодо цього питання. Оцінка КДКА Київської області містить суто формальний підхід, оскільки останніми не враховано те, що Скаржником було підготовлено аналіз проблемних правовідносин (неповернення майна третіх осіб), надано правову аргументацію в кожному з пунктів відповіді (вирок, який стосується інтересів третіх осіб, не вирішено долю речових доказів, поновлення строків апеляційного оскарження, санкції статті 115 КК України тощо). При цьому, Скаржником надано конкретні рекомендації на подання апеляційної скарги на вирок Франківського районного суду м. Львова, як одного із найбільш дієвих методів відновлення порушеного права Кріль У.З. щодо автомобіля Тойота Фортунер. Не вказання назви суду апеляційної інстанції є формальністю, яка для людини із мінімальними навичками володіння мережею Інтернет не створює будь-яких перешкод.
- Скаржник переконаний, що вказані вище обставини свідчать про те, що підготовлена ним відповідь на питання №4 демонструє достатнє знання правових понять і категорій та взаємозв’язку між ними, вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм, а отже може відповідати “доброму рівню” згідно з критеріїв, що вказані у Порядку, а виставлення оцінки 20 з боку всіх членів КДКА одноголосно є ще одним свідченням упередженості.
- Таким чином, висновок КДКА Київської області щодо оцінки відповіді на завдання №4 у 20 (двадцять) балів є безпідставним та необ’єктивним.
- Скаржник вказує, що формальний характер порушень, які вказані у оскаржуваному Рішенні КДКА Київської області, одноголосність всіх членів у прийнятті Рішення, а також явна невідповідність балів за відповіді на питання №1 та №2 (0 балів), вказує на заангажованість осіб, які здійснювали перевірку цієї роботи, їх необ’єктивність та упередженість стосовно письмової роботи.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- За результатами оцінювання письмового завдання № 1 Скаржник отримав середній бал – 0 (нуль). За результатами оцінювання письмового завдання № 2 Скаржник отримав середній бал – 0 (нуль). За результатами оцінювання письмового завдання № 3 Скаржник отримав середній бал – 20 (двадцять). За результатами оцінювання письмового завдання № 4 Скаржник отримав середній бал – 20 (двадцять). Середній бал за результатами складення письмового іспиту Особа_1 становить 40 (сорок) балів.
- Відповідно до пункту 13.12 розділу 4 Порідку № 270, особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит. Таким чином, Особа_1 вважається таким, що не склав письмовий іспит і до складення усного іспиту не допущений.
- При оцінюванні першого письмового завдання, яке було виконано Особа_1, членами палати та Головою КДКА Київської області, які проводили його оцінювання враховане наступне.
- Особа_1, необхідно було скласти процесуальний документ, позовну заяву про визнання заповіту недійсним.
- Письмове завдання підготовлене Особа_1 неправильно, позовна заява не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, аргументація безсистемна не має належного правового обґрунтування.
- Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
- Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов’язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов’язок дотримання яких покладається на позивача.
- Так, у підготовленій Особа_1 позовній заяві вказано, що вона подається до Нікопольського районного суду, в той час як у місті Нікополі Дніпропетровської області є тільки Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, відомості щодо наявності або відсутність електронного кабінету сторін відсутні, третьою стороною, а не третьою особою Особа_1 вказує Державного нотаріуса.
- При визначенні третьої сторони (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору), Особа_1 не врахував, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб – учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
- Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов’язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов’язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
- Таким чином, помилково зазначати державного нотаріуса третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, так як рішення суду у справі не може вплинути на його права або обов’язки щодо однієї зі сторін.
- Вищевикладене свідчить про наявність значних прогалин у знаннях з відповідного питання та обґрунтовує застосування критеріїв оцінювання першого письмового завдання, як незадовільний рівень.
- При оцінюванні другого письмового завдання, яке було виконано Особа_1, членами палати та Головою КДКА Київської області, які проводили його оцінювання враховане наступне.
- Особа_1, необхідно було скласти процесуальний документ, позовну заяву про захист права власності на земельну ділянку або право користування земельною ділянкою.
- Письмове завдання підготовлене Особа_1 неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам Цивільного процесуального кодексу України.
- Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
- Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов’язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов’язок дотримання яких покладається на позивача.
- Так, підготовлена Особа_1 позовна заява не містить повного найменування для юридичних осіб, відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
- Також, позовна заява не містить інформації щодо відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, про вжиття заходів забезпечення доказів або позову, інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- До позовної заяви не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
- Вищевикладене свідчить про наявність значних прогалин у знаннях з відповідного питання та обґрунтовує застосування критеріїв оцінювання другого письмового завдання, як незадовільний рівень.
- При оцінюванні третього письмового завдання, яке було виконано Особа_1, членами палати та Головою КДКА Київської області, які проводили його оцінювання враховане наступне.
- Особа_1, необхідно було скласти процесуальний документ, апеляційну скаргу на вирок суду.
- Підготовлена Особа_1 апеляційна скарга не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі, відсутня достатня аргументація підстав оскарження, відповідь має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання, що вказує про невірне розуміння окремих аспектів постановленого питання.
- Вказуючи на необґрунтованість вироку суду, Особа_1 не вказав, зокрема, що згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
- Частина 3 ст. 370 КПК України визначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
- Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, зазначене передбачено ч. 4 ст. 370 КПК України.
- Крім того, Особа_1 не зазначив, що відповідно до ч. 1, ч. 3 стаття 21 Кримінального процесуального кодексу України, (доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень), кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
- Також, Особа_1 не обґрунтував належним чином вимоги, вказані в підготовленій апеляційній скарзі, правове обґрунтування відсутнє.
- Вищевикладене свідчить про недостатню теоретичну підготовку, прогалини у знаннях національного законодавства України та обґрунтовує застосування критеріїв оцінювання третього письмового завдання, як задовільний рівень.
- При оцінюванні четвертого письмового завдання, яке було виконано Особа_1, членами палати та Головою КДКА Київської області, які проводили його оцінювання враховане наступне.
- Особа_1, необхідно було скласти висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої професійної правничої (правової) допомоги по фабулі наданої справи.
- Письмове завдання підготовлене Особа_1 містить недоліки, зокрема, у відповіді відсутній аналіз проблемних правовідносин та правова аргументація стосовно викладеної у фабулі ситуації. Не зазначено назв органів до яких слід звертатися, крім суду, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також, відсутній опис очікуваного позитивного результату від вказаних дій.
- Вищевикладене свідчить про недостатню теоретичну підготовку та обґрунтовує застосування критеріїв оцінювання четвертого письмового завдання, як задовільний рівень.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року № 5076-VІ.
- Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року N 270, з відповідними змінами та доповненнями.
- Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент).
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Згідно з п. 3.29 та п. 3.30 Регламенту, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія визнає причину пропуску строку на оскарження Рішення поважною та вважає за доцільне поновити Скаржникові строк на оскарження Рішення.
- За наслідками розгляду матеріалів кваліфікаційної справи, зокрема відповідей Скаржника на завдання письмового іспиту, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновків, що відповіді на письмові завдання №1 та №2 іспиту було помилково оцінені кваліфікаційною палатою КДКА регіону у 0 балів.
- Так, 0 балів (“незадовільний рівень”) оцінюється у випадку, якщо письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства (п. 15 Розділу 4 Порядку).
- Безсистемності, алогічності та інших визначених недоліків в письмовому завданні Скаржника ВКДКА виявлено не було. Таким чином, з урахуванням доводів Скаржника, зазначених вище в п.п. 15 та 20 цього рішення, оцінювання завдань письмового іспиту не відповідає критеріям, встановленим пунктом 15 Розділу 4 Порядку для незадовільного рівня знань.
- Виходячи з наведеного, КДКА регіону необґрунтовано оцінила перше та друге завдання на незадовільний рівень, тобто у 0 балів.
- КДКА регіону відійшла від встановлених критеріїв Порядку та безпідставно оцінила перше та друге завдання на незадовільний рівень.
- Отже, оцінка КДКА регіону результатів іспиту не відповідає вимогам Порядку, що є підставою для скасування Рішення та направлення справи для проведення повторного кваліфікаційного іспиту в найближчий час проведення таких іспитів.
- З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ст. 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1,- задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01.07.2025 року про відмову про відмову Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – скасувати.
- Зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області провести повторний кваліфікаційний іспит для Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.
- Матеріали кваліфікаційної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА