РІШЕННЯ № ІХ-027/2025 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 233 від 11.06.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № ІХ-027/2025

25 вересня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К, розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 233 від 11.06.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. До дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області надійшла Особа_1 стосовно адвокатки Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Київською міською ВКДКА, обліковується в Раді адвокатів м. Києва) щодо грубого порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
2. Станом на час проведення перевірки, а також на дату розгляду скарги, інформація про адвоката Особа_2 з Єдиного реєстру адвокатів України не виключено, відомості про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю – відсутні, а також відсутні відомості щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.
3. Адвокатка Особа_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність за адресою: Інформація_2.
4. 20.04.2025 року адвокат Особа_2 надала письмові пояснення щодо обставин викладених у скарзі Особа_1.
5. Згідно доручення голови палати перевірка доводів скарги здійснювалася адвокатом, який вважав що слід відмовити в порушенні дисциплінарної справи через відсутність в діях адвокатки Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
6. 11.06.2025р. Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної падати прийняла рішення, яким відмовила у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатки Особа_2.
7. 14.07.2025р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати від 11.06.2025р. про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 та зареєстрована 14.07.2025 за вхід. №29103, тобто в межах встановлених процесуальних строків.
8. 04.08.2025р. за вх. № 29590 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісією адвокатури Чернівецької області надійшли матеріали справи відносно Особа_2. Інформація щодо оскарження рішення КДКА Чернівецької області від 11.06.2025 р. відносно адвоката Особа_2 до Чернівецького окружного адміністративного суду до КДКА Чернівецької області не надходила. Адвокат Особа_2 раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
9. 12.08.2025р., вих. № 4705 т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти на черговому засіданні питання за матеріалами справи за скаргою Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати від 11.06.2025р. про відмову у порушення дисциплінарної справи відносно адвокатки Особа_2.
10. До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати, зареєстрована 14.07.2025р. про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
11. Відповідні до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
12. Скаржник зазначає, що засобами електронного зв’язку отримав оскаржуване рішення 07.07.2025р., а отже строк 30 днів для оскарження рішення до ВКДКА слід обраховувати з цього дня.
13. ВКДКА встановила, що за даними електронного листування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати від 11 червня 2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 Особа_1 було надіслано 07.07.2025р. Засобами поштового зв’язку вказане рішення Скаржнику не направлялось.
14. Враховуючи викладене вище, строк, визначений ч. 3 ст. 39 Закону «України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Скаржником не порушено.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

15. Скаржник зазначає, що звернувся зі скаргою до КДКА Чернівецької області щодо неправомірної діяльності адвоката Особа_2, порушення адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 7, ч. 2, ст. 8 Правил адвокатської етики.
16. У своїй скарзі Особа_1, зокрема, вказує, що адвокатка Особа_2 уклала договір про надання правничої допомоги з її дитиною Особа_3, з порушенням вимог чинного законодавства та правил адвокатської етики, що несе ризики та завдає шкоди правам та інтересам її дитини, а також подала позовну заяву в інтересах неповнолітньої про стягнення аліментів з її матері – Особа_1 на користь дитини.
17. Крім цього, здійснюючи представництво неповнолітньої Особа_3, адвокатка Особа_2 заявила позов проти обох батьків, заявляючи, що такий позов має право подати дитина, залучивши адвоката, коли між дитиною та батьками існує конфлікт, в тому числі конфлікт інтересів.
18. Саме конфліктом інтересів з обома батьками адвокатка Особа_2 обґрунтувала подання позову від імені дитини та укладення договору про надання правничої допомоги без згоди батьків.
19. Особа_1 вказує, що адвокатка не тільки батьків не повідомила про укладення такого договору з дитиною, але і орган опіки та піклування до відома не поставила, хоча всюди адвокат заявляє, що наявний конфлікт у родині і дитина до неї звернулась через певну сімейну ситуацію, в якій опинилась.
20. Відтак, зазначає про порушення адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 7, ч. 2, ст. 8 Правил адвокатської етики.
21. Просить скасувати рішення ДП КДКА Чернівецької області від 11.06.2025р. та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
22. 20.04.2025 року адвокат Особа_2 надала письмові пояснення щодо обставин викладених у скарзі Особа_1, у яких, зокрема, зазначила наступне.
23. Скаржник Особа_1 є процесуальним опонентом адвоката Особа_2 та клієнта Адвокатського бюро Особа_4 – Особа_3 у справі Інформація_3, яка розглядається в Печерському районному суді міста Києва. Предметом позовних вимог у вказаній справі є стягнення на користь Особа_3 аліментів з обох батьків, в тому числі зі скаржника Особа_1.
24. Особа_1 не виконує свій безумовний обов’язок з утримання дочки Особа_3 до повноліття останньої й системно та тривалий період часу порушує інші права дитини, в тому числі, ігнорує право дитини на правову допомогу.
25. Особа_1 порушує право власності дитини на аліменти, які сплачує батько дитини Особа_4 на утримання Особа_3 до повноліття останньої на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 19.11.2018 року про затвердження мирової угоди в справі Інформація_4. Вказана мирова угода перебуває на примусовому виконанні в Печерському відділі Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) – виконавче провадження Інформація_5.
26. Особа_1 є заступником міського голови. Служба у справах дітей та сімʼї Інформація_6 області є підрозділом Інформація_6 області.
27. Навчальний заклад, де здобуває освіту Особа_3 – ліцей № 5 міської ради та Центр соціальних служб Інформація_6 області перебувають у службовій залежності від заступника міського голови міста Особа_1.
28. Особа_1 подавала та продовжує подавати скарги та численні звернення на свою матір Особа_5, яка займається вихованням Особа_3 з народження, та колишнього чоловіка Особа_4.
29. Таким чином, замість налагодження стосунків у родині Особа_1 системно та цілеспрямовано використовує свої права всупереч інтересам дитини, тривало і системно порушує та ігнорує права та інтереси дитини Особа_3.
30. Скаргу, подану громадянкою Особа_1, адвокатка вважає такою, що має на меті виключно чинення тиску на адвоката в судовій справі Інформація_3, або взагалі усунення адвоката від участі у справі.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення КДКА регіону.

31. 17 липня 2024 року до Адвокатського бюро Особа_4 звернулась Особа_3, яка, прибувши зі старшою повнолітньою сестрою Особа_6, повідомила, що протягом тривалого часу її батько Особа_4 сплачував аліменти на її банківський рахунок, а мати Особа_1 отримувала ці кошти та розпоряджалась ними на власний розсуд.
32. Між адвокатським бюро Особа_4, від імені якого діє керівник – адвокатка Особа_2 та Особа_3 було укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 17 липня 2024 року, за яким надається правова (професійна правнича) допомога на умовах рго bono, що не заборонено законом.
33. Будь-яких даних щодо відсутності добровільного бажання на укладання договору про надання правової допомоги, а також наявності впливу чи тиску не має, що зумовлює висновок про не підтвердження даних скарги в цій частині.
34. І навпаки, активні дії Особа_3 щодо підтримання поданої позовної заяви та оформлення процесуальних документів, спростовують доводи скарги щодо використання дитини поза її волею.
35. При цьому, Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги не міг бути укладений за згодою батьків, оскільки вони є відповідачами за первісним позовом Особа_3, передбаченим статтею 59 Конституції України, і це право не може бути обмежено.
36. червня 2024 року Особа_3, виповнилося 14 років, після досягнення 14-річчя Особа_3 самостійно та вільно обрала своє місце проживання з бабусею Особа_5 (матір’ю скаржниці) та батьком, в будинку батька Особа_4 по вулиці Інформація_7.
37. Слід зазначити, що Верховна Рада України, ратифікуючи Європейську конвенцію про здійснення прав дітей (1996 року), заявила, що дія цієї Конвенції поширюється на розгляд судами справ, що стосуються: усиновлення дитини; встановлення опіки, піклування над дитиною; визначення місця проживання дитини; позбавлення або оспорювання батьківських прав; інших питань про відносини між батьками та дитиною; будь-яких інших питань, що стосуються дитини особисто, а також питань її сімʼї (у тому числі її виховання, поновлення батьківських прав, управління її майном).
38. Отже, можна констатувати, що Європейська конвенція про здійснення прав дітей має предметом свого регулювання правовідносини у даній справі. Метою цієї конвенції є надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.
39. Європейська конвенція про здійснення прав дітей, зокрема та серед іншого, зазначала в статті 4, що за винятком, передбаченого статтею 9, дитина має право подавати особисто або через інших осіб чи органи клопотання про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, що стосуються її у випадках, коли внутрішнє законодавство позбавляє суб’єктів батьківської відповідальності права представляти дитину в результаті виникнення у них конфлікту інтересів з останньою (в контексті зазначеного міжнародного акту, спеціальним представником може бути, зокрема, адвокат); в статті 5, як інші процесуальні права: права клопотати про одержання допомоги від відповідної обраної ними особи у висловленні ними своєї думки; права клопотати самостійно або через інших осіб чи органи про призначення окремого представника, а у відповідних випадках – адвоката; права призначити свого представника; права здійснювати деякі або всі права сторін у такому процесі.
40. Тобто, зазначені міжнародні акти як найвищі інтереси дитини ставлять максимальний обов’язок держави, як на законодавчому рівні так і на рівні адміністративного, судового обов’язку держави, як на законодавчому рівні так і на рівні адміністративного, судового захисту надавати можливість дитині (особі до 18 років) приймати безпосередню участь в справах щодо захисту своїх інтересів, особливо у випадку наявності конфлікту з особами, які несуть батьківську відповідальність, в тому числі призначати/обирати свого представника.
41. Зазначеної позиції дотримується також Верховний Суд у своїй постанові від 16 червня 2021 року у справі № 369/13467/20. У цій же постанові Верховний Суд зауважив, що відсутність згоди батьків не нівелює правових наслідків укладення такого договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво.
42. За ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
43. Статтею 179 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
44. Згідно з ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
45. Частиною 4 статті 152 Сімейного кодексу України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
46. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема, про стягнення аліментів.
47. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22.
48. Не відповідають дійсності твердження скаржниці щодо ненадання відповідей на адвокатські запити її адвоката, що спростовується наявною копією поштового листа. Крім того, запитувана інформація містить адвокатську таємницю і у відповідності до ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надається фізичною особою виключно за її згодою.
49. Клієнт Адвокатського бюро Особа_4 Особа_3 не надала Адвокатському бюро Особа_4 та адвокатці Особа_2 згоди на розголошення адвокатської таємниці.
50. Вказана відповідь була направлена адвокатці цінним листом з описом вкладення 08.10.2024р. 0405000046280, який нею не було отримано у поштовому відділенні, внаслідок чого, повернувся у місто Київ.
51. Ігнорування неодноразових запитів адвокатки в інтересах Особа_1 з вимогою надання документів, що містить адвокатську таємницю, а також як до фізичної особи, не є порушенням з боку адвокатки Особа_2, а тому слід розцінювати це як чинення тиску на адвоката, як на представника Особа_3 – опонента Особа_1 в справі Інформація_3 та перешкоджання законній адвокатській діяльності, з приводу чого адвокатом Особа_2 подана 18 квітня 2025 року відповідна заява до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України.
52. Частиною 3 статті 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що обов’язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю.
53. Не знайшли свого підтвердження доводи скаржниці про протиправне направлення неповнолітньої Особа_3 до психолога та неправомірне проходження психологічного обстеження.
54. Так, з психологом-педагогом Особа_7, неповнолітня Особа_3 почала працювати до звернення за правничою допомогою до адвоката Особа_2
55. Вибір психолога для роботи з Особа_3 був здійснений батьком дитини і за його згодою на початку 2024-2025 навчального року, а також з відома бабусі дитини, яка безпосередньо виховує та опікується нею.
56. В рамках проведеного 09 та 10 грудня 2024 року психологом-педагогом Особа_7 обстеження дитини у результаті застосування науково обґрунтованих методів психологічного оцінювання психологом зроблено наступний висновок: “На основі проведеного психологічного обстеження встановлено, що Особа_3, потребує стабільного, безпечного та підтримуючого середовища для свого гармонійного розвитку. Проживання з бабусею забезпечує необхідний психологічний комфорт, відчуття безпеки та стабільності, що сприяє її емоційному благополуччю та гармонійному особистісному розвитку. Водночас, для забезпечення належних умов життя та розвитку необхідна матеріальна підтримка з боку обох батьків у вигляді аліментів. Це сприятиме задоволенню ключових потреб дитини в освіті, соціальній адаптації, оздоровленні та позашкільному розвитку. Надання такої підтримки є необхідною умовою для забезпечення її гармонійного зростання та подальшого успішного інтегрування в суспільство”.
57. З метою підтвердження обґрунтованості психологічного висновку та його об’єктивності, було отримано Рецензію на Психологічний висновок психолога-педагога Особа_7 (від 23.01.2025) за результатами обстеження Особа_3.
58. Таким чином, рецензований Психологічний висновок Особа_7 та дані проведених нею досліджень, є науковими та обґрунтованими, методики валідними надійними, а позиція автора – неупередженою, що дає змогу використати цей документ відповіді на питання про самостійність дій та рішень неповнолітньої Особа_3 відсутність психологічного впливу на неї з боку батька, бабусі, адвоката.
59. Крім цього, неповнолітня Особа_3 надала адвокату Особа_2 згоду розголошення інформації, яка стала відома адвокату у зв’язку з роботою з психологом, будь-якої іншої інформації щодо неї, в тому числі тієї, що має обмежений доступ.
60. Відповідно до статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги. Відповідно до ст. 34 Конституції встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – свій вибір.
61. Згідно із ст.ст. 55, 59 Конституції кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
62. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
63. В той же час, положення 4.2 ст.19 Конституції України не розповсюджується діяльність адвоката, оскільки останній не належить до державних органів влади, що дає право на певну свободу дій, яка обмежується заборонювальними нормативно-правовим актами.
64. Тому, дисциплінарна палата вважає, що адвокату надано відповідне право захищати інтереси Клієнта в будь-який не заборонений законом спосіб, при цьому інтереси Клієнта адвоката є пріоритетними.
65. Палатою не встановлено обставин при яких інтереси Клієнта зазнали негативних змін, та причинний зв’язок пов’язаний з діями адвоката.
66. Правова позиція адвоката, методи та засоби які використовуються адвокатом з метою досягнення мети, узгодженої із Клієнтом, якщо вони не порушують заборонювальні норми, може викликати незадоволення опонентів по справі, але не може бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності.
67. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
68. Надані адвокатам професійні права, а також честь і гідність адвоката охороняються законом. Оскільки ці права забезпечуються відповідними гарантіями адвокатської діяльності, спрямованими на реалізацію професійних прав адвоката, то і вони також підлягають охороні
69. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, а скаржником таких не наведено, що стали б підставою для застосування ст. 7, 8 Правил адвокатської етики.
70. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
71. Частиною 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
72. Відповідно до ст.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність встановлено, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
73. Відносно дій адвоката діє презумпція невинуватості.
74. Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком серед іншого є й порушення Правил адвокатської етики.
75. Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, мас кожен, кому відомі факти такої поведінки.
76. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на Його користь (п.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність).
77. Аналізом вказаних вище норм Закону та ПАЕ не знайшло своє підтвердження порушення адвокаткою Особа_2 обовʼязків, оскільки вказані вище норми не можуть бути застосовані до виниклих правовідносин та поведінки адвоката в даних конкретних обставинах.
78. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях.
79. Дисциплінарна палата вважає, що матеріали дисциплінарної справи не містять переконливих доказів того, що адвокатка Особа_2 вчинила будь-які діяння, що є дисциплінарним проступком відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а скаржником не доведено зворотного.
80. З огляду на наведене вище, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати від 11 червня 2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Київською міською ВКДКА, обліковується в Раді адвокатів м. Києва), у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

81. Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Чернівецької області від 11.06.2025 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
82. Зокрема, зазначає, що рішенням встановлено факт правомірності укладеного договору, що виходить за межі суті та повноважень комісії під час розгляду поданої скарги, надається оцінка обставинам, які знаходяться в межах компетенції суду, а не кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, що випливає з вимог чинного законодавства (ст. 215 ЦК України, ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
83. В рішенні зазначено, що дитина уклала договір, будучи у супроводі своєї повнолітньої сестри. Однак чинне законодавство не передбачає можливості представляти інтереси неповнолітньої дитини її рідними сестрами або братами за наявності батьків з якими дитина проживає.
84. В той же час питання укладення договору і наявності конфлікту між дитиною та батьками і порядок дій адвоката, який дізнався про наявність такої ситуації, чітко регламентований.
85. В тому числі правилами адвокатської етики на які я посилалась (ст. 37 Правил адвокатської етики). Як в заявах адвоката, так і зараз комісія дублює її аргументи, що я дію на шкоду інтересам своєї дитини. Однак в порушення вимог ст. 37 Правил адвокатської етики адвокат не виконала вимоги, згідно яких вона, якщо клієнт є неповнолітнім й інтереси клієнта, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), який свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), повинен поставити органи опіки та піклування до відома щодо зазначених дій опікуна (піклувальника) недієздатного (обмежено дієздатного) клієнта або законних представників (опікуна) неповнолітнього.
86. Також скаржник вказує, що в своєму рішенні КДКА зазначає, що 26.06.2024 року Особа_3 виповнилось 14 років і після досягнення 14-річчя вона самостійно та вільно обрала своє місце проживання з бабусею Особа_5 та батьком, в будинку батька Інформація_8. Це вказує, що в своєму рішенні КДКА посилалась на невірні та неправдиві відомості, перекручуючи зміст та дійсні факти, оскільки вказаний будинок не є житловим та не призначений для постійного проживання осіб (докази мною представлені, проте явно не були належним чином дослідженні), і не є місцем проживання батька, який на відповідний момент взагалі був відсутній в Україні, що підтверджується наданими мною матеріалами. Тобто дитина в 14 років почала проживати у готельно-ресторанному комплексі без батьків, що на думку комісії є таким, що відповідає нормам законодавства, загальним засадам та принципам виховання дитини, та моральним засадам суспільства. В цей час за дитиною належного батьківського виховання більше ніж півроку ніхто не здійснював, хоча за законодавством саме на батьків покладена відповідальність за дитину. Тобто, дитина проживала у готелі без батьків, що на думку КДКА для дитини 14 років є нормальним.
87. Зазначає, що неправильним є висновок, що запити направленні в межах збору доказів у ініційованій адвокатом Особа_2 справі є тиском на адвоката.
88. За вимогами чинного законодавства, в тому числі згаданої ст. 154 СК України, Особа_1 має право далі захищати інтереси своєї дитини, у звʼязку з чим був поданий та приєднаний до основної справи про визнання недійсним такого договору про надання правничої допомоги, укладений з АО Особа_4.
89. Факт звернення клієнта до адвоката як і факт укладення між ними договору перестає бути таємницею моменту, коли адвокат публічно називає особу своїм клієнтом або клієнт називає когось з адвокатів “своїм” та звертається до суду, надаючи документи підтвердження своїх повноважень, в тому числі посилаючись у своєму ордері на відповідний договір про правничу допомогу. Особи, яким адресовані дії, що вчиняються представником, мають право перевірити обсяг повноважень, наданий укладеним договором.
90. Крім того скаржник зазначає, що дитина не може бути направлена адвокатом на будь-яке дослідження на розсуд адвоката, а адвокатський запит не може підміняти собою механізм збору доказів механізмом проведення досліджень над неповнолітніми. Якщо дисциплінарні комісії ухвалюють рішення, яким адвокатам надається право визначати самостійно предмет, спосіб, методи та фахівця, що може здійснювати дослідження над малолітніми, це надає право на системні порушення вимог чинного законодавства та фактично легалізує вихід за межі повноважень адвоката, наділяючи його правами, притаманними батькам чи суду. Навіть органи опіки та піклування, що є спеціалізованими органами із захисту прав дітей, не наділені такими повноваженнями і завжди запитують батьків або звертаються до суду.
91. Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 11 червня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2, та притягнути її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

92. Статті 55, 59 Конституції України.
93. Цивільний кодекс України.
94. Частина 1 статті 18 та частина 4 статті 152 Сімейного кодексу України.
95. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
96. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року
97. Рішення Ради адвокатів України № 12 «Про надання роз’яснень статей 14, 15, 17 Правил адвокатської етики щодо відносин адвоката з клієнтом під час укладання договору про надання адвокатом правової (правничої) допомоги та межі перевірки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, які викладені у заявах (скаргах) «30» квітня 2024 року.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

98. Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали перевірки, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
99. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
100. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
101. Відповідно до ст.37 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
102. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних стадій врегульовано статтями 38-41 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
103. Дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку (ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від “30” серпня 2014 року № 120, зі змінами, далі – Положення).
104. Згідно частини першої ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
105. Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ст. 32 Положення).
106. ВКДКА зазначає, що КДКА регіону перевірені обставини, зазначені у скарзі, та надана їм відповідна оцінка.
107. Відповідно до рішення Ради адвокатів України № 12 Про надання роз’яснень статей 14, 15, 17 Правил адвокатської етики щодо відносин адвоката з клієнтом під час укладання договору про надання адвокатом правової (правничої) допомоги та межі перевірки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, які викладені у заявах (скаргах) «30» квітня 2024 року зазначено, зокрема наступне: оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовуються визначені цивільним законодавством загальні вимоги договірного права, що випливають із виникнення, дії та припинення договору, а також визначеного законом органу на їх тлумачення, то у кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та ВКДКА відсутні повноваження на оцінку правовідносин, що виникли між адвокатом і клієнтом шляхом застосування Правил адвокатської етики у процедурі дисциплінарного провадження. Таким чином, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та ВКДКА не можуть здійснювати оцінку наявності у адвоката повноважень на представництво або захист, що виникає з договору про надання правничої допомоги в суді, оскільки таке є прерогативою суду.
108. Статтями 55, 59 Конституції України визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань; кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
109. Згідно з ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
110. Частиною 4 статті 152 Сімейного кодексу України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
111. Статтею 179 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
112. За ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обовʼязки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
113. У постанові від 16 червня 2021 року у справі № 369/13467/20 Верховний Суд з посиланням на вказані норми, а також зауважив, що відсутність згоди батьків не нівелює правових наслідків укладення такого договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22.
114. Не відповідають дійсності твердження скаржниці щодо ненадання відповідей на адвокатські запити її адвоката, що спростовується наявною копією поштового листа. Крім того, запитувана інформація містить адвокатську таємницю і у відповідності до ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надається фізичною особою виключно за її згодою.
115. Клієнт Адвокатського бюро Особа_4, Особа_3 не надала Адвокатському бюро Особа_4 та адвокатці Особа_2 згоди на розголошення адвокатської таємниці, про що була направлена відповідь адвокатці Особа_1, який нею не було отримано у поштовому відділенні, внаслідок чого, повернувся відправнику.
116. Ігнорування адвокаткою Особа_2 неодноразових запитів адвокатки в інтересах Особа_1 з вимогою надання документів, що містить адвокатську таємницю, а також як до фізичної особи, адвокатка Особа_2, розцінює як чинення тиску на неї, як на представника Особа_3 – опонента Особа_1 в справі Інформація_3 та перешкоджання законній адвокатській діяльності, з приводу чого адвокатом Особа_2 подана 18 квітня 2025 року відповідна заява до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України.
117. Частиною 3 статті 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що обовʼязок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським обʼєднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю.
118. Не знайшли свого підтвердження також і доводи скаржниці про протиправне направлення неповнолітньої Особа_3 до психолога та неправомірне проходження психологічного обстеження.
119. Так, з психологом-педагогом Особа_7, неповнолітня Особа_3 почала працювати до звернення за правничою допомогою до адвоката Особа_2.
120. Вибір психолога для роботи з Особа_3 був здійснений батьком дитини і за його згодою на початку 2024-2025 навчального року, а також з відома бабусі дитини, яка безпосередньо виховує та опікується нею.
121. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, та вважає, що в діях адвоката відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
122. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

123. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
124. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 233 від 11.06.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА