РІШЕННЯ № ІХ-028/2025 за скаргою на рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 12/25 від 28.02.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІХ-028/2025

25 вересня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К, розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 12/25 від 28.02.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 20 січня 2025 року за Вх. № 33 до КДКА Житомирської області надійшла скарга Особа_1 від 20 січня 2025 року на дії адвоката Особа_2.
  2. Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 12/25 від 28 лютого 2025 року було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 за скаргою Особа_1.
  3. 21 березня 2025 року рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 12/25 від 28 лютого 2025 року було отримане Особа_1.
  4. 08 квітня 2025 року Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою від 08 квітня 2025 року на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 12/25 від 28 лютого 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  5. 08 квітня 2025 року вказана скарга була отримана Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та зареєстрована за Вх. № 27214.
  6. Листом Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 квітня 2025 року Вих. № 2532 скарга Особа_1 була повернута для усунення недоліків. Разом з тим, у вказаному листі було звернута увага скаржника на можливість порушення питання про поновлення строків на оскарження рішення у разі необхідності.
  7. 08 травня 2025 року Особа_1, усунувши недоліки, які були причиною повернення його скарги від 08 квітня 2025 року, повторно звернувся до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Житомирської області № 12/25 від 28 лютого 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  8. Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури листом від 16 травня 2025 року Вих. № 3245 витребував з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області матеріали справи відносно адвоката Особа_2 для розгляду скарги.
  9. 29 травня 2025 року за Вх.№ 28324 матеріали дисциплінарного провадження надійшли на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  10. 02 червня 2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив заступнику Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №12/25 від 28 лютого 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  11. Скарга Особа_1 подана з клопотанням про поновлення строку на оскарження.

Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. 20 січня 2025 року за Вх. № 33 до КДКА Житомирської області надійшла скарга Особа_1 від 20 січня 2025 року на дії адвоката Особа_2.
  2. Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Особа_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1) обліковується в Раді адвокатів Житомирської області, робоча поштова адреса: Інформація_2.
  3. Скарга Особа_1 обґрунтована тим, що адвокат Особа_2 являється представником його колишньої дружини Особа_3, у судових процесах за моєї участі починаючи з вересня 2023 року. Зазначає, що неодноразово під час участі у різних судових процесах та поза межами судових приміщень, адвокат Особа_2 неодноразово порушувала правила адвокатської етики як під час участі у судових процесах, так і під час надання правничої допомоги її клієнту та взаємодії з іншими адвокатами та державними органами, а саме:
  4. Свідоме надання суду неправдивої інформації:
    • при розгляді справи Інформація_3 Житомирським апеляційним судом Житомирської області в судовому засіданні 16.01.2024р. адвокат Особа_2 стверджувала, що «я (Особа_1) боюсь повертатись до України через воєнкомат та боюсь втратити статус батька дитини-інваліда». Крім того, в апеляційній скарзі адвокат вказала, що «Відповідач (Особа_1) скориставшись нагодою одразу отримав документ, що дитина є інвалідом і зробив відстрочку»;
    • при розгляді справи Інформація_4 у Приморському районному суді м. Одеси де він, Особа_1, є позивачем, Особа_3 – відповідач, остання ініціювала проти нього п’ятий позов за останні два роки – про стягнення додаткових витрат (Інформація_5). Так, у позовній заяві, підготовленій та поданою Особа_, у цивільній справі Інформація_5, представник Особа_3, адвокат Особа_2, вводить суд в оману, стверджуючи: «Лікування… (дитини) потребує не тільки коштів…, а ще й моральної і психологічної підтримки, тим більше, що батько Особа_1 не бере жодної участі у вихованні дитини. А батьківська-чоловіча моральна і психологічна підтримка насамперед потрібна нашому сину». Зазначає, що представник Особа_2 надає суду неправдиву інформацію щодо його небажання брати участь у житті сина, але це повністю протирічить справі, яка знаходиться на розгляді Приморського районного суду м. Одеси (справа Інформація_4) за позовом Особа_1 про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з ним батьком, який проживає окремо, в якій Особа_2 виступає представником Особа_3;
    • в судовому засіданні 28.11.2024 року в справі Інформація_5 адвокат Особа_2 висловила репліку «Особа_1 просто знущається» в обґрунтування листів Особа_1, які він надсилав Особа_3 щоб поцікавитись життям сина.
  1. Скаржник зазначає, що Особа_2 свідомо порушує будь-яку професійну етику, та систематично надає неправдиву інформацію та свідчення у всіх судах всіх інстанцій. Дана інформації являється повністю хибною та завдає шкоди його честі та гідності, оскільки має характер наклепу. Вона не підтверджена жодними доказами та єдиною метою таких заяв зі сторони представника є створення образу “жахливого” батька. Окрім цього, подібні заяви адвоката Особа_2 принижують його честь та гідність
  2. Надання свідомо неправдивої інформації у суді (справа Інформація_4).
  3. Скаржник зазначає, що в підготовче засідання, яке відбулось 23 жовтня 2024 року, ні Відповідач (Особа_3), ні її представник, Особа_2, не з’явились. В той же час, Особа_2 надала суду заяву про неможливість участі у засіданні через перебування Відповідача та представника відповідача закордоном.
  4. Разом з тим, адвокат Особа_2 надала суду неправдиві відомості щодо причини відсутності Відповідача. Після судового засідання, через представника Позивача (Особа_1) адвоката Особа_4 було направлено запит до управління Державної прикордонної служби України щодо можливого виїзду сина Позивача за кордон разом із Відповідачем. У відповідь отримано підтвердження про факт перетину кордону Відповідачем Особа_3 разом із сином, але цей виїзд мав місце вже після судового засідання, яке відбулося 23.10.2024 року. Так, згідно з довідкою Державної прикордонної служби України від 11.12.2024 року, Відповідач Особа_3 перетнула державний кордон 27 жовтня 2024 року о 18:27, тобто через 4 дні після проведення підготовчого судового засідання.
  5. Відповідно, адвокат Особа_2, завідомо навмисно надала суду неправдиві відомості, ввівши в оману як суду так і інших учасників процесу, що є порушенням Правил адвокатської етики та являється підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  6. Надання неправдивої інформації в суді (справа Інформація_5 на розгляді Богунського районного суду м. Житомира):
  7. Так, на попередньому судовому засіданні 28.11.2024 р. у якому Скаржник (Відповідач) брав участь у режимі відеоконференції, представник Позивача Особа_2, виголошуючи промову та здійснюючи публічні заяви в суді, заявила, що Відповідач, перебуваючи за кордоном, отримує значні доходи (цитата: “Якщо Особа_1 знаходиться за кордоном, отримує достатньо коштів”). При цьому, такі твердження систематично висловлюються адвокатом Особа_2 без надання будь-яких доказів чи підтверджень, що їх обґрунтовують, на переконання Скаржника свідчить про те, що адвокат Особа_2 вдається до подібних методів аргументації та публічних висловлювань у суді з метою введення суду в оману та створення викривленого негативного образу Скаржника як батька, в результаті цих дій принижується його гідність у суді, а суду та іншим учасникам процесу надається неправдива інформація.
  8. Порушення гідності особи, яка бере участь у справі під час виступів та промов у суді.
  9. В судових засіданнях адвокат Особа_2 неодноразово звинувачувала Скаржника (Особа_1) у вчиненні домашнього насильства:
  10. судове засідання від 28.11.2024 р. у справі Інформація_5 адвокат Особа_2 стверджувала, що листи Скаржника, які він надсилав своїй колишній дружині, щодо життя сина – є чиненням домашнього (психологічного) насилля по відношенню до Особа_3.
  11. судове засідання від 01.02.2024 р. у справі № Інформація_6. Зазначає, що окрім судового процесу у справі Інформація_5, адвокат Особа_2 вдавалась до публічних звинувачень у домашньому насиллі та чиненні тиску ще під час судових засідань у справі № Інформація_6 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну виплату аліментів. Так, у своїй промові адвокат Особа_2 декілька разів публічно звинуватила Скаржника у чиненні тиску та домашньому насильству по відношенню до Особа_3. Також вона публічно звинуватила Особа_1 у тому, що Особа_3 «навіть вийшла заміж за іншого чоловіка через домашнє насилля». Вказує, що на той момент не проживав з Особа_3, а остання взагалі знаходилась у відносинах з іншими чоловіком. Крім того, на питання представника Відповідача чи є в неї відповідні докази, судові вироки про притягнення мене до відповідальності за домашнє насилля, зважаючи на відповідні заяви, адвокат Особа_2 не змогла надати відповіді.
  12. Скаржник звертає увагу, що адвокат Особа_2 багато разів за один лише судовий процес публічно надавала суду неправдиві відомості та публічно принижувала його честь та гідність, звинувачуючи у злочинах, яких він не скоював.
  13. судове засідання від 28.02.2024 р. у справі № Інформація_6.
  14. У вказаному судовому засіданні продовжилися звинувачення адвоката Особа_4 у вчиненні Скаржником насильницьких дій у «переписках» з його колишньою дружиною Особа_3. Так, адвокат Особа_2 сказала репліку: «переписки були зроблені у насильницькому руслі», що, на переконання Особа_1 взагалі суперечить будь-якому здоровому глузду, оскільки неможливо примусити людину вступити у листування без її волі на це.

судове засідання від 09.04.2024 р. у справі № Інформація_6.

  1. Адвокат Особа_4 заявила про вчинення домашнього насилля Особа_1 та висловила репліку, що Особа_3 виявилась жертвою, а він використав її на свою користь – таким чином адвокат прокоментувала юридично значимі дії своєї довірительки Особа_3, коли остання підписувала добровільно договір про наміри між Особа_1 та нею, який розглядався як доказ під час відповідного судового процесу.
  2. Зазначає, що такі публічні звинувачення у неіснуючому злочині являються приниженням його честі та гідності як учасника судового процесу.
  3. Крім того, просить врахувати, що адвокат Особа_2 під час судових засідань систематично зверталась до нього, як до сторони у справі, з використанням його прізвища у зневажливому тоні, що більше, на переконання Скаржника, нагадувало «прізвисько» (на підтвердження чого Скаржником надано відповідні записи судових засідань).
  4. Затягування судового процесу та неявка адвоката до суду без поважних причин.
  5. Скаржник зазначає, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа Інформація_4 за позовом Особа_1.
  6. В підготовче судове засідання, яке відбулось 23 жовтня 2024 року, ні Відповідач Особа_3, ні її представник адвокат Особа_2, не з’явилися. Водночас представник Особа_2 обґрунтувала свою відсутність та Особа_3 в судовому засіданні перебуванням за кордоном.
  7. Проте суд визнав причину неявки адвоката Особа_2 неповажною, враховуючи, що адвокат Особа_2 на попередньому засіданні погодила дату та час наступного судового засідання, що на переконання Скаржника свідчить про неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків.
  8. Порушення адвокатом принципів добросовісності, добропорядності, чесності та гідності у відносинах із державними органами.
  9. Скаржник Особа_1 зазначає, що за виконавчим листом, виданим 20.06.2024 Богунським районним судом м. Житомира, з нього стягуються аліменти на утримання його сина Особа_5 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття (з 15 червня 2024 року).
  10. Вказує, що він щомісячно та своєчасно сплачує аліменти. Однак, адвокат Особа_2 не перевіривши належним чином інформацію про його статус ФОП, який перебуває на загальній системі оподаткування, звернулась до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомир із заявою про розрахунок боргу за сплатою аліментів. На підставі цієї заяви була видана довідка про розрахунок заборгованості від 2 грудня 2024 року, у якій заборгованість була визначена за середньою заробітною платою по м. Житомиру, згідно з даними обласного управління статистики, що є некоректним. Оскільки, ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України, на яку є посилання в довідці, застосовується виключно до ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, а для ФОП на загальній системі оподаткування розрахунок за середньою заробітною платою працівників для відповідної географічної місцевості не є застосовним.
  11. Особа_1 зазначає, що отримавши повідомлення на електронну пошту з позначкою «Борг по аліментах» від адвоката Особа_2, одразу відповів, пояснивши помилковість розрахунку. До листа було додано витяг з електронного кабінету платників податків, який підтверджує його статус платника податків на загальній системі оподаткування з 27 червня 2024 року. Копію листа він також направив державній виконавчій службі та довів до відома адвоката Особа_4 Однак адвокат Особа_2 проігнорувала надану ним інформацію, відповівши, що «все перевірено ваш ФОП також», та продовжила посилатися на недостовірну довідку про заборгованість. Більш того, вона звернулася з цією довідкою до Міністерства юстиції України, продовжуючи вводити державні органи в оману.
  12. На переконання Скаржника, адвокат Особа_2, ігноруючи вимоги законодавства щодо порядку розрахунку аліментів, свідомо ввела в оману державні органи, надаючи недостовірні відомості, та порушила норми законодавства та адвокатської етики, що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
  13. Спонукання клієнта до завідомо неправдивого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
  14. Скаржник зазначає, що будучи повністю проінформованою та обізнаною у погашенні ним заборгованості та систематично отримуючи кошти за сплату аліментів, адвокат Особа_2 спонукала Особа_3 навмисно надати завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування – Житомирському РУП ГУНП в Житомирській області, про вчинення мною кримінального правопорушення у вигляді злісного ухилення від сплати аліментів, яке він не вчиняв, тобто вчинила дії, передбачені ч. 1 ст. 183 КК України, і тим самим надала клієнту поради, свідомо спрямовані на вчинення її клієнтом правопорушення, чим порушила ст. 7. Правил адвокатської етики.
  15. Порушення адвокатом принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді.
  16. В своїй скарзі Особа_1 зазначає, що під час розгляду справи Інформація_6 в апеляційній інстанції його представником була адвокат Особа_6, яка під час однієї з розмов повідомила, що перед одним із судових засідань у справі Інформація_3 адвокат Особа_2 підійшла до неї та висловилася, що Відповідач (тобто Особа_1) є «жахливою людиною», і вона не розуміє, як такого можна захищати.
  17. Тобто, адвокат Особа_2 своїми діями грубо порушила норми професійної етики, принизила честь та гідність Скаржника, допускаючи некоректні та образливі висловлювання на його адресу. Зазначає, що такі дії адвоката Особа_2 не лише завдали шкоди його репутації, але й порушили ст. 44 Правил адвокатської етики, яка зобов’язує адвоката в суді поводитися добропорядно, чесно та гідно, сприяючи утвердженню поваги до адвокатської професії.
  18. Порушення адвокатом принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді.
  19. Особа_1 в своїй скарзі також зазначає, що під час судового засідання 16 січня 2024 року у справі Інформація_6, яка розглядалась Житомирським апеляційним судом, адвокат Особа_2 публічно звинуватила свою колегу, адвоката Особа_7, яка була представником Особа_3 в суді першої інстанції, у наданні некваліфікованої правової допомоги своєму клієнту під час представлення її інтересів у суді першої інстанції. Таким чином вона обґрунтувала поразку клієнта у суді першої інстанції, використовуючи це у якості аргументації відхилення позовних вимог клієнта. Окрім цього, під час цього ж судового засідання адвокат Особа_2 звинуватила дослівно мого попереднього адвоката Особа_6 у «залякуванні» її довірительки. Таким чином адвокат Особа_2 трактувала виконання його представником Особа_6 своїх професійних обов’язків під час звернень до державних органів від імені Особа_1 та представляючи його інтереси.
  20. Відповідна поведінка адвоката Особа_2 є порушенням Правил адвокатської етики, а саме ст. 51 Правил адвокатської етики, оскільки у своїй діяльності, адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; поширення завідомо неправдивих відомостей про нього.
  21. Окрім цього зазначає, що ст. 44 Правил адвокатської етики вимагає дотримання адвокатом принципів чесності та порядності, поважати права адвоката, який представляє іншу сторону, а ст. 45 Правил адвокатської етики вимагає культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження.
  22. Порушення принципів компетентності та добросовісності адвокатом під час здійснення професійної діяльності.
  23. Також в скарзі Особа_1 зазначає, що адвокат Особа_2 регулярно називає його сина Особа_5 «інвалідом», систематично вигукуючи це в судових засіданнях, очевидно з метою маніпуляції судом та учасниками судового процесу. На його неодноразові звернення з проханням утриматися від такого формулювання, адвокат Особа_2 не реагувала та продовжувала використовувати цей термін, демонструючи неповагу та завдаючи образи його почуттям. Скаржник звертає увагу, що 19 грудня 2018 року набрав чинності Закон України № 2249-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого з українського законодавства вилучено термін «інвалід» та запроваджено термін «особа з інвалідністю». Однак, адвокат Особа_2 продовжує використовувати застарілий та некоректний термін «дитина-інвалід» стосовно його сина під час судових засідань. Зазначає, що такі дії не лише порушують чинне законодавство, але й завдають моральної шкоди та принижують честь і гідність його малолітнього сина.
  24. Вживання таких термінів відбулось під час судових засідань у справі Інформація_6 про стягнення додаткових витрат та під час розгляду справи Інформація_3 Житомирським апеляційним судом про позбавлення батьківських прав.
  25. Крім того, в судовому засіданні 11.04.2024 р. у справі Інформація_6 адвокат Особа_2 вдалась до ще більш образливої форми звернення щодо сина Скаржника, назвавши його «психічно хворою дитиною».
  26. На думку Особа_1, адвокат Особа_2 своїми діями порушила ст.ст. 11, 12, 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв’язку з чим просить притягнути адвоката Особа_4 до дисциплінарної відповідальності із позбавленням права на зайняття адвокатською діяльністю та наступним виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.
  27. На підтвердження фактів викладених в скарзі Особа_1 додано текстові матеріали, аудіо-відеозаписи судових засідань та протоколи судових засідань.
  28. Відповідно до письмових пояснень адвоката Особа_2 від 19 лютого 2024 року, остання зазначила, що не порушувала чинне законодавство і скарга Особа_1 є необґрунтованою та є тиском на її правову позицію у цивільних справах де вона представляє інтереси колишньої дружини скаржника – Особа_3 На даний час в Богунському районному суді м. Житомира перебуває Інформація_5 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та в Приморському районному суді м. Одеси Інформація_4 щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування її з батьком. Крім того, адвокат Особа_2 зазначає, що вона представляла інтереси колишньої дружини скаржника – Особа_3 в період 2023-2024 років в судових справах щодо стягнення додаткових витрат на дитину (справа Інформація_6), позбавлення батьківський прав скаржника (справа Інформація_3), про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну виплату аліментів ( справа № Інформація_6). Адвокат Особа_2 в поясненнях також зазначає, що всі свої дії спрямовувала на захист інтересів Особа_3 Під час судових засідань надавала оціночні судження щодо перетину кордону Скаржником, який має військове звання і підставою для якої було наявність на утримання дитини з інвалідністю. Під час судових засідань в Приморському районному суді м. Одеси надані документи: переписка між Скаржником і її довірителем. Щодо відкладення судового засідання Приморському районному суді м. Одеси, зазначає, що завчасно повідомила суд про неможливість прийняти участь у засіданні. Жодних зауважень, стягнень з боку суду з цього приводу не було. Під час зустрічей з Особа_3 було сформовано лінію захисту щодо протиправних дій з боку скаржника. В судових засіданнях вона не допускала зневажливого ставлення до опонентів, до скаржника чи його дитини. Просила врахувати, що зауважень суду з цього приводу не було. В інтересах клієнта зверталась з адвокатськими запитами щодо визначення розміру аліментів. Скаржник посилається на окремі фрази з її промов, які вириває з контексту всього виступу.
  29. При виконання умов договору у справах дотримувалась вимог чинного законодавства і підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності не має.
  30. На підтвердження своїх доводів адвокатом надані копії листів скаржника на її адресу з незаконними вимогам, копії листів переписки скаржника з її клієнтом, копія договору про наміри від 01.12.2018 р., договір №238/2023 від 11.09.2023 р., постанова ВС КЦС від 30.10.2024 р., адвокатський запит від 28.11.2024 р., лист державних органів від 04.12.2024 р., 03.12.2024 р., інші документи.
  31. Адвокат Особа_2 просила врахувати, що на її думку, шляхом подання скарги щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності Особа_1 намагається здійснити тиск на її правову позицію, скарга є не мотивованою і безпідставною, порушень чинного законодавства під час надання правової допомоги Особа_3 не допускала. Просить відмовити у порушені дисциплінарної справи.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення КДКА регіону

  1. Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 12/25 від 28 лютого 2025 року було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 за скаргою Особа_1.
  2. КДКА Житомирської області рішення № 12/25 від 28 лютого 2025 року обґрунтовує тим, що скаржником не надано переконливих доказів щодо порушення адвокатом Особа_2 чинного законодавства. Надані документи не свідчать про те, що під час судових засідань адвокат порушувала чинне законодавство. Під часу судових засідань за участю скаржника, його представник та з боку суду не було будь-яких реакцій щодо можливого порушення адвокатом Особа_2 чинного законодавства. Під час судових засідань скаржник, його представник не звертались до суду про можливе вчинення адвокатом дій, що можуть бути наслідком дисциплінарної відповідальності. Від зазначених скаржником судів будь-яких матеріалів, скарг щодо неналежної поведінки адвоката не надходило. Від клієнта адвоката (Особа_3) будь-яких скарг на дії Особа_2 не надходило. Підтверджень та фактів щодо неправомірних дій адвоката Особа_2 відносно інших адвокатів доказів не надано.
  3. Крім того, КДКА Житомирської області зазначає, що під час перевірки скаржником Особа_1 не надано достатніх доказів щодо порушення адвокатом вимог чинного законодавства пов’язаного з порушенням Правил адвокатської етики, у зв’язку з чим приходить до висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

  1. 08 квітня 2025 року Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою від 08 квітня 2025 року на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 12/25 від 28 лютого 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  2. Листом Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14 квітня 2025 року Вих. № 2532 скарга Особа_1 була повернута для усунення недоліків.
  3. 08 травня 2025 року Особа_1, усунувши недоліки, які були причиною повернення його скарги від 08 квітня 2025 року, повторно звернувся до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Житомирської області №12/25 від 28 лютого 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  4. Так, Особа_1 у своїй скарзі зазначає, що викладені ним у скарзі від 20 січня 2025 року факти порушень адвокатом Особа_2 були підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема документами, аудіо- та відеозаписами судових засідань, що були надані як додатки до скарги. Проте вказані докази не були належним чином оцінені КДКА Житомирської області, а відповідні обставини – не досліджені та не отримали належної правової оцінки, що прямо випливає з тексту оскаржуваного Рішення. У своєму Рішенні від 28 лютого 2025 року КДКА Житомирської області не навела обґрунтованих причин, з яких подані докази визнано недостатніми для порушення дисциплінарної справи. Вказане Рішення обмежується загальними формулюваннями без надання конкретного аналізу наведених фактів та поданих доказів.
  5. Також вказує, що КДКА Житомирської області в своєму рішенні від 28 лютого 2025 року посилається на той факт, що адвокат Особа_2 діяла в межах представництва свого клієнта – Особа_3 Однак, як зазначає Скаржник, така обставина жодним чином не звільняє адвоката від обов’язку дотримання Правил адвокатської етики.
  6. Просить скасувати рішення КДКА Житомирської області від 28 лютого 2025 року № 12/25 та прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 у зв’язку із наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку.
  7. Крім того, скаржник Особа_1 просить визнати причини пропущення строків на оскарження рішення КДКА Житомирської області від 28 лютого 2025 року № 12/25 поважними, оскільки лише 23 квітня 2025 року з Листа ВКДКА він дізнався про невідповідність способу повідомлення встановленим вимогам. Відповідно, на той момент строк оскарження вже сплив. Зазначає, що лист ВКДКА не містив чіткого строку для усунення недоліків, тому в найкоротший можливий термін, а саме 05 травня 2025 року, він організував відправку документів, що підтверджується відповідними квитанціями та описами вкладення (які додані ним до матеріалів клопотання). Просить врахувати, що ним було вжито всіх необхідних заходів для належного оформлення та подання апеляційної скарги після усунення виявлених недоліків у розумні строки та поновити йому строк на оскарження рішення КДКА Житомирської області від 28 лютого 2025 року № 12/25.
  8. Письмові пояснення адвоката Особа_2 на адресу ВКДКА не надходили.

Нормативно-правові акти, які підлягають до застосування.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, з наступними змінами та доповненнями.
  3. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з КДКА Житомирської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
  2. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені професійні обов`язки адвоката.
  4. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  5. Отже, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.
  6. Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
  7. Статтею 2 Правил адвокатської етики, визначено, що дія цих Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов’язками або підірвати престиж адвокатської професії; дія цих Правил поширюється на всіх адвокатів України, незалежно від обраних ними форм здійснення адвокатської діяльності (індивідуально, у формі адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання).
  8. Статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.
  9. Так, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  10. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
  11. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  12. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення Правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  13. Згідно зі статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  14. Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
  15. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  16. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що подання Особа_1 скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області обумовлене такими обставинами.
  17. Скаржник зазначає, що адвокат Особа_2, яка є представником його колишньої дружини Особа_3, ініціювала більше 5 судових процесів від її імені щодо нього.
  18. Крім цього, вказує, що адвокат Особа_2 підчас судових засідань в ряді судів України зазначає в процесуальних документах і під час виступів повідомляє завідомо неправдиву інформацію про інвалідність його дитини, яка є підставою для відстрочки скаржника. Також час судових засідань адвокат надає неправдиву інформацію щодо небажання скаржника приймати участь у житті та вихованні дитини, а всі намагання щодо нормалізації відносин з дитиною називає «знущанням».
  19. Окремо зауважує, що під час розгляду позову Скаржника в Приморському районному суді м. Одеси адвокат Особа_2, яка є представником Відповідача Особа_3 надала завідомо неправдиві данні щодо перебування Відповідача та її сина за межами України, достовірно знаючи що вони перетнули кордон після судового засідання. Так, відповідно до матеріалів скарги встановлено, що 23 жовтня 2024 року Приморським районним судом м. Одеси було призначено підготовче судове засідання у справі Інформація_4, на яке адвокат Особа_2 надала суду заяву про неможливість участі у засіданні через перебування її та Відповідача за кордоном. Однак, як вбачається з довідки Державної прикордонної служби України від 11.12.2024 року, син Скаржника – Особа_1 перетнув державний кордон 27 жовтня 2024 року о 18:27, тобто через 4 дні після проведення підготовчого судового засідання (як стверджує Скаржник Відповідач Особа_3 перетинала кордон разом з Особа_5). Тобто, адвокат Особа_2 надала суду неправдиві відомості щодо причини відсутності Відповідача в судовому засіданні 23 жовтня 2024 року.
  20. Представляючи в судах інтереси колишньої дружини, адвокат Особа_2 вдається до незаконних методів аргументації та публічних висловлювань, створюючи негативний образ Скаржника, неодноразово вказуючи, що він нібито проявляє/вчиняє домашнє (психологічне) насильство.
  21. Також в скарзі Особа_1 зазначає, що адвокат Особа_2 в судових засіданнях допускає публічні висловлювання, що принижують його честь та гідність, принижує своїх колег – інших адвокатів, принижує його сина, називаючи його «інвалідом», «дитиною-інвалідом» (справа Інформація_6 судове засідання 12.01.2024 р. аудіо-запис 00:27:18-00:27:32) та «психічно хвора дитина» (справа Інформація_6 судове засідання від 11.04.2024 р. аудіо-запис судового засідання 00:31:00-00:31:33).
  22. Просив врахувати, що адвокат безпідставно ініціює питання перед державними органами щодо наявності в нього заборгованості по сплаті аліментів, спонукає колишню дружину до неправдивих повідомлень про вчинення Скаржником кримінальних правопорушень, умисно затягує розгляд цивільних справ.
  23. На підтвердження доводів скарги скаржником надані документи відповідно до додатках зазначених в скарзі в електронному вигляді.
  24. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  25. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  26. Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 31 Положення, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  27. При ухваленні рішень КДКА повинні дотримуватися загальних вимог щодо їх вмотивованості, законності та обґрунтованості.
  28. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі – Положення), рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
  29. КДКА регіонів, як квазісудові органи, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини. Відповідно до неї, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін. Втім, це не означає, що оцінка та детальна відповідь повинна надаватися кожному аргументу. Тобто, вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
  30. ЄСПЛ визнає певну свободу розсуду для судових органів щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів. Втім наголошує, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією (п. 30 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland»).
  31. Тож у рішеннях КДКА мають бути викладені обставини, виявлені під час перевірки, надано оцінку доводам учасників дисциплінарного провадження, проаналізовані докази, здобуті під час перевірки та розгляду справи, мотиви їх прийняття чи відхилення, зроблена аргументація та мотивація наявності чи відсутності ознак чи складу дисциплінарного проступку з наведенням конкретних фактичних обставин справи та норм Закону, ПАЕ, що їх регламентують.
  32. Разом з тим, в рішенні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №12/25 від 28 лютого 2025 року фактично відсутня мотивувальна частина, не досліджено та не проаналізовано надані Скаржником докази.
  33. Наявні в матеріалах документи, записи судових засідань, свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2.
  34. За таких обставин, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку про наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку адвоката, а саме, ознак порушення вимог статей 12, 44, 45, 51 Правил адвокатської етики.
  35. Також ВКДКА вважає за необхідне зазначити, що на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
  36. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА.
  37. Також варто зазначити, що на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
  38. З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА у цих правовідносинах, з’ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов’язком останньої, адже йдеться як про професійну діяльність адвоката, яка є публічною, так і про особу, яка звернулася зі скаргою і має підстави вважати, що її права були порушені у зв’язку (чи під час) надання правової допомоги таким адвокатом.
  39. На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1, – задовольнити частково.
  2. Рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 12/25 від 28.02.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  4. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА