РІШЕННЯ № ІХ-032/2025 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 22.05.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІХ-032/2025

25 вересня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К, розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 22.05.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 13.12.2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга Особа_1 (далі – Скаржник) на дії адвоката Особа_2.
  2. Відповідно до рішення Ради адвокатів України від «15» грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатур м.Києва здійснювати свої функції», рішення Ради адвокатів України від «28» січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» та відповідно до рішення РАУ від 15.12.2021 року № 130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу» вищевказана скарга Особа_1 відносно адвоката Особа_2 передана Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) для подальшого скерування та розгляду КДКА іншого регіону (вхід. № 24586 від 16.12.2024).
  3. Згідно із п. п. 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням РАУ № 78 від 04-05.07.2014 р. (з наступними змінами), враховуючи рішення РАУ № 128 від 15.12.2021 року та № 130 від 15.12.2021 року, Т.в.о. Голови ВКДКА скарга передана для розгляду до КДКА Вінницької області листом вих. № 28 від 02.01.2025 року.
  4. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 22.05.2025 року відмовлено в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  5. Згідно інформації щодо рекомендованого повідомлення УДППЗ «Укрпошта» про вручення поштового відправлення вбачається (трекінг – Інформація_1), що копія рішення КДКА Вінницької області від 22.05.2025 року була вручена скаржниці 09.06.2025 (трекінг – Інформація_1).
  6. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 30.06.2025 року Особа_1 звернулася до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 28987 від 04.07.2025) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 22.05.2025 року, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2.
  7. Листом за вих. № 4288 від 11.07.2025 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повернула скаргу Особа_1 для усунення недоліків.
  8. 29.07.2025 Особа_1 повторно звернулася до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 29642 від 07.08.2025) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 22.05.2025 року, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2.
  9. Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Особа_1 пропущений.
  10. Особа_1 просить Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури поновити строк на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 22.05.2025 року.
  11. Листом за вих. № 4995 від 18.09.2025 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Вінницької області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  12. Листом за вих. № 5226 від 04.09.2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 22.05.2025 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.

  1. Скаржником Особа_1 скаргу до КДКА Вінницької області обґрунтовано наступним.
  2. Відділу комунікаційної діяльності (прес-офіс Вищої ради правосуддя) секретаріату Вищої ради правосуддя стало відомо, що 04.12.2024 року о 16:34 у верифікованому каналі Інформація_2 у месенджері Telegram розміщено публікацію (пряме посилання Інформація_3), яка, зокрема, містить фото довідки про доходи військослужбовця за мобілізацією Особа_1 за період з січня по липень 2023 року.
  3. 3 аналізу цієї довідки встановлено, що вона містить персональні дані Особа_1 – дійсний реєстраційний номер облікової картки платника податків.
  4. Скаржниця наголошує, згідно з статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
  5. Скаржниця вказує, що відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифіковано.
  6. Згідно Закону України «Про захист персональних даних» містить термін знеособлення персональних даних – вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу.
  7. Скаржниця наполягає, що адвокатом Особа_2 не виконано необхідних і визначених законом дій щодо захисту персональних даних Особа_1.
  8. Звертає увагу, що нею не надавалася адвокату Особа_2 у будь-якому вигляді згода на оброблення та поширення персональної, конфіденційної інформації Особа_1
  9. Скаржниця зазначає, що на час звернення з заявою (скаргою) вказану вище публікацію переглянуто близько 10 тис. разів і ця публікація надалі розміщена у верифікованому каналі Інформація_3 у месенджері Telegram, що свідчить про те, що персональні дані Особа_1 стали доступні та відомі великій кількості осіб.
  10. Оскільки відповідно до Правил верифікацій сторінок у месенджері Telegram (www.telegram.org.verify) – «верифікація означає, що канал, група або бот є офіційним, а заявка на їхню верифікацію була схвалена командою Telegram», «верифікація дає змогу користувачам, журналістам і дослідникам ідентифікувати офіційні джерела», то зазначене дає підстави стверджувати, що вказана вище публікація зроблена безпосередньо адвокатом Особа_2.
  11. На думку скаржниці, така поведінка адвоката Особа_2, а саме публікація персональної інформації Особа_1, яка стало доступна великій кількості людей, не узгоджується з дотриманням присяги адвоката України, правил адвокатської етики та є неприпустимою для високого статусу адвоката.
  12. Крім того скаржниця вказує на неналежну поведінку адвоката Особа_2 у засіданні Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року.
  13. Скаржниця посилається на відеозапис засідання Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року № 94, розміщеного на YouTube каналі Ради (пряме посилання Інформація_4).
  14. Скаржниця вважає, що адвокат Особа_2 здійснюючи захист та представництво судді поводив себе зухвало, перебивав головуючого у засіданні, агресивно, на підвищених тонах сперечався з членами Вищої ради правосуддя та грубо, некоректно висловлювався, не реагуючи на неодноразові попередження головуючого.
  15. Відповідно до пункту 9.1 Регламенту Вищої ради правосуддя учасники засідання, учасники дисциплінарної справи надають пояснення, відповідають на запитання лише після надання їм слова головуючим на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати.
  16. Відповідно до пункту 9.2 Регламенту Вищої ради правосуддя Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи та інші заінтересовані особи, журналісти, працівники суб’єктів у сфері медіа зобов’язані, зокрема: виконувати розпорядженні головуючого щодо додержання порядку під час засідання; не створювати перешкод для нормального перебігу засідання та утримуватись під час засідання від пересування по залу, розмов, реплік.
  17. На думку скаржниці така поведінка адвоката Особа_2 є беззаперечним свідченням про порушення ним правил адвокатської етики.
  18. Скаржниця зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21, п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком адвоката.
  19. Скаржниця наполягає, що адвокатом Особа_2 порушено ст.ст. 7, 12, 42 Правил адвокатської етики.
  20. 30.01.2025 року Адвокат Особа_2 подав до КДКА Вінницької області пояснення, в яких зазначив наступне.
  21. Адвокат зазначає, що 12.01.2023 року Особа_1 була призначена членом Вищої ради правосуддя та склала присягу члена ВРП, з 2009 року займає посаду.
  22. Вказує, що відповідно п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму те фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» національні публічні діячі- фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції, а саме: члени Вищої ради правосуддя.
  23. Відповідно до Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
  24. Адвокат вважає, що Особа_1 є публічною особою, яка займає публічну посаду, а також здійснювала публічну військову службу про що неодноразово повідомляла у ЗМІ.
  25. Адвокат зазначає, що в той же час здійснюючи вказану публічну діяльність, будучи публічною особою, Особа_1 отримувала і грошові кошти з державного бюджету.
  26. Адвокат наполягає, що відповідно до ч. 3 ст. 5. Закону України «Про захист персональних даних» не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі те/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
  27. Адвокат посилається на ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідно до якої, не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України “Про основи національного спротиву”). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
  28. Наполягає, що з наведених норм вбачається відсутність будь-яких обмежень щодо інформації про отримувачів бюджетних коштів та розміри отриманих ними бюджетних коштів.
  29. Адвокат вказує, що діяльність Особа_1 була досить суперечливою та неоднозначною, бо як суддя вона була відряджена на роботу у Вищої ради правосуддя, в штат Вищої ради правосуддя до липня 2023 року зарахована не була, однак приймала участь в засіданнях Вищої ради правосуддя , хоч була увільнена, бо пішла на військову службу, саме через таку нетипову та сумнівну діяльність виникла необхідність додатково з’ясувати за яку роботу та де саме Особа_1 отримує кошти з державного бюджету.
  30. Адвокатом, як Головою Громадської організації Особа_3 30.09.2024 року було направлено запит до ТРО з метою отримання інформації про отримання Особа_1 бюджетних коштів за військову службу, на що отримано відповідь від 08.10.2024 року.
  31. 06.11.2024 року Громадською організацією Особа_3 було направлено запит до військовій частини з метою отримання інформації про отримання Особа_1 бюджетних коштів за військову службу, на що отримано відповідь від 20.11.2024 року.
  32. 08.11.2024 року Громадською організацією Особа_3 було направлено запит до Вищої ради правосуддя з метою отримання інформації про отримання Особа_1 бюджетних коштів за посадою члена ВРП, на що отримано відповідь від 18.11.2024 року.
  33. Адвокат вказує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
  34. Адвокат наголошує на тому, що розпорядниками була надана запитувана інформація, що на його думку, свідчить про те, що спірна інформація не підлягала обмеженому доступу.
  35. Усі запити та відповіді отримано після припинення Особа_1 здійснення військової служби і виключно з метою отримання інформації про бюджетні кошти.
  36. Адвокат зазначає, що в дописі від 04.12.2024 року було лише розміщено виключно офіційно відповіді, що були офіційно отримані від розпорядників інформації і стосувалися саме отримання публічною особою Особа_1 бюджетних коштів.
  37. Як вказує адвокат, оприлюднені відповіді мають суспільне значення також і з тих мотивів, що у відповіді військової частини від 08.10.2024 року вказано, що Особа_1 постійно перебувала у військовій частини, в той час як у відповіді ВРП від 18.11.2024 року вказано, що в цей же самий період Особа_1 приймала участь в 31-му засіданні Вищої ради правосуддя, що в стороннього спостерігача може викликати обґрунтований сумнів в доброчесності публічної особи та раціональності отримання бюджетних коштів.
  38. Щодо неналежної поведінки адвоката у засіданні Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року, адвокат вказує, що на думку Особа_1 він за її відчуттями був агресивним, грубим, підвищував тон та сперечався.
  39. Адвокат наполягає, що під час засідання Вищої ради правосуддя від 31.10.2024 року надаючи правничу допомогу своєму клієнту, він діяв у відповідності до ст. 43 Правил адвокатської етики, а саме дотримуючись принципу законності він був наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта, реагував на кожне нетактовне запитання членів Вищої ради правосуддя, реагував на кожне провокаційне та навідне запитання до свого клієнта, вказував на нерозуміння деякими членами Вищої ради правосуддя норм КПК України та правового регулювання питання конфлікту інтересів у судді.
  40. Адвокат наголошує, що він наполегливо і принципово доводив свою позицію з приводу предмету розгляду, послідовно дотримуючись виключно принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами, що власне не виходить за межі дозволеного реагування адвоката на порушення, які в стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у неупередженості та безсторонності здійснюваного процесу.
  41. Адвокат вважає скаргу Особа_1 як спосіб тиску на нього та помсту за скасоване Великою Палатою Верховного Суду рішення Вищої ради правосуддя «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 березня 2024 року № 729/3дп/15-24 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності» (постанова Інформація_4)
  42. Адвокат зазначає, що Особа_1 голосувала за скасоване рішення Вищої ради правосуддя «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від Інформація_5 про притягнення судді до дисциплін Вищої ради правосуддя ВРП в цій справі взагалі не перевірили норми права та безпідставно притягли суддю до відповідальності.
  43. На підставі викладеного адвокат просить відмовити у відкритті дисциплінарно провадження за скаргою Особа_1.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. Дисциплінарна палата вказала, що відповідно до п. 4 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами і доповненнями (далі Положення № 120) , визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.
  2. Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  3. Дисциплінарна палата зазначила, шо відповідно до п. 7 Положення № 120, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку.
  4. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може гуртуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.
  5. Дисциплінарна палата вказує, що відповідно до п. 14 Положення № 120 у заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, зокрема, обов’язково має бути зазначено виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно с неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування
  6. Дисциплінарна палата посилається на п. 32 Положення, відповідно до якої дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  7. Дисциплінарна палата зазначає, що персональні дані – це завжди інформація про фізичну особу. Відповідно до статей 24 і 25 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
  8. Законодавством може бути заборонено віднесення певних персональних даних фізичної особи до конфіденційної інформації. Відкритою є, наприклад, інформація: прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали бюджетні кошти, отримали у володіння, користування чи розпорядження державне та/або комунальне майно (ч. 5 ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації»); персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень (частина друга статті 5 Закону «Про захист персональних даних»).
  9. В обох випадках прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали бюджетні кошти або займають певну посаду, є їх персональними даними, адже ці відомості дають змогу ідентифікувати конкретну особу. Проте будь-які дії із відкритими персональними даними, наприклад, збирання, поширення тощо, не підпадають під регулювання Закону «Про захист персональних даних».
  10. Ці дані є відкритими у доступі відповідно до законодавства і не можуть бути віднесені до конфіденційної навіть за бажанням відповідної особи. Будь-хто може обробляти їх без обмежень.
  11. Дисциплінарна палата вказує, що одним із законів, що дозволяє поширювати такі дані є Закон України «Про доступ до публічної інформації». У ньому закріплено загальну конструкцію, що регулює поширення обмеженої у доступі інформації – трискладовий тест (частина друга статті 6 цього Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
  12. Розпорядник інформації повинен у конкретній ситуації оціните, збалансувати та вирішити, який інтерес має більший пріоритет. Якщо переважає інтерес суспільства – надати інформацію, а якщо інтерес захисту приватності – відмовити. При цьому, розпорядник зобов’язаний врахувати вимоги частини сьомої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: надати сам запитуваний документ (якщо запитувач просив надати документ), вилучивши з нього ці конфіденційні відомості.
  13. Розпорядники інформації у відповідь на запити Голови Громадської організації Особа_3, у конкретній ситуації оцінивши, збалансувавши та вирішивши, розглядаючи дані запити чи обмежується доступ
  14. Дисциплінарна палата наголошує, що розпорядники інформації у відповідь на запити Голови Громадської організації Особа_3, у конкретній ситуації оцінивши, збалансувавши та вирішивши, розглядаючи дані запити чи обмежується доступ до інформації на підставі закону, надав довідку про доходи військовослужбовця за мобілізацію Особа_1, яка була надана для публічного доступу в оригінальному вигляді, якому її було надано запитувачу.
  15. Щодо поведінки адвоката Особа_2 в засіданні Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року, дисциплінарна палата зауважила наступне.
  16. Згідно із ч. 1 статті 20 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
  17. Дисциплінарна палата вказує, що скаржницею не вказано які саме грубі та некоректні вислови використовував адвокат Особа_2, в чому полягала його зухвала поведінка та яким чином проявлялась агресія, а доводи скарги обмежились узагальненими твердженнями такої поведінки адвоката.
  18. Дисциплінарна палата перевіривши доводи поданої скарги, дослідивши докази, на які посилається Особа_1 у своїй скарзі, оцінивши їх в сукупності, дійшла висновку про те, що відомості, викладені у скарзі не є, у розумінні частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ознаками дисциплінарних проступків, що вчинені адвокатом Особа_2, а відтак відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  19. Дисциплінарна палата заначила, що згідно ст. 6 Правил адвокатської етики, що має назву «Незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності», специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.
  20. Дисциплінарна палата наголосила, що з метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнта.
  21. Також дисциплінарна палата вказала, що звинувачення адвоката не може гуртуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  22. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

  1. Скаржниця в скарзі до ВКДКА висловлює незгоду з рішенням дисциплінарної палати КДКА Вінницької області про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  2. Скаржниця посилається на вимоги ст. 4, п. 1. ч. 1 ст. 2, п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 34, ст. 33, ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і вказує, що визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  3. Скаржниця зазначає, що відповідно до пункту 32 Положення № 120, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  4. Вказує, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області повинна була перевірити скаргу на дії адвоката Особа_2 на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного простушку.
  5. Разом з тим, на думку скаржниці, такої перевірки Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області не зроблено. Скаржниця вказує, що у скарзі щодо порушення присяги адвоката України, правил адвокатської етики адвокатом Особа_2 зазначено, що у верифікованому каналі у месенджері Telegram розміщено публікацію, яка, зокрема, містить фото довідки про доходи військослужбовця за мобілізацією Особа_1 за період з січня по липень 2023 року.
  6. 3 аналізу цієї довідки встановлено, що вона містить персональні дані Особа_1 – дійсний реєстраційний номер облікової картки платника податків.
  7. Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифіковано.
  8. Скаржниця наголошує, що Закон України «Про захист персональних даних» містить термін знеособлення персональних даних – вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу.
  9. Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області не надано будь-якої оцінки діям адвоката Особа_2 щодо необхідних і визначених Законом України «Про захист персональних даних» дій щодо захисту персональних даних Особа_1 (знеособлення дійсного реєстраційний номер облікової картки платника податків), а лише перелічені норми законодавства, без будь-якого висновку щодо наявності чи відсутності в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку в цій частині.
  10. Скаржниця вважає, що вказане вище не може свідчити про законність рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 22 травня 2025 року.
  11. Скаржниця наголошує, що у рішенні дисциплінарної палати від 22 травня 2025 року не надано оцінки запису засідання Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року № 94, а лише зазначено загальні фрази, що «скаржницею не вказано які саме грубі та некоректні вислови використовував адвокат Особа_2, в чому полягала його зухвала поведінка та яким чином проявлялася агресії, а доводи скарги обмежились узагальненими твердженнями такої поведінки адвоката.
  12. Скаржниця вважає, перегляд відеозапису засідання Вищої ради правосуддя 31 жовтня 2024 року № 94, є цілком очікуваною та достатньою дією для встановлення наявності в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку, оскільки поведінка адвоката Особа_2, зокрема втручання у «сесію» запитань та відповідей між членом Вищої ради правосуддя та суддею підвищення тону голосу та нетактовне звернення до головуючого на засіданні Вищої ради правосуддя, намагання, в порушення Регламенту Ради, поставити питання, яке не є предметом розгляду на засіданні, викрики з місця без надання головуючим на засіданні Ради слова тощо.
  13. Проте такої дії дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області не здійснено.
  14. Скаржниця наголошує, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області не досліджено та не надано оцінки доказу вчинення адвокатом Особа_2 дисциплінарного проступку на засіданні Вищої ради правосуддя 31 жовтня 2024 року, що виключає обґрунтованість та правомірність рішення дисциплінарної палати від 22 травня 2025 року.
  15. Скаржниця просить задовольнити скаргу, скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 22 травня 2025 року, ухвалити нове рішення про порушення дисціплінарної справи відносно адвоката Особа_2 та направити матеріали дисціплінарної справи до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області на стадію розгляду дисціплінарної справи.
  16. Адвокат Особа_2 подав до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 29696 від 12.08.2025) заперечення на скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області від 22.05.2025.
  17. Адвокат заперечує проти поновлення Особа_1 строку на оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області від 22.05.2025.
  18. Адвокат зазначає, що дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області у відповідності до ст.ст. 38, 39 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» була проведена перевірка відомостей, які містилися у скарзі Особа_1 відносно адвоката Особа_2.
  19. Була складена довідка про проведення перевірки. В той же час, скаржницею не надано доказів про те, що перевірка не проводилась.
  20. Щодо поширення інформації та поведінки в засіданні Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року, то адвокат підтвердив доводи та заперечення проти скарги, які він навів у своїх пояснення.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Закон України «Про захист персональних даних».
  3. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
  4. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами і доповненнями (далі Положення № 120).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли з КДКА Вінницької області, заслухавши учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
  2. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  4. Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат, зокрема, зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
  5. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  6. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  7. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  8. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  9. Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається використання права звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  10. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  11. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Вінницької області про те, що і діях адвоката Особа_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
  12. Скаржниця не погоджуючись з рішенням КДКА Вінницької області зазначила, що дисциплінарна палата не перевірила її скаргу на дії адвоката Особа_2 на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного простушку; перевірку не було проведено; не надала будь-якої оцінки діям адвоката Особа_2 щодо необхідних і визначених Законом України «Про захист персональних даних» дій щодо захисту її персональних даних; не дослідила та не надала оцінки запису засідання Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року № 94; вважає, що перегляд відеозапису засідання Вищої ради правосуддя 31 жовтня 2024 року № 94, є цілком очікуваною та достатньою дією для встановлення наявності в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
  13. Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
  14. Як встановлено абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
  15. З матеріалів справи вбачається, що до КДКА Вінницької області 15.01.2025 (вх. № 59) надійшла скарга Особа_1 та відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» була прийнята, зареєстрована та передана до дисциплінарної палати.
  16. Головою дисциплінарної палати КДКА Вінницької області видано доручення, яким уповноважено члена дисциплінарної палати КДКА Вінницької області провести перевірки відомостей, викладених у скарзі Особа_1 на дії адвоката Особа_2
  17. 15.01.2025 член дисциплінарної палати КДКА Вінницької області звернувся до адвоката Особа_2 для отримання письмового пояснення по суті скарги.
  18. Дисциплінарною палатою КДКА Вінницької області виконані вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  19. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
  20. Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
  21. Довідка за результатами перевірки скарги Особа_1 відносно адвоката Особа_2 була складена членом дисциплінарної палати КДКА Вінницької області та зареєстрована КДКА Вінницької області 25.04.2025 (вх №353) у відповідності до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  22. З протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 22.05.2025 вбачається, що дисциплінарна палата розглянула матеріали за скаргою Особа_1 на дії адвоката Особа_2, заслухавши члена дисциплінарної палати ухвалила рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно Особа_2 у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  23. З огляду на викладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія не погоджується з доводами скаржниці, що дисциплінарною палатою КДКА Вінницької області не було проведено перевірки відомостей, викладених у її скарзі.
  24. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  25. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  26. Згідно п. 31 Положення № 120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  27. Відповідно до п. 32 Положення № 120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  28. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія зазначає, що зважаючи на стадії дисциплінарного провадження та враховуючи вимоги Положення № 120, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності чи відчутності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  29. Статтею 1 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що цей Закон регулює правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних.
  30. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
  31. Згідно ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» у цьому Законі , зокрема, нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: володілець персональних даних – фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; одержувач – фізична чи юридична особа, якій надаються персональні дані, у тому числі третя особа; розпорядник персональних даних – фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця; суб’єкт персональних даних – фізична особа, персональні дані якої обробляються.
  32. Суб’єктами відносин, пов’язаних із персональними даними, є: суб’єкт персональних даних; володілець персональних даних; розпорядник персональних даних; третя особа; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист персональних даних»).
  33. Відповідно до ч. 2 Закону України «Про захист персональних даних» володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи – підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
  34. Згідно ч. 3 Закону України «Про захист персональних даних» розпорядником персональних даних, володільцем яких є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності.
  35. Частиною 4 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що володілець персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику персональних даних відповідно до договору, укладеного в письмовій формі.
  36. З частини 5 Закону України «Про захист персональних даних» вбачається, що розпорядник персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.
  37. Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб’єкта персональних даних (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»).
  38. Відповідно до ч. 2 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.
  39. Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних» порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону.
  40. ВКДКА звертає увагу, що скаржницею не надано доказів, що адвокат Особа_2 є володільцем або розпорядник персональних даних.
  41. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія погоджується з висновками дисциплінарної палати, що розпорядник інформації (військова частина) у відповідь на запити Голови Громадської організації Особа_3, у конкретній ситуації оцінивши, збалансувавши та вирішивши, розглядаючи дані запити чи обмежується доступ до інформації на підставі закону, надав довідку про доходи військовослужбовця за мобілізацію Особа_1, яка була надана для публічного доступу в оригінальному вигляді, якому її було надано запитувачу.
  42. ВКДКА також погоджується з висновками дисциплінарної палати, що скаржницею не вказано які саме грубі та некоректні вислови використовував адвокат Особа_2, в чому полягала його зухвала поведінка та яким чином проявлялась агресія, а доводи скарги обмежились узагальненими твердженнями такої поведінки адвоката.
  43. ВКДКА не погоджується із скаржницею, що перегляд відеозапису засідання Вищої ради правосуддя 31 жовтня 2024 року № 94, є цілком очікуваною та достатньою дією для встановлення наявності в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку, оскільки саме на скаржника покладено обов’язок доводити наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  44. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія звертає увагу, що на стадії порушення дисциплінарної справи встановлюється лише наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  45. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
  46. Відповідно до ч. 7 Положення № 120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  47. Згідно частин 2, 3, 4, 5 ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  48. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
  49. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  50. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  51. ВКДКА вважає, що скарга Особа_1 не містить доводів щодо незаконності та (або) не обґрунтованості рішення, прийнятого КДКА Вінницької області. Скаржниця фактично посилається на доводи своєї первісної скарги до КДКА Вінницької області при цьому не надано доказів на підтвердження факту наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку.
  52. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Вінницької області що відомості, викладені у скарзі Особа_1 не є, у розумінні частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ознаками дисциплінарних проступків, що вчинені адвокатом Особа_2, а відтак відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
  53. ВКДКА вважає рішення дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 22.05.2025 правильним по суті і підстав для його скасування немає.
  54. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 22.05.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА