Рішення № ІІ-001/2021 у справі за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 331 від 23.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІI-001/2021

18 лютого 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 331 від 23.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 13.04.2020 року до КДКА м. Києва надійшла скарга Особа_1 (вхід. № 3/546/2020) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2.
  2. На підставі доручення № 320 від 15 квітня 2020 року членом дисциплінарної палати КДКА м. Києва Особа_3 проведено перевірку відомостей, викладених в скарзі та складено відповідну довідку.
  3. Адвокат Особа_2 належним чином отримав скаргу та надав письмові пояснення.
  4. 23 липня 2020 року, за результатами розгляду скарги Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 331, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 оскільки дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що скарга не містить відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  5. Копія даного рішення надіслана на адресу адвоката та Скаржника поштою 20.08.2020 р. (а.с. 99-100).
  6. Не погоджуючись з прийнятим рішенням № 331 від 23.07.2020 року, 21.10.2020 року Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення.
  7. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом від 26 жовтня 2020 року за вих. № 3594 повернула скаргу Особа_1, оскільки вона була оформлена без дотримання вимог, визначених Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, зі змінами, із зазначенням недоліків скарги, які необхідно усунути.
  8. 09 листопада 2020 року Особа_1 повторно звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА м. Києва № 331 від 23.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  9. Листом за вих. № 3686 від 20.11.2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала матеріали справи відносно адвоката Особа_2 з КДКА м. Києва.
  10. Вказані матеріали листом за вхід. № 14791 від 17.12.2020 року надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  11. Листом за вих. № 4007 від 29.12.2020 року Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було доручено члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1.
  12. Листом за вих. № 189 від 04.02.2021 року, Особа_1 та адвоката Особа_2 було повідомлено, що до порядку денного засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, призначеного на 18 лютого 2021 року, включено розгляд скарги Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 331 від 23.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Дотримання строку подання скарги на рішення КДКА

  1. Скарга Особа_1 на рішення КДКА м. Києва № 331 від 23.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 була подана до ВКДКА засобами поштового звꞌязку 09 листопада 2020 року.
  2. Тобто, скарга до ВКДКА подана з порушенням 30-денного строку для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. Скарга Особа_1 містить клопотання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА м. Києва № 331 від 23.07.2020 року.
  4. В обгрунтування клопотання Скаржник зазначив, що рішення КДКА м. Києва № 331 від 23.07.2020 року отримано ним лише 02 вересня 2020 року, що з урахуванням строків ускладнює своєчасне звернення зі скаргою до ВКДКА.
  5. Зазначив, що причини пропуск строку обумовлені обмеженнями, впровадженими у звꞌязку з карантином та введеними обмежувальними заходами щодо пересування людей певного віку, а Особа_1 Інформація_3 року народження.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  2. Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  3. Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
  4. Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
  5. Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Враховуючи викладені норми чинного законодавства, останнім днем 30-денного строку для оскарження рішення КДКА було 24.08.2020 року.
  2. Скарга була подана до ВКДКА 09.11.2020 року, тобто з пропуском строку на 77 днів.
  3. Першочерго скарга з недоліками була подана до ВКДКА 21.10.2020, тобто також з пропуском 30-денного строку.
  4. Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.
  5. Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
  6. Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
  7. Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
  8. ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
  9. У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
  10. У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
  11. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
  12. Скаржник зазначив, що отримав рішення КДКА м. Києва № 331 від 23.07.2020 року – 02 вересня 2020 року.
  13. При цьому, незважаючи на те, що строк на оскарження рішення обраховується з дня його прийняття, Скаржник не дотримався такого строку навіть з дати отримання рішення, оскільки першочергово направи скаргу з недоліками 21.10.2020, а потім з усуненими недоліками – 09.11.2020.
  14. Поважної причини попуску строку Скаржник не зазначив.
  15. Матеріали справи не містять, а стороною не надано, доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА м. Києва № 331 від 23.07.2020 року, а відтак ВКДКА не вбачає підстав для його поновлення.
  16. Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  17. Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  18. Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
  19. З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 331 від 23.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська

 

18.02.2021