РІШЕННЯ № ІI-002/2021
19 лютого 2021 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 393 від 10.12.2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 10.08.2020 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга громадянки Особа_1 на дії адвоката Особа_3, щодо притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
- 12.11.2020 за результатами розгляду скарги Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_3, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати, за участю голови КДКА м. Києва прийняла рішення №389, яким порушила дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_3, за ознаками дисциплінарного проступку, пов’язаного з порушенням адвокатом Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017, з подальшими змінами, а саме пункту 35 Правил.
- 10.12.2020 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва, за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) прийняла рішення № 393, яким закрила справу за відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.
- 06.01.2021 не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вх. № 14918 від 11.01.2021).
- Скаржницею дотримано строк на оскарження рішення, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- 13.01.2021 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом за вих. № 38 витребувала у КДКА м. Києва матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
- 02.02.2021 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката Особа_3.
- 03.02.2021 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_8 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- У своїй скарзі Скаржниця зазначає, що з оскаржуваним рішенням не згодна.
- В обґрунтування своїх вимог Скаржниця зазначає, що у п. 1.2. договору про надання правової допомоги у кримінальному провадженні від 18.04.2019 було деталізовано сутність адвокатської допомоги адвоката Особа_3, що включала у тому числі оскарження рішень та ухвал суду в апеляційному та касаційному порядку, подання заяв про перегляд рішення, ухвали суду за нововиявленими та винятковими обставинами.
- Таким чином, Скаржниця вважає висновок КДКА м. Києва про те, що Особа_3 мав представляти її інтереси виключно у суді першої інстанції є безпідставним та не відповідає обставинам справи.
- Особа_1 зазначила, що адвокат Особа_3 не орієнтувався в правозастосуванні ст. 286 КК України, так як він не здійснював своє підвищення кваліфікації як адвокат (зокрема, не орієнтувався щодо неможливості обрання при застосування ст. 286 КК України при загибелі потерпілого покарання, не пов’язаного з позбавленням волі).
- Також регіональною дисциплінарною комісією не надано жодної правової оцінки поведінки адвоката Особа_3 під час розгляду кримінальної справи №Інформація_2 щодо збереження адвокатської таємниці, що передбачено ст. 22 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виражалося у постійному обговоренні з іншою стороною судового процесу правової позиції по справі без згоди клієнта (скаржниці), що також підтверджується небажанням адвоката Особа_3 надалі виконувати свої обов’язки шляхом апеляційного оскарження вироку суду від 11.09.2019.
- Висновок КДКА м. Києва щодо відсутності доказів невидачі адвокатом Особа_3 квитанції про оплату гонорару згідно договору про надання правової допомоги від 18.04.2019 у зв’язку з нібито його неоплатністю – ґрунтується на припущенні.
- КДКА м. Києва не дослідила виконання адвокатом Особа_3 обов’язку, передбаченого ст. 35 Правил адвокатської етики щодо повернення Скаржниці усіх документів у справі № Інформація_2.
- В заяві, адресованій Київському апеляційному суду від 19.11.2019 адвокат Особа_3 повідомив, що не може далі представляти інтереси Особа_1 з огляду на виникнення розбіжностей між адвокатом та членами сім’ї Особа_1, а договір про надання правової допомоги передбачав представництво інтересів клієнта лише в суді першої інстанції.
- Водночас, Скаржниця зауважує, що щодо наявності розбіжностей адвокат мав попередити на стадії укладення договору, як передбачено ст. 19 Правил адвокатської етики.
- Скаржниця вважає, що адвокатом скоєно триваюче правопорушення, що тривало до остаточного прийняття рішення 11.06.2020 Верховним Судом у справі №Інформація_2.
Встановлені фактичні обставини
- Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України Особа_3 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1.
- Робоче місце адвоката знаходиться за адресою: Адреса_1.
- Таким чином, розгляд скарги стосовно адвоката Особа_3 здійснено належною КДКА регіону, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- 10.08.2020 на адресу КДКА м. Києва надійшла скарга Особа_1 на поведінку адвоката Особа_3.
- У скарзі Особа_1 зазначала, що 18.04.2019 між нею та адвокатом Особа_3 було укладено договір про надання правової допомоги в кримінальному провадженні у справі № Інформація_2 (по обвинуваченню Особа_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, який через перевищення швидкості 01.01.2019 скоїв наїзд на її матір – Особа_2, яка згодом від отриманих ушкоджень померла), як потерпілої. В день укладення договору Особа_1 передала адвокату Особа_3 10000 грн., однак останній, за словами Скаржниці, категорично відмовився вдавати квитанцію.
- Зазначила, що під час розгляду справи в Дніпровському районному суді міста Києва адвокат Особа_3 несумлінно виконував свої обов’язки, постійно схиляв клієнтку прийняти позицію обвинуваченого щодо обрання покарання, не пов’язаного з позбавленням волі з метою пришвидшення розгляду справи, часто з’являвся в судові засідання напідпитку.
- Скаржниця зазначила, що адвокат запевняв її в тому, що сталася така судова практика, що за вказаною статтею нереально домогтися вироку з реальним позбавленням волі.
- Особа_1 стверджує, що після винесення Дніпровським районним судом міста Києва вироку у справі № Інформація_2, який не відповідав її інтересам, оскільки суд призначив покарання підсудному у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, але на підставі ст. 75 КК України звільнив від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, Скаржниця намагалась, але не змогла зв’язатись із адвокатом Особа_3 щодо апеляційного оскарження вироку.
- Після самостійного ознайомлення з матеріалами справи Особа_1 з’ясувала, що в матеріалах справи міститься лист адвоката Особа_3 від 19.11.2019, адресований Київському апеляційному суду, в якому він повідомив, що у нього відсутні підстави представляти інтереси Особа_1 в апеляційному суді, оскільки договір від 18.04.2019 про надання правової допомоги у кримінальному провадженні №Інформація_2 був укладений лише на представництво інтересів в суді першої інстанції, та що він апеляційну скаргу не готував, оскільки між ним та членом сім’ї Особа_1 виникли розбіжності, які з його боку тягнуть на порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (які саме розбіжності виникли, адвокатом не зазначено).
- Щодо вказівки у пункті 1 договору, що правова допомога адвокатом надається у кримінальному провадженні № Інформація_3 у Дніпровському районному суді міста Києва, Скаржниця зазначила, що адвокат запевнив її в тому, що він продовжуватиме виконувати свої професійні обов’язки по апеляційному та (або) касаційному оскарженню вироку, а фраза щодо представництва у Дніпровському районному суді міста Києва обрана тому, що фізично кримінальна справа знаходиться в цьому суді.
- Отже, Особа_1, звертаючись зі скаргою зазначила, що адвокат Особа_3 всупереч укладеному договору, в односторонньому порядку, без повідомлення її про це, припинив надавати їй правову допомогу. Також адвокат не проінформував Скаржницю про виконану роботу і не передав їй жодних процесуальних документів.
- 18.08.2020 Голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва доручив члену дисциплінарної палати КДКА м. Києва Особа_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва Особа_5 проведено перевірку за скаргою, в тому числі відібрано пояснення від адвоката Особа_3, досліджено надані докази та складено за її результатами довідку.
- Адвокат Особа_3 за час перевірки надав письмові пояснення, в яких заперечував тези Скаржниці, зазначив, що сумлінно виконував свої обов’язки, передбачені договором про надання правової допомоги Особа_1 від 18.04.2019, приймав участь у всіх судових засіданнях.
- Адвокат звернув увагу, що договір про надання правової допомоги було укладено лише на представництво інтересів Особа_1 в Дніпровському районному суді міста Києва.
- Щодо оплати послуг зазначив, що Скаржниця не сплатила йому гонорар.
- Також адвокат зазначив, що починаючи з 18.04.2019 по 18.04.2020 він не отримував від Особа_1 жодних письмових претензій.
- В подальшому 10.12.2020, вже після порушення дисциплінарної справи відносно адвоката, останнім було подано детальні пояснення щодо доводів Особа_1, викладених у її скарзі на дії адвоката.
- Так адвокат стверджує, що виконав свої професійні обов’язки, передбачені ст. 26 Правил адвокатської етики, згідно з положеннями якої він поінформував Особа_1 щодо стану кримінального провадження, прав та обов’язків Особа_1 у даному кримінальному провадженні та дій, які їй необхідно вжити з метою захисту своїх прав та інтересів. Особа_1 погодила подання цивільного позову від її імені та клопотання про накладення арешту на майно Особа_4, які були подані адвокатом разом із клієнтом до канцелярії суду.
- Згідно з довідкою, член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва дійшов висновку, що враховуючи відсутність у матеріалах справи пояснень адвоката станом на момент складання довідки, не вдалось підтвердити чи спростувати інформацію щодо ненадання адвокатом клієнту квитанції про оплату гонорару, хоча такий обов’язок передбачений у п. 4.4 договору, а також не з’ясовано обставин щодо інформування адвокатом клієнта про виконану роботу, а також щодо непередання адвокатом жодного процесуального документу клієнту після розірвання договору.
- 12.11.2020, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду у відкритому засіданні вищезазначеної скарги, довідки, складеної членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, та матеріалів проведеної ним перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва прийнято рішення № 389 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
- Рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 389 від 12.11.2020 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 не оскаржувалось.
- 10.12.2020 дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, розглянувши у відкритому засіданні дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_3, на підставі ст.ст. 40, 41, 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийняла рішення № 393, яким дисциплінарну справу закрила за відсутністю в діях адвоката складу дисциплінарного проступку.
- 11.01.2021 супровідним листом за вих. № 02/13-3/577/20 копія рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 393 від 10.12.2020 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 була направлена на адресу адвоката Особа_3.
- Скаржниця Особа_1 отримала копію рішення 29.12.2020 наручно.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла висновку про закриття дисциплінарної справи з огляду на наступне.
- Згідно з п. 1.1. договору про надання правової допомоги у кримінальному провадженні від 18.04.2019, укладеного між Особа_1 та адвокатом Особа_3, клієнт за власним вибором доручає адвокату бути захисником, відповідно до КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в Дніпровському районному суді міста Києва у кримінальному провадженні № Інформація_4.
- Пунктом 4.1. договору визначено, що договір рахується розірваним після виконання адвокатом своїх зобов’язань, передбачених п. 1.1 цього договору.
- Враховуючи положення договору, КДКА м. Києва дійшла висновку, що посилання Скаржниці на те, що за домовленості адвокат повинен був надавати їй правову допомогу у судах апеляційної та (або) касаційної інстанції, не знайшли підтвердження.
- КДКА м. Києва також зазначила, що матеріалами справи не підтверджується несумлінне, з порушенням присяги адвоката чи правил адвокатської етики, виконання адвокатом своїх обов’язків.
- Відповідно до п. 3.1. договору клієнт має право вимагати від адвоката належного виконання адвокатом допомоги, якщо в його роботі є недоліки. Ці недоліки повинні бути відображені у письмовій формі та подані адвокату.
- КДКА м. Києва дійшла висновку, що доказів звернення до адвоката з подібними зауваженням Скаржниця не надала.
- Також не знайшла свого підтвердження інформація щодо ненадання адвокатом клієнту квитанції про оплату гонорару. При цьому КДКА м. Києва врахувала, що повернення гонорару не відноситься до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону.
- З огляду на викладене, КДКА м. Києва дійшла висновку про закриття провадження у справі.
- Адвокат Особа_3 категорично заперечив будь-які власні можливі дії направлені на завдання шкоди інтересам Скаржниці.
- Також дисциплінарна палата встановила, що адвокат Особа_3 у ході виконання своїх обов’язків за договором про надання правової допомоги погоджував тактику та стратегію дій, направлених на досягнення інтересів своєї клієнтки Особа_1, з останньою.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (зі змінами і доповненнями).
- Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями) (далі – Положення).
- Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI від 3 квітня 2012 року._
Мотиви та висновки ВКДКА
- Як передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Згідно ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
- Частиною 5 цієї статті передбачено, що зміст договору про надання правої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Згідно з частиною 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарними проступками адвоката, згідно із ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно з Преамбулою Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, Конституція України проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги). Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
- Відповідно до статті 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- В силу положень ст. 14 Правил адвокатської етики договір про надання правової допомоги – договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.
- Статтею 26 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат зобов’язаний інформувати клієнта про його законні права та обов’язки. Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.
- Згідно зі статтею 27 Правил адвокатської етики, кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред’являються законом і Правилами.
- Відповідно до ст. 35 Правил адвокатської етики при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.
- Перевіривши доводи поданої скарги у розрізі з наведеними нормами чинного законодавства, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку про помилковість висновків КДКА м. Києва про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 з огляду на наступне.
- Одним із видів адвокатської діяльності, згідно ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
- Пунктом 1 договору про надання правової допомоги у кримінальному провадженні від 18.04.2019, укладеного між адвокатом Особа_3 та клієнтом Особа_1 вказано, що клієнт за власним вибором доручає адвокату бути захисником відповідно до КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в Дніпровському районному суді міста Києва у кримінальному провадженні № Інформація_4.
- Пунктом 1.2 зазначеного договору встановлено, що адвокатська допомога включає в себе здійснювати повноваження і вчиняти процесуальні дії від імені клієнта, які надаються стороні в судових процесах, в тому числі оскаржувати рішення, ухвали суду в апеляційному та касаційному порядку.
- З матеріалів дисциплінарної справи вбачається невиконання адвокатом пункту 1.2. договору про надання правової допомоги у кримінальному провадженні Особа_1 з огляду на те, що адвокатом не подано апеляційну скаргу на вирок суду.
- Також адвокатом порушено ст. 35 Правил адвокатської етики в частині інформування клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг), з огляду на наступне.
- Адвокатом Особа_3 було подано до Київського апеляційного суду заяву щодо неможливості подальшого представництва інтересів Особа_1 від 19.11.2019.
Звернення із такою заявою свідчить про розірвання адвокатом договору.
- Розриваючи договір про надання правової допомоги, адвокат був зобов’язаний поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката, що прямо передбачено статтею 35 Правил адвокатської етики.
- Водночас адвокат Особа_3 не виконав обов’язку, визначеного статтею 35 Правил адвокатської етики, не поінформував клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг), що свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку розумінні пункту 3 частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики.
- Крім того, в порядку пункту 4.2. договору, кожна із сторін договору може його достроково розірвати, попередивши іншу сторону, шляхом надсилання відповідного повідомлення цінним рекомендованим листом на адресу, вказану в договорі, що адвокатом також зроблено не було.
- Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
- Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
- Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення КДКА м. Києва № 393 від 10.12.2020 року про закриття провадження у дисциплінарній справі є невмотивованим та необґрунтованим та підлягає скасуванню.
- Відповідно до ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано, зокрема, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
- Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю застосовується у разі грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Аналізуючи вищевикладене у розрізі наведених норм законодавства, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури кваліфікує дії адвоката Особа_3 як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики, що є дисциплінарним проступком згідно з п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Враховуючи викладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку про необхідність застосування до адвоката Особа_3 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
- Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що недотримання адвокатом статті 35 Правил адвокатської етики, а саме невиконання обов’язку щодо інформування клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг), є триваючим правопорушенням, яке не усунуте на час прийняття цього рішення.
- За загальним правилом до таких відносяться правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обовꞌязку.
- Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обовꞌязок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. І відсутність у Законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.08.2019 у справі №1540/4358/18.
- Виходячи з цього, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності (відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону) не може сплинути у разі невиконання адвокатом ст. 35 Правила адвокатської етики у частині інформування клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг), оскільки таке правопорушення здійснюються безперервно, тобто на час винесення ВКДКА рішення такий обов’язок адвокатом не виконаний.
- Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати №393 від 10.12.2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_3 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
19.02.2021