РІШЕННЯ № II-005/2025 від 22.02.2025 за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2024 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

РІШЕННЯ № II-005/2025

22 лютого 2025 року
м.Ужгород

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Темнохудової З.В., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О. розглянувши у відкритому засіданні скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 30 серпня 2024 року до КДКА Полтавської області надійшла скерована Головою ВКДКА Вилковим С.В. на підставі п. 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів №78 від 04-05.07. 2014 року скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1, у зв’язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
2. 03 вересня 2024 року скаргу розпочато перевірку, та в цей же день адвокату ОСОБА_1 направлено копію скарги директора ВША НААУ для надання пояснення з приводу фактів викладених у скарзі. Адвокат пояснень з приводу фактів, наведених у скарзі директора ВША НААУ не надав.
3. 27 вересня 2024 року членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області завершено перевірку та складено довідку за результатами проведеної перевірки про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката передбаченого п.п. 3,6 ч. 2 ст. 34 Закону.
4. 24 жовтня 2024 року дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи у зв’язку з наявністю в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3,6 ч. 2 ст. 34 Закону.
5. 24 жовтня 2024 року дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи у звʼязку з наявністю в діях адвоката ОСОБА_1 передбаченого п.п. 3,6 ч. 2 ст. 34 Закону.
6. 07 листопада 2024 року директор ВША НААУ та адвокат ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленні про дату, час та місце засідання КДКА Полтавської області, не прибули, про причини своєї неявки не повідомили. Розгляд дисциплінарної справи відкладено на 26 листопада 2024 року.
7. На засідання КДКА Полтавської області, призначеного 26 листопада 2024 року та 10 грудня 2024 року директор ВША НААУ та адвокат ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленні про дату, час та місце засідання КДКА Полтавської області, не прибули, про причини своєї неявки не повідомили. У зв’язку з чим, КДКА Полтавської області прийнято рішення про розгляд дисциплінарної справи за відсутності сторін.
8. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10 грудня 2024 року притягнуто адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Радою адвокатів м. Києва від) до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді – попередження.
9. Рішення КДКА Полтавської області від 10.12.2024 року було доведене до відома скаржника 13.12.2024 року.
10. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України01.2025 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2024.
11. Скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 07.01.2025 р. на рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2024 подана до ВКДКА 09.01.2025 ( вхід. № 25038 від 09.01.2025 р.), тобто в межах встановлених процесуальних строків.
12. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущений.
13. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Полтавської області від 10.12.2024 відсутня.
14. Листом за вих. № 384 від 17.01.2025 р. ВКДКА витребувала у КДКА Полтавської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_1
15. 03.02.2025 р. за вхід. № 25540 матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_1 надійшли до ВКДКА.
16. Листом за вих. № 564 від 03.02.2025 р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 10.12.2024.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

17. 30.08.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
18. У вказаній скарзі ВША НААУ зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокат ОСОБА_1 у 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роках не виконав свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня та порушив правила адвокатської етики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
19. З огляду на це скаржник вважає, що адвокат ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
20. До скарги додано: письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування; копію рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що оскаржується; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; доказ надіслана копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно – дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується листом з описом вкладення.
21. Адвокат пояснень з приводу фактів, наведених у скарзі директора ВША НААУ не надав.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

22. За п. п. 1, 2. З ч. 1 ст. 1 Закону адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. .Адвокатська діяльність – Незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатське самоврядування – гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати витання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
23. Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на Професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в прядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань Дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
24. Згідно зі ст. З, ч. 1 ст. 4 Закону правовою основою діяльності адвокатури України є інституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
25. За ст. 5 Закону адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого Самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
26. До професійних обов’язків адвоката відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» віднесено дотримання присяги адвоката та правил адвокатської етики.
27. За ст. 57 Закону рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення конференцій та рад адвокатів регіону є обов’язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіону та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.
28. За приписами ст. 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності повинен дотримуватися чинного законодавства.
29. Згідно зі ст. 12 ПАЕ визначено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, |підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
30. Відповідно до положень ст. 64 ПАЕ передбачено, що органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської етики всіма адвокатами України, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні Адвокатську діяльність.
31. У відповідності до абз. 1.2 ст, 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів Адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції у спосіб, передбачений Законом. Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями.
32. За приписами ст. 33 Закону визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, Передбачених цим Законом.
33. У відповідності до ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку передбаченого 2 2 ст. 34 Закону. Такими дисциплінарними проступками є порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської стики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, неналежне виконання своїх професійних обов’язків. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших Обов’язків адвоката, передбачених законом.
34. Надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_1, Дисциплінарна палата КДКА Полтавської області виходила з наступного.
35. Вища школа адвокатури НААУ готує та передає НААУ інформацію про розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов’язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
36. У профайлі адвоката ОСОБА_1. в ЄРАУ відсутні відомості про виконання нею обов’язкових вимог щодо підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки.
37. Отже відомості зазначені у скарзі найшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом ОСОБА_1 професійного обов’язку передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня, порушення Правил адвокатської етики (абз. З ст.11, абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст.65 Правил адвокатської етики) та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
38. Стосовно терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності КДКА Полтавської області враховує постанову Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
39. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Законі України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує «Конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття
    «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності,
    тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного
    рівня (кваліфікації) є триваючим.
40. КДКА Полтавської області дійшла до висновку, про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку передбаченого п. п. З, 5, 6 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
41. При обранні виду дисциплінарного стягнення КДКА Полтавської області у складі
    дисциплінарної палати враховує особу адвоката, який раніше до дисциплінарної
    відповідальності не притягувався.
42. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10 грудня 2024 року притягнуто адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Радою адвокатів м. Києва 10.04.2017 року) до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді – попередження.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

43. Скаржник звертає увагу ВКДКА, що застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді попередження є неспіврозмірною мірою покарання з тяжкістю вчиненого дисциплінарного проступку,- який, в свою чергу, також визнається КДКА регіону. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
44. Так, згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням – РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
45. У ст. 52 Положення, зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
46. Аналізуючи положення ч.2, статті 31 Закону, статтю 53 Положення скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
47. Відповідно до положень постанови Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняв правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
48. З наведеного вбачається, що дисциплінарний проступок у вигляді непідвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
49. Окрім цього, скаржник зазначає, що особливу увагу варто звернути на те, що значення «систематичності» може свідчити про тривалий або повторюваний дисциплінарний проступок. Це означає, що адвокат неодноразово або протягом тривалого часу порушує етичні норми, що закріплені Законом, ПАЕ та іншими нормативно-правовими актами. Важливо, що для визначення систематичності звертають увагу не тільки на кількість порушень, але й на їхню регулярність і характер, що може свідчити про неналежне ставлення до професійної етики.
50. Водночас факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. З ст. 11, ст. 65 ПАЕ, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку, адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
51. Згідно відомостей центру акредитації ВША НААУ, адвокат, починаючи з 2019 року не проходив спеціальні тестування і не отримував електронних сертифікатів, які б підтверджували виконання вимог підвищення професійного рівня.
52. ВША НААУ у своїй скарзі додатково звертає увагу на рішення ВКДКА від 01.03.2018 року, в якому наводиться практика застосування КДКА дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
53. Так, в частині 5 даного рішення вказується: «Для застосування п. З ч. 2 ст. 31 Закону при кваліфікації дисциплінарного проступку як грубе одноразове порушення ПАЕ слід виходити з аналізу обставин справи у кожному конкретному випадку. При цьому, якщо здійснюється кваліфікація як грубе одноразове порушення ПАЕ, враховуючи те, що поняття «грубе» не визначене діючим законодавством та є оціночним поняттям, необхідно конкретизувати чому КДКА регіону вважає, що таке порушення є грубим. Також, необхідно враховувати щоб таке порушення було одноразове, тобто не вчинялося адвокатом до цього. Слід також звернути увагу на те, що п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону містить таку кваліфікацію як систематичне порушення правил адвокатської етики, а тому лише посилання на пункт та частину дай статті є необґрунтованим, у зв’язку із чим, КДКА регіону необхідно конкретизувати кваліфікацію за п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону, тобто вказати чи має місце систематичне порушення ПАЕ чи грубе одноразове порушення ПАЕ».
54. З аналізу рішення КДКА регіону скаржник вбачає наявність підстав для застосування більш суворого виду стягнення, ніж попередження. КДКА регіону звертає увагу на системний характер вчиненого діяння, проте в ряді певних обставин некоректно застосовує положення законодавства.
55. Враховуючи вищевикладене та рішення КДКА Полтавської області, ВША НААУ вбачає неправомірність і необґрунтованість обрання попередження як виду стягнення, оскільки дії. вчинені адвокатом, вимагають застосування більш суворого дисциплінарного покарання, яке відповідало б ступеню порушення та сприяло б підтримці високих стандартів професійного розвитку серед адвокатів.
56. Скаржник додатково інформує, що види дисциплінарних стягнень у статті 50 Положення розташовані в порядку зростання їхньої суворості, починаючи від найлегшого до найсуворішого. Отже, попередження є найменш суворим видом стягнення, яке, однак, не є належною санкцією у контексті допущеного адвокатом порушення.
57. Крім того, зазначає, що є підстави вважати, що таке рішення КДКА створює небезпечний прецедент, який підриває довіру до інституту адвокатури. Вона фактично легітимізує можливість уникнення відповідальності за серйозні та тривалі порушення, що не лише порушує принцип верховенства права, але й негативно впливає на авторитет адвокатського самоврядування та сприйняття професії адвоката в суспільстві.
58. Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 10 грудня 2024 року в частині притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ІНФОРМАЦІЯ_1 видане Радою адвокатів м. Києва 10.04.2017 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

59. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
60. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
61. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
62. Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
63. Згідно абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
64. Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
65. Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
66. Рішенням Ради адвокатів України № 111 від 21 вересня 2019 року затверджений Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України ( у новій редакції), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
67. Відповідно до п. 1. Порядку підвищення кваліфікації, дія цього Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов’язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат зобов’язаний пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ та затвердженими Експертною радою з питань акредитації та сертифікації (далі – Експертна рада НААУ). Адвокат проходить зазначені курси протягом трьох місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.
68. Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
69. Згідно ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

70. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
71. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
72. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
73. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
74. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
75. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
76. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
77. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
78. Наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку встановлюється на стадії порушення дисциплінарної справи.
79. В свою чергу, статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
80. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
81. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
82. ВКДКА погоджується з мотивами та висновками КДКА стосовно наявності у діях адвоката дисциплінарного проступку та відзначає, що поведінка адвоката ОСОБА_1 з невиконання професійного обов’язку щодо підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роки містить склад дисциплінарного проступку.
83. Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне:
84. Рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 вирішено роз’яснити, що:
85. Невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
86. Зазначені дисциплінарні проступки припиняються з часу отримання електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою ВША НААУ, що підтверджує виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або з часу притягнення винного у невиконанні обов’язку адвоката до дисциплінарної відповідальності.
87. Стосовно обрання виду стягнення ВКДКА зазначає, що окремі доводи скарги знайшли підтвердження та спростовують висновки дисциплінарної палати КДКА Полтавської області стосовно обрання такого стягнення, виходячи з наступного.
88. Відповідно до статті 51 Положення та ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
89. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає що відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
90. Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2020 року у справі №П/811/2499/17, стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
91. Згідно з ч.2 ст.31 даного Закону накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
92. Частиною другою статті 32 цього ж Закону встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
93. Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку, керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок який полягає у систематичному невиконанні своїх професійних обов’язків та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 5 та 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), ст. 11 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
94. З огляду на вищевикладене є всі підстави для накладення на адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
95. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість – не виконання професійного обов’язку в частині підвищення кваліфікації адвокатом за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки – станом на даний час так і не підвищено, особу адвоката – який не притягався до дисциплінарної відповідальності.
96. ВКДКА вважає співмірним застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один місяць.
97. ВКДКА відзначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
98. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
99. У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen.), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
100. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

101. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
102. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення.
103. Застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА