Рішення № ІІ-010/2021 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІI-010/2021

19 лютого 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 та Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 12 червня 2020 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_1 та Особа_3 від 06.06.2020 року щодо вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення Закону України «Про адвокатуру» адвокатом Особа_5.
  2. 19 червня 2020 року голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_7 доручив члену дисциплінарної палати Особа_6 проведення перевірки по матеріалах за скаргою Особа_1 та Особа_3 стосовно адвоката Особа_5.
  3. 22 червня 2020 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_6 звернулась до адвоката Особа_5 для отримання письмового пояснення по суті скарги.
  4. 02 липня 2020 року на адресу КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката Особа_5 від 29.06.2020 року з додатками.
  5. 10 липня 2020 року членом дисциплінарної палати Особа_6 за результатом перевірки обставин, викладених в скарзі Особа_1, складено довідку з пропозицією відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5.
  6. 15 липня 2020 року, за результатами розгляду скарги Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5 за відсутності ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
  7. 09 вересня 2020 року, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 та Особа_2 звернулись до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вх. № 14226 від 11.09.2020).
  8. Листом ВКДКА за вих. № 3338 від 16 вересня 2020 року зазначену скаргу було повернуто у зв’язку з оформленням без дотримання вимог, передбачених Положенням.
  9. 23 вересня 2020 року, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 та Особа_2 повторно звернулись до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вх. № 14368 від 25.09.2020).
  10. Листом ВКДКА за вих. № 3482 від 05 жовтня 2020 року зазначену скаргу було повернуто у зв’язку з оформленням без дотримання вимог, передбачених Положенням.
  11. 27 жовтня 2020 року, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 та Особа_2 повторно звернулись до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вх. № 14576 від 02.11.2020).
  12. Листом ВКДКА за вих. № 3642 від 10 листопада 2020 року зазначену скаргу було повернуто у зв’язку з оформленням без дотримання вимог, передбачених Положенням.
  13. 18 листопада 2020 року, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 та Особа_2 повторно звернулись до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вх. № 14719 від 01.12.2020).
  14. Листом ВКДКА за вих. № 3750 від 04 грудня 2020 року зазначену скаргу було повернуто у зв’язку з оформленням без дотримання вимог, передбачених Положенням.
  15. 22 грудня 2020 року, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 та Особа_2 повторно звернулись до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вх. № 14828 від 22.12.2020).
  16. Адвокат Особа_5 рішення КДКА Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року не оскаржив.
  17. Скаржниками пропущено строк на оскарження рішення, визначений ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  18. У своїй скарзі Скаржники просить поновити пропущений строк на оскарження рішення КДКА Київської області №155/2020 від 15.07.2020 року.
  19. 29 грудня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5.
  20. 15 січня 2021 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката Особа_5.
  21. 19 січня 2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_9 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. У своїй скарзі Скаржники зазначають, що з оскаржуваним рішенням не згодні.
  2. В обґрунтування своїх вимог зазначають, що дисциплінарна палата прийняла передчасно необґрунтоване рішення і Скаржниця вимушена знову витрачати час, енергію, сили і в першу чергу здоров’я для оскарження даного несправедливого рішення; адвокат Особа_5 відчуваючи безкарність, заручившись бездіяльністю, продовжив їх в прямому сенсі гнобити, принижувати і чисто знущатися, не дотримуючись не те щоб правил адвокатської етики, культури, чесності і порядності, а взагалі переступивши межі людської моралі та людяності. Він із помсти за її правомірні дії в коридорі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 21.07.2020 року та на вулиці перед судом в присутності багатьох людей, в тому числі Особа_4, показував непристойні жести, в грубій, зухвалій формі висловлював в її адресу образи, пригнічення і безпідставно заявляв, що вона психічно хвора людина.
  3. Просять скасувати рішення № 155/2020 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кимївської області від 15.07.2020 року, порушити стосовно адвоката Особа_5 дисциплінарну справу, притягнути його до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
  4. Письмових заперечень від адвоката Особа_5 на скаргу Особа_1 та Особа_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не надходило.

Встановлені фактичні обставини

  1. Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_5 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1.
  2. Його робоче місце знаходиться за адресою: Адреса_1.
  3. Таким чином, розгляд скарги стосовно адвоката Особа_5 здійснено належною КДКА регіону, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  4. 12 червня 2020 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_1 та Особа_3 щодо вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення Закону України «Про адвокатуру» адвокатом Особа_5.
  5. Суть вище зазначеного порушення, на думку Особа_1, полягає в отриманні адвокатом від скаржниці грошових коштів у сумі 4000 грн. в 2008 році з обіцянкою укласти договір про надання правової допомоги по стягненню для неї та чоловіка компенсації, як постраждалим від наслідків аварії па ЧАЕС, чого адвокатом зроблено не було, правова допомога не надана, грошові кошти не повернуті.
  6. Такі дії адвоката скаржниця розцінює, як порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та заволодіння адвокатом грошовими коштами в сумі 4000 грн. шляхом вчинення шахрайських дій.
  7. Адвокат скористався своїм правом та надав письмові пояснення, в яких по суті скарги заначив наступне.
  8. Зі скаржницею Особа_1 та її чоловіком він ніколи в договірних та професійних стосунках не перебував, ніяких грошей від Особа_1 та її чоловіка ніколи не отримував, обіцянки укласти з ними договір про надання правової допомоги не давав.
  9. З громадянкою Особа_1 він познайомився наприкінці весни чи на початку літа 2020 року, під час очікування чергового судового засідання по справі (кримінальному провадженню) №Інформація_2, що перебуває в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. В дану справу він – адвокат Особа_5, був призначений ухвалою суду відповідно до виданого доручення РЦ з надання БВПД в Київській області № 784 від 06.03.2020 року. З’ясувавши під час спілкування з ним, в процесі очікування початку судового засідання, що адвокат Особа_5 за здійснення захисту обвинуваченого Особа_8 по кримінальному провадженню, де скаржниця проходить потерпілою, отримує гроші від держави, гр-ка Особа_1 запропонувала йому – адвокату відшкодувати їй шкоду (дати 8000 грн.), оскільки його підзахисний – Особа_8 і взагалі всі її – скаржницю ошукують, а вона нещасна, хвора жінка, в неї багато родичів померло або хворіють, тощо. Після завершення судового засідання, скаржниця знов запропонувала йому – адвокату «по хорошему» відшкодувати їй 8000 грн.
  10. Пізніше адвокату Особа_5 стало відомо, що з аналогічними вимогами скаржниця зверталась до прокурора, що підтримував обвинувачення у кримінальному провадженні, де гр-ка Особа_1 має статус потерпілої. Також зазначає, що з родичами гр-ки Особа_1, документи про смерть або хворобу яких долучені до скарги, також знайомий ніколи не був. Вважає, що така поведінка Скаржниці та подана нею скарга можуть бути обумовлені рядом психологічних та медичних факторів.
  11. На підтвердження викладених фактів додає копію відповіді Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області, де зазначається про некоректну поведінку гр-ки Особа_1 в судових засіданнях та постійні твердження скаржниці, що державні обвинувачі та захисники у кримінальному провадженні, де Особа_1 має статус потерпілої, винні їй кошти.
  12. 15 липня 2020 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за участю голови КДКА Київської області, розглянувши у відкритому засіданні дисциплінарну справу прийняла рішення № 155/2020, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5 за відсутності ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
  13. 17 липня 2020 року супровідним листом за № 765 копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року була направлена 20.07.2020 року на адресу скаржника Особа_1 (вручено 04.08.2020) та адвоката Особа_5 (24.07.2020).

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Згідно рішення, дисциплінарна палата КДКА Київської області враховуючи наявні в матеріалах та встановлені під час перевірки вищенаведені обставини прийшла до висновку про відсутність достатніх даних, які б свідчили про наявність в діях адвоката Особа_5 ознак дисциплінарного проступку у вигляді порушення ним Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв’язку з чим, не вбачає підстав для порушення дисциплінарної справи.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  2. Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  3. Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
  4. Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
  5. Для встановлення факту порушення строку оскарження необхідно враховувати, що за загальним правилом, перебіг строку, обчислюваного днями, починається з наступного дня після настання події, з якою пов’язано його початок. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день (п. 2 Узагальнень дисциплінарної практики про поновлення строків на оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № Х-019/2019 від 04.10.2019).
  6. Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року, яка відповідала вимогам Положення, була направлена до ВКДКА 22 грудня 2020 року, тобто із порушенням тридцятиденного строку на оскарження рішення, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. Первинна скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року надійшла до ВКДКА 11.09.2020 року (направлена засобами поштового зв’язку 09.09.2020 року), тобто була подана також із порушенням тридцятиденного строку на оскарження рішення, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  4. У скарзі, поданій до ВКДКА, заявлено про поновлення строку на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року.
  5. В обґрунтування заяви про поновлення строку на оскарження рішення КДКА, зазначається, що оскаржуване рішення отримано 10 серпня 2020 року, 13 серпня 2020 року (тобто в межах місячного строку на оскарження) скаржниці вдруге звернулися до дисциплінарної палати КДКА Київської області з проханням повторно розглянути їх скаргу, однак 10.09.2020 року отримали відповідь, де їм було рекомендовано звернутися до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, 11.09.2020 року вони звернулися зі скаргою до ВКДКА і 21.09.2020 року отримали лист про повернення їм скарги у зв’язку з наявними в ній недоліками та роз’ясненнями щодо можливості повторного звернення до ВКДКА після їх усунення, 02.11.2020 року знову звернулися із аналогічною скаргою до ВКДКА і 10.11.2020 року знову отримали відповідь про усунення недоліків.
  6. Скаржники у скарзі просять поновити строк на оскарження рішення № 155/2020 дисциплінарної палати КДКА Київської області від 15.07.2020 року.
  7. Поважні причини пропуску строку оскарження рішень КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами. Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
  8. Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
  9. Звертаючись із проханням поновити пропущений строк на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року Скаржниця не надала належних та допустимих доказів які б підтверджували об’єктивні поважні підстави пропуску строку на оскарження рішення.
  10. Як вбачається з обґрунтування поновлення строку, Скаржницею зазначено, що оскаржуване рішення отримано 10 серпня 2020 року, 13 серпня 2020 року (тобто в межах місячного строку на оскарження) вони вдруге звернулися до дисциплінарної палати КДКА Київської області з проханням повторно розглянути їх скаргу, однак 10.09.2020 року отримали відповідь, де їм було рекомендовано звернутися до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  11. Проте, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 0408030751310 (а.с. 75 з обороту), оскаржуване рішення було вручено Скаржниці 04.08.2020 року, а у відповіді КДКА Київської області вих. № 914 від 20.08.2020 року зазначається про неможливість повторного розгляду КДКА Київської області від одного і того ж заявника з одного і того ж питання, при цьому відсутня рекомендація звернутися до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  12. Також слід відзначити, що можливість оскарження рішення КДКА регіону до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зазначено в тексті самого оскаржуваного рішення КДКА Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року.
  13. Відповідно наведені причини пропуску сроку на оскарження є неповажними.
  14. Окрім того, ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
  15. У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
  16. У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.».
  17. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
  18. Виходячи з вищенаведеного, матеріали справи не містять, а Скаржником не надано обґрунтувань і доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА Київської області, а відтак ВКДКА не вбачає підстав для його поновлення.
  19. Порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для залишення скарги без задоволення, а рішення без змін, на підставі п. 3.29 Регламенту ВКДКА.
  20. На підставі викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 та Особа_2 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 155/2020 від 15.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська

 

19.02.2021