Рішення № ІІ-013/2021 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 279/2020 від 11.11.2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІI-013/2021

19 лютого 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 279/2020 від 11.11.2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 01.07.2020 (вхід. № 705) на адресу КДКА Київської області надійшла скарга Особа_1 від 11.06.2020 щодо порушення адвокатом Особа_2 Правил адвокатської етики. Скаржниця просила притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на шість місяців.
  2. 30.09.2020 за результатами розгляду скарги Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 224/2020, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2, за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме пунктом 3, яким передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики, а саме пункту 7 Правил.
  3. 11.11.2020 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 дисциплінарну справу закрила за відсутністю дисциплінарного проступку в діях адвоката.
  4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 10.12.2020 Особа_1 звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  5. Строк на оскарження рішення № 279/2020 від 11.11.2020 про закриття дисциплінарної справи, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Скаржником не пропущено.
  6. 14.12.2020 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката.
  7. 29.12.2020 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката Особа_2.
  8. 13.01.2021 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. У своїй скарзі Особа_1 зазначає, що на час звернення адвоката Особа_2 до суду із заявою про накладення арешту на майно, що належить Особа_1 на праві власності, адвокату було відомо про рішення Верховного суду у справі № Інформація_2, згідно якого рішення Вишгородського районного суду Київської області залишено без змін, відмовлено у задоволенні позову Особа_4 до Особа_5 (попереднього власника спірного майна) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та будинку в с. Богдани Київської області, а також про застосування наслідків недійсності правочину.
  2. 09.06.2017 Особа_1 придбала вказане майно, яке на даний час належать їй на праві власності.
  3. Інтереси позивача Особа_4 у справі № Інформація_2 представляла адвокат Особа_2 (Особа_5).
  4. У своїй скарзі Особа_1 зазначає, що на час звернення адвоката Особа_2 до суду із заявою про накладення арешту на майно, що належить скаржниці на праві власності, адвокату Особа_2 були відомі обставини, встановлені у справі № Інформація_2.
  5. Так, Скаржниця звернула увагу, що адвокат Особа_2 на час звернення із заявою від 19.05.2020 про накладення арешту на майно: Адреса_2, а також земельну ділянку під ним з кадастровим номером Інформація_2, була обізнана щодо обставин, встановлених у справі № Інформація_2 щодо спірного майна, адже адвокат:
  • 01.2016 брала участь у судовому засіданні у Вишгородському районному суді Київської області;
  • 03.2016 підписала та подала до Апеляційного суду Київської області заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 25.02.2016;
  • 06.2016 підписала та подала до Апеляційного суду Київської області заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 25.02.2016;
  • 08.2016 підписала та подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
  1. На думку Скаржниці, звертаючись до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про арешт спірного майна, що належить Особа_1 на праві власності, у травні 2020 року адвокат Особа_2 свідомо приховала інформацію про раніше ухвалені судові рішення у справі № Інформація_2 та про підтвердження цими рішеннями дійсності правочинів, на підставі яких Особа_5 раніше володіла спірним майном.
  2. Тим самим, адвокат Особа_2 переслідувала мету створити враження більшої обґрунтованості своєї заяви та враження наявності у Особа_4 (клієнта) порушеного права для оспорювання права власності скаржниці. У такий спосіб адвокат створила штучні підстави для накладення арешту на власність Скаржниці.
  3. У скарзі до Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії Особа_1 зазначає, що із прийнятим рішенням КДКА Київської області про закриття провадження у дисциплінарній справі відносно адвоката Особа_2 не згодна, вважає його неаргументованим, необґрунтованим, невмотивованим, незаконним, оскільки комісія неправомірно встановила відсутність в діях адвоката дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  4. Водночас, Скаржник зауважила, що дії адвоката Особа_2 не відповідають положенням ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 2 ст. 11, ст. 12-1, ст. 44 Правил адвокатської етики, а також п. 5 ч. 2 чт. 43 ЦПК України, ч. 1 ст. 44 ЦПК України.
  5. З огляду на зазначені приписи законодавства адвокат повинен поводити себе добросовісно, враховувати усі обставини, що стосуються доручень клієнта, адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, адвокат в суді повинен бути добропорядним, поводити себе чесно і гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Учасники справи зобов’язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
  6. Скаржниця звернула увагу, що ухвалюючи рішення про закриття дисциплінарної справи КДКА Київської області:
  • не навела норм ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Правил адвокатської етики, згідно яких покладені в основу рішення доводи можуть свідчити про відсутність дисциплінарного проступку;
  • проігнорувала те, що адвокат підтвердила свою участь у справі №Інформація_2 та обізнаність зі змістом ухвалених по ній рішень;
  • не навела аргументів, чому вважала допустимими для адвоката такі завідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин, що мають відношення до доручення Особа_4;
  • не навела аргументів про те, як така поведінка адвоката відповідає вимогам бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.
  1. Узагальнюючи вищевикладене, Скаржниця просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області №279/2020 від 11.11.2020, повернути матеріали дисциплінарної скарги до даної комісії для нового розгляду.
  2. Зі змісту пояснень адвоката Особа_2 вбачається, що вона є представником Особа_4 згідно із договором про надання правової допомоги тривалий час більше ніж у п’яти цивільних справах, а також у кримінальних провадженнях як потерпілої особи.
  3. Заява про забезпечення позову до Вишгородського районного суду Київської області була подана адвокатом до подання позову у порядку ч. 2 ст. 149 ЦПК України. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21.05.2020 у задоволенні заяви відмовлено.
  4. В подальшому до Вишгородського районного суду Київської області було подано позовну заяву Особа_4 до Особа_1 та Особа_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Особа_11, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та про витребування майна з чужого незаконного володіння.
  5. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2020 позовну заяву Особа_4 залишено без руху.
  6. Адвокат зазначає, що позов у справі № Інформація_3 подано з інших підстав, ніж позов у справі № Інформація_4. Так позов у справі №Інформація_4 подано на підставі ч. 1 ст. 232 ЦК України, згідно з якою правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
  7. В свою чергу підставою позову у справі № Інформація_3 є ст. 229 ЦК України, яка передбачає, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
  8. Адвокат звертає увагу, що у розумінні ст. 175 ЦПК України, вищезазначені позови подані з різних підстав.
  9. Крім того, адвокат зазначає, що звертаючись до КДКА Київської області скаржниця Особа_1 фактично ставить питання дослідження тотожності справ № Інформація_2 та № Інформація_3, в межах якої було подано заяву про забезпечення позову. Водночас до повноважень КДКА не належить питання дослідження тотожності справ/позовів. В свою чергу, цивільне процесуальне законодавство наділяє таким правом суд, на розгляді якого перебуває справа. Так, згідно зі ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами, або у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
  10. Адвокат стверджує, що Скаржниця не надала доказів порушення адвокатом законодавства, яке регулює адвокатську діяльність у розумінні положень ст. ст. 33, 34, 36 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 70 Правил адвокатської етики, ст.ст. 12, 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30. 08.2014 № 120, із змінами.
  11. Матеріали скарги Особа_1 не містять доводів та доказів, які б свідчили про наявність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку.
  12. Крім того, адвокат Особа_2 послалась на положення ст. 55, 59 Конституції України щодо права громадян на професійну правничу допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а також положення ст. 28 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  13. Адвокат звернула увагу, що ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить гарантії адвокатської діяльності, серед яких (п. 11 ч. 1 ст. 23) заборона втручання в правову позицію адвоката (Рішення № Х-013/2019 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.07.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката).
  14. Адвокат вважає скаргу Особа_1 тиском на неї, як на адвоката у звꞌязку з наданням правової допомоги та здійсненням представництва інтересів протилежної сторони в судах.

Встановлені фактичні обставини

  1. За даними Єдиного реєстру адвокатів України Особа_2 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1.
  2. 09.07.2020 адвокату Особа_2 було направлено лист із пропозицією надати пояснення на скаргу, яка надійшла на адресу КДКА Київської області.
  3. Лист направлено адвокату на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України, в порядку ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
  4. Як вбачається з наданих до ВДКА матеріалів, що надійшли з регіону, адвокатом Особа_2 надано відповідні пояснення.
  5. 09.09.2020 членом ДП КДКА Київської області Особа_7 складено довідку. Довідка містить короткий зміст скарги Особа_1, а також пояснень адвоката Особа_2.
  6. Рішенням КДКА Київської області № 224/2020 від 30.09.2020 порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2.
  7. 05.10.2020 рішення КДКА Київської області № 224/2020 від 30.09.2020 було направлено на адресу адвоката Особа_2.
  8. Рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 224/2020 від 30.09.2020 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 не оскаржувалось.
  9. Рішенням КДКА Київської області №279/2020 від 11.11.2020 дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2 закрито за відсутністю дисциплінарного проступку в діях адвоката.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятих КДКА рішень

  1. Дисциплінарною палатою КДКА Київської області зроблено висновок, що з огляду на матеріали дисциплінарної справи, скаржником не доведено факт порушення адвокатом Правил адвокатської етики.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (зі змінами і доповненнями).
  2. Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
  3. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (зі змінами та доповненнями) (далі – Положення).
  4. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
  1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
  2. За змістом статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовꞌязаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обовꞌязки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Обов’язок адвоката дотримуватися Правил адвокатської етики є беззаперечним.
  3. У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  4. Дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  5. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.
  6. За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України (абз. 1 ст. 66 Правил адвокатської етики).
  7. Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  8. Дисциплінарними проступками адвоката, згідно із ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є, зокрема, порушення правил адвокатської етики.
  9. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з рішенням КДКА Київської області про закриття провадження у дисциплінарній справі огляду на наступне.
  10. Так, 19.05.2020 адвокатом Особа_2 до Вишгородського районного суду Київської області було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, у задоволенні якої було відмовлено у зв’язку із її необґрунтованістю.
  11. В подальшому іншим адвокатом, що також представляє інтереси Особа_4, було подано до Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву від 04.06.2020 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу на спірне майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.
  12. Справа за даним позовом № Інформація_6 наразі розглядається Вишгородським районним судом Київської області. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, підстави позову у справі №Інформація_4 та у справі № Інформація_3 різні.
  13. Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
  14. Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
  15. Отже, укладення договору адвоката з клієнтом, звернення адвоката до суду з позовом в інтересах свого клієнта – є одночасно і правом, і обов’язком адвоката. Порушень адвокатом п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо відмови від укладення договору про надання правової допомоги клієнту не встановлено. Суть позову до суду в інтересах клієнта визначається правовою позицією адвоката.
  16. В свою чергу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить гарантії адвокатської діяльності, серед яких (п. 11 ч. 1 ст. 23) є заборона втручання в правову позицію адвоката. Аналогічна позиція викладена у рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № Х-013/2019 від 04.10.2019.
  17. З викладеного вбачається, що Скаржником не доведено належними та допустимим доказами наявності вищезазначених підстав, які можуть свідчити про необхідність застосування дисциплінарного стягнення до адвоката Особа_2.
  18. Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № Х-018/2019 від 04.10.2019 р. «Про узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, що має наслідком направлення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісію адвокатури справ для нового розгляду», при ухваленні рішень КДКА повинні дотримуватися загальних вимог щодо їх вмотивованості, законності та обґрунтованості.
  19. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що оскаржуване рішення КДКА Київської області № 279/2020 від 11.11.2020 про закриття дисциплінарної справи містить лише описову частину, в якій викладено зміст скарги, а також зміст пояснень адвоката Особа_2.
  20. Рішення про закриття провадження у справі не містить обґрунтування та висновку, зроблених на підставі наявних у справі матеріалів.
  21. Водночас, вказане не вплинуло на правильність прийняття КДА Київської області рішення по суті, а тому оскаржуване рішення не підлягає скасуванню.
  22. Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
  23. Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 279/2020 від 11.11.2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська