РІШЕННЯ № II-020/2025
21 лютого 2025 року
м.Ужгород
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Темнохудової З.В., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О. розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 31/2 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийнятому рішенню та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 21 лютого 2024 року на адресу КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
- 08 березня 2024 року листом Голови ВКДКА дану скаргу скеровано до КДКА Житомирської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1.
- 26 березня 2024 року скарга ОСОБА_2 надійшла до КДКА Житомирської області та передана Голові дисциплінарної палати.
- 26 березня 2024 року Головою ДП КДКА Житомирської області проведення перевірки доручено члену ДП КДКА.
- 09 серпня 2024 року членом ДП КДКА Житомирської області на адресу ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 направлені телефонограми, а також письмові повідомлення про призначений час і місце розгляду скарги, а також про необхідність подання адвокатом пояснень щодо доводів скарги.
- 20 червня 2024 року адвокат ОСОБА_1 надав письмові пояснення з приводу фактів викладених у скарзі ОСОБА_2.
- 09 липня 2024 року до КДКА Житомирської області надійшла заява (пояснення) ОСОБА_3 щодо обставин співпраці з адвокатом ОСОБА_1
- 08 серпня 2024 року до КДКА Житомирської області надійшли додаткові пояснення ОСОБА_2 до скарги на дії адвоката ОСОБА_1
- 09 серпня 2024 року член дисциплінарної палати КДКА Житомирської області подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА регіону матеріали дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та довідку від 08 серпня 2024 року.
- 27 вересня 2024 року матеріали скарги з доданими додатковими документами та доказами були винесені на черговий розгляд ДП КДКА Житомирської області.
- 27 вересня 2024 року рішенням КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати №31/2 – відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- 16 листопада 2024 року ОСОБА_2 подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати №31/2 від 27 вересня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- 25 листопада 2024 року т.в.о. Голови ВКДКА Місяць А.П. листом №2828 повернуто скаргу ОСОБА_2, у зв’язку із тим, що до ВКДКА скаржницею не надано підтвердження направлення зазначеної копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокату ОСОБА_1 та КДКА Житомирської області листами з описами вкладення.
- 24 грудня 2024 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати №31/2 від 27 вересня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (вхід. № 24706).
- 24 грудня 2024 року т.в.о. Голови ВКДКА Місяць А.П. листом № 3161 витребував у КДКА Житомирської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_1 для розгляду зазначеної скарги та інформацію про наявність/відсутність у адвоката ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень.
- 13 січня 2025 року за вхід. № 25099 на адресу ВКДКА надійшов лист від КДКА регіону з матеріалами дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1, де окремо повідомлено про те, що інформація щодо оскарження рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати №31/2 від 27 вересня 2024 року відносно адвоката ОСОБА_1 до суду до КДКА Житомирської області не надходила; адвокат ОСОБА_1 ДП КДКА Житомирської області до дисциплінарної відповідальності не притягувався, оскільки робоче місце адвоката зареєстроване у м. Києві.
- 14 січня 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА Місяць А.П. листом № 246 доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів за матеріалами справи та скаргою ОСОБА_2на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати №31/2 від 27 вересня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.
- В скарзі ОСОБА_2 зазначає, що адвокат ОСОБА_1 є представником ОСОБА_3 і подав до Подільського районного суду м. Києва три заяви про забезпечення позову до предʼявлення позовної заяви з ідентичним предметом позову. Відповідачем у даних цивільних справах виступає вона – ОСОБА_2
- Вказує, що діючи в інтересах ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1, подав заяву про забезпечення позову, по якій була відкрита справа № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.01.2024 року. У відповідності до ст. 152 ЦПК України, на протязі 10 днів заявник повинен був подати до суду позов, однак ці вимоги адвокатом не були виконані. Натомість адвокат ОСОБА_1 подав до суду нову заяву про забезпечення позову, по якій також була заведена справа за № ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.02.2024 під головуванням іншого судді і знову, у встановлений законом строк, позовної заяви адвокатом не було подано. Проте в подальшому адвокат ОСОБА_1 діючи в інтересах ОСОБА_3, втретє подає до Подільського райсуду м. Києва заяву про забезпечення позову і знову була заведена справа за № ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.02.2024 року під головуванням іншого судді.
- На думку заявниці, адвокат ОСОБА_1 вчинив дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. У відповідності до ст. 7 Правил адвокатської етики адвокат повинен був використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Цими вимогами адвокат ОСОБА_1 не користувався, а тому скаржниця вважає, що адвокат повинен бути притягнути до дисциплінарної відповідальності.
- Мотивуючи заперечення на скаргу, адвокат ОСОБА_1 вказує, що дії заявника ОСОБА_2, направлені на тиск на сторону захисту клієнта ОСОБА_3 та є намаганням спонукати його відмовитись від своїх позовних вимог.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- КДКА при ухваленні рішення вказує наступне.
- На підставі ст.23 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості (п.5), а також забороняється втручання у правову позицію адвоката (п.11).
- Свідок ОСОБА_3., інтереси якого представляє адвокат підтвердив, що угоди між ним та адвокатом укладена, адвокат діяв по попередньо узгодженій з ним правовій позиції, претензій до адвоката не має.
- Щодо порушених прав Скаржника, КДКА зазначає наступне, дисциплінарна палата не може вважати такі дії правопорушеннями оскільки вони гуртуються на вимогах ст.152 ЦПК України, тобто передбачені законом. Звернення до суду та укладання угоди з адвокатом є правом, та не може бути розціненим, порушенням прав та інтересів Скражника.
- Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Громадянка ОСОБА_2 скаржиться на неправомірність та незаконність прийнятого КДКА Житомирської області рішення щодо відмови в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- В скарзі ОСОБА_2 зазначає, що адвокат ОСОБА_1 є представником ОСОБА_3 і подав до Подільського районного суду м. Києва три заяви про забезпечення позову до предʼявлення позовної заяви з ідентичним предметом позову. Відповідачем у даних цивільних справах виступає вона – ОСОБА_2
- Вказує, що діючи в інтересах ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1, подав заяву про забезпечення позову, по якій була відкрита справа № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.01.2024 року. У відповідності до ст. 152 ЦПК України, на протязі 10 днів заявник повинен був подати до суду позов, однак ці вимоги адвокатом не були виконані. Натомість адвокат ОСОБА_1 подав до суду нову заяву про забезпечення позову, по якій також була заведена справа за №ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.02.2024 під головуванням іншого судді і знову, у встановлений законом строк, позовної заяви адвокатом не було подано. Проте в подальшому адвокат ОСОБА_1 діючи в інтересах ОСОБА_3, втретє подає до Подільського райсуду м. Києва заяву про забезпечення позову і знову була заведена справа за №ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.02.2024 року під головуванням іншого судді.
- На думку заявниці, адвокат ОСОБА_1 вчинив дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. У відповідності до ст. 7 Правил адвокатської етики адвокат повинен був використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Цими вимогами адвокат ОСОБА_1 не користувався, а тому скаржниця вважає, що адвокат повинен бути притягнути до дисциплінарної відповідальності.
- ОСОБА_2 мотивуючи скаргу вказує, що дисциплінарною палатою КДКА Житомирської області було неповно проведено перевірку її скарги від 21.02.2024 року, без дотримання вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та передчасно, на стадії порушення дисциплінарної справи, надано оцінку діям адвоката на предмет наявності порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, що повинно відбуватися на стадії розгляду дисциплінарної справи та прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Просить скасувати рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати №31/2 від 27 вересня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1.
- Під час розгляду справи КДКА Житомирської області від адвоката ОСОБА_1 надходили письмові заперечення на скаргу ОСОБА_2, згідно яких адвокат ОСОБА_1 порушення ним Правил адвокатської етики та Цивільного процесуального законодавства, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визнає.
- Адвокат зазначив, що до АО «ОСОБА_4» за захистом своїх прав звернувся колишній чоловік скаржника ОСОБА_3 (далі Клієнт) уклавши договір про надання правової допомоги № ІНФОРМАЦІЯ_4. Предметом спору з приводу якого виник спір, було повернення майна, яке на думку клієнта, незаконно вилучено зі складу спільного майна подружжя та поділу цього майна.
- Вказував, що з метою захисту прав клієнта ОСОБА_3 та збереження майна, яке є предметом спору, він вимагав накласти арешт на майно до подання позовної заяви, що передбачено ст. 152 ЦПК України. Відповідна заява про забезпечення позову до подання позовної заяви була подана до Подільського районного суду та надійшла до суду 24.01.2024 (справа № ІНФОРМАЦІЯ_1, провадження № ІНФОРМАЦІЯ_5).
- В даній заяві Заявник просив суд протягом 2-х днів розглянути дану заяву про забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом спору. Судом дана заява не була розглянута протягом 2х днів, як це передбачено ст. 153 ЦПК України, по даній справі ухвала була надіслана для оприлюднення лише 08.04.2024 та оприлюднена 10.04.2024.
- Враховуючи, що заява про забезпечення позову не була розглянута судом у встановлений строк, позов до суду пред’явлено не було та жодного обов’язку на подання такого позову норми ЦПК не містять. Ч. 4. ст. 152 ЦПК України лише вказує на те, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен предʼявити позов протягом десяти днів, а якщо відповідний позов не буде предʼявлено, то заходи забезпечення позову, що були вжиті судом знімаються.
- Враховуючи, що вжиття заходів забезпечення позову було вкрай важливим для захисту прав клієнта та виключно на його вимогу 12.02.2024 адвокатом була повторно направлена заява про забезпечення позову (справа №ІНФОРМАЦІЯ_2).
- Дана заява хоч і була винесена протягом 2х днів, але оприлюднена вона була лише 16.02.2024, тобто про розгляд даної заяви та про результати такого розгляду станом на 15.02.2024 адвокату нічого відомо не було.
- Вимагаючи забезпечити захист своїх прав клієнт наполягав на зверненні до суду із заявою про забезпечення позову ще раз, а тому 15.02.2024 адвокат звернувся до суду втретє справа № ІНФОРМАЦІЯ_3 провадження ІНФОРМАЦІЯ_6. Так само, як і попередні заяви, вона не була вчасно розглянута судом, надіслана для оприлюднення лише 27.02.2024, а оприлюднена 28.02.2024.
- Зазначає, що після подання заяви про забезпечення позову, яка не була вчасно розглянута судом, скаржник ОСОБА_2, дізналася про намагання накласти арешт на майно, яке було незаконно виведено з обсягу майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, що і є тією обставиною, у звʼязку із чим адвокатом подавалася заява про забезпечення позову повторно з метою її вчасного розгляду.
- Обґрунтовує, що норми чинного процесуального законодавства не містять прямої заборони стороні звертатись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви повторно. Навпаки судова практика містить неодноразові розʼяснення суду, що повернення заяви про забезпечений позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову (справа № 183/6077/20).
- Вказує, що згідно ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
- Тобто виключно суд може визнати певні дії зловживання процесуальним правами, тим більше під час розгляду справи судом.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу відносно адвоката може бути порушено за наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Підставою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відповідно до п.32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарний проступок адвоката – це винне діяння (дія або бездіяльність) адвоката, що вчиняється ним при здійсненні як професійної, так і іншої діяльності, яке виражається в порушенні вимог законодавства про адвокатуру і адвокатську діяльність та (або) норм Правил адвокатської етики, яким заподіюється шкода клієнту та (або) адвокатурі в цілому, шляхом приниження її авторитету, авторитету адвокатської професії та статусу адвоката.
- Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно вимог частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Відповідно до ст. 2 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року, дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально – публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
- Статтею 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарної відповідальності, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 30.08.2014 року за №120, з послідуючими змінами та доповненнями, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- У відповідності до ч. 7 Положення та ст. 70 Правил адвокатської етики, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарній відповідальності, доки його вину не буде доведено у законному порядку (ст.70 Правил адвокатської етики).
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Вирішуючи скаргу по суті, заслухавши доповідача, перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що ДП КДКА Житомирської області дотримано вимоги норм статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при проведені перевірки відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката ОСОБА_1.
- Скарга ОСОБА_2 не містить доводів щодо незаконності та (або) не обґрунтованості рішення, прийнятого КДКА регіону. Скаржниця фактично посилається на доводи своєї первісної скарги, і при цьому не надано доказів на підтвердження факту наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку.
- Зі змісту рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області вбачається, що в діях адвоката не вбачається порушення Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в матеріалах справи відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
- Свідок ОСОБА_3, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_1, підтвердив, що саме він уклав договір з адвокатом ОСОБА_1, і саме з ним він узгоджував позицію захисту його ж інтересів. Претензій до адвоката ОСОБА_1 він не має.
- На підставі ст. 23 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в надані доказів та доведення їх переконливості (п. 5), а також забороняється втручатись в правову позицію адвоката (п.11).
- Судом, за вказаними фактами, до адвоката ОСОБА_1 ніяких заходів не вживалося.
- Що стосується посилань ОСОБА_2 на те, що її права були порушені поданими адвокатом заявами про забезпечення позову, то в даному випадку ВКДКА не може вважати це порушенням прав скаржниці, оскільки подані адвокатом заяви ґрунтуються на вимогах ст. 152 ЦПК України, тобто передбачені законом. Звернення до суду та укладання угоди з адвокатом є правом ОСОБА_2, і не є порушенням прав та інтересів скаржниці.
- У відповідності з ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності.
- Враховуючи вищенаведене, та приймаючи до уваги, що інших доводів, які б підтвердили непрофесійність або неправомірність дій адвоката, скаржницею не надано, ВКДКА вважає доводи скарги безпідставними.
- Підстави для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи відсутні. Оскаржуване рішення є правильним по суті і підстав для його скасування немає.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_2, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 31/2 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА