РІШЕННЯ № II-026/2025
21 лютого 2025 року
м. Ужгород
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Темнохудової З.В., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О. розглянувши у відкритому засіданні скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати від 25.10.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 24.07.2024 року за вх.№ 01/211-3/85-24 до КДКА м.Києва надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – ВША) про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1.
- 31.07.2024 року за вх.№ 22590 до ВКДКА надійшов лист від т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м.Києва з проханням на скерування та розгляду скарги ВША стосовно адвоката ОСОБА_1 до іншого регіону.
- 15.08.2024 року за вих.№ 1822 голова ВКДКА Вилков С.В. регіону відповідно до Рішення РАУ від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність КДКА м.Києва здійснювати свої функції» та Рішення РАУ від 28 січня 2022 року №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 року та відсутність юридичних фактів» скерував скаргу ВША стосовно адвоката ОСОБА_1 до КДКА Житомирської області.
- 22.08.2024 року голова дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Денисенко Б. доручив члену дисциплінарної палати проведення перевірки відомостей, викладених в скарзі ВША стосовно адвоката ОСОБА_1.
- 28.10.2024 року член дисциплінарної палати КДКА Житомирської області, за результатами перевірки фактів, викладених в скарзі ВША стосовно адвоката ОСОБА_1 склав довідку.
- 25.10.2024 року винесено рішення № 36/2 дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- 07.11.2024 року за вих.№229/д голова дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Денисенко Б. направив копію рішення № 36/2 КДКА Житомирської області у складі ДП від 25 жовтня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 до ВША та адвокату ОСОБА_1.
- 22.11.2024 року за вхід.№и24270 до ВКДКА надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення № 36/2 КДКА Житомирської області у складі ДП від 25 жовтня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1.
- 22.11.2024 року за вих.№ 2812 року т.в.о. голови ВКДКА Місяць А.П. листом витребував матеріали справи стосовно адвоката ОСОБА_1 з КДКА Житомирської області.
- 12.12.2024 року за вхід.№ 24548 до ВКДКА з КДКА Житомирської області надійшли матеріали по скарзі директора ВША НААУ стосовно адвоката ОСОБА_1.
- 16.12.2024 року за вих.№ 3055 т.в.о. голови ВКДКА Місяць А.П. надав доручення члену ВКДКА на проведення перевірки, вивчення та доповіді питання за матеріалами за скаргою директора ВША НААУ на рішення № 36/2 КДКА Житомирської області у складі ДП від 25 жовтня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 на засіданні ВКДКА.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- В скарзі директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 від 23.07.2024 року зазначено, що адвокат ОСОБА_1 не виконав професійний обов’язок, який передбачений ст. 21 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки.
- Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- Дія Порядку підвищення кваліфікації поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
- Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком.
- НААУ забезпечує високий професійний рівень адвокатів України.
- Розділ II Порядку підвищення кваліфікації визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до ЄРАУ, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень. Адвокат за один рік має отримати не менше ніж 2 години на рік за навчання з питань адвокатської етики (2 залікових бали), всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів)
- Відповідно до даних з ЄРАУ та ВША НААУ, адвокат ОСОБА_1 не виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації, що є порушенням п.2,4,5 ч.1 ст. 21 та ч.1 ст. 57 Закону та абз.3 ст.11, абз.1 ст.65 Правил адвокатської етики.
- Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
- У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
- Таким чином, вищевказаний проступок адвоката ОСОБА_1 є триваючим.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку , як визначено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Відповідно до ч.2 ст.35 Закону , адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
- Згідно з ч.3 ст.38 Закону , заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Відповідно до ч.1 ст.39 Закону, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
- Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
- Відповідно до ст.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (зі змінами) Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Статтею 65 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями.
- Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року (справа №640/1859/22), якою скасовано п.п. 18, 19, 20 розділу IV «Перехідні положення» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів від 03.07.2021 року №63.
- Дисциплінарна палата враховує матеріали скарги, досліджені письмові документи і приходить до висновку, що достатніх підстав для порушення дисциплінарної справи не вбачається так як в діях адвоката ОСОБА_1 відсутні ознак дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Відповідно до ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ) , нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, відповідно до ч.1 ст.325 КАСУ, Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Згідно з ознайомленою постановою суду такою датою є 10.09.2024 року.
- На підставі викладеного, з урахуванням того, що судове рішення не передбачило скасування п.п. 18,19,20 Порядку з моменту його затвердження, а відтак цей пункт втратив чинність лише 10.09.2024 року і має застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
- Таким чином, КДКА неправильно тлумачить норму КАСУ та постанова , на яку посилається КДКА Житомирської області в рішенні, що оскаржується, та не поширюється на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, в який вбачається вчинення самостійних дисциплінарних проступків адвоката.
- Відповідно до п. 19 Порядку адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов’язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин – щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.
- Відповідно до п.4 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень.
- З огляду на те, що адвокат ОСОБА_1 протягом п’яти років поспіль щороку вчиняв самостійні триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил адвокатської етики та до нього може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст.53 Положення.
- Рішення КДКА Житомирської області підриває авторитет адвокатури України, оскільки створює прецедент безкарності.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обовʼязки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Професійний обовʼязок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
- Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Перевіривши доводи поданої скарги та матеріали, які надійшли з КДКА Житомирської області, встановлено, що адресою робочого місця адвоката ОСОБА_1, Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Київською міською КДКА, в ЄРАУ зазначно : ІНФОРМАЦІЯ_2
- Відповідно до Рішення РАУ від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність КДКА м.Києва здійснювати свої функції» та Рішення РАУ від 28 січня 2022 року №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 року та відсутність юридичних фактів», скаргу стосовно адвоката ОСОБА_1 Головою ВКДКА Вилковим С.В. для розгляду було скеровано до КДКА Житомирської області.
- Таким чином, скаргу було скеровано для розгляду належним чином.
- Скарга до ВКДКА подана з дотриманням строків, передбачених ч.3 ст.39 Закону.
- Щодо правомірності використання Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду як підстави відмови в порушенні дисциплінарної справи внаслідок відсутності, ВКДКА вважає.
- КДКА при прийнятті рішення посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року (справа №640/1859/22), якою скасовано п.п. 18, 19, 20 розділу IV «Перехідні положення» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів від 03.07.2021 року №63. ВКДКА вважає безпідставним для прийняття оскаржуваного рішення.
- Відповідно до ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), нормативно – правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, відповідно до ч.1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Відповідно такою датою є 10 вересня 2024 року.
- Судове рішення не передбачає зворотної дії у часі для пунктів 18, 19, 20 Порядку, а відтак ці пункти втрачають чинність лише з 10.09.2024 і не можуть застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
- Пункти 18, 19, 20 Порядку визнані протиправними та скасовані пункти втрачають чинність саме з моменту прийняття самої Постанови, тобто до 10.09.2024 вони були чинними, а отже, діяли для періодів 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років.
- Відповідно до пункту 20 Порядку, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Цей пункт лише регламентує кількість залікових балів і не стосується питання відповідальності адвокатів за невиконання обов’язку підвищення кваліфікації.
- Стаття 21 Закону встановлює професійні обов’язки адвоката, серед яких зазначено прямий обов’язок підвищувати свій професійний рівень.
- Виходячи з цієї норми, ВКДКА вважає, що навіть у разі скасування пунктів Порядку, які визначають кількість залікових балів, сам обов’язок підвищувати кваліфікацію залишається чинним. Це свідчить про те, що адвокат зобов’язаний виконувати цей професійний обов’язок, хоча його кількісні показники можуть зазнавати змін.
- Обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентовано положенням пункту 4 частини 1 статті 21 Закону.
- Так, у тексті Постанови зазначено, що обов’язок кожного адвоката підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не є дискримінацією в розумінні Конституції України, Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
- Разом із тим, у резолютивній частині цієї Постанови передбачено, що окрім визнання протиправними та скасування пунктів 18, 19 і 20 Порядку, таким самим визнається. Це, своєю чергою, суперечить позиції, викладеній у мотивувальній частині, де чітко зазначено, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування. Крім того, мотивувальна частина Постанови підтверджує, що пункт 2 розділу IV “Перехідні положення”, відповідно до якого Порядок набирає чинності з дня його прийняття, повністю відповідає нормам чинного законодавства.
- Враховуючи вищевикладене, ВКДКА приходить до висновку, що Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Також, згідно з пунктом 21-1 Порядку, адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну правничу допомогу (БВПД), та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі чи договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати щороку не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань, пов’язаних із наданням безоплатної правничої допомоги.
- Таким чином, адвокати зобов’язані дотримуватися вимог, що діяли в попередні роки, зокрема.
- пункту 20 Порядку, згідно з яким необхідно набирати не менше ніж 10 залікових балів на рік;
- пункту 21 Порядку, що вимагає 2 залікових бали на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики;
- пункту 21-1 Порядку, який передбачає 2 залікових бали на рік за навчання з питань БВПД.
- Посилання КДКА Житомирської області на Постанову 6ААС у рішенні КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної є протиправним і необґрунтованим.
- Додатково ВКДКА звертає увагу, що обґрунтуванням предмету спору у справі №640/1859/22 була відсутність у законодавстві визначення поняття «Молодий адвокат». У мотивувальній частині судового рішення зазначається, що підставами для визнання нечинними пунктів 18,19,20 Порядку зводяться до того, що для адвокатів до досягнення ними 3-х пічного стажу встановлено обов’язок підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин, з яких не менше 16 годин щороку, тоді як для адвокатів, стаж яких перевищує три роки такий обв’язок встановлено на рівні лише 10 годин на рік. Тобто, суд визнав неправомірним, набрання балів для адвокатів з стажем менше 3-х років у більшому об’єму ніж для адвокатів із стажем більше 3-х років, а не взагалі отримання залікових балів з підвищення кваліфікації адвокатами. Мотивів скасування п.20 Положення судом не зазначено.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вбачає в діях адвоката ОСОБА_1 ознаки порушення вимог п.п.4,5 ч.1 ст.21, ч.1 ст.57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч.3 ст. 11, ч.1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати від 25.10.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА