РІШЕННЯ № II-028/2025
21 лютого 2025 року
м. Ужгород
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Темнохудової З.В., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О. розглянувши у відкритому засіданні скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 167/2024 від 16.10.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 14 серпня 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі – КДКА регіону) надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – ВША НААУ або Скаржник) на дії адвоката ОСОБА_1.
- 14 серпня 2024 року скарга була передана до дисциплінарної палати КДКА регіону для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1
- 20 серпня 2024 року члену дисциплінарної палати КДКА регіону доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ВША НААУ відносно адвоката ОСОБА_1
- 25 вересня 2024 року членом дисциплінарної палати КДКА регіону складено довідку за результатами проведеної перевірки.
- Рішенням КДКА регіону в складі дисциплінарної палати №167/2024 від 10.2024 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатури України подала 15.11.2024 до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на вищевказане рішення, яка надійшла до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 20 листопада 2024 року.
- Листом за вих.№ 2814 від 22 листопада 2024 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Місяць Андрій Петрович витребував у КДКА регіону матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- 17 грудня 2024 року до ВКДКА надійшли заперечення адвоката ОСОБА_1 на скаргу ВША НААУ.
- 18 грудня 2024 року за вхід. № 24626 до ВКДКА надійшли матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- Т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити матеріали та доповісти за скаргою ВША НААУ на рішення КДКА регіону в складі дисциплінарної палати № 167/2024 від 16.10.2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – профільний Закон), Скаржником не пропущено.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- У скарзі до КДКА регіону ВША НААУ вказала, що ОСОБА_1 володіє статусом адвоката, тому, згідно зі ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката, правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень і виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Скаржник посилається на те, що з його офіційного веб-сайту (посилання: https://www.hsa.org.ua/lawyer) вдається встановити, що зазначений адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023. Вказану обставину, ВША підтверджує доданою до скарги роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
- Між тим, 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції “Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України” (надалі за текстом Порядок), що опублікований на офіційному веб-сайті НААУ. Також, з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням РАУ від 21.09.2019 № 111.
- Скаржник підкреслює, що дія Порядку поширюється на всіх адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених профільним Законом.
- Відповідно до даних з ЄРАУ та ВША НААУ, адвокат ОСОБА_1 не виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації, що є порушенням п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 57 Закону.
- Скаржник робить висновок про те, що порушення або недотримання вищезазначених вимог є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 57 профільного Закону).
- Також, посилається на ст. 65 Правил адвокатської етики за якою адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом. Окрім цього вважає, що факт не виконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 ПАЕ, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Стверджує, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених Законом. Так, приписами ст. 34 профільного Закону визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Зокрема, скаржник зазначає, що до дисциплінарних проступків адвоката відносять: порушення Правил адвокатської етики (п. 3 ч. 2 ст. 34 профільного Закону); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 6 ч. профільного Закону). 2 ст. 34
- Таким чином, вищевказане, на думку Скаржника, свідчить про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 профільного Закону щодо підвищення професійного рівня; порушення правил адвокатської етики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської стики; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- Далі, Скаржник вказує, що такі порушення мають систематичний характер і визначаються як триваюче правопорушення, що підтверджується позицією Верховного Суду в постановах у справах №804/401/17, №490/8624/15-a, №175/3995/17-ц, №1540/4358/18.
- Таким чином, як стверджує Скаржник, вчинений адвокатом дисциплінарний проступок є триваючим.
- Враховуючи усе вищезазначене та керуючись ст. ст. 36, 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВША НААУ просила притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3445/10, видане Київською обласною КДКА 10.2007) до дисциплінарної відповідальності.
- У скарзі до ВКДКА ВША НААУ вказує, що рішення КДКА регіону про відмову в порушенні дисциплінарної справи ґрунтується на неправомірному застосуванні Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №640/1859/22 за позовом Плескача В.Ю. до НААУ, із залученням ВША НААУ третьою особою, яка не поширюється на періоди до дати її прийняття.
- Згідно тексту зазначеної постанови визначено протиправність та скасовано п.п. 18, 19, 20, п. 2 розділу IV “Перехідні положення” Порядку від 03.07.2021р. №63.
- Скаржник зазначає, що до 10.09.2024 року діяли вимоги Порядку підвищення кваліфікації адвокатів, які передбачали обов’язок адвокатів щорічно набирати не менше 10 залікових балів, у тому числі 2 бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Відповідно до наявних даних з ЄРАУ та ВША НААУ, адвокат ОСОБА_1 не виконував цих вимог упродовж 2019-2023 років, що є порушенням ст. 21 Закону та підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
- Скаржник наголошує, що невиконання адвокатом обов’язків щодо підвищення кваліфікації є триваючим дисциплінарним проступком, який охоплює декілька років, та може мати негативний вплив на професійний рівень адвоката і авторитет адвокатури загалом.
- ВША НААУ також звертає увагу, що рішення КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи є суперечливим і неправомірним, оскільки в його мотивувальній частині визнається факт порушень адвокатом, однак у резолютивній частині зроблено висновок про відсутність правових підстав для порушення дисциплінарної справи.
- У зв’язку з цим ВША НААУ просить ВКДКА скасувати рішення КДКА регіону від 16.10.2024 року та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
- Адвокат ОСОБА_1 пояснень до КДКА не надав.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- У своєму рішенні від 16 жовтня 2024 року КДКА регіону зазначає, що вимоги ВША НААУ до адвоката полягають у не підвищенні кваліфікації останнім, організація та реалізація процесу якої здійснюється самим же скаржником, за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ № 63 від 03.07.20221 (з наступними змінами),
- Так, ВША НААУ посилається на п. 20 зазначеного вище Порядку, за яким всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів), а звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
- 3 представлених ВША НААУ матеріалів до скарги вбачається, що адвокатом дійсно не було виконано означеної вимоги Порядку, тобто не підвищено кваліфікацію в порядку та спосіб, визначених даним положенням.
- Між тим, згідно частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
- Здійснивши перевірку доводів скаржника, КДКА регіону було встановлено, що Шостим апеляційним адміністративним судом 09.2024 було ухвалено постанову по справі № 640/1859/22. згідно резолютивної частини якої було, зокрема, визнано протиправними та скасовано пункти 18, 19, 20, пункт 2 розділу IV «Перехідні положення» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63 (який передбачає, що даний Порядок вступає в дію з моменту його прийняття). Також, у постанові суду прямо зазначено, що вона набирає законної сили з дати її прийняття.
- Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами. фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
- Положеннями ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України визначається, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
- З огляду на приписи Закону та наявність Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 640/1859/22 від 10.09.2024, якою, серед іншого, визнано протиправними та скасовано пункт 20 та пункт 2 розділу IV «Перехідні положення» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року
- № 63, на які, серед іншого, посилався скаржник, КДКА регіону зазначила про відсутність правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою ВША НААУ стосовно адвоката та прийняла рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
- Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України № 63 від 3 липня 2021 року.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).
Мотиви ВКДКА з правовим обгрунутванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
- 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі № 822/570/17.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_1 на предмет наявності чи відсутності в них ознак дисциплінарного проступку, звертає увагу на наступне.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
- Згідно абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Абзацом 2 статті 12 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абц. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
- Згідно абц. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до пункту 1 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також помічників адвокатів, які здійснюють свою діяльність у відповідності до Закону України
- «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про помічника адвоката.
- Пунктом 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- Згідно пункту 16 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, всі адвокати та помічники адвокатів, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Таким чином, обов’язок щодо підвищення професійного рівня адвоката прямо передбачений положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України.
- Пунктом 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Відповідно до пункту 21 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Згідно пункту 22 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.
- Пунктом 23 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України вказано, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
- Відповідно до пункту 30 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
- Пунктом 32 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
- З представлених Скаржником матеріалів до скарги вбачається, що в діях адвоката дійсно наявні ознаки дисциплінарного проступку щодо не виконання вищезазначених вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, в частині не підвищення кваліфікації.
- ВКДКА звертає увагу на те, що КДКА регіону стверджуючи в оскаржуваному рішенні про фактичне не виконання адвокатом Порядку, опосередковано встановила в діях адвоката факт порушення вимог законодавства, що має здійснюватися КДКА регіону не на стадії прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи, а на стадії прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Таким чином, ВКДКА вважає, що оскаржуване рішення в цій частині є необґрунтованим.
- Одночасно, як правильно зазначає скаржник в своїй скарзі до ВКДКА, рішення КДКА регіону про відмову в порушенні дисциплінарної справи ґрунтується на неправомірному застосуванні Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №640/1859/22.
- ВКДКА погоджується з доводами скаржника про те, що до 09.2024 року діяли вимоги Порядку підвищення кваліфікації адвокатів, які передбачали обов’язок адвокатів щорічно набирати не менше 10 залікових балів, у тому числі 2 бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Більше того, обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентований положенням пунктом 4 частини 1 статті 21 Закону.
- Відповідно до тексту Постанови вбачається, що суд підтверджує факт того, що професійний обов`язок кожного адвоката щодо підвищення свого професійного рівня прямо передбачений Законом не є дискримінацією в розумінні Конституції, Закону, Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні“.
- Разом із тим, суд зазначає, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування, ба більше, підтверджує, що пункт 2 розділу IV
- «Перехідні положення», відповідно до якого Порядок набирає чинності з дня його прийняття у повній мірі відповідає нормам чинного законодавства.
- Виходячи з викладеного, Порядок має застосовуватися щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема і пункт 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Адвокатом в тому числі не здійснювалося підвищення професійної кваліфікації за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 в частині отримання не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- У свої заперечення до ВКДКА адвокат зазначив, що Скаржник, а саме: «гр. ОСОБА_2. по суті займається вимагатєльством і нав’язуванням неліцензійних курсів… Оскільки сам гр. ОСОБА_2 є адвокатом ось уже аж 2 (два) плюс роки, і в такий спосіб шляхом написання доносів (скарг) – намагається просто усунути прибрати інших адвокатів».
- Також адвокат зазначає, що мав дороговартісне лікування свого здоров’я з 2022 року, а в 2019 році важко хворіла його бабуся, а після її смерті, важко захворіла молодша сестра Одночасно звертає увагу, що в 2019 році йому робили операцію. Додатково адвокат зазначає, що в 2024 році також хворіли і потребували лікування його батьки.
- ВКДКА звертає увагу на те, що вищезазначені аргументи адвоката, не відміняють вимоги профільного Закону, вимог діючих рішень Ради адвокатів України щодо підвищення адвокатом свого професійного рівня за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 та не спростовують наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- При цьому твердження адвоката щодо здійснення вимагання Скаржником відносно нього, ВКДКА розцінює як не коректними та безпідставними, оскільки такі дії передбачені ст. 189 Кримінального кодексу України, а адвокат жодних доказів в рамках діючого законодавства щодо їх вчинення не надав.
- Таким чином, в діях адвоката ОСОБА_1, які полягають у невиконанні професійного обов’язку щодо підвищення професійного рівня; порушення правил адвокатської етики; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, ВКДКА вбачає ознаки дисциплінарного проступку, а саме порушення п.1, 4, 5 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської стики.
- Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 167/2024 від 16.10.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА