РІШЕННЯ № III-006/2025
20 березня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходько О.І., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А. розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 26.11.2024 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 12.08.2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга директора ВША HAAУ Кузьменка С.С. про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 у зв’язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- 10.10.2024 року Дисциплінарна палата КДКА регіону порушила дисциплінарну справу за скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
- 26.11.2024 року КДКА регіону прийняла рішення про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді – попередження.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Скаржник, директор ВША HAAУ Кузьменко С.С., вбачає в діях адвоката Особа_1 дисциплінарний проступок, зокрема: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону щодо підвищення професійного рівня, порушення правил адвокатської етики, передбачених абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 ПAE. На підставі вищенаведеного, просить притягнути Особа_1 до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат Особа_1 надав пояснення з приводу фактів викладених у скарзі директора ВША HAAУ Кузьменка С.С., зазначивши, що здійснює детальне дослідження судової практики за різними судовими справами у відповідності до норм законодавства та рішень Верховного суду. Акцентує увагу на тому, що здійснює підвищення кваліфікації не лише під час курсів, семінарів та інших освітніх процесі, а також під час участі у судових справах. В умовах активних бойових дій та постійних ракетних обстрілів, які призвели до відключень світла, епідемії короновіруса, адвокат не мав змоги здійснювати підвищення кваліфікації.
- Надаючи оцінку діям адвоката Особа_1 та відомостям, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, КДКА Полтавської області виходить із наступного: Вища школа адвокатури HAAУ готує та передає HAAУ інформацію про розміщення її в ЄPAУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення пов’язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
- У профайлі адвоката Особа_1 в ЄPAУ, відсутні відомості про виконання ним обов’язкових вимог з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки.
- Відповідно до ст. 21 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики (далі — ПAE), підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Як зазначила КДКА регіону відомості зазначені у скарзі найшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом Особа_1 професійного обов’язку передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня, порушення Правил адвокатської етики (абз. 3 ст.11, абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст.65 Правил адвокатської етики), невиконання a6o неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- При обранні виду дисциплінарного стягнення, з урахуванням особи адвоката, яка раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації за 2024 рік в повному обсязі, КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати дійшла до висновку про застосування до адвоката Особа_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Надаючи оцінку діям адвоката та відомостям, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи. КДКА Полтавської області виходить із наступного: Вища школа адвокатури НААУ готує та передає НААУ інформацію про розміщення її в СРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов’язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
- У профайлі адвоката в ЄРАУ, відсутні відомості про виконання ним обов’язкових вимог з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки.
- Отже, відомості зазначені у скарзі найшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом професійного обов’язку передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня, порушення Правил адвокатської етики (абз. 3 ст.11. абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст.65 Правил адвокатської етики), невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- Стосовно терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності КДКА Полтавської області враховує постанову Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила пенні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/ 18, через відсутність в Законі України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дні або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
- КДКА Полтавської області дійшла до висновку, про наявність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку передбаченого п. п. 3, 5, 6, п. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Не погоджуючись з рішенням КДКА Полтавської області ВША НААУ звернулась зі скаргою до ВКДКА.
- Скаржник висловлює свою незгоду із рішенням КДКА Полтавської області з застосуванням до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, оскільки вважає таку міру покарання неспіврозмірною з тяжкістю вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку. Вважає вказане рішення неправомірним та таким, що порушує вимоги законодавства. В обґрунтування своєї позиції наводить наступні аргумент
- До професійних обов’язків адвоката відповідно до п.1 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» віднесено дотримання присяги адвоката та правил адвокатської етики.
- Так, відповідно до ст.35 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарги щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, за наслідком вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосоване одне з таких стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю; 3) для адвокатів України – позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Крім того, у ст. 52 Положення про порядок прийняття та розгляду скарги щодо неналежної поведінки адвоката зазначається, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.
- Таким чином, накладення адміністративного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
- Крім того у скарзі зазначено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарги щодо неналежної поведінки адвокат, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю може застосовуватись виключно у разі:
-
- повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
- порушення адвокатом вимог сумісності;
- систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
- В мотивувальній частині рішення дисциплінарна палата КДКА Полтавської області посилається на постанову Верховного Суду від 09 серпня 2019 року (справа №1540/4358/18), відповідно якої через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визнаються правопорушення, які, почавшись із якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваючи правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Тобто, дисциплінарний проступок у вигляді непідвищення кваліфікації адвокатом свого професійного рівня є триваючим.
- Окрім цього, Скаржник звертає увагу на те, що «систематичність» може свідчити про тривалий або повторюваний дисциплінарний проступок. Це означає, що адвокат може неодноразово або протягом тривалого часу порушувати етичні норми, що закріпленні Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та іншими нормативно-правовими актами. Для визначення систематичності потрібно звертати увагу не тільки на кількість порушень, але й на їхню регулярність і характер, що може свідчити про неналежне ставлення до професійної етики.
- Враховуючи викладене, Скаржник зазначає про неправомірність і необґрунтованість обрання такого виду дисциплінарного стягнення як попередження, оскільки дії адвоката вимагають застосування більш суворого дисциплінарного покарання, яке б відповідало ступеню порушення та сприяло б підтримці високих стандартів професійного розвитку серед адвокатів.
- Також Скаржник зазначає, що рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області є необґрунтованим та не справедливим по відношенню до інших адвокатів, оскільки не враховує системного характеру порушення та обставин, які свідчать про необхідність застосування більш суворого дисциплінарного стягнення. Вказане створює прецедент нерівного підходу до оцінки аналогічних дисциплінарних проступків, що підриває принципи об’єктивності та рівності у дисциплінарній практиці.
- Таким чином, директор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України в свої скарзі просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 26 листопада 2024 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та ухвалити нове рішення яким просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Порядок Підвищення кваліфікації адвокатів, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2019 року №20.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за адресою робочого місця адвоката згідно відомостей ЄРАУ.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Згідно абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Відповідно до п. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням РАУ від 21.09.2019 № 111, який діяв до 03.07.2021 року (далі – Порядок № 111), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- Згідно з п. 17 Порядку № 111 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Відповідно до п. 21 Порядку № 111, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік.
- Відповідно до п. 22 Порядку № 111, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.
- Відповідно до п. 27 Порядку № 111, адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.
- Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року був затверджений Порядок підвищення кваліфікації адвокатів у новій редакції, в якому містяться аналогічні приписи.
- Згідно ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- В свою чергу, статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
- Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
- Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
- Доводи скарги знайшли підтвердження та спростовують окремі висновки КДКА.
- 11-12 серпня 2023 року Рада адвокаті України (далі РАУ) своїм рішенням № 88 дала роз’яснення щодо обов’язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік.
- У вказаному рішенні РАУ роз`яснила, що враховуючи бойові дії на території України та неможливість у зв`язку з цим проведення у деяких регіонах України акредитованих заходів з підвищення кваліфікації, рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16 березня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку, що не скасовувало передбачений Законом обов`язок підвищення професійного рівня, а лише дозволяло адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку. Відповідно, невиконання адвокатом вимог пунктів 19, 20 Порядку за 2022 рік, тобто підвищення ним професіонального рівня в меншому обсязі, ніж встановлено зазначеними пунктами Порядку, не є дисциплінарним проступком, а тому не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Як вбачається з матеріалів справи адвокат не підвищував професійний рівень у 2022 році.
- Таким чином, для виконання обов’язку з підвищення професійного рівня адвокату необхідно було набрати хоча б 1 бал з 10. Як вбачається з матеріалів адвокат у 2022 році не набрав жодного балу.
- Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, адвокат у 2020-2023 році не підвищувала кваліфікацію взагалі.
- Отже, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відзначає, що адвокат не виконала професійний обов’язок з підвищення кваліфікації за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та допустила дисциплінарний проступок.
- Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне:
- Рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 роз’яснено, що: невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
- Зазначені дисциплінарні проступки припиняються з часу отримання електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою ВША НААУ, що підтверджує виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або з часу притягнення винного у невиконанні обов’язку адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Так, відповідно до частини 2 статті 35 Закону передбачено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 2 ст. 49 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженим рішенням РАУ від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення №120), із змінами, рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката.
- Відповідно до Постанови Верховного Суду від 9 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, триваючими визнаються правопорушення, які починаються з певної протиправної дії або бездіяльності та тривають через постійне невиконання покладеного на особу обов’язку. У таких випадках строк притягнення до відповідальності має відраховуватися з моменту припинення правопорушення, а не з моменту його початку.
- Закон дійсно не містить поняття «триваюче правопорушення», однак це не є підставою для звільнення адвоката від відповідальності. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, який наголошує, що особа, яка не виконала свій обов’язок у повному обсязі, не може уникати відповідальності лише через сплив строків.
- Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
- У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
- ВКДКА доходить висновку, що вищевказаний дисциплінарний проступок адвоката є триваючим.
- Згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням – РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
- У ст. 52 Положення, зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
- Аналізуючи положення ч.2, статті 31 Закону, статтю 53 Положення скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
- За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, та вважає що відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
- Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку (час та місце вчинення), керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок який полягає у невиконанні своїх професійних обов’язків та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 5 та 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» якою визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, ст. 11 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики згідно якої адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку, абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість – не виконання професійного обов’язку в частині підвищення професійного рівня адвокатом за 2019, 2020, 2021, 2023 роки – станом на даний час так і не підвищено, особу адвоката – який не притягався до дисциплінарної відповідальності.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 26.11.2024 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення.
- Застосувати до адвоката Особа_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ