РІШЕННЯ № ІІІ – 009/2019
28 березня 2018 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1, як представника Особа_2, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1, як представника Особа_2, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
Скаржник не погоджується з прийнятим дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області рішенням від 20.10.2017 року, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Вказує на те, що оскаржуване рішення було прийнято без належної перевірки обставин вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, що не було прийнято до уваги факти, викладені у скарзі, та прийнято рішення лише на підставі інформації, яку виклав у своїх поясненнях адвокат Особа_3о , не надаючи при цьому обґрунтовані докази своєї позиції.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши доводи скаржника, матеріали перевірки відносно адвоката Особа_3, заслухавши доповідь заступника голови ВКДКА Місяця А.П. встановила наступне.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2017 року було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 з підстав недоведеності наявності в діях останнього ознак дисциплінарного проступку.
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.01.2018 року № 1-021/2018, за результатом розгляду скарги Особа_1, як представника Особа_2, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2017 року було скасовано, порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_3, а матеріали дисциплінарної справи повернуто до КДКА Львівської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Не погодившись з вищевказаним рішенням ВКДКА від 30.01.2018 року, адвокат Особа_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа – Особа_1 про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.01.2018 року № 1-021/2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2018 року по справі №826/3773/18 у задоволенні позову Особа_3 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Особа_3 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 року по справі №826/3773/18 апеляційну скаргу Особа_3 було задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2018 року – скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Особа_3 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.01.2018 року № 1-021/2018, за результатом розгляду скарги Особа_1 Зобов’язано ВКДКА повторно розглянути скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2017 року.
Ухвалою Верховного суду від 08.10.2018 року по справі №826/3773/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ВКДКА на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 року у справі за позовом Особа_3 до Вищої кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа – Особа_1 про визнання протиправним та скасування рішення.
Таким чином, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 року по справі №826/3773/18 було скасовано рішення ВКДКА від 30.01.2018 року та зобов’язано ВКДКА повторно розглянути скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
В поданій скарзі зазначається, що адвокат Особа_3 поводить себе неетично, зокрема, розміщує дописи в соціальних мережах, що містять викривлену інформацію, яка паплюжить і підриває авторитет та престиж професійної діяльності адвокатури.
Так, адвокатом Особа_3 на його сторінці у соціальній мережі Facebook оприлюднено наступні дописи:
- «Київський адміністративний апеляційний суд долучився до кампанії Осіб_4-8 під кодовою назвою «помста НАБУ» і фактично визнав поза законом будь-які вибори будь-яких громадських рад за допомогою інтернет голосування»;
- «Виніс це рішення відомий суддя – мандрівник Особа_4. Про нього Автомайдан робив розслідування і ми активно протидіяли його обранню у Вищу раду правосуддя»;
- «Найцікавіше, що позов лежав у Особа_4 з жовтня 16 р., але виніс він рішення на наступний робочий день після того, як НАБУ провело обшук у суді та дома у голови ОАСК Особа_5 і за день до нових виборів до РГК. Соупадєніє ?» та ін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Обов’язок адвоката дотримуватися Правил адвокатської етики є беззаперечним.
Відповідно до ст. 2 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року, дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально – публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат повинен уникати розголосу в засобах масової інформації або поширення іншим способом (в тому числі за допомогою мережі Інтернет, соціальних мереж) відомостей, що принижують честь та гідність іншого адвоката, ганьблять його чи адвокатське бюро/адвокатське об’єднання або адвокатуру України (ч. 1 ст. 53 Правил адвокатської етики).
Участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому (ч. 1 ст. 57 Правил адвокатської етики)
Адвокат при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов’язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України (ч. 2 ст. 57 Правил адвокатської етики).
Використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати принципам: незалежності, професійності, відповідальності, чесності, стриманості та коректності, гідності, недопущення будь-яких проявів дискримінації, толерантності та терпимості, корпоративності та збереження довіри суспільства, конфіденційності (ч. 3 ст. 57 Правил адвокатської етики).
Професійна незалежність є невід’ємною складовою спілкування адвоката у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет. Адвокат при здійсненні спілкування з іншими учасниками соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет, в тому числі розміщенні коментарів та контенту, повинен враховувати наслідки такого спілкування для професійної незалежності адвоката у майбутньому при здійсненні адвокатської діяльності (ч. 1 ст. 58 Правил адвокатської етики).
При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах. Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі. Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З’їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, а також відповідали вимогам до адвокатів та адвокатської діяльності, що встановлені чинним законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України (ч. 2 ст. 59 Правил адвокатської етики).
Висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз’яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману (ч. 3 ст. 59 Правил адвокатської етики).
Адвокат у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет повинен здійснювати спілкування з повагою, прийняттям та правильним (таким, що відповідає загальнолюдським цінностям) розумінням різноманіття культур світу, форм самовираження та засобів прояву людської індивідуальності. Адвокат у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет повинен без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини або/та опонента, які відрізняються від його власних (ч. 2 ст. 60 Правил адвокатської етики).
Дисциплінарними проступками адвоката, згідно із ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дослідивши матеріали перевірки, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що у оскаржуваному рішенні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області не надано в об’єктивній сукупності належної правової оцінки доводам наведеним скаржником у скарзі.
Як наслідок, зважаючи на все вищевикладене та з урахуванням досліджених матеріалів перевірки стосовно адвоката Особа_3, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що в діях останнього вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що свідчить про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3.
На підставі викладеного та керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, як представника Особа_2, – задовольнити.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
28.03.2019