РІШЕННЯ № ІІІ-022/2025 від 20.03.2025 за скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 144 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № III-022/2025

20 березня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходько О.І., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А. розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 144 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 30 липня 2024 року за вх.№ 501/233-3/102-24 засобами електронного зв’язку на офіційну електронну адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м.Києва з кваліфікованим електронним підписом (КЕП) надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури (далі – Скаржник у відповідних відмінках ) від 24.007.2024 року за вих.№ 209/0/02-2 на дії адвокатки Особа_1 у відповідних відмінках), які полягали у невиконанні вимог щодо підвищення кваліфікації за 2019-2023 роки, і містила вимогу про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, без конкретизації виду дисциплінарного стягнення. (арк.2-4).
2. Т.в.о керівника юридичної особи КДКА м. Києва листом за вих. 02/204-3/102-24 від 01.08.2024 року на ім’я Голови ВКДКА направив скаргу від 24.07.2024 року для перенаправлення до КДКА іншого регіону, відповідно до рішення РАУ від 15.12.2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції», рішення РАУ від 28.01.2022 № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів (арк.1)
3. Головою ВКДКА скарга Вищої школи адвокатури на дії адвокатки Особа_1 було направлено для розгляду до КДКА Тернопільської області.
4. Перевірку за скаргою було доручено члену дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області адвокатці, якою 20.08.2024 року адвокатку Особа_1 засобами поштового зв’язку було повідомлено про надходження скарги, направлено скаргу з додатками та запропоновано надати пояснення в строк до 19.09.2024 року (арк.8).
5. Згідно з довідкою № 13 від 30.08.20224 року, підписаною Головою дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області А.Майка та секретарем палати Л. Скиба, у зв’язку з надходженням заяви в.о. Голови КДКА Тернопільської області В.Притули, розгляд справи відносно адвокатки Особа_1 було перенесено на 06 вересня 2024 року (арк.9)
6. 06 вересня 2024 року, відповідно дот протоколу засідання дисциплінарної палати № 50, розгляд скарги відносно адвокатки Особа_1 було зупинено у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, за клопотанням члена палати, якою здійснювалась перевірка (арк.10).
7. 27.09.2024 року членом палати, яка здійснювала перевірку за скаргою відносно адвокатки Особа_1, було складено довідку за результатами перевірки, з пропозицією відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатки Особа_1 (арк.11-15).
8. Рішення палати від 27.09.2024 року було направлено адвокатці Особа_1 засобами поштового зв’язку 05.12.2024 року, Скаржнику 03.12.2024 року за вих.№ 101, отримане Скаржником 18.12.2024 року(як вбачається з роздруківки з сайту «УКРПОШТА»).
9. 15.01.2024 року за вих.№ 206/0/02-2 Скаржником було направлено до ВКДКА скаргу на рішення КДКА Тернопільської області від 27.09.2024 року, скарга зареєстрована у ВКДКА 15.01.2024 року за вх.№ 25173.
10. Зважаючи на ту обставину, що скарга до ВКДКА подана в межах 30-денного строку на оскарження рішення КДКА регіону після його отримання, ВКДКА вважає за можливе поновити строк на оскарження рішення КДКА Тернопільської області.
11. 24.01.2025 року за вих.№ 423 т.в.о. Голови ВКДКА матеріали за скаргою відносно адвокатки Особа_1 було витребувано з КДКА Тернопільської області.
12. В.О. Голови КДКА Тернопільської області за вих.№ 24 від 03.02.2025 року матеріали, яка сказано в супровідному листі, дисциплінарної справи № 92 було направлено до ВКДКА, отримані ВКДКА 10.02.2025 року за вх.№ 25702
13. Т.в.о Голови ВКДКА 12.02.2025 року дорученням за вих.№ 848 проведення перевірки за скаргою директора ВША НААУ на рішення КДКА Тернопольської області від 27.09.2024 року № 144 відносно Адвокатки доручив члену ВКДКА

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

14. В скарзі Директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 24.07.2024 року відносно адвокатки зазначено, що остання не виконала професійного обов’язку, який передбачений ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня за 2019,2020, 2021, 2022, 2023 роки.
15. В скарзі зазначено, Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція, далі – Порядок про підвищення кваліфікації).
16. Дія Порядку підвищення кваліфікації поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
17. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ для розміщення в ЄРАУ інформацію про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
18. Розділ II Порядку підвищення кваліфікації визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до ЄРАУ, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень. Адвокат за один рік має отримати не менше ніж 2 години на рік за навчання з питань адвокатської етики (2 залікових бали), всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів)
19. Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком. Адвокат за рік має отримати не менше- ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
20. Всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
21. Відповідно до п. 23 Порядку звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
22. Даним пунктом Прядку також визначено, що Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
23. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищого школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
24. Проте, як зазначалося вище, відповідно до відомостей з ЄРАУ, відсутня інформація про виконання вимог з підвищення кваліфікації адвокатом Перцевим Денисом Петровичем.
25. Скаржник посилається на те, що з його офіційного веб-сайту (посилання: https://www.hsa.org.ua/lawyer) вдається встановити, що зазначений адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 рр.. Вказану обставину, ВША підтверджує доданою до скарги роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
26. Відповідно до особової картки обліку залікових балів у адвоката відсутня необхідна кількість залікових балів з підвищення кваліфікації.
27. Порушення або недотримання вищезазначених вимог є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – профільний Закон).
28. Відповідно до ст. 65 Правил адвокатської етики (далі- ПАЕ), адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийнятті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом.
29. Факт не виконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. З ст. 11, ст. 65 ПАЕ, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
30. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених Законом.
31. Приписами ст. 34 Закону визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
32. Зокрема, до дисциплінарних проступків адвоката відносять: порушення Правил адвокатської етики (ч.З, ч.2 ст. 34 Закону); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону).
33. Скаржник вказує, що такі порушення мають систематичний характер і визначаються як триваюче правопорушення, що підтверджується позицією Верховного Суду в постановах у справах №804/401/17, №490/8624/15-a, №175/3995/17-ц, №1540/4358/18.
34. Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
35. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
36. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 36, 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВША НААУ просила притягнути адвокатку Особа_1 до дисциплінарної відповідальності, не конкретизуючи виду цієї відповідальності.
37. Адвокатка Особа_1 своїм правом, передбаченим Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 120 від 14.08.2014 року (з наступними змінами і доповненнями), не скористалась, пояснень не надала.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

38. Як зазначила палата в оскаржуванім рішенні, системний аналіз скарги та долучених до неї документів у співвідношенні з нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, 1 Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України № 111 від 21 вересня 2019 року та новій редакції від 03.07.2021 І №63, наказу № 6 від 01.04.2019 Про створення Центру акредитації та контролю підвищення кваліфікації адвокатів, релевантними судовими рішеннями та інше, дозволяє зробити наступні висновки:
39. Відповідно до п. 14 статті 92 Конституції України, основи організації та діяльності адвокатури визначаються виключно законами. Згідно з приписами п.22ч.1цієї ж статті Конституції України виключно законами визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
40. У своїй діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки.
41. Статтею 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що дисциплінарним проступком адвоката є невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
42. Професійні обов’язки адвоката визначені статтею 21 вказаного Закону, зокрема, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень.
43. Професійний рівень адвоката під час здійснення адвокатської діяльності виявляється при здійсненні захисту/представництва клієнта, базується на принципах законності, адвокат повинен діяти компетентно і сумлінно в інтересах клієнта. Адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у випадку ухвалення судового рішення не на користь клієнта.
44. Таким чином, виходячи зі змісту Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», професійний рівень адвоката повинен відповідати вказаним вимогам і має мету якнайкраще забезпечити інтереси клієнта.
45. Закон не обмежує адвоката у засобах підвищення професійного рівня. Закон не встановлює інші, ніж визначені вище, критерії професійного рівня адвоката.
46. Таким чином вказані критерії є визначальними для встановлення ознак дисциплінарного проступку.
47. Обов’язок підвищувати свій професійний рівень законодавець передбачив окремою нормою і йдеться саме про підвищення адвокатом свого професійного рівня.
48. Однак, за логікою скаржника одне і те саме діяння, як складова дисциплінарного проступку кваліфікується тричі: як порушення правил адвокатської етики (п.1 статті 21 Закону), порушення вимог стосовно підвищення кваліфікації та невиконання рішення органів адвокатського самоврядування (п.5 статті 21 Закону).
49. Виходячи із загальних засад юридичної відповідальності підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, який складається із чотирьох елементів (об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона), наявність яких є обов’язковою для застосування дисциплінарного стягнення.
50. В свою чергу, об’єктом дисциплінарного проступку є відносини, що виникають у зв’язку з виконанням обов’язків, передбачених певними нормативно-правовими актами. У даному випадку безпосереднім об’єктом є конкретні обов’язки адвоката, передбачені статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
51. Об’єктивною стороною будь-якого правопорушення вважається поведінка суб’єкта, тобто протиправне діяння, яке полягає в порушенні обов’язку передбаченому нормативно-правовим актом.
52. Отже, у даному випадку об’єктом правопорушення буде невиконання обов’язку підвищувати свій професійний рівень, а об’єктивною стороною є протиправна поведінка адвоката у невиконанні саме цього обов’язку.
53. Слід зауважити, що обов’язок підвищувати свій професійний рівень не є тотожним дефініції «підвищення кваліфікації».
54. Стосовно розмежування термінів «підвищення свого професійного рівня» та «підвищення кваліфікації» і на підставі системного аналізу Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», інших нормативно-правових актів та дисциплінарна палата КДКА Тернопільської області доходить висновку, що:
55. В Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття підвищення кваліфікації відсутнє, натомість встановлено, що: 1) відповідно до п.4 частини 1 статті 21- під час здійснення професійної діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень; НААУ забезпечує високий професійний рівень адвокатів України (стаття 45); Ради адвокатів регіонів сприяють підвищенню кваліфікації адвокатів (стаття 48).
56. Отже, законодавцем у законі № 5076 використані поняття «професійний рівень» і «підвищення кваліфікації», які не є тотожними, виходячи з наступного.
57. Законом України «Про освіту» визначено, що кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання) (стаття 1 пункт 14).
58. Законом України «Про вищу освіту» визначено, що кваліфікація -офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту (стаття 1 пункт 12).
59. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 25.06.2020 № 519 Національна рамка кваліфікацій – системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.
60. Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, установами та організаціями, закладами освіти, роботодавцями, іншими юридичними та фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій.
61. За кваліфікаційними вимогами для набуття статусу адвоката, особа повинна мати вищу юридичну освіту на рівні магістр (спеціаліст) та стаж практичної роботи ( стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
62. Зазначена вимога відповідає 7 рівню Національної рамки кваліфікацій та другому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти. Особа, яка здобула 7 рівень Національної рамки кваліфікацій має спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері професійної діяльності або галузі знань і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень, критичне осмислення проблем у галузі та на межі галузей знань, спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності з метою розвитку нових знань та процедур, здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі у широких або мультидисциплінарних контекстах, здатність розв’язувати проблеми у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності, зрозуміле і недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються, а також отримала здатність до управління робочими або навчальними процесами, які є складними.
63. Статтею 34 Закону «Про освіту» – визначено, що таке кваліфікації: кваліфікації за обсягом класифікуються на повні та часткові, за змістом – на освітні та професійні.
64. Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом.
65. Кваліфікація вважається частковою в разі здобуття особою частини компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом.
66. У цьому Законі, якщо не зазначено інше, під терміном кваліфікація; розуміється повна кваліфікація.
67. Освітня кваліфікація – це визнана закладом освіти чи іншим уповноваженим суб’єктом освітньої діяльності та засвідчена відповідним документом про освіту сукупність встановлених стандартом освіти та здобутих особою результатів навчання (компетентностей).
68. Професійна кваліфікація – це визнана кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої діяльності, іншим уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дозволяють виконувати певний вид роботи або здійснювати професійну діяльність.
69. Освітні кваліфікації присуджуються, визнаються і підтверджуються закладами освіти чи іншими суб’єктами освітньої діяльності.
70. Професійні кваліфікації присвоюються, визнаються і підтверджуються суб’єктами, уповноваженими на це законодавством, зокрема суб’єктами освітньої діяльності.
71. Кваліфікаційні центри – це суб’єкти, уповноважені на оцінювання і визнання результатів навчання осіб (зокрема, здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти), присвоєння та/або підтвердження відповідних професійних кваліфікацій.
72. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.
73. Оскільки, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено отримання адвокатом, який набув право на адвокатську діяльність, здобуття інших, додаткових кваліфікацій, що визнаються державою, тобто, отримання після набуття статусу формальної освіти, положення статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про підвищення професійного рівня може бути пов’язаний виключно з неформальною або інформапьною освітою дорослих у розумінні Закону України «Про освіту», тобто самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
74. Як вбачається зі скарги, скаржнику не відомі інші, крім зазначених ним – відсутність інформації в ЄРАУ щодо підвищення кваліфікації у ВША адвокатом, інші обставини, які б свідчили про не виконання адвокатом підтримання професійного рівня, також зі скарги вбачається, що Скаржник не вчиняв дій щодо виявлення вказаних обставин.
75. Отже, відсутність записів в ЄРАУ щодо «підвищення кваліфікації» саме у ВША не може бути розцінено як не підвищення адвокатом свого професійного рівня, тобто , вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.34 Закону.
76. Питання щодо надання адвокатом відомостей про отримання інфернальної освіти за межами ВША Порядком не визначений.
77. Тому, відсутність у Скаржника інформації про заходи, які вчинені адвокатом для підвищення професійного рівня без залучення Вищої школи адвокатури не може бути оцінено як умисна бездіяльність щодо не надання таких даних.
78. Що стосується посилання Скаржника на п.1 статті 57 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з приписами якої, рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами, то воно є некоректним, оскільки обов’язок підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не приймався окремо на з’їзді, чи засіданні Ради адвокатів України.
79. Таким чином, твердження Скаржника що адвокатом порушені або недотримані вимоги п.1, 5 частини 21, ч.І статті 57 профільного закону, статті 65 Правил адвокатської етики є безпідставними та такими, що спростовуються наведеними вище доводами та міркуваннями.
80. Аналізуючи вказаний вище відомчий нормативний акт, можна зробити висновок, що основою контролю за підвищенням кваліфікації адвокатів є «особиста картка обліку залікових балів адвоката».
81. У разі відсутності необхідної кількості балів ВША лише інформує відповідні органи адвокатського самоврядування про порушення даного Порядку.
82. Ця обставина повинна бути врахована лише у разі надходження скарги на такого адвоката при вчинені інших порушень.
83. Більше того, Директор Вищої школи адвокатури, відповідно до Положення, зазначеного вище, не вправі направляти скарги на адвоката у разі недотриманням останнім вимог щодо підвищення професійного рівня, а Вища школа адвокатури зобов’язана лише повідомити відповідні органи адвокатського самоврядування про відсутність необхідної кількості балів в особистій заліковій карточці.
84. Що стосується, рішення РАУ № 22 від 07.06.2024 року, яким встановлена дисциплінарна відповідальність за неотримання електронного сертифікату про нарахування балів за не підвищення кваліфікації за усі попередні роки, то тут слід зауважити наступне:
85. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
86. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акту, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
87. Таким чином, нормативний акт, який встановлює відповідальність, в тому числі і за неотримання сертифікату, не має зворотної сили у часі, а тому не може бути застосований.
88. ТРЕТЄ: неспроможним є посилання у скарзі на те, що такий дисциплінарний проступок є триваючим.
89. Як зазначено у скарзі: «звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року».
90. Отже, відповідно до існуючого Положення набрати необхідну кількість балів (не більше і не менше) необхідно за конкретний календарний рік. Ці бали не переносяться, їх можна лише «докупити». Якщо, наприклад у конкретного адвоката, у попередніх роках на заліковій карточці є більша кількість балів, чим потрібно, то ці бали на наступний рік не переносяться.
91. Оскільки, Порядком встановлений період виконання обов’язку перед ВША у період з 01 січня по 31 грудня поточного року, встановлення обмежувальних строків виключає можливість вважати правопорушення триваючим, в законодавстві зазвичай такі дії (бездіяльність) оцінюється як повторність (кримінальний аспект в оцінці ЄСПЛ).
92. Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області прийнята до уваги Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі №640/1859/22, якою визнані протиправними ти скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63.
93. Відповідно до вимог п.1 статті 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
94. Відповідно до вимог п.1 статті 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав передбачених цим Законом.
95. На думку палати, системний аналіз наведених вище доводів та міркувань у співвідношенні з релевантними нормативно-правовими актами дає можливість зробити висновок, що в діях Особа_1 відсутній склад дисциплінарного проступку передбачений п.З та п.6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відповідальність за невиконання обов’язку підвищувати свій професійний рівень Законом не врегульована і у скарзі не обґрунтована, а тому правові підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

96. В скарзі до ВКДКА Скаржник зазначає:
97. Відповідно до положень статті 75 Закону України «Про адміністративну процедуру», адміністративний акт доводиться до відома особи шляхом його вручення, надсилання поштою (рекомендованим листом із повідомленням про вручення), електронною поштою або за допомогою інших засобів телекомунікаційного зв’язку.
98. Вих. №101 від 03.12.2024 року КДКА Тернопільської області направила оскаржуване рішення до ВША НААУ.
99. 18 грудня 2024 року ВША НААУ отримала рішення КДКА регіону №144 від 27 вересня 2024 року стосовно адвоката.
100. Відповідно до статті 58 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України {далі – РАУ) від ЗО серпня 2014 року №120, із змінами, внесеними згідно із рішеннями Ради адвокатів України: № 34 від 25.03.2022 року {далі – Положення), копія рішення надсилається засобами поштового зв’язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
101. Скаржник звертає увагу, шо КДКА Тернопільської області було порушено строки, передбачені ст. 58 Положення, оскільки копія рішення була направлена нам тільки 03 грудня 2024 року, тобто протягом 2 місяців та 7 днів з дня винесення рішення.
102. На думку Скаржника, З огляду на встановлений Законом тридцятиденний строк для подання скарги на прийняте рішення, останнім, тридцятим днем з дня доведення оскаржуваного рішення до відома є 17 січня 2025 року.
103. Таким чином, реалізуючи право на оскарження рішення у дисциплінарній справі, ВША НААУ звертається до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА Тернопільської області №144 від 27 вересня 2024 року, оскільки не погоджується з ухваленим рішенням та доводами, викладеними у ньому.
104. Відповідно до частини 1, 3 статті 2 Закону, адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
105. Згідно частини 1 статті 57 Закону, рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
106. Статтею 21 Закону встановлено професійні обов’язки адвоката, які той зобов’язаний виконувати під час здійснення адвокатської діяльності.
107. Так, зокрема частиною 1 цієї статті визначено, що до професійних обов’язків адвоката належить: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
108. Відповідно до статті 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
109. Частиною 1 статті 34 Закону прямо передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
110. Згідно частини 2 статті 34 Закону визначено, що дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
111. КДКА регіону в оскарженому рішенні дійшла висновку про те, що підвищувати свій професійний рівень законодавець передбачив окремим пунктом і в цьому пункті йдеться саме про підвищення адвокатом свого професійного рівня.
112. Окрім цього, КДКА регіону вказує, що за логікою скаржника одне і те саме діяння, як складова дисциплінарного проступку кваліфікується тричі: як порушення правил адвокатської діяльності (п. 1 ст. 21 Закону), порушення вимог стосовно підвищення кваліфікації та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 5 ст. 21 Закону).
113. Таким чином, остання вказує на те, що обов’язок підвищувати свій професійний рівень не є тотожним дефініції «підвищення кваліфікації», а тому відсутність записів в Єдиному реєстрі адвокатів України щодо «підвищення кваліфікації» саме у ВША не може бути розцінена як не підвищення адвокатом свого професійного рівня, тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст. 34 Закону.
114. Як вже було зазначено, відповідно до пункту 4 та 5 частини 1 статті 21 Закону, адвокат, під час здійснення адвокатської діяльності зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень та виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
115. Для забезпечення виконання обов’язку щодо підвищення професійного рівня адвоката РАУ, відповідно до пункту 1.23 Положення «Про Раду адвокатів України», розробила та затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (рішення від З липня 2021 року №63, з подальшими змінами).
116. Пунктом 2 Порядку прямо передбачено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
117. Згідно пункту 1 Порядку, дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також помічників адвокатів, які здійснюють свою діяльність у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про помічника адвоката.
118. Пунктом 16 вказано, що всі адвокати та помічники адвокатів, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
119. Окрім цього, рішенням №90 РАУ затвердила новий Порядок підвищення професійного рівня адвокатів України, як нову редакцію Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, що вступає в дію з 1 січня 2025 року та є невід’ємним додатком до даного рішення.
120. Згідно тексту даного рішення, Порядок підвищення професійного рівня адвокатів України – нова редакція Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, назва якого приведена у відповідність до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
121. Не менш важливо звернути увагу на положення пункту 14 Порядку, затвердженого рішенням РАУ №63 від 03 липня 2021р., яким встановлено види підвищення кваліфікації адвокатів.
122. Пунктом 25 Порядку передбачено, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить (з урахуванням обмежень, встановлених цим Порядком).
123. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України за
124. сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно цього Порядку (пункт 4 Порядку).
125. Згідно з відомостями Центру акредитації ВША НААУ, встановлено, що адвокатом не зареєстровано електронний кабінет з підвищення кваліфікації на платформі Центру акредитації та сертифікації ВША НААУ, що не лише свідчить про порушення вимоги, встановленої пунктом 32-1 Порядку, а й унеможливлює виконання обов’язку щодо підвищення кваліфікації, оскільки без електронного кабінету адвокат не може реєструватися на заходи з підвищення професійного рівня, отримувати електронні сертифікати та вносити їх до залікової картки. Таке порушення демонструє ігнорування адвокатом положень професійного регулювання, спрямованих на забезпечення належного рівня компетенції, а також має характер триваючого дисциплінарного проступку, оскільки перешкоджає виконанню обов’язку щодо підвищення кваліфікації не лише у звітному періоді, але й у наступних роках, створюючи ризики для якості правової допомоги та знижуючи рівень довіри до професії адвоката.
126. Отже, твердження КДКА регіону про те, що відсутність записів у ЄРАУ щодо підвищення кваліфікації саме у ВША не може бути розцінена як невиконання адвокатом свого обов’язку щодо підвищення професійного рівня, не відповідає вимогам чинного законодавства.
127. Не менш важливо звернути увагу на твердження КДКА про те, що посилання скаржником на пункт 1 статті 57 Закону є некоректним, оскільки обов’язок підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не приймайся окремо на з’їзді, чи засіданні Ради адвокатів України.
128. Однак, таке твердження є необґрунтованим та не відповідає принципам логіки. Закон однозначно визначає, що рішення органів адвокатського самоврядування, включаючи з’їзди адвокатів України та рішення Ради адвокатів України, є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
129. На думку скаржника, твердження КДКА регіону про те, що підвищення професійного рівня не відноситься до дисциплінарних проступків, суперечить системному тлумаченню положень статей 21 та 34 Закону.
130. Скаржником зазначено, що адвокат протягом п’ятьох років (2019, 2020, 2021, 2022 2023) поспіль щорічно вчиняла триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконала вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримала сертифікати, внаслідок чого це вимагає не тільки порушення дисциплінарної справи, а й притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
131. Скаржник вважає, що твердження КДКА про те, що такі дії (бездіяльність) мають кваліфікуватися як повторність, є необґрунтованим. Повторність передбачає наявність двох чи більше самостійних порушень у різні періоди, тоді як триваючий проступок є єдиним порушенням, яке продовжується до моменту його припинення.
132. В скарзі до ВКДКА Скаржник просить скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області №144 від 27 вересня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1.
133. Ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, притягнути її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю
134. Адвокатка пояснень з приводу скарги до ВКДКА не надала.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

135. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
136. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
137. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
138. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
139. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
140. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
141. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
142. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
143. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
144. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
145. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
146. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
147. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
148. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
149. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
150. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
151. Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
152. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
153. Професійний обовʼязок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
154. Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

155. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
156. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
157. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
158. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
159. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
160. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
161. Частиною 1 ст.38 передбачено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
162. Частиною 2 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
163. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
164. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
165. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
166. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
167. Також, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що КДКА Тернопільської області під час процедури дисциплінарного провадження припустилась порушень, а саме, не дотрималась вимог ч.1 ст.38 Закону щодо перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
168. Так, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
169. Крім того, не виконані вимоги п.20 Положення про порядок прийняття на розгляду скарг, так, Усі заяви (скарги) підлягають обов’язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов’язковій реєстрації та розгляду.
170. КДКА не дотримано виконання вимог п.21 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, а саме, заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
171. Відповідно до п.24 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
172. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила, що скарга директора Вищої школи адвокатури НААУ, яка надійшла до КДКА Тернопільської області, не зареєстрована належним чином, відсутня дата надходження та реєстраційний вхідний номер.
173. Голова КДКА, отримавши скаргу, не скерував скаргу голові дисциплінарної палати, а голова дисциплінарної палати не надав доручення члену дисциплінарної палати для проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі.
174. Член дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області провела перевірку відомостей, які викладені в скарзі та склала довідку без відповідного доручення голови дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області.
175. Дисциплінарна палата КДКА Тернопільської області внесла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката з порушенням вимог Закону.
176. Крім того копія рішення направлена з порушенням вимог п.58 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, так копія рішення надсилається засобами поштового зв’язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
177. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

178. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
179. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 144 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
180. Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о.  Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ