РІШЕННЯ № ІІІ-023/2025 від 20.03.2025 за скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № III-023/2025

20 березня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходько О.І., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А. розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. В серпні 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – Скаржник) на дії адвоката Особа_1.
2. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 від 27.09.2024 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 15.01.2025 року директор ВША НААУ звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 25172 від 15.01.2025) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 від 27.09.2024 року, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення.
4. Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України не пропущене.
5. Листом за вих. № 422 від 24.01.2025 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Тернопільської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
6. 10.02.2025 року за вхід. № 25698 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
7. Листом за вих. № 849 від 12.02.2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі директора ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.

8. Скаржником директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України скаргу до КДКА Тернопільської області обґрунтовано наступним.
9. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України Особа_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю .
10. Скаржник зазначає, що відповідно до п.п. 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з змінами та доповненнями), ВША НААУ готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
11. Із офіційного веб-сайту Вищої школи адвокатури НААУ вдається встановити, що адвокат Особа_1 не здійснювала підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
12. 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України».
13. Також з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111.
14. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
15. Дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Профільним законом.
16. Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
17. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється ВША НААУ за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно вказаного Порядку.
18. Розділ ІІ Порядку визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
19. Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком. Адвокат за рік має отримати не менше- ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
20. Всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
21. Відповідно до п. 23 Порядку звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
22. Даним пунктом Прядку також визначено, що Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
23. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищого школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
24. Скаржник вважає, що зазначене свідчить про наявність в діях адвоката Особа_1. дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого п. 1,4,5 ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення ч. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
25. На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17, в якій суд зазначив, що триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків
26. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №1540/4358/18, в якій суд вказав, що через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
27. Скаржник просив КДКА притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 П. за порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

28. Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати рішенням № 141 від 27.09.2024 року відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
29. Дисциплінарна палата вказала, що з огляду на системний аналіз скарги та долучених до неї документів у співвідношенні з нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської стики, Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України № 111 від 21 вересня 2019 року та новій редакції від 03.07.2021 №63, наказу № 6 від 01.04.2019 Про створення Центру акредитації та контролю підвищення кваліфікації адвокатів, релевантними судовими рішеннями та інше, дисциплінарна палата дійшла наступних висновків.
30. Дисциплінарна палата зазначила, що у своїй діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки.
31. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
32. Дисциплінарна палата вказала, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської тики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
33. Дисциплінарна палата зазначила, що професійний рівень адвоката під час здійснення адвокатської діяльності виявляється при здійсненні захисту/представництва клієнта, базується на принципах законності, адвокат повинен діяти компетентно і сумлінно в інтересах клієнта. Адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у випадку ухвалення судового рішення не на користь клієнта.
34. Дисциплінарна палата вважає, що виходячи зі змісту Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійний рівень адвоката повинен відповідати вказаним вимогам і має мету якнайкраще забезпечити інтереси клієнта. Закон не обмежує адвоката у засобах підвищення професійного рівня. Закон не встановлює інші, ніж визначені вище, критерії професійного рівня адвоката.
35. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що вказані критерії є визначальними для встановлення ознак дисциплінарного простушку
36. Дисциплінарна палата вказую, що обов’язок підвищувати свій професійний рівень законодавець передбачив окремим пунктом і у цьому пункті йдеться саме про підвищення адвокатом свого професійного рівня. Однак, за логікою скаржника одне і те саме діяння, як складова дисциплінарного проступку кваліфікується тричі: як порушення правил адвокатської етики (п. 1 статті 21 Закону), порушення вимог стосовно підвищення кваліфікації та невиконання рішення органів адвокатського самоврядування ( п.5 статті 21 Закону).
37. Дисциплінарна палата зауважує, що виходячи із загальних засад юридичної відповідальності підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, який складається із чотирьох елементів (об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона), наявність яких с обов’язковою для застосування дисциплінарного стягнення.
38. Дисциплінарна палата зазначила, що об’єктом дисциплінарного проступку є відносини, що виникають у зв’язку з виконанням обов’язків, передбачених певними нормативно-правовими актами. У даному випадку безпосереднім об’єктом є конкретні обов’язки адвоката, передбачені статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Об’єктивною стороною будь-якого правопорушення вважається поведінка суб’єкта, тобто протиправне діяння, яке полягає в порушенні обов’язку передбаченому нормативно-правовим актом.
39. Отже дисциплінарна палата дійшла висновку, що у даному випадку об’єктом правопорушення буде невиконання обов’язку підвищувати свій професійний рівень, а об’єктивною стороною є протиправна поведінка адвоката у невиконанні саме цього обов’язку.
40. КДКА Тернопільської області взяла до уваги пояснення адвоката Особа_1 стосовно розмежування термінів «підвищення свого професійного рівня» та «підвищення кваліфікації» і на підставі системного аналізу Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», інших нормативно-правових актів та дійшла висновку про наступне.
41. В Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття підвищення кваліфікації відсутнє, натомість встановлено, що: 1) відповідно до п.4 частини 1 статті 21- під час здійснення професійної діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень:
    • НАДУ забезпечує високий професійний рівень адвокатів України (стаття 45);
42. – Ради адвокатів регіонів сприяють підвищенню кваліфікації адвокатів (стаття 48).
43. Дисциплінарна палата вказує, що законодавцем у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» використані поняття «професійний рівень» і «підвищення кваліфікації», які не с тотожними, виходячи з наступного.
44. Законом України «Про освіту» визначено, що кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання) (стаття 1 пункт 14).
45. Законом України «Про вищу освіту» визначено, що кваліфікація -офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту (стаття 1 пункт 12).
46. Дисциплінарна палата зазначає, що оскільки, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено отримання адвокатом, який набув право на адвокатську діяльність, здобуття інших, додаткових кваліфікацій, що визнаються державою, тобто, отримання після набуття статусу формальної освіти, положення статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про підвищення професійного рівня може бути пов’язаний виключно з неформальною або інформальною освітою дорослих у розумінні Закону «Про освіту», тобто самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
47. Дисциплінарна палата наголошує, що скаржник вказує, що йому не відомі інші, крім зазначених ним – відсутність інформації в ЄРАУ щодо підвищення кваліфікації у ВША адвокатом, інші обставини, які б свідчили про не виконання адвокатом підтримання професійного рівня, також зі скарги вбачається, що скаржник не вчиняв дій щодо виявлення вказаних обставин.
48. Отже, на думку дисциплінарної палати відсутність записів в ЄРАУ щодо «підвищення кваліфікації» саме у ВША не може бути розцінене як не підвищення адвокатом свого професійного рівня, тобто, вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
49. Дисциплінарна палата вказує, що питання щодо надання адвокатом відомостей про отримання інфернальної освіти за межами ВША Порядком не визначений, а тому, відсутність у скаржника інформації про заходи, які вчинені адвокатом для підвищення професійного рівня без залучення Вищої школи адвокатури не може бути оцінено як умисна бездіяльність щодо не надання таких даних.
50. Дисциплінарна палата зазначає, що у разі відсутності необхідної кількості балів ВША лише інформує відповідні органи адвокатського самоврядування про порушення даного Порядку. Ця обставина повинна бути врахована лише у разі надходження скарги на такого адвоката при вчинені інших порушень.
51. На думку дисциплінарної палати, директор Вищої школи адвокатури, відповідно до Порядку, зазначеного вище, не вправі направляти скарги на адвоката у разі недотриманням останнім вимог щодо підвищення професійного рівня, а Вища школа адвокатури зобов’язана лише повідомити відповідні органи адвокатського самоврядування про відсутність необхідної кількості балів в особистій заліковій картці.
52. Що стосується, рішення РАУ №22 від 07.06.2024 року, яким встановлена дисциплінарна відповідальність за не отримання електронного сертифікату про нарахування балів за не підвищення кваліфікації за всі попередні роки, то дисциплінарна палата зауважила наступне.
53. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
54. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони помʼякшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначається поняття правопорушення і відповідальність за нього.
55. Отже дисциплінарна палата зазначає, що нормативний акт, який встановлює відповідальність, в тому числі і за неотримання сертифікату, не має зворотної сили у часі, а тому не може бути застосований.
56. Дисциплінарна палата вважає, що неспроможним є посилання у скарзі на те, що такий дисциплінарний проступок є триваючим оскільки Порядком встановлений період виконання обов’язку перед ВША у період з 01 січня по 31 грудня поточного року. Встановлення обмежувальних строків виключає можливість вважати правопорушення триваючим, в законодавстві зазвичай такі дії (бездіяльність) оцінюється як повторність (кримінальний аспект в оцінці ЄСПЛ).
57. Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області прийнята до уваги Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 640/1859/22, якою визнані протиправними ти скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 лишня 2021 року № 63.
58. Дисциплінарна палата дійшла висновку виходячи з системний аналізу наведених вище доводів та міркувань у співвідношенні з релевантними нормативно-правовими актами, що в діях адвоката Особа_1 відсутній склад дисциплінарного проступку передбачений п. 3 та п. 6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відповідальність за невиконання обов’язку підвищувати свій професійний рівень Законом не врегульована і у скарзі не обґрунтовано, а тому правові підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

59. Скаржник в скарзі до ВКДКА висловлює незгоду з прийнятим Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
60. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування своєї позиції наводить наступні аргументи та факти.
61. Скаржник вважає твердження КДКА регіону, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можливе лише після звернення ВША НААУ, яке, на їх думку, повинно бути подано до 01 січня наступного року, юридично хибним, оскільки чинним законодавством не встановлено обов’язку ВША НААУ звертатися до КДКА у разі виявлення порушення.
62. Скаржник посилається на статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка регулює ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката та відповідно до якої будь-яка особа, якій відомі факти порушень, має право звертатися до КДКА зі скаргою.
63. Скаржник вказує, шо у свою чергу, Вища школа адвокатури НААУ, якій стали відомі факти протиправної поведінки, а саме не підвищення професійного рівня, реалізувала надане законом право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із скаргою на адвоката.
64. Скаржник наполягає, що твердження КДКА регіону про те, що скаржник повинен був виявити порушення до 01 січня, не відповідає нормам чинного законодавства. Жоден нормативно-правовий акт не покладає на Вищу школу адвокатури НААУ обов’язок здійснювати контроль за виконанням адвокатами вимог підвищення кваліфікації чи вживати заходів у разі їх невиконання.
65. Скаржник вказує, що перелік адвокатів, які не виконали вимоги Порядку, доступний на платформі Центру акредитації ВША НААУ. Такі дані передаються в режимі реального часу онлайн (цілодобово) і знаходяться у кабінетах регіональних органів адвокатського самоврядування.
66. Скаржник вважає, що Вища школа адвокатури НААУ належним чином проінформувала КДКА регіону щодо порушення адвокатом Порядку, забезпечивши доступ до відповідної інформації через платформу Центру акредитації, у такий спосіб виконавши вимоги пункту 23 Порядку.
67. Скаржник посилається на положення постанови Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
68. Скаржник вказує, що така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-1.
69. Скаржник також зазначає, що у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, вказано, що через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
70. Скаржник вважає, що у разі якщо адвокат протягом чотирьох років щорічно вчиняла триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконав вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримав сертифікат, внаслідок чого це вимагає застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено статтею 53 Положення № 120.
71. На думку скаржника посилання КДКА регіону на частину 2 статті 49 Положення №120 є необґрунтованим, а отже, правові підстави для звільнення адвоката від відповідальності за невиконання професійних обов’язків у період 2019-2022 років та прийняття рішення про закриття дисциплінарної справи з цієї підстави відсутні.
72. Скаржник вважає за необхідне наголосити, що адвокат у 2019, 2020 та 2022 родах систематично не виконував свій професійний обов’язок щодо підвищення кваліфікації, чим порушив вимоги Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, рішення Ради адвокатів України та положення Правил адвокатської етики. Дані порушення підтверджені матеріалами справи та встановлені рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
73. Скаржник вважає, що виконання адвокатом спеціального тестування щодо підвищення кваліфікації за 2023 рік, не може виправдати тривалого та систематичного невиконання цього обов’язку в попередні роки. Також вказує, що адвокат не вжив заходів для виправлення порушень у подальшому, що може свідчити, на думку скаржника, про ігнорування встановлених законом обов’язків та нехтування професійними стандартами адвокатської діяльності.
74. Скаржник вбачає, що є підстави вважати, що рішення дисциплінарної палати КДКА про закриття дисциплінарної справи побудоване на хибних висновках і є юридично необґрунтованим, що суперечить чинному законодавству.
75. На думку скаржника ухвалення такого рішення створює небезпечний прецедент, що може негативно вплинути на довіру до інституту адвокатури, легітимізуючи можливість уникнення відповідальності за грубі та тривалі порушення.
76. На думку скаржника, це суперечить принципу верховенства права та підриває авторитет адвокатського самоврядування в цілому.
77. Скаржник просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1. та ухвалити нове рішення.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

78. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
79. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
80. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами і доповненнями (далі Положення № 120).
81. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2019 № 20 із змінами і доповненнями.
82. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 року № 63 із змінами і доповненнями (далі Порядок).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

83. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
84. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
85. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
86. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
87. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
88. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
89. Частиною 1 ст.38 передбачено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
90. Частиною 2 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
91. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
92. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
93. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
94. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
95. Також, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що КДКА Тернопільської області під час процедури дисциплінарного провадження припустилась порушень, а саме, не дотрималась вимог ч.1 ст.38 Закону щодо перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
96. Так, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
97. Крім того, не виконані вимоги п.20 Положення про порядок прийняття на розгляду скарг, так, Усі заяви (скарги) підлягають обов’язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов’язковій реєстрації та розгляду.
98. КДКА не дотримано виконання вимог п.21 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, а саме, заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
99. Відповідно до п.24 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
100. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила, що скарга директора Вищої школи адвокатури НААУ, яка надійшла до КДКА Тернопільської області, не зареєстрована належним чином, відсутня дата надходження та реєстраційний вхідний номер.
101. Голова КДКА, отримавши скаргу, не скерував скаргу голові дисциплінарної палати, а голова дисциплінарної палати не надав доручення члену дисциплінарної палати для проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі.
102. Член дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області провела перевірку відомостей, які викладені в скарзі та склала довідку без відповідного доручення голови дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області.
103. Дисциплінарна палата КДКА Тернопільської області внесла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката з порушенням вимог Закону.
104. Крім того копія рішення направлена з порушенням вимог п.58 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, так копія рішення надсилається засобами поштового зв’язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
105. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

106. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
107. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
108. Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о.  Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ