РІШЕННЯ № III-030/2025
20 березня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходько О.І., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А. розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 184/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 28 серпня 2024 року на електронну адресу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за вх. № 908 надійшла скарга з Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, яка була підписана ЕЦП її директора, подана на поведінку адвоката Особа_1.
- «28» серпня 2024 року скарга передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_1
- «28» серпня 2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанов С.В. доручив члену дисциплінарної палати Качану В.Т. провести перевірку відомостей. викладених у скарзі.
- «05» листопада 202.3 року листом вих. № 973 член дисциплінарної палати КДКА Київської області Качан В/Г. звернувся до адвоката Особа_1 ч повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката Особа_1 по суті порушених питань.
- Адвокат Особа_1 на повідомлення члена дисциплінарної палати надати письмові пояснення на подану стосовно нього скаргу, у строк встановлений в листі № 973 від 05. і 1.2024. – не надав.
- «18» листопада 2024 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області Качан В.Т. подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 20 листопада 2024 року в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 відмовлено за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 10.01.2025року директор ВША НААУ звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вхід. № 25070 від 13.01.2025р) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 20 листопада 2024 року, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
- Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України не пропущене.
- Листом за Вих. № 402 від 20 січня 2025 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1
- 13.02.2025 року за вхід. № 25819 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1
- Листом за Вих. № 917 від 14 лютого 2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі директора ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 20 листопада 2024 року, про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- 28 серпня 2024 року на електронну адресу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за вх. № 908 надійшла скарга з Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, яка була підписана ЕЦП її директора, подана на поведінку адвоката Особа_1.
- Як зазначалося у скарзі, Особа_1 володіє статусом адвоката, в силу чого та згідно положень статті 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (надалі також профільний Законі ) зав’язаний під час здійснення адвокатської діяльності дотримуватися, серед іншого, присяги адвоката України, правил адвокатської епіки, підвищувати свій професійний рівень і виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Скаржник посилається на те що з його офіційного всб-сайту (посилання: https://www.hsa.org.ua/)awyer) вдається встановити, що зазначений адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме: за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023. Вказану обставину, ВІІІА підтверджує доданою до скарги роздруківкою з офіційної о сайту ВІІІА НААУ.
- Між тим. 03 липня 2021 року і Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у повій редакції “Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України” (падалі за текстом – Порядок), що опублікований па офіційному всб-сайтї НААУ. Також, з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням РЛУ від 21.09.2019 № 111.
- Скаржник підкреслює, що дія Порядку поширюється па всіх адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених профільним Законом.
- Також зазначає, що підвищення кваліфікації с його важливим професійним обов’язком, дотримання якого мас забезпечували безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичної о досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування. При цьому НААУ забезпечує високий професійний рівень адвокатів України.
- Скаржник зауважує па тому що організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється ВІІІА ПАЛУ за сприяння рад адвокатів реї іонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно вказаного Порядку. Органи адвокатського самоврядування співпрацюють з Вищою школою адвокатури ПАЛУ з мигань підвищення кваліфікації адвокатів України, падають необхідну їй інформацію та пропозиції.
- Розділ II Порядку визначає, що .всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстрі адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком. Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня но 31 грудня кожного року.
- Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
- Адвокатам, які викопали вимоїн щодо підвищення кваліфікації, Вищого школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється па електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУФорма сертифікату затверджується Вищою шкодою адвокатури НААУ.
- Проте, відповідно до відомостей з ЄРАУ та ВША НААУ, відсутня інформація про виконання адвокатом вимога підвищення кваліфікації
- Скаржник робіт, висновок про те. що порушення або недотримання вищезазначених вимог є. підставою для притягнений адвоката до дисциплінарної відповідальності (п. 1, 4. 5 ч. 1 ст. 21. ч. 1 ст. 57 профільного Закону).
- Також, посилається і на ст. 65 Правил адвокатської етики за якою адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом. Окрім цього вважає, що факт не виконання адвокатом вимог щодо підвищенні кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 ПАЕ, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Стверджує, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених Законом. Так. приписами ст. 34 профільного Закону визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності с вчинення ним дисциплінарної о проступку. Зокрема. скаржник зазначає, що до дисциплінарних проступків адвоката відносять: порушення Правил адвокатської епіки (н. 3 ч. 2 ст. 34 профільного Закону); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 6 ч. 2 ст. 34 профільного Закону).
- Таким чином, вищевказане, на Думку скаржника, свідчить про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 профільного Закону щодо, підвищення професійного рівня; порушення правил адвокатської етики абз. 3 ст. 11. абч. 1 ст. 65 Правил адвокатської стики: невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- Листом за вих. № 973 від 05.11.2024 року, за підписом члена дисциплінарної палати КДКЛ Київської області Качана В/Г., який проводив перевірку, адвоката Особа_1 було належним чином повідомлено про надходження стосовно нього скарги з Вищої школи адвокатури НААУ.
- Одночасно з ним, адвокату Особа_1 було запропоновано використати право, передбачене пунктом 26 Положення про порядок прийняття неналежної поведінки адвоката. відповідальність, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами скарги та надання на неї своїх пояснень у строк до 18.11.2024. До листа № 973 від 05.11.2024 року додано копію скарги з додатками на 10 арк. та розгляду скарг щодо яка може малі наслідком його дисциплінарну
- Станом на день завершення перевірки на адресу КДКА Київської області письмових пояснень від адвоката Особа_1,- не надходило.
- Враховуючи зазначене вище, перевірку було проведено за наявними в ній документами.
- В подальшому, після закінчення перевірки, а саме 19.11.2024. на адресу КДКА Київської області надійшли письмові пояснення від адвоката Особа_1 на скаргу, подану стосовно нього ВША НААУ, в яких адвокат заперечуючи проти доводів скарги виклав у них такі аргументи.
- Адвокат зазначає, що як стверджується скаржником він – адвокат Особа_1, не здійснює підвищені я професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023.
- У той же час звертає увагу на те, що ВША НААУ підтверджує у своїй скарзі,
- важливим, професійним обов’язком., дотримання якого мас забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності, на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення, і а застосування…».
- Особа_1 звертає увагу на те що він є викладачем у Вищому навчальному закладі. Державному податковому університеті (м. Ірпінь) право (081) здобувачем вищої освіти всіх трьох рівнів (бакалавра, магістратури аспірантура) вже протягом 19,5 років, отримав кваліфікацію кандидата юридичних наук, захистивши дисертацію зі спеціальності 12.00.04 господарське право, господарське-процесуальне право на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою дисертаційного дослідження «Інформація_1», постійно займається із здобувачами вищої особи практичними дослідженнями зокрема правозахисників, тобто вважає, що постійно працює над підвищенням своєї кваліфікації, що підтверджується наданими сертифікатами з різних джерел та надав список до своїх пояснень.
- З червня 2023 року він – адвокат Особа_1 с керівником проекту «ОСОБА_2» в рамках Грантової угоди надання міжнародної технічної допомоги No J4A- ГАА-STI-031 за Програмою «Справедливість для всіх», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Дослідивши скаргу директора ВША НААУ щодо адвоката про його можливий дисциплінарний проступок з приводу порушення нею вимог ст. 21 Закону та ст. 65 Правил щодо не підвищення професійного рівня в період 2019-2023 років та враховуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 р. (справа №640/1859/22), дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність правових підстав для порушення дисциплінарної справи.
- Дисциплінарна палата у своєму рішенні вказує про те, що скаржник посилається на п.20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ №63 від 03.07.2021 року (з наступними змінами, надалі – Порядок) як на підставу своїх вимог, який разом із пп.18, 19 було визнано протиправними та скасовано рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №640/1859/22 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06.11.2024 року).
- Рішення дисциплінарної палати, окрім іншого, мотивовано тим, що згідно ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що прямо не передбачено законодавством України, а відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
- Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
- Відтак, зважаючи на те, що скаржником не надано будь-яких інших доказів не виконання адвокатом професійного обов’язку підвищення свого рівня кваліфікації у будь-який спосіб зазначений пунктом 14 Порядку, прийнято рішення про відмову у відкритті провадження стосовно дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- У скарзі до ВКДКА скаржник вказує на наступне.
- КДКА регіону, у рішенні про відмову в порушенні справи, посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (далі – 6ААС) від 10.09.2024р. (справа №640/1859/22), зміст якої встановлює протиправність та скасовує п.п. 18, 19, 20 Порядку від 03.07.2021р. №63.
- Відповідно до викладеного, скаржник вбачає протиправність та незаконність використання цієї постанови як підстави для відмови в порушенні дисциплінарної справи. На підтвердження цієї позиції скаржник наводить наступні аргументи.
- По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з ознайомленою постановою суду такою датою є 10 вересня 2024 року.
- Керуючись даними положеннями звертає увагу на те, що судове рішення не передбачило скасування пунктів 18, 19, 20 Порядку з моменту його затвердження, а відтак цей пункт втратив чинність лише з 10.09.2024 і не має застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
- Таким чином, згідно постанови, визнані протиправними і скасовані пункти, визначаються нечинними з моменту винесення постанови, а отже, скаржник вказує на те, що ці пункти мали чинність до дати винесення постанови, тобто до 10.09.2024. У результаті цього, постанова, посилання на яку робить КДКА, не поширюється на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки в яких вбачається вчинення самостійних дисциплінарних проступків адвокатом.
- По-друге, скаржник звертає увагу на обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентовано положенням пункту 4 частини 1 статті 21 Закону. 24 вересня 2024 представником відповідача до Шостого ААС надіслано заяву про виправлення описки у постанові від 10 вересня 2024 року по справі № 640/1859/22, а також у повному тексті цієї Постанови, складеному 22 жовтня 2024 року, зокрема, шляхом виключення із пунктів 2 та 3 резолютивної частини постанови посилання на пункт 2 розділу IV “Перехідні положення” Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63, адже згідно із змістом мотивувальної частини постанови такий пункт скасуванню не підлягає. 06 листопада 2024 року Шостий ААС задовольнив заяву Представника Відповідача, видавши відповідну ухвалу.
- По-третє, відповідно до пункту 20 Порядку: всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Таким чином п.20 не охоплює питань відповідальності адвокатів, обов’язку підвищення кваліфікації та іншого, а лише встановлює вимогу щодо необхідної кількості балів на рік.
- Більше того, статтею 21 Закону встановлено професійні обов’язки адвоката, до яких, зокрема відноситься й прямий обов’язок підвищувати свій професійний рівень.
- З огляду на зазначену норму, Скаржник стверджує, що скасування пунктів, які регламентують кількість залікових балів, не позбавляє адвокатів зобов’язання, яке визначене статтею 21 Закону. Це свідчить про те, що обов’язок підвищувати кваліфікацію залишається в силі, хоча й може зазнавати змін у кількісних показниках.
- Виходячи з викладеного, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема і пункт 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Також згідно з пунктом 21-1 Порядку, відповідно до якого адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД, та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі або договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати за рік не менш ніж 2 залікових бали за навчання з питання безоплатної правничої допомоги.
- Таким чином, адвокати зобов’язані виконувати вимоги, що діяли в попередні роки, зокрема пункт 20 Порядку, відповідно до якого необхідно набирати не менше 10 залікових балів на рік, а також пункти 21 та 21-1 такого порядку, які передбачають отримання 2 балів на рік за навчання з питань ПАЕ та безоплатної правничої допомоги відповідно.
- Скаржник вказує, що посилання дисциплінарної палати на статтю 58 Конституції України є юридично необґрунтованим оскільки її положення застосовуються виключно у випадках пом’якшення або скасування відповідальності особи. Хоча у даному випадку скаржник вважає, що йдеться про регулювання процедурних вимог, а не про відповідальність.
- Враховуючи всі наведені підстави, Скаржник приходить до висновку, що посилання на постанову Шостого ААС у рішенні КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи є протиправним і незаконним, оскільки фактичні підстави для такої відмови відсутні.
- Скаржник вважає, що КДКА некоректно тлумачить положення Постанови 6ААС від 10.09.2024 року, не враховує чинність норм, які діяли в попередній період, й скасування певних пунктів Порядку не позбавляє адвокатів від обов’язку підвищення рівня кваліфікації, посилається на те, що проступок є триваючим й системним, оскільки триває 5 років поспіль (з 2019 по 2023), а тому наголошує на необхідності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
- Таким чином, скаржник просить скасувати рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № від 15.11.2024 року та ухвалити нове рішення.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Професійний обовʼязок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
- Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
- Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
- Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63).
- Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
- До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
- Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
- Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
- порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
- неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 184/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно Особа_1.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ