РІШЕННЯ № ІІІ-031/2016
24 березня 2016 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Кравченко П.А., Крупнової Л.В., Масяк Н.С., Мельченко В.І., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Піх І.Б., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Стройванса В.Л., Таргонія В.О., Удовиченко С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу громадянина ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 24.12.2015 року, яким було закрито дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
18.01.2016 року (вх. № 5769) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 24.12.2015 року, яким було закрито дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_ (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від ___- року), 20.01.2016 року (вх. № 5771) надійшло доповнення до раніше поданої скарги.
У скарзі ОСОБА_ (далі – скаржник), не погоджуючись із зазначеним рішенням, просить скасувати рішення КДКА та притягнути адвоката ОСОБА_до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Термін на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва, визначений ч. 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущений.
Розглянувши доводи скарги, поданої ОСОБА_ до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, матеріали дисциплінарної справи, що надійшли з КДКА міста Києва, заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Жукова С.В. та інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
03.11.2014 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва надійшла скарга громадянина ОСОБА_на дії адвоката ОСОБА_
24.02.2015 року дисциплінарною палатою КДКА міста Києва розглянута дисциплінарна справа за скаргою ОСОБА_відносно адвоката ОСОБА_та прийнято рішення про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_на рішення КДКА міста Києва від 24.02.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, 03.07.2015 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення № VI-041/2015, яким: скаргу ОСОБА_задоволено частково: рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 24.02.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_скасовано; матеріали направлено до КДКА міста Києва для проведення додаткової перевірки відповідно до викладених обставин в мотивувальній частині цього рішення.
В мотивувальній частині рішення ВКДКА № VI-041/2015 від 03.07.2015 р. зазначено, що регіональною КДКА перевірка скарги проведена поверхнево, не надана оцінка заявам ОСОБА_ щодо невиконання (неналежного виконання) адвокатом ОСОБА_своїх професійних обов’язків відповідно до Угоди про надання правової допомоги. Одночасно, ВКДКА у своєму рішенні зазначила, що незрозуміло, якими саме матеріалами підтверджено, що дії адвоката обмежуються у часі, в період з червня 2012 року по жовтень 2013 року, так як дія угоди розповсюджується безпосередньо на ведення цивільної справи в суді першої та апеляційної інстанції, а не на певний календарний термін. Відтак незрозумілими є висновки КДКА міста Києва, щодо спливу строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Крім того, КДКА міста Києва не зазначила будь-яких відомостей щодо розгляду по суті цивільної справи № 2604/8431/14 за позовом ОСОБА_ до ОСОБА_, третя особа – ОСОБА_ про відшкодування заподіяної шкоди і втраченої вигоди у період з 14 квітня 2011 року по 31 серпня 2011 року, в суді першої та апеляційної інстанції.
Членом дисциплінарної палати КДКА міста Києва ОСОБА_на підставі доручення голови дисциплінарної палати проведено перевірку відомостей, викладених у скарзі. За результатами перевірки членом дисциплінарної палати ОСОБА_складено довідку, яка містить викладення обставин виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
26 листопада 2015 року дисциплінарною палатою КДКА міста Києва було порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_на підставі матеріалів перевірки, які вказували на наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5 ч. 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під час розгляду дисциплінарної справи КДКА міста Києва встановлено наступне.
У своїй скарзі ОСОБА_зазначає, що, відповідно до Договору про надання правової допомоги від 22.06.2012 року, адвокат ОСОБА_ представляла інтереси гр. ОСОБА_у цивільній справі № 2604/8431/14, яка розглядалась в Дніпровському районному суді м. Києва в 2012-2013 році за позовом ОСОБА_до нього, третя особа – ОСОБА_про відшкодування заподіяної шкоди і втраченої вигоди у період з 14 квітня 2011 року по 31 серпня 2011 року.
Разом з тим, скаржник вважає, що адвокат ОСОБА_. неналежним чином виконувала свої обов’язки, а також що під час надання правової допомоги відносно нього були вчинені шахрайські дії з незаконного заволодіння коштами останнього.
Так, сторонами Договору був визначений гонорар адвоката в сумі 8 000 грн., який був переданий адвокату 15.06.2012 року. У подальшому, адвокат повідомила про необхідність сплати ще 24 000 грн. Вказана сума коштів була сплачена клієнтом 22.06.2012 року, про що зроблено відповідний запис в Угоді про надання правової допомоги. Крім того, 05.07.2012 року, дружина ОСОБА_ – ОСОБА_оплатила 4 000 грн. адвокату ОСОБА_за проведення експертизи, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 632 від 05.07.2012 року. Разом з тим, вказана експертиза не проведена, оскільки будь-які документи про її проведення у матеріалах цивільної справи відсутні.
За таких обставин, скаржник вважає дії адвоката ОСОБА_такими, що порушують Правила адвокатської етики та Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», просив притягнути адвоката ОСОБА_до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат ОСОБА_своїх пояснень з приводу поданої скарги до КДКА міста Києва не надала, не зважаючи на неодноразові повідомлення.
Згідно із п. 1 ч. 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності (ч. 1 статті 7 Правил адвокатської етики).
Адвокат не має права в своїй діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (ч. 3 статті 7 Правил адвокатської етики).
Під час проведення перевірки було встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 2604/8431/12 за позовом ОСОБА_ до ОСОБА_ третя особа ОСОБА_про відшкодування завданої шкоди та неодержаного доходу (упущеної вигоди) за період з 14 квітня 2011 року по 31 серпня 2011 року.
22.06.2012 року адвокат ОСОБА_уклала з гр. ОСОБА_Угоду про надання правової допомоги. Відповідно до п. 1 вказаної Угоди, адвокат ОСОБА_на себе зобов’язання надати правову допомогу клієнту ОСОБА_, у обсязі ведення цивільної справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Як вбачається з рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.04.2013 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01.10.2013 року (які були надані на запит члена дисциплінарної палати КДКА міста Києва) адвокат ОСОБА_приймала участь у судових засіданнях та представляла інтереси гр. ОСОБА_ у цивільній справі № 2604/8431/12 за позовом ОСОБА_до ОСОБА_., третя особа ОСОБА_про відшкодування завданої шкоди та неодержаного доходу (упущеної вигоди) у суді першої та апеляційної інстанції, що і було визначено умовами Угоди про надання правової допомоги від 22.06.2012 року.
Будь-яких інших Угод та/або Договорів про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_гр. ОСОБА_ скаржником не надано.
Разом з тим, як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_зазначає, що сторонами, була обумовлена необхідність подання позовної заяви до страхової компанії «Про 100», щодо оскарження суми страхової виплати. Однак, адвокат ОСОБА_не виконала досягнутих сторонами домовленостей.
Відповідно до п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідок його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватись на припущеннях.
Пунктом 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідок його дисциплінарну відповідальність передбачено, що у скарзі має бути зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у скарзі. На підтвердження обставин, якими обґрунтовується скарга, заявник надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
Вивчивши скаргу ОСОБА_встановлено, що у скарзі відсутнє зазначення доказів, які б підтверджували обставини наявності домовленостей між скаржником та адвокатом щодо подання позовної заяви до страхової компанії «Про100» в частині оскарження суми страхової виплати, викладену у скарзі.
Вивчивши матеріали, додані до скарги, встановлено, що скаржник не додав до скарги будь-яких доказів, які підтверджують вказані обставини та не клопотав про витребування таких доказів і причин неможливості їх надання самостійно.
Крім того, як вбачається з обставин, викладених у скарзі гр. ОСОБА_., останнім було сплачено адвокату гонорар: 15.06.2012 року в розмірі 8 000 грн. та 22.06.2012 року в розмірі 24 000 грн.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Сума сплаченого гр. ОСОБА_гонорару адвокату ОСОБА_була погоджена сторонами в Угоді про надання правової допомоги і ніким не оспорювалась.
Вирішення питання щодо повернення адвокатом гонорару по договору про надання правової допомоги до компетенції Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не належить, як і не належить до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, які передбачені статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а має розглядатись в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
Крім того, з матеріалів скарги та доданої до неї розписки від 09.08.2012 року вбачається, що ОСОБА_взяла у борг у ОСОБА_2 000 доларів США на строк до 26.09.2012 року.
Обґрунтованим є висновок дисциплінарної палати КДКА міста Києва про те, що між гр. ОСОБА_та ОСОБА_ виникли цивільно-правові відносини.
Також, у скарзі ОСОБА_ зазначено, що його дружиною – гр. ОСОБА_ було сплачено 4 000 грн. адвокату ОСОБА_ за проведення експертизи, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 632 від 05.07.2012 року.
Під час проведення перевірки, голові Дніпровського районного суду м. Києва було направлено запит щодо надання інформації, наявної в матеріалах цивільної справи № 2604/8431/12, яка стосувалась вирішення питання про призначення судової експертизи (заяви про призначення експертизи, журналу судового засідання, у якому можуть міститись відомості щодо вирішення такої заяви, ухвала суду, висновок експерта, тощо).
З листа Дніпровського районного суду м. Києва вбачається, що будь-які клопотання про проведення експертизи, висновки експерта та/або квитанції про сплату за проведення експертизи в матеріалах справи відсутні.
Крім того, під час проведення перевірки, було направлено запит керівнику ЮК Деснянського району м. Києва щодо здійснення/нездійснення, із зазначенням відповідного проміжку часу, діяльності адвокатом ОСОБА_у ЮК Деснянського району м. Києва та копії документів, щодо укладення/не укладення Договору/Угоди про надання правової допомоги адвокатом ЮК Деснянського району м. Києва – ОСОБА_ та гр. ОСОБА_, а також щодо надання копії прибуткового касового ордера № 632 від 05.07.2012.
Як вбачається з листа, за підписом завідуючого АО «Юрконсультація Деснянського району м. Києва» – ОСОБА_адвокат ОСОБА_фактично не працює в АО «Юрконсультація Деснянського району м. Києва» приблизно з 2008 року. Квитанція № 632 від 05.07.2012 року АО «Юрконсультація Деснянського району м. Києва» не видавалась, зміст квитанції в адвокатському об’єднанні не заповнювався і відповідно головним бухгалтером адвокатського об’єднання не підписувався. Додатково повідомлено, що за 2012 рік видавалось всього 607 квитанцій. Остання квитанція в 2012 року була видана 28.12.2012 р. за № 607, що підтверджується відповідним прибутковим касовим ордером, копію якого додано до листа. Одночасно завідуючий АО «Юрконсультація Деснянського району м. Києва» ОСОБА_зазначив, що адвокат ОСОБА_могла заволодіти бланком квитанції до зупинення її членства у адвокатському об’єднанні та власноручно його заповнила.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 № 804 «Про деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України», експертною установою, якій доручено виконання відповідної експертизи, повідомляє сторону, на яку ухвалою суду покладено обов’язок проведення оплати, про необхідність проведення попередньої оплати за проведення експертизи, про що направляє відповідне клопотання та рахунок для фактичної сплати.
Отже, під час проведення перевірки встановлено, що станом на день укладення Угоди про надання правової допомоги, адвокат ОСОБА_не була членом АО «Юрконсультація Деснянського району м. Києва», безпосередньо АО «Юрконсультація Деснянського району м. Києва» квитанція до прибуткового касового ордера № 632 від 05.07.2012 р. не видавалась, будь-які клопотання про проведення експертизи, висновки експерта та/або квитанції про сплату за проведення експертизи в матеріалах цивільної справи № 2604/8431/12 відсутні.
Таким чином, вбачається обґрунтованим висновок КДКА міста Києва про те, що грошові кошти, сплачені дружиною скаржника – гр. ОСОБА_ у сумі 4 000 грн. за проведення експертизи, яка ухвалою суду першої та апеляційної інстанції не призначалась та клопотання про проведення якої до суду не подавалось.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Згідно п. 67 Правил адвокатської етики, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення дисципліни органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення.
В той же час, згідно з статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
При дослідженні доводів скарги дисциплінарна палата КДКА міста Києва обґрунтовано врахувала, що на час розгляду дисциплінарної справи сплив строк притягнення адвоката ОСОБА_до дисциплінарної відповідальності за порушення, яке мало місце ще у 2012 році.
Таким чином, ВКДКА вважає, що ухвалюючи рішення про закриття дисциплінарної справи, дисциплінарною палатою КДКА міста Києва зроблено правильний висновок про вчинення адвокатом ОСОБА_дисциплінарного проступку та враховано сплив строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, який обчислюється з дня вчинення дисциплінарного проступку, а не дня звернення з відповідною скаргою.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 5 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктом 6.2.1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу громадянина ОСОБА_залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 24 грудня 2015 року щодо закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № __ від _____ р.) залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
- Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О. Дроботущенко