Рішення № ІV-001/2022 за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № IV-001/2022

 30 квітня 2022 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 10.01.2021 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла заява Особа_1 (далі – Скаржник) про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка зареєстрована в журналі обліку КДКА та сформована в особову справу.
  2. 15.01.2021 р. рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №1203 Особа_1 допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
  3. 31.03.2021 р. Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області за результатами письмового кваліфікаційного іспиту, складеного Особа_1, прийняла рішення про відмову йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
  4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 29.11.2021 р. Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №1889 від 31 березня 2021 року «Про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту».
  5. Строк на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №1889 від 31 березня 2021 року, передбачений ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущено.
  6. Листом від 17 грудня 2021 року ВКДКА витребувала у КДКА Дніпропетровської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
  7. Листом від 11 лютого 2022 року ВКДКА повторно витребувала у КДКА Дніпропетровської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
  8. 17 лютого 2022 року до ВКДКА надійшли матеріали кваліфікаційної справи відносно Особа_1.
  9. 18.02.2022 р. Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_2, провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31 березня 2021 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. 15.01.2021 року, рішенням №1203 кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області, Особа_1 допущено до складання кваліфікаційного іспиту.
  2. Письмовий іспит було призначено на 31 березня 2021 року о 09 годині 00 хвилин.
  3. За порядком (процедурою), оголошеною Головою КДКА Дніпропетровської області Особа_3, кваліфікаційний іспит повинен був складатись із письмової частини та усної частини кваліфікаційного іспиту в один день. Допуском для здачі усної частини кваліфікаційного іспиту є здача письмової частини кваліфікаційного іспиту. На виконання письмового іспиту було встановлено 4 години
  4. Скаржником було обрано екзаменаційний білет №15, який складався із 4 (чотирьох) письмових завдань та отримано чисті аркуші з відміткою КДКА.
  5. У продовж відведеного чотирьох годинного строку Скаржником було виконано усі чотири письмові завдання білету №15, підготовлено відповідні процесуальні документи, наведена відповідна аргументація з посиланням на нормативно правові акти, пронумеровано аркуші, зазначено хто виконував завдання та надано для перевірки кваліфікаційній палаті КДКА Дніпропетровської області.
  6. Однак, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області в складі кваліфікаційної палати № 1889 від 31.03.2021 року Скаржнику було відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
  7. Скаржник вважає, що в оскаржуваному рішенні №1889 не викладені підстави та мотиви, з яких КДКА Дніпропетровської області дійшла висновку про оцінку рівня знань Скаржника за письмовими завданнями № 1, № 4 білету №15 пункту 15 Розділу 4 Порядку №270.
  8. Як зазначено у оскаржуваному рішенні №1889, за результатами оцінювання письмового завдання №1, №4 білету №15 Особа_1 отримав середній бал – 20. Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  9. На думку Скаржника, КДКА Дніпропетровської області під час оцінення завдань №1, №4 білету №15 Особа_1 обмежилось лише виставленими оцінками та загальними критеріями, визначеними Порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядком складення кваліфікаційного іспиту та методикою оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатського діяльністю в Україні, без мотивування конкретних недоліків, підстав та аргументів, з прив’язкою до конкретно виконаного письмового завдання, які вплинули на визначення саме задовільного рівня та подальшого отримання середнього балу 20.
  10. Тобто, у самому рішенні №1889 жодним чипом не зазначаються конкретні мотивування конкретних недоліків, підстав та аргументів. з прив’язкою до конкретно виконаного письмового завдання, які вплинули на визначення саме задовільного рівня та подальшого отримання середнього балу 20.
  11. Крім того, Скаржник зазначає, що КДКА Дніпропетровської області під час оцінення завдань №1, №4 білету №15 зазначила, що «Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.» Ніякого іншого критерію оцінювання, відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку №270, КДКА Дніпропетровської області не визначило. Тобто єдиним критерієм оцінення КДКА Дніпропетровської області завдань №1, №4 білету №15 є – відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, що в свою чергу відноситься, відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку №270, як критерій до відмінного рівня (26-30 балів) так, як добрий рівень (21-25 балів) та задовільний рівень (20 балів) містить в критерії оцінення наявність недоліків.
  12. Тобто, враховуючи критерії Порядку №270, визначені у п. 15 Розділу 4 Порядку №270, КДКА Дніпропетровської області дійшла неправомірного, невмотивованого та не аргументованого висновку про оцінення завдань №1, №4 білету 15 Особа_1 на рівні знань – задовільний рівень (20 балів).
  13. При цьому, застосування критерія оцінки відмінного рівня могло вплинути на середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту.
  14. Таким чином, на думку Скаржника, КДКА Дніпропетровської області під час оцінювання його роботи не дотрималось вимог п. 4 Розділу 5 та п. 15 Розділу 4 Порядку №270.
  15. В оскаржуваному рішенні не викладені підстави та мотиви, з яких КДКА Дніпропетровської області дійшла висновку про оцінку рівня знань Скаржника письмового завдання № 2, № 3 пункту 15 Розділу 4 Порядку №270.
  16. Як зазначено у оскаржуваному рішенні №1889 за результатами оцінювання письмового завдання №2, №3 білету №15 Скаржник отримав середній бал – 0. Завдання було підготовлено неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. На думку Скаржника, аргументація відсутня взагалі, що не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  17. КДКА Дніпропетровської області під час оцінення завдань №2, №3, білету №15 Скаржника обмежилось лише виставленими оцінками та загальними критеріями, визначеними Порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядком складення кваліфікаційного іспиту та методикою оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, без мотивування конкретних недоліків, підстав та аргументів, з прив’язкою до конкретно виконаного письмового завдання, які вплинули на визначення саме незадовільного рівня та подальшого отримання середнього балу 0.
  18. Тобто, у самому рішенні №1889 жодним чином не зазначаються конкретні мотивування конкретних недоліків, підстав та аргументів, з прив’язкою до конкретно виконаного письмового завдання, які вплинули на визначення саме Задовільного рівня та подальшого отримання середнього балу 0.
  19. При цьому, застосування критерія оцінки вищого ніж незадовільний рівень могло вплинути на середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту.
  20. Таким чином, на думку Скаржника, КДКА Дніпропетровської області під час оцінювання його роботи не дотрималось вимог п. 4 Розділу 5 та п. 15 Розділу 4 Порядку №270.
  21. Крім того, Скаржник зазначає, що всупереч вимог п.1, п. 4 Розділу 5 Порядку №270 оскаржуване рішення не було підписане Головою КДКА Дніпропетровської області.
  22. Скаржник просить: 1) Скасувати рішення КДКА Дніпропетровської області в складі кваліфікаційної палати, № 1889 від 31.03.2021 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту. 2) Зобов’язати КДКА Дніпропетровської області провести повторний кваліфікаційний іспит Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. В рішенні КДКА зазначено, що для виконання письмового іспиту Особа_1 обрав екзаменаційний білет №15, оцінювання його письмових відповідей здійснювали члени КП КДКА Дніпропетровської області Особа_4 та Особа_5.
  2. За результатами оцінювання письмового завдання №l Особа_1 отримав середній бал – 20. Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  3. За результатами оцінювання письмового завдання №2 Особа_1 отримав середній бал – 0. Завдання було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі, що не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  4. За результатами оцінювання письмового завдання №3 Особа_1 отримав середній бал – 0. Завдання було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі, що не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  5. За результатами оцінювання письмового завдання №4 Особа_1 отримав середній бал – 20. Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  6. Відповідно до п.. 13.12. Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.
  7. Відповідно до п. 14.1. вказаного Порядку, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
  8. Середній бал за результатами складення письмового Скаржника становить 40 балів.
  9. Таким чином, Скаржник вважається таким, що не склав письмовий іспит і до складення усного іспиту не допущений.
  10. Отже, за результатами оцінювання письмового та усного іспитів Особа_1 отримав 40 балів та вважається таким, що не склав кваліфікаційний іспит.
  11. КДКА Дніпропетровської області вирішила відмовити Особа_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 5 Розділу 1 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, із змінами (далі — Порядок), кваліфікаційний іспит є атестування особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
  2. Відповідно до статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пунктів 5, 6 Розділу 1 Порядку, кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом та полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
  3. Згідно п. 9 Розділу 4 Порядку, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
  4. Письмовий іспит складається першим (п. 13.1. Розділу 4 Порядку).
  5. Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів (п. 13.9. Розділу 4 Порядку).
  6. Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА (п. 13.11. Розділу 4 Порядку).
  7. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (п. 13.12. Розділу 4 Порядку).
  8. Згідно п. 15 розділу 4 Порядку, оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за критеріями, викладеними у таблиці, за 30 бальною шкалою.
  9. Відповідно до п. 4 Розділу 5 Порядку, рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дати його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім’я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Рішення про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим та обґрунтованими.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Вирішуючи скаргу по суті, заслухавши доповідача, перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №1889 від 31 березня 2021 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – мотивоване, обґрунтоване та відповідає Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
  2. Оцінюючи виконані Скаржником завдання письмового іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надала належну аргументацію, що повністю узгоджується з критеріями закріпленими Порядком №270.
  3. Твердження Скаржника про недотримання вимог Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, не підтверджуються матеріалами справи, не доведені та не знайшли свого підтвердження.
  4. Оскаржуване рішення є правильним по суті і підстав для його скасування немає.
  5. З огляду на викладене вище, керуючись ст. ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року про відмову Особа_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     Ю.І. Клечановська

 

30.04.2022