Рішення № ІV-002/2022 за скаргою адвоката на рішення дисциплінарної падати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 170/2021 від 19.08.2021 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № IV-002/2022

 29 квітня 2022 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної падати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 170/2021 від 19.08.2021 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 12 жовтня 2020 року за вх. № 1315 до КДКА Київської області надійшла дисциплінарна скарга судді Печерського районного суду м. Києва Особа_2 щодо неналежної процесуальної поведінки адвоката, невиконання своїх професійних обов’язків та порушення правил адвокатської етики адвокатом Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_2 , видане Радою адвокатів Житомирської області).
  2. 24 грудня 2020 року за результатами розгляду скарги судді Печерського районного суду м. Києва Особа_2 щодо поведінки адвоката Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1, у зв’язку з наявністю ознак можливого вчинення дисциплінарного проступку в діях адвоката.
  3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 06 січня 2021 року адвокат Особа_1 звернувся зі скаргою на рішення КДКА Київської області № 298/2020 від 24.12.2020 р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вхід. № 20 від 15.01.2021 р.), просив скасувати рішення КДКА Київської області № 298/2020 від 24.12.2020 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити Скаржниці у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1.
  4. 30 червня 2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ухвалила рішення №VI-009/2021 про відмову у задоволенні скарги адвоката Особа_1 на рішення КДКА Київської області №298/2020 від 24.12.2020 р. про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1.
  5. 19 серпня 2021 року за результатами розгляду скарги судді Печерського районного суду м. Києва Особа_2 КДКА Київської області ухвалила рішення № 170/2021 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців.
  6. 12 жовтня 2021 року рішенням КДКА Київської області №216/2021 виправлено описку в абзаці першому описової частини рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області №170/2021 від 19.08.2021, та виправлено в цій частині рішення номер свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Особа_1 з Інформація_1 на Інформація_2.
  7. Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
  8. Строк на оскарження Скаржником не пропущений. 26 серпня 2021 року представником адвоката Особа_1 отримано рішення КДКА Київської області №170/2021. Скаргу на рішення КДКА Київської області від 19.08.2021 р. адвокатом Особа_1 подано у межах строку на оскарження.
  9. 23 вересня 2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом за вих. №2073 витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  10. 22 жовтня 2021 року за вхід. № 16644 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  11. 26 жовтня 2021 року листом за вих. № 2190 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що рішення КДКА Київської області необґрунтоване, немотивоване та таке, що підлягає скасуванню.
  2. Вважає рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.08.2021 р. незаконним та необґрунтованим, у зв’язку із тим, що КДКА Київської області проігноровано доводи, наведені та надані адвокатом Особа_1.
  3. Просить Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури скасувати рішення КДКА Київської області № 170/2021 від 19.08.2021 р. про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців та ухвалити нове рішення, яким відмовити в порушенні дисциплінарної справи.

Встановлені фактичні обставини

  1. Як вбачається з профайлу адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України, Особа_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_2, видане Радою адвокатів Житомирської області.
  2. Отримавши скаргу судді Печерського районного суду м. Києва Особа_2, Голова КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Київської області провести перевірку по матеріалах та скласти відповідну довідку (т. 1 а.с. 71).
  3. Згідно довідки, складеної членом дисциплінарної палати КДКА Київської області, враховуючи наявні в матеріалах та встановлені під час перевірки обставини, в діяннях адвоката мають місце ознаки дисциплінарного проступку у вигляді неналежного виконання своїх професійних обов‘язків та порушення положень ст. 7, ч. 1 ст. 24, ст.ст. 42-45 Правил адвокатської етики.
  4. Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2020 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Особа_2 звернулась зі скаргою до КДКА Київської області щодо поведінки адвокатів Особа_1, Особа_5, Особа_9 (т. 1 а.с. 74-77).
  5. У своїй скарзі Скаржниця зазначає, що суть неналежної процесуальної поведінки, невиконання своїх професійних обов’язків та порушення правил адвокатської етики адвокатом Особа_1, як зазначено в скарзі, полягає в тому, що, здійснюючи разом з адвокатом Особа_5 захист Особа_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, у кримінальному проваджені № Інформація_4, при розгляді клопотання про застосування відносно Особа_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адвокат зловживаючи своїми процесуальними правами і переслідуючи навмисне затягування розгляду справи, неодноразово, без повідомлення причин неявки, не з’являвся на виклик суду для участі в судових засіданнях, що мало наслідком оголошення перерви в судових засіданнях та прийняття слідчим суддею рішень про призначення підозрюваному захисника Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
  6. На підтвердження доводів скарги щодо вдавання адвокатом Особа_1 в своїй професійній діяльності до методів та засобів, які суперечать чинному законодавству, Скаржниця робить посилання на вчасне прибуття адвоката Особа_1 в судові засідання тільки після прийняття слідчим суддею рішення про залучення захисника за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та подання Особа_1 завідомо безпідставних заяв про відвід слідчого судді, прокурора з тих самих підстав, що вже заявлялися адвокатом Особа_5 і клієнтом адвокатів Особа_1 та Особа_5, в задоволені яких вже було відмовлено раніше.
  7. Крім того, Скаржниця вважає за необхідне звернути увагу дисциплінарної палати КДКА Київської області на нестриману та некоректну поведінку адвоката Особа_1 під час участі в судових засіданнях, неодноразове залишення адвокатом Особа_1 зали судового засідання до закінчення судового засідання та оголошення в ньому перерви, а також випадки прояву неповаги до слідчого судді у вигляді невиконання розпоряджень останнього та не реагування на попередження слідчого судді про відповідальність за неповагу до суду.
  8. Судові засідання були призначені на:
  • 17.08.2020 р. – захисники Особа_1 та Особа_5 на виклик суду, який був надісланий їм шляхом смс повідомлення не з’явились, на телефонний дзвінок секретаря судового засідання за номерами мобільних телефонів, зазначених в ЄРАУ, не відповіли;
  • 17.08.2020 р. (судове засідання призначене того ж дня) на 17 год.00 хв. у судове засідання з’явився захисник за дорученням з Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Особа_6, а також захисники Особа_1 та Особа_5, які заявили слідчому судді відвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України, в задоволенні якого 18.08.2020 р. ухвалою слідчого судді Особа_12 було відмовлено;
  • 19.08.2020 р. у судове засідання захисник Особа_1 не з’явився.
  • 20.08.2020 р. у судове засідання прибув захисник за дорученням з Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Особа_6, а також захисники Особа_1 та Особа_5
  • 26.08.2020 р. на 11 год. 15 хв. у судове засідання захисник Особа_1 та Особа_5 не з’явились, на телефонні дзвінки не відповідали, у зв’язку з чим оголошена перерва до 14 год 50 хв. для прибуття захисника з Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
  • 26.08.2020 р. о 15 год. 43 хв. продовжилось судове засідання, в яке з’явились захисники Особа_1 та Особа_5 Наприкінці судового розгляду Особа_1 заявив відвід прокурору з метою чергового зриву судового засідання з тих же підстав, що і заявляв раніше Особа_5, пославшись на те, що він таким правом не скористався. Вказане обумовило вирішення цього питання у нарадчій кімнаті, при проголошенні ухвали вказаних захисників в судовому засіданні вже не було, оголошена перерва на 27.08.2020 на 10 год 50 хв.
  • 27.08.2020 на 10 год 50 хв. у судове засідання з’явились захисники Особа_1 та Особа_5 Наприкінці судового засідання захисники самовільно, в порушення відповідного розпорядження слідчого судді, залишили залу судового засідання, чим обумовили чергове винесення ухвали від 27.08.2020 про призначення захисника з Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
  • 28.08.2020 з’явився адвокат з Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Особа_7 О 12 год 15 хв. в судове засідання з’явились Особа_1 та Особа_5 Наприкінці захисником з Центру, адвокатом Особа_7, було заявлено відвід слідчому судді. Ухвалою слідчого судді Особа_13 від 31.08.2020 у задоволенні заяви про відвід відмовлено.
  • 31.08.2020 на 11 год. 20 хв. захисники Особа_1 та Особа_5 не з’явились.
  1. До своєї скарги Скаржниця долучила:
  • телефонограми від 17.08.2020 р. про судове засідання 17.08.2020 р. о 15 год 00 хв., від 19.08.2020 р. про судове засідання 19.08.2020 о 14 год. 40 хв., від 21.08.2020 р. про судове засідання 21.08.2020 о 14 год. 00 хв., від 21.08.2020 р. про судове засідання 26.08.2020 о 11 год. 15 хв., складену секретарем судового засідання Особа_8 про те, що за телефоном Інформація_3 було здійснено виклик адвоката Особа_1, однак за вищевказаним номером ніхто не відповідав (т. 1 а.с. 81, 96, 113, 116).
  • довідки про доставку смс повідомлення одержувачу Особа_1, про дати судових засідань на 17.08.2020 15 год. 00 хв., на 19.08.2020 на 10 год 50 хв. (т. 1 а.с. 80, 91).
  • повістки про виклик до суду в кримінальному провадженні захисника Особа_1 на 19.08.2020 на 10 год 50 хв. (дата документу 18.08.2020), на 26.08.2020 на 11 год 15 хв. (дата документу 21.08.2020), в яких зазначено місцезнаходження/місце проживання захисника – SMS. (т. 1 а.с. 90, 117).
  1. Також Скаржницею долучені:
  • ухвала Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2020 р. (т. 1 а.с. 85-86) та журнал судового засідання від 17.08.2020 (т. 1 а.с. 82-84) з якого вбачається, що захисники підозрюваного Особа_3 – адвокати Особа_1 та Особа_5 не з’явились;
  • ухвала Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2020 р. про відмову у задоволенні заяв адвокатів Особа_1 та Особа_5 про відвід слідчого судді (т. 1 а.с. 89);
  • ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2020 р. (т. 1 а.с. 93-95, 97, 104-105) та журнал судового засідання від 19.08.2020, з якого вбачається, що Особа_1 у судове засідання не з’явився (т. 1 а.с. 98-103);
  • ухвала Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2020 р. (т. 1 а.с. 106) та журнал судового засідання від 20.08.2020, з якого вбачається, що Особа_1 у судове засідання не з’явився, проте в скарзі судді вказано, що захисник Особа_1 був присутній (т. 1 а.с. 107-111);
  • ухвала Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2020 р. (т. 1 а.с.112) та журнал судового засідання від 21.08.2020, з якого вбачається, що Особа_1 у судове засідання не з’явився (т. 1 а.с. 114-115);
  • ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2020 р. (т. 1 а.с. 118-120, 121) та журнал судового засідання від 26.08.2020, з якого вбачається, що захисник підозрюваного Особа_3 адвокат Особа_1 прибув у судове засідання (т. 1 а.с. 122-123). Відповідно до журналу Особа_1 заявив відвід судді у зв’язку з відсутністю у неї розумових здібностей.
  • ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2020 р. (т. 1 а.с. 124, 129-130) та журнал судового засідання від 27.08.2020 (т. 1 а.с. 125-128), з якого вбачається, що захисник підозрюваного Особа_3 адвокат Особа_1 прибув у судове засідання. О 15 год 14 хв. суддя видаляється до нарадчої кімнати. По виходу з нарадчої кімнати о 15 год 35 хв. суддя проголосила ухвалу, оголосила перерву до 16 год 00 хв. у зв’язку з відсутністю захисників. О 17 год 15 хв. судове засідання продовжено, захисник Особа_1 з’явився. О 18 год 25 хв. Особа_1 заявляє клопотання про оголошення перерви. Після відмови слідчого судді про оголошення перерви, Особа_1 о 18 год 32 хв. покидає залу судового засідання без дозволу судді.
  • ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2020 р. (т. 1 а.с. 131, 137-138) та журнал судового засідання від 28.08.2020 (т. 1 а.с. 132-136), з якого вбачається початок с/з о 12 год 15 хв., з’явилися захисники Особа_5 та Особа_7, захисник підозрюваного Особа_3 адвокат Особа_1 прибув у судове засідання о 17 год 45 хв. О 18 год 22 хв. Особа_1 заявляє відвід слідчому судді.
  • ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2020 р. (т. 1 а.с. 139-141, 144, 145-147) та журнал судового засідання від 31.08.2020-01.09.2020 (т. 1 а.с. 148-154), з якого вбачається що захисники підозрюваного адвокати Особа_1 та Особа_5 у судове засідання не з’явились.
  1. Також до матеріалів справи Скаржницею долучені диски із звукозаписами судових засідань.
  2. Як зазначає адвокат Особа_1 у своїх поясненнях, ним дійсно разом з адвокатом Особа_5 здійснювався захист Особа_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у кримінальному проваджені № Інформація_4, при розгляді клопотання про застосування відносно Особа_3 запобіжного заходу.
  3. Проте, адвокат вважає, що в поданій слідчим суддею дисциплінарній скарзі відсутня конкретизація скоєння саме ним, а не разом з адвокатом Особа_5, дисциплінарного проступку у вигляді порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської стики, що взагалі унеможливлює притягнення його до дисциплінарної відповідальності як адвоката.
  4. Крім цього, адвокат Особа_1 зазначив, що не ним, а слідчим суддею вчинено протиправні (незаконні) дії, а саме прийняття до розгляду і розгляд клопотання сторони обвинувачення про обрання Особа_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у незаконному кримінальному провадженні, та детально викладає свою правову позицію щодо істотного порушення вимог KПК України стороною обвинувачення.
  5. Крім того, дослідивши зміст дисциплінарної скарги адвокат Особа_1 зазначає, що:

– його неявки в судові засідання або прибуття після оголошення суддею перерви, були викликані виключно порушенням вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, яка передбачає порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні шляхом отримання повістки не пізніше ніж за три дні до дня, коли особа зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа мас отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом;

– 17.08.2020 р. о 12 год 30 хв. був у судовому засіданні у Київському апеляційному суді по кримінальному провадженню №Інформація_7 разом з адвокатом Особа_5, Вести телефонні промовини під час судового засідання не міг. Зазначає що з телефонограми від 17.08.2020 не вбачається коли і з якого номеру здійснено дзвінок адвокату Особа_1 Звертає увагу, що того ж дня отримав смс повідомлення про судове засідання призначене на 17.08.2020 на 15 год. 00 хв., тобто його повідомили менше ніж за дві години до його початку. До того ж на 15 год. 00 хв. в нього завчасно вже було призначено ще одне судове засідання. Проте все ж таки Особа_1 з’явився у засідання.

– свою відсутність в судовому засіданні, призначеному на 19.08.2020 року, пояснює зайнятістю в судовому засіданні, призначеному на 11 год 00 хв. в Дарницькому районному суді міста Києва по справі №Інформація_8, а також на 11 год 30 хв., у Шевченківському районному суді м. Києва за обвинуваченням Особа_10 (головуючий суддя Особа_11), якого він захищає у кримінальному провадженні №Інформація_5. Тому в дане судове засідання прибув один захисник Особа_5, оскільки, за погодженням з підзахисним Особа_3, його захисники, в разі необхідності, можуть прибувати в судові засідання не усі разом. При цьому, зазначає, що взагалі не отримував повідомлення про дату і час судового засідання, що відбулося 19.08.2020 року;

– в судовому засіданні 20.08.2020 року участі не брав, не був присутнім у ньому, що підтверджується журналом судового засідання, про дату судового засідання повідомлений не був;

– своє несвоєчасне прибуття в судове засідання, призначене на 11 год. 15 хв. 26.08.2020 року пояснює відсутністю його повідомлення про час і дату цього засідання з боку суду;

– що ж стосується подання ним заяв про відводи, то вважає це реалізацією наданих йому, як захиснику, процесуальних прав, що не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності;

– своє залишення зали судового засідання до оголошення слідчим суддею ухвал про розгляд заявлених заяв про відводи чи клопотань вважає правомірним, оскільки суддя проголошував свої рішення у позаробочий час, тобто після 17.00, а відповідно до розпорядження Державної судової адміністрації, робочий день Печерського районного суду м. Києва триває з 08.00 до 17.00. Вважає, що розпорядження слідчого судді про роботу понаднормово, у позаробочий час, є незаконним;

– в журналі судового засідання відсутні будь-які відомості про порушення саме ним, адвокатом Особа_1, порядку в судовому засіданні і пов’язаних з цим розпоряджень слідчого судді, тому вважає посилання на це в дисциплінарній скарзі Особа_2 безпідставним.

  1. Вважає подану відносно нього дисциплінарну скаргу необгрунтованою та такою, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. 19.08.2021 КДКА Київської області ухвалила рішення № 170/2021, оцінюючи наявні в матеріалах дисциплінарної справи докази в їх сукупності, дійшла висновку про доведеність факту скоєння адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку у вигляді:

– неналежного виконання своїх професійних обов’язків, яке полягало в неявці або запізненні в судові засідання, що мали місце 19.08, 20.08. та 26.08 2020 року та залишенні свого підзахисного на цей час без правової допомоги;

– недодержання вимог ч. 1 ст. 24 Правил адвокатської етики щодо засад прийняття доручення клієнта декількома адвокатами;

– порушення вимог ст.ст. 42-45 Правил адвокатської етики у вигляді прояву 26.08.2020 року з боку адвоката некоректної поведінки по відношенню до судді під час формулювання аргументів заявленого відводу даного слідчого судді і недотриманні при цьому принципу законності у відносинах з судом.

  1. Дисциплінарна палата зазначає, що адвокатом Особа_1 як на час перевірки скарги, так і на час розгляду справи по суті, не надано жодного належного доказу щодо поважності причин неприбуття або запізнення в судові засідання, що мали місце 19.08.2020, 20.08.2020, 26.08.2020 року та докази додержання ним положень ч. 1 ст. 24 Правил адвокатської етики щодо засад прийняття доручення клієнта декількома адвокатами.
  2. Дисциплінарна палата виключила епізод несвоєчасного прибуття адвоката Особа_1 в судове засідання, що мав місце 17.08.2020 року, як епізод дисциплінарного проступку за скоєння якого на адвоката може бути накладено дисциплінарне стягнення у зв’язку із спливом річного строку, встановленого законом для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  3. КДКА Київської області зазначила те, що сплив встановленого законом строку для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення за вказаний епізод дисциплінарного проступку стався з причин, які не залежали від дисциплінарного органу регіону.
  4. При обранні виду та накладення на адвоката дисциплінарного стягнення за інші встановлені епізоди дисциплінарного проступку, КДКА Київської області враховує повторність протягом року вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку у вигляді неналежного виконання своїх професійних обов’язків та факт одноразового грубого порушення ним правил адвокатської стики.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 р. № 120, з наступними змінами.
  3. Кримінальний процесуальний кодекс України.
  4. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 року, зі змінами від 15.02.2019 року.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  2. Згідно ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  3. Відповідно до ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. № 120 (далі – Положення), дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  4. За приписами ст. 10 вищевказаного Положення, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено – заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.
  5. Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів, дисциплінарна палата КДКА Київської області від 19.08.2021 року ухвалила рішення № 170/2021 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців.
  6. Дослідивши матеріали дисциплінарної справи та безпосередньо скаргу адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_2, видане Радою адвокатів Житомирської області) на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 170/2021 від 19.08.2021 р., Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
  7. Відповідно до ч. 1, 9 ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
  8. Згідно ст. 136 Кримінального процесуального кодексу України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
  9. Відповідно до ст. 137 Кримінального процесуального кодексу України, у повістці про виклик повинно бути зазначено: 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; 2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку; 3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса; 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик; 5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа; 6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; 7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа; 8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження; 9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення; 10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
  10. Наказом Державної судової адміністрації України від 1 червня 2013 року № 73 «Про реалізацію пілотного проекту щодо надсилання судами sms-повідомлень учасникам судового процесу (кримінального провадження)», затверджено Порядок надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді sms-повідомлень.
  11. У розділі 1 «Загальні положення» вищевказаного Порядку визначено порядок формування та надсилання засобами автоматизованої системи документообігу суду учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток в електронному вигляді шляхом надсилання sms-повідомлень.
  12. Частиною першою розділу 2 «Порядок надсилання текстів судових повісток» цього Порядку передбачено, що текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу sms-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення. Така заявка оформлюється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення учасником судового процесу форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
  13. Частиною третьою цього розділу визначено, що формування тексту судової повістки, облік та її надсилання у вигляді sms-повідомлення здійснюються в автоматизованій системі документообігу суду.
  14. Отже, обов’язковими умовами надсилання учаснику судового провадження судової повістки у вигляді sms-повідомлення є подання ним до суду заявки про намір отримати судову повістку у такому вигляді, оформлення заявки безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення форми, розміщеної на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
  15. Як вбачається з розділу 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 01.06.2013 № 73, формування тексту судової повістки, облік та її відправка у вигляді SMS-повідомлення здійснюється в автоматизованій системі документообігу суду (додатки 1, 2). Судова повістка додається до електронної обліково-статистичної картки справи як документ по справі, після чого автоматично доставляється у вигляді SMS-повідомлень на номер мобільного телефону учасника. Результат доставки SMS-повідомлення на номер мобільного телефону учасника (дата та час доставки або причина недоставки) автоматично розміщується у відповідному електронному реєстрі автоматизованої системи документообігу. Відповідальний працівник апарату суду роздруковує таке повідомлення та долучає його до матеріалів справи.
  16. У Додатку № 2 до Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 01.06.2013 № 73, визначена структура SMS-повідомлення для справ у кримінальному провадженні, яке повинно містити таку інформацію, як: – назва суду, – адреса суду, – телефон суду, – «викликає», – Ім’я (найменування) особи, якій адресується повістка, – «як», – процесуальний статус особи, яка викликається, – час та дата судового засідання, – «зал», – номер залу судового засідання, – «провадження», – номер кримінального провадження, – суддя, – Прізвище і ініціали судді, – «подати», – перелік доказів, які необхідно подати, – «причини неприбуття: ст. 138 КПК», – «наслідки неприбуття: ст. 323 – 327 КПК».
  17. У постанові від 27 березня 2019 року (справа № 201/6092/17) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що відповідно до Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді sms-повідомлень, за відсутності в матеріалах справи заяви особи про намір отримати судову повістку в електронному вигляді шляхом надсилання sms-повідомлення довідка про доставлення sms-повідомлення учаснику судового провадження про виклик у судове засідання не може вважатися доказом належного повідомлення особи про дату, час і місце судового засідання. Встановлено, що у копії матеріалів судового провадження відсутня заявка учасника про намір отримувати судові повістки у вигляді sms-повідомлень. Враховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наявність у копії матеріалів справи довідок про доставлення учаснику sms-повідомлень також не є доказом належного повідомлення його про дату, час і місце судового засідання.
  18. Як зазначила скаржниця, адвокат Особа_1 не з’явився у судові засідання, які були призначені на 17.08.2020, 19.08.2020, 26.08.2020, 31.08.2020.
  19. З журналів судового засідання від 20.08.2020 р. та 21.08.2020 р., які надані скаржницею, вбачається, що адвокат Особа_1 також не з’явився у судові засідання, які були призначені на 20.08.2020 р. та 21.08.2020 р.
  20. Дисциплінарна палата КДКА Київської області у рішенні зазначила, що адвокатом Особа_1 скоєно дисціплінарний проступок, який полягає у тому, що, зокрема, адвокат не з’явився у судові засідання, призначені на 17.08.2020, 19.08.2020, 20.08.2020 та 26.08.2020.
  21. Проте, дисциплінарна палата не дослідила та не надала оцінку факту відсутності адвоката Особа_1 у судових засіданнях 21.08.2020 р. та 31.08.2020.
  22. Крім того у матеріалах справи відсутні докази подання адвокатом Особа_1 до суду заявки, у відповідності до Наказу Державної судової адміністрації України від 1 червня 2013 року № 73 «Про реалізацію пілотного проекту щодо надсилання судами sms-повідомлень учасникам судового процесу (кримінального провадження)», про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення.
  23. У матеріалах справи також відсутні докази повідомлення адвоката Особа_1 належним чином, у відповідності до ст.ст. 135, 136 Кримінального процесуального кодексу України, про судові засідання, призначені на 17.08.2020, 19.08.2020, 20.08.2020, 21.08.2020, 26.08.2020, 28.08.2020 та 31.08.2020.
  24. Таким чином, дисциплінарна палата не дослідила та не надала оцінку обставинам та документам, які містяться у матеріалах дисциплінарної справи щодо належного повідомлення адвоката про судові засідання.
  25. Скаржниця у скарзі вказує, що захисник Особа_1 самовільно, в порушення відповідного розпорядження слідчого судді, залишив зал судового засідання 26.08.2020 та 27.08.2020.
  26. Як вбачається зі ст. 45 Кримінального процесуального кодексу України, захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
  27. Згідно ч. 2 ст. 46 Кримінального процесуального кодексу України, неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов’язковою. Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу.
  28. Відповідно до ст. 48 Кримінального процесуального кодексу України, захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
  29. Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 49 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.
  30. Як вбачається з ч. 1 ст. 52 Кримінального процесуального кодексу України, участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
  31. Відповідно до ст. 54 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Якщо підозрюваний, обвинувачений наполягає на відмові від захисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим. У разі якщо підозрюваний, обвинувачений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання мати захисника, заміну захисника після конфіденційної розмови із захисником, така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання. Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов’язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
  32. Відповідно до статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
  33. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.
  34. Згідно з абзацами третім, четвертим і шостим преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З’їздом адвокатів України 17 листопада 2017 року (зі змінами та доповненнями), надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката. Правила слугують обов’язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов’язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
  35. Згідно ст. 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  36. Відповідно до абзаців 1, 2 статті 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
  37. Згідно абзацу 1 статті 12 Правил адвокатської етики передбачають, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
  38. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у постанові від 23.12.2020 у справі № 826/11330/17 зазначив, що для правильного вирішення скарг необхідно враховувати ставлення підзахисних до дій адвокатів. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до матеріалів дисциплінарних справ були приєднані письмові пояснення підзахисних. Підзахисний вказував на те, що вжиті адвокатами заходи під час судового засідання 25.06.2016 р. були єдиним законним способом захистити його права та не дали можливість розглянути питання про обрання йому запобіжного заходу – тримання під вартою без його участі (під час перебування у непритомному стані) та без ознайомлення з суттю підозри, правами. Письмові пояснення підзахисної свідчать, що порушення її прав як підзахисної з боку адвоката вчинено не було. Навпаки дії адвоката були спрямовані на дотримання прав підозрюваної на свободу вибору захисника. Також колегія суддів звертає увагу на те, що адвокати при прийнятті рішень щодо способів захисту інтересів клієнта враховували стан його здоров’я на час проведення судового засідання, який був визначений ними самостійно під час взаємодії з підзахисним.
  39. У вказаній постанові зазначено, що принцип верховенства права в діяльності адвокатури в Україні виражається в тому, що адвокати, представляючи права та законні інтереси громадян, повинні використовувати не заборонені законодавчими актами засоби та прийоми. Будь-яка діяльність адвоката не може суперечити чинному законодавству України та міжнародним нормам права, прийнятими та ратифікованими в Україні. Адвокат також не може приймати завідомо протизаконні доручення та використовувати неправочинні засоби навіть для захисту законних інтересів своїх клієнтів. Відносини «адвокат – суд» повинні базуватися насамперед на взаємній повазі судді та адвоката. Як адвокати, так і судді виконують вищу соціальну місію, делеговану їм державою, – захист прав людини.
  40. Судова процедура вимагає чіткого виконання правил в суді з боку всіх учасників судового процесу. Для забезпечення ефективної діяльності суду від учасників процесу вимагається певний рівень правової поведінки та відповідна культура юридичної практики і професійної правової культури, насамперед з боку суду, адвоката, прокурора. Однак у суду мають бути механізми певного примусу для підтримання порядку в судовому засіданні, тобто впорядкування поведінки людей за допомогою заходів процесуального примусу.
  41. У справі № 826/11330/17 Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що для цілей перевірки наявності підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності, дії адвоката слід оцінювати з точки зору необхідності дотриманням балансу між чітким дотриманням вимог процесуального закону та недопущенням настання несприятливих наслідків для інтересів клієнта, а також з урахуванням обставин, за яких такі дії були вчинені.
  42. Перевіряючи обґрунтованість рішень відповідачів, суди вірно врахували рішення Європейського суду з прав людини від 31 січня 2014 року у справі «Тарасов проти України», відповідно до якого право обвинуваченого за статтею 6 Конвенції на ефективну участь у судовому розгляді його справи включає в себе не лише право відвідувати, але й також чути та розуміти хід провадження. Властиві самому поняттю змагального провадження, ці права можуть бути виведені з права обвинуваченого, зокрема зазначеного у пункту 3 статті 6 Конвенції «захищати себе особисто». «Ефективна участь» у цьому контексті означає, шо обвинувачений розуміє загалом характер провадження та ступінь важливості предмету спору для нього, включаючи обсяги будь-яких санкцій, що можуть бути застосовані. Він також повинен мати можливість пояснити захисникам свою версію перебігу подій, вказати на усі свідчення, з якими він не погоджується, та повідомити про будь-які факти, що мають бути наведені на його захист. Обставини справи можуть вимагати Договірних держав вжиття позитивних заходів для надання обвинуваченому можливості брати ефективну участь у судових засіданнях.
  43. З журналу судового засідання від 20.08.2020 о 11 год. 40 хв. вбачається, що судовий розгляд розпочався із запізненням у зв’язку з викликом швидкої медичної допомоги підозрюваному Особа_3 (а.с. 107).
  44. З журналу судового засідання від 27.08.2020 о 18 год. 20 хв. вбачається, що підозрюваний Особа_3 заявляв, що «прошу змінити рішення, на мене «покушаються» (а.с. 127).
  45. З журналу судового засідання від 28.08.2020 о 18 год. 17 хв. вбачається, що підзахисний Особа_3 заявляв про те, що «мене до 12 ночі не пускали в камеру, в ІТТ не має медичної допомоги. Я сильно хворий». О 18 год. 35 хв. підозрюваний Особа_3 заявляв, що «мене хочуть вбити прокурор і поліцейські. Вживайте заходів. Не має медичної частини. Я помираю, мені потрібна медична частина». О 18 год. 45 хв. підозрюваний Особа_3 заявляв, що «мене вчора до 2 років убивали, тероризували», «Мене били» (а.с. 133, 134, 135).
  46. Згідно з аудіозаписами судових засідань, які міститься на технічних носіях фіксації судового провадження у кримінальному проваджені № Інформація_6 від 27.02.2020, яке розглядалося слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Особа_2 (сім дисків), підозрюваний Особа_3 не одноразово робив заяви про те, що його б’ють, принижають, що йому потрібна медична допомога.
  47. Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Особа_2 від 01.09.2020 у кримінальному проваджені № Інформація_6 від 27.02.2020, заяви підозрюваного Особа_3 в порядку ст. 206 КПК України про застосування до нього насильства під час утримання в місцях попереднього ув’язнення, а також щодо ненадання йому необхідної медичної допомоги за станом його здоров’я за місцем попереднього ув’язнення, зафіксовану на звукозапису судового засідання 28.08.2020 і частково занесену до журналу судового засідання, а також письмову заяву підозрюваного Особа_3 в порядку ст. 206 КПК України, долучену до матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні 31.08.2020, – вирішено виділити і направити до органу досудового розслідування – Офісу Генерального прокурора – прокурорам у кримінальному провадженні № Інформація_6 від 27.02.2020, доручивши провести дослідження фактів, викладених у вказаних заявах, а також з метою забезпечення невідкладного судово-медичного обстеження підозрюваного Особа_3 з метою перевірки його доводів щодо ненадання йому необхідної медичної допомоги за станом його здоров’я за місцем попереднього ув’язнення.
  48. Дисциплінарною палатою КДКА Київської області дана обставина досліджена не була. У матеріалах дисциплінарної справи відсутні відомості щодо стану здоров’я підзахисного Особа_3 у зв’язку з викликом йому швидкої медичної допомоги.
  49. Окрім того, не з’ясовано ставлення підзахисного Особа_3 до факту залишення його захисником Особа_1 залу судового засідання. Відсутні письмові пояснення підзахисного Особа_3 щодо залишення його захисником залу судового засідання 26.08.2020 та 27.08.2020.
  50. Не з’ясовано чи вжиті адвокатом заходи під час судових засідань 26.08.2020 та 27.08.2020 були єдиним законним способом захистити права підзахисного та не дали можливість розглянути питання про обрання йому запобіжного заходу – тримання під вартою без його участі (під час перебування у непритомному стані).
  51. Як вбачається з журналів судових засідань та дисків із записом засідань, долучених до скарги слідчого судді, підозрюваним Особа_3 та його захисником Особа_1 неодноразово зверталась увага суду на те, що підозрюваному потребується медична допомога, а також те, що, щодо підозрюваного вчиняються насильницькі дії, наносяться побої. Підозрюваним неодноразово зазначалось, що його принижують та намагаються вбити.
  52. КДКА Київської області під час прийняття рішення про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності не дослідила записи судових засідань та журналів судових засідань, з яких вбачається, що адвокати були позбавлені можливості погоджувати правову позицію з підзахисним та здійснювати його належний захист під час обрання підозрюваному запобіжного заходу.
  53. Скаржниця вказує на нестриману та некоректну поведінку адвоката Особа_1 під час участі в судових засіданнях, а також випадки прояву неповаги до слідчого судді у вигляді невиконання розпоряджень останнього та не реагування на попередження слідчого судді про відповідальність за неповагу до суду.
  54. Згідно ст. 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  55. Згідно абз. 1 ст. 43 Правил адвокатської етики, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
  56. Згідно ст. 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
  57. Згідно ст. 45 Правил адвокатської етики, у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.
  58. На підставі ч. 2 ст. 329 Кримінального процесуального кодексу України, сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
  59. Згідно ч. 2, 4 ст. 330 Кримінального процесуального кодексу України, у разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.
  60. Відповідно до ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, – тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
  61. Проте, слідчим суддею не були вжиті такі заходи передбачені процесуальним законодавством та не притягнуто адвоката Особа_1 до відповідальності за порушення порядку під час судових засідань.
  62. Дисциплінарна палата КДКА Київської області у рішенні № 170/2021 від 19.08.2021 р. не зазначила, в чому саме полягає нестримана та некоректна поведінка адвоката Особа_1 та під час якого саме судового засідання.
  63. Щодо недодержання адвокатом Особа_1 вимог абзацу 1 ст. 24 Правил адвокатської етики щодо засад прийняття доручення клієнта декількома адвокатами, ВКДКА звертає увагу, що у матеріалах дисциплінарної справи відсутній договір про надання правової допомоги адвокатом Особа_1 підзахисному Особа_3. Тому, ВКДКА вважає, що висновки дисциплінарної палати щодо недодержання адвокатом Особа_1 вимог ч. 1 ст.24 Правил адвокатської етики є передчасними.
  64. Також ВКДКА звертає увагу, що виключення епізоду несвоєчасного прибуття адвоката Особа_1 в судове засідання 17.08.2020 року, як епізоду дисциплінарного проступку за скоєння якого на адвоката не може бути накладено дисциплінарне стягнення у зв’язку із спливом річного строку для притягнення адвоката до відповідальності, – не відповідає вимогам закону, оскільки для застосування такого строку необхідно встановити факт вчинення дисциплінарного проступку.
  65. Згідно п. 3 частини 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі, зокрема, систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
  66. В рішенні № 170/2021 від 19.08.2021 дисциплінарна палата КДКА Київської області не зазначила в чому саме полягає грубе одноразове порушення адвокатом Особа_1 правил адвокатської етики.
  67. Відповідно до пункту 4.8.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268, зі змінами та доповненнями, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи. При розгляді справ досліджує усі обставини вчинення адвокатом дій та/або бездіяльності, що можуть містити ознаки дисциплінарного проступку. Встановлює підстави, що можуть мати наслідком його дисциплінарну відповідальність з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо. При наявності підстав приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення, при відсутності – про закриття дисциплінарної справи.
  68. КДКА Київської області при розгляді дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 не досліджено усіх обставин вчинення адвокатом дій та/або бездіяльності, що можуть містити склад дисциплінарного проступку, не встановлено підстав, що можуть мати наслідком його дисциплінарну відповідальність з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, не з’ясовано думки підозрюваного, захист якого здійснював адвокат Особа_1, не досліджені журнали судових засідань та записи судових засідань з яких вбачається, що адвокатом неодноразово зверталась увага на те, що, щодо підозрюваного вчинялись насильницькі дії, не звернена увага на ту обставину, що адвокат не був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи про обрання запобіжного заходу його клієнту.
  69. Враховуючи вищезазначене керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

  1. Скаргу адвоката Особа_1, – задовольнити частково.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 170/2021 від 19.08.2021 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, – скасувати.
  3. Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     Ю.І. Клечановська

29.04.2022