Рішення № ІV-007/2022 за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 264/2021 від 28.12.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № IV-007/2022

 30 квітня 2022 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 264/2021 від 28.12.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_1 стосовно поведінки адвоката Особа_2.
2. Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 264/2021 від 28.12.2021 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
3. Не погодившись з рішенням КДКА регіону, 19.01.2022 Скаржниця звернулась зі скаргою на рішення КДКА до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вхід. № 17243 від 21.01.2022).
4. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушено.
5. Листом від 03 лютого 2022 року ВКДКА витребували у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
6. 18 лютого 2022 року матеріали справи надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
7. Листом від 22 лютого 2022 року Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

8. З тексту первісної скарги вбачається, що існує майновий спір щодо квартири Адреса_1, що залишилася скаржниці Особа_1 після смерті 17 березня 2021 року її чоловіка Особа_4.
9. Ще за життя чоловіка, з вересня 2020 року, одну із кімнат квартири орендувала Особа_6.
10. В скарзі зазначається, що через деякий час після смерті чоловіка, Особа_1 зателефонувала Особа_6 та повідомила, що Особа_4 нібито залишив їй заповіт, а тому вона квартиру на Адреса_1 залишає собі, а іншу квартиру, на Княжому Затоні, Скаржниця може залишити собі.
11. На думку Скаржниці, Особа_4 ніякого заповіту не складав, а існує якась злочинна група, яка незаконно заволоділа спадковим майном.
12. У червні 2021 року Скаржниці стало відомо, що спірна квартира належить Особа_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом КМНО, та укладеному по підроблених документах. Пізніше також з’ясувалося, що Особа_5 є адвокатом, а його представником є адвокат Особа_2.
13. Окрім того, адвокат Особа_2 також являється представником Особа_6, яка раніше орендувала зазначену квартиру, та яка 22 липня 2021 року, разом з адвокатом Особа_2, Особа_5, а також ще з іншими чоловіками, в кількості 7-9 осіб, з охоронної служби, прийшли до квартири, під приводом забрати речі Особа_6.
14. Там, за участю працівників поліції, Скаржниця передала речі Особа_6, а Особа_5 сфотографував вхідні замки квартири.
15. Як зазначається далі у скарзі, станом на 22.07.2021 року адвокату Особа_2 було достеменно відомо про те, що Скаржниця проживає в спірній квартирі, а також про те, що вона оспорює право власності на квартиру в Печерському районному суді міста Києва.
16. 24.07.2021 року, невідомі особи зламали камеру відеоспостереження та замки в квартиру.
17. О 00 год. 00 хв., 25.07.2021, адвокат Особа_2, який, усвідомлюючи незаконність вказаних дій, не припинив їх, а керував ними, спрямовуючи їх на незаконне самовільне захоплення квартири. Більш того, на думку Скаржника, адвокат особисто брав участь в захопленні квартири.
18. Як зазначає Скаржниця, їй погрожували пробити голову монтіровкою, а її знайомому Особа_7 – відрубати пальці. У Скаржниці були відібрані ключі, після чого її виштовхнули із квартири, де залишились її речі та гроші, в сумі 3500 грн.
19. З огляду на такі обставини, Скаржниця вважає, що фактично адвокатом був організований розбійний напад з проникненням в квартиру. При цих подіях була поліція, яка бездіяла та наразі бездіє, а квартирою тепер користуються невідомі Скаржниці люди.
20. Скаржниця стверджує, що 24.07.2021 адвокат Особа_2, під час захоплення квартири, лаявся на її адвоката Особа_8, а залучені Особа_2 молодики – погрожували фізичною розправою та фізично витиснули адвоката Особа_8 з будинку.
21. На думку Скаржниці, така поведінка адвоката Особа_2, є порушенням вимог ст. ст. 50, 51 Правил адвокатської етики. Описані в скарзі дії та поведінка адвоката Особа_2, вказують на порушення ним присяги адвоката та грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
22. Також, Скаржниця повідомляє про те, що адвокат Особа_2, є членом Київського територіального відділення Комітету захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області.
23. Посилаючись на зміст положень п. 4.4. Регламенту КДКА регіону та ч. 2 ст. 66 Правил адвокатської етики, з метою забезпечення неупередженості та об’єктивності при розгляді скарг, Скаржниця просить перевірку відомостей щодо дисциплінарного проступку адвоката Особа_2 здійснити у КДКА іншого регіону, направивши туди скаргу.
24. Адвокат Особа_2 проти скарги заперечив, вважаючи, що він діяв виключно в рамках закону.
25. Зокрема, адвокат Особа_2 зазначає про те, що 19.06.2021 до АБ «ОСОБА_2» звернувся громадянин України Особа_5 за правовою допомогою.
26. Під час опитування Особа_5, останній повідомив, що 10.06.2021 він придбав об’єкт нерухомого майна (квартира за адресою Адреса_1) та, на підтвердження свого права власності на дану квартиру, надав йому для ознайомлення оригінал та копію договору купівлі-продажу, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва, про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, копію технічного паспорту.
27. Отримавши та перевіривши правовстановлюючі документи у відкритих джерелах (реєстрах), адвокатом Особа_2 з гр. Особа_5, було укладено договір про надання правової допомоги № 19/06-2021 від 19.06.2021.
28. Щодо обставин, викладених в скарзі адвокат Особа_2 зазначив наступне.
29. 23.06.2021, адвокат Особа_2 приїхав за адресою Адреса_1 для того, щоб оглянути будинок, в якому Особа_5 придбав квартиру, та зібрати додаткову інформацію про осіб, які мали будь-яку причетність до даного об’єкту нерухомого майна.
30. У зв’язку з цим, 24.06.2021, від імені Особа_5 було підготовлено «Вимогу-повідомлення» та поштою направлено за адресою Адреса_1 «Отримувачу», так як адвокат не розумів хто саме отримає даного листа, але очікував зворотнього зв’язку на нього.
31. Через деякий час, адвокату Особа_2 зателефонувала раніше невідома йому жінка, яка представилась як Особа_6 та розповіла, що вона отримала «Вимогу-повідомлення» у зв’язку з чим бажає зустрітися для надання певних пояснень з цього приводу.
32. Після отримання пояснень від Особа_6, адвокатові стала зрозумілою ситуація навколо придбаної Особа_5 квартири, а також щодо того, що громадянка Особа_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
33. 18.06.2021 ухвалою Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на квартиру Особа_5.
34. Потім, за результатами зустрічі з дільничним офіцером поліції адвокату Особа_2 стало відомо про те, що Скаржниця була цивільною дружиною померлого Особа_4, якому належала спірна квартира.
35. 23.07.2021 з метою сприяння в отриманні Особа_6, її документів та її сина, що знаходились у захопленій Особа_1 та невідомими особами квартирі, адвокат Особа_2, зі своїм клієнтом, приїхали за адресою квартири, попередньо викликавши туди патрульну поліцію.
36. Скаржниця, не відкриваючи дверей, повідомила поліцію про те, що це її квартира, яка наразі знаходиться під арештом і зараз триває судовий розгляд справи. На запитання поліцейського: «Чи є у Вас документи на квартиру?», Скаржниця повідомила, що «Так». Поліція запропонувала надати ці документи для ознайомлення, проте Скаржниця вказала на те, що вони зберігаються у банківській установі.
37. Через деякий час до будівлі по Адреса_1, підійшов адвокат Скаржниці Особа_9 та повідомив поліції, що квартира належить Скаржниці та продана по підробленим документам, а Особа_6 є співучасником шахрайської схеми.
38. Майже вночі, поліція переконала Скаржницю відчинити двері та віддати особисті речі й документи громадянки Особа_6 та її сина.
39. Наступного дня адвокату надали інформацію, що у квартирі замінюють двері. Коли адвокат підійшов до будинку, то побачив там групу молодих чоловіків спортивної статури та в чорному одязі, які знаходилися біля дверей квартири та у дворі будинку. Майже відразу до будинку під’їхав наряд патрульної поліції і колеги адвоката Скаржниці. Адвокати спілкувалися з працівниками правоохоронних органів, консультували Скаржницю та невідомих осіб, які були в чорному, що свідчило про те, що вони добре знайомі. Все це тривало до ночі, адвокат не втручався в ці події, вважаючи, що там і так достатньо працівників поліції.
40. Поліція перевірила документи осіб, що знаходились в квартирі і через деякий час, Скаржниці була надана можливість забрати її дамську сумочку з грошима, документами та ключами ще від декількох квартир у м. Києві, а також плащ.
41. Наступного дня, клієнт адвоката – Особа_5, підписав угоду з ДСО та поставив квартиру під охорону Державної служби охорони. На даний час клієнт очікує рішення суду та не вчиняє жодних дій з об’єктом нерухомості.
42. З огляду на викладені вище обставини, адвокат Особа_2 зазначає про те, що всі його дії були вчинені виключно в рамках закону, в тому числі і шляхом оскарження дій працівників поліції та суду.
43. В скарзі до ВКДКА Скаржниця зазначає, що при перевірці обставин КДКА регіону, адвокатом Особа_2 не було спростовано: організації нападу та незаконне фізичне захоплення квартири 24.07.2021 невстановленими особами під керівництвом адвоката Особа_2; незаконне, із застосуванням фізичної сили виселення її із квартири особами під керуванням адвоката Особа_2; 24.07.2021 погроза її адвокату Особа_8 під час нападу на квартиру невстановленими особами під керівництвом адвоката Особа_2

Встановлені фактичні обставини

44. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за адресою робочого місця адвоката згідно відомостей, зазначених в ЄРАУ.
45. КДКА було встановлено наступне.
46. В Печерському районному суді м. Києва наявний майновий спір між Скаржницею та клієнтами адвоката Особа_2 – Особа_5 та Особа_6, а також є відповідні скарги з цього приводу в Печерському УП ГУНП в м. Києві, які стосуються квартири, яка до смерті належала цивільному чоловіку Скаржниці – Особа_4.
47. Щодо дій адвоката, то Скаржниця вважає, що адвокатом був організований напад з проникненням у квартиру, самоуправство, погрози фізичної розправи, лайки на адресу її адвоката, що є порушенням присяги адвоката та правил адвокатської етики.
48. Заперечуючи проти цих тверджень Скаржниці, адвокат Особа_2, зазначає про те, що між його клієнтом Особа_5 та адвокатським бюро «ОСОБА_2» укладено договір про надання правової допомоги. В своїх письмових поясненнях, адвокат стверджує, що він діяв виключно в межах закону, зокрема шляхом звернення з заявами як до суду, так і до правоохоронних органів.
49. Вказані обставини підтверджуються доказами, які долучені адвокатом до його письмових пояснень.
50. Щодо організації адвокатом нападу на свідка Скаржниці, проникнення в квартиру, то адвокат Особа_2 зазначає про те, що всі дії щодо передачі документів та речей Особа_6, а також звільнення квартири Скаржницею, відбувалось в присутності працівників поліції, які прибували на виклик Особа_1, неодноразово. Спілкування зі Скаржницею відбувалось лише в присутності поліції, її представників, що підтверджується фото та відео доказами.
51. Участь представників правоохоронних органів підтверджує і сама Особа_1 в своїй скарзі, які викликались неодноразово, при цьому зазначає про їх бездіяльність.

Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

52. КДКА зазначила, що на підтвердження порушення адвокатом правил адвокатської етики в спілкуванні з адвокатом Скаржниці, в матеріалах перевірки відсутні будь-які докази щодо вказаних обставин.
53. Надані Скаржницею фото- та відеодокази не спростовують пояснення адвоката.
54. У свою чергу, пояснення та докази адвоката Особа_2 спростовують доводи Скаржниці щодо неправомірних дій адвоката, що свідчить про відсутність достатніх даних.
55. Щодо твердження Скаржниці про те, що з огляду на ту обставину, що адвокат Особа_2 є членом Київського територіального відділення Комітету захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності, а тому скаргу необхідно направити для перевірки до КДКА іншого регіону, то дисциплінарна палата КДКА Київської області керується відповіддю Ради адвокатів Київської області на запит члена дисциплінарної палати.
56. Так, відповідно до листа Ради від 23 листопада 2021 року, адвокат Особа_2 05.07.2018 подав заяву про звільнення його з посади Голови Комітету захисту професійних прав та реалізації гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області та щодо виключения його зі складу членів цього Комітету.
57. Таким чином, враховуючи всі наявні та встановлені під час розгляду матеріали перевірки, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку, що в діях та поведінці адвоката Особа_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

58. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
59. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
60. Відповідно до ч. 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
61. Згідно із ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
62. Відповідно до статей 24, 25 Положення, Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі). Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
63. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
64. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
65. Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
66. Відповідно до ст. 7 Положення, обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
67. Згідно зі ст. 12 Положення, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
68. Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Мотиви та висновки ВКДКА

69. Перевіривши доводи поданої скарги та матеріали перевірки, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
70. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката оцінюється лише наявність в матеріалах справи відомостей щодо ознак в діях адвоката дисциплінарного проступку.
71. Обставини справи, які виходять за межі перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (факти вчинення злочинів при заволодінні спірною квартирою, результат вирішення цивільного спору стосовно квартири), кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури може встановити виключно з судового рішення, яке набрало законної сили. Таких судових рішень матеріали справи не містять, тому встановити реальне існування обставин, викладених у скарзі, неможливо.
72. Ні під час подання первісної скарги, ні при поданні скарги до ВКДКА, Особа_1 не додала доказів, які б підтверджували саму наявність дій адвоката, викладених в скарзі, тобто доказів, які на стадії розгляду дисциплінарної справи КДКА регіону могла б дослідити та з яких можна було б зробити висновок про те, що таке діяння було правомірним або неправомірним.
73. Таким чином, оскільки в цій справі відсутній предмет дослідження КДКА регіону, а обов’язок доказування покладається на особу, що ініціює дисциплінарне провадження щодо адвоката, подальше порушення та розгляд даної справи є недоцільними.
74. Отже, рішення КДКА регіону є правильним по суті.
75. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

76. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
77. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 264/2021 від 28.12.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     Ю.І. Клечановська