РІШЕННЯ № IV-013/2025 від 25.04.2025 за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 23.01.2025 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

РІШЕННЯ № IV-013/2025

25 квітня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходько О.І., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Темнохудової З.В., Соботника В.Й. розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 23.01.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 04.10.2024 року за вх.№ 208/7-24 до КДКА Полтавської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – ВША) про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 в зв’язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
2. 04.10.2024 року вих.№/ 569/4-24 голова ДП КДКА Полтавської області І.Гонжак повідомив адвоката ОСОБА_1 про надходження скарги стосовно нього.
3. 04.10.2024 року в.о. Голови КДКА Полтавської області І. Гонжак доручив проведення перевірки члену КДКА.
4. 16.10.2024 року за вх.№ 354/3-24 до КДКА Полтавської області адвокат ОСОБА_1 надав письмові пояснення з додатками щодо фактів викладених у скарзі директора ВША НААУ.
5. 01.11.2024 року член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області склав довідку з пропозицією порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1.
6. 26.11.2024 року рішенням ДП КДКА Полтавської області порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1.
7. 29.11.2024 року року за вих.№ 1121/4-24 в.о. Голови КДКА Полтавської області І. Гонжак направив адвокату ОСОБА_1 копію рішення КДКА Полтавської області про порушення дисциплінарної справи відносно нього.
8. 29.11.2024 року року за вих.№ 1122/4-24 в.о. Голови КДКА Полтавської області І. Гонжак направив скаржнику директору ВША НААУ копію рішення КДКА Полтавської області про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
9. 10.12.2024 року розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 відкладений.
10. 17.12.2024 року за вих. № 1362/4-24 в.о. Голови КДКА Полтавської області І. Гонжак направив адвокату ОСОБА_1 повідомлення про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 26.12.2024 року.
11. 17.12.2024 року за вих. № 1363/4-24 в.о. Голови КДКА Полтавської області І. Гонжак направив директору ВША НААУ повідомлення про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 26.12.2024 року.
12. 26.12.2024 року розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 відкладений.
13. 03.01.2025 року за вих.№ 35/4-24 в.о. голови КДКА Полтавської області І. Гонжак направив адвокату ОСОБА_1 повідомлення про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 09.01.2025 року.
14. 03.01.2025 року за вих.№ 36/4-25 в.о. голови КДКА Полтавської області І. Гонжак направив адвокату директору ВША НААУ повідомлення про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 09.01.2025 року.
15. 09.01.2025 року розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 відкладений.
16. 17.01.2025 року за вих.№ 175/4-25 в.о. голови КДКА Полтавської області І. Гонжак направив адвокату ОСОБА_1 повідомлення про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 23.01.2025 року.
17. 17.01.2025 року за вих.№ 176/4-25 в.о. голови КДКА Полтавської області І. Гонжак направив директору ВША НААУ повідомлення про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 23.01.2025 року.
18. 23.01.2025 року Рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
19. 27.01.2025 року за вих.№ 267/4-25 та вих.№ 267/4-25 в.о. голови КДКА Полтавської області направив скаржнику директору ВША НААУ Рішення ДП КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосуванню до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
20. 27.01.2025 року за вих.№ 268/4-25 в.о. голови КДКА Полтавської області направив скаржнику директору ВША НААУ Рішення ДП КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування до ного дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
21. 19.02.2025 року за вх.№ 26136 до ВКДКА надійшла скарга директора ВША НААУ на Рішення ДП КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування до ного дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
22. 28.02.2025 року за вих.№ 1281 т.в.о. Голови ВКДКА Місяць А.П. направив до в.о. Голови КДКА Полтавської області І. Гонжаку лист з вимогою направити матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
23. 11.03.2025 року за вх.№ 26557 до ВКДКА від в.о. Голови КДКА Полтавської області І. Гонжак надійшли матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
24. 14.03.2025 року за вих.№ 1654 т.в.о Голови ВКДКА Місяць А.П. доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за матеріалами справи та скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23.01.2025 року стосовно адвоката ОСОБА_1.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

25. 4.10.2024 року до КДКА Полтавської області звернувся директор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів Украйни зі скаргою стосовно адвоката ОСОБА_1, який відповідно до відомостей веб-сайту ВША НААУ не здійснював підвищення професійної кваліфікації адвокатів у Центрі акредитації ВША НААУ за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
26. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
27. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
28. З 2020 року по липень 2021 року був чинний Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений Рішенням Ради адвокатів України № 111 від 21.09.2019 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
29. Дія Порядку підвищення кваліфікації поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
30. Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком.
31. НААУ забезпечує високий професійний рівень адвокатів України.
32. Розділ II Порядку підвищення кваліфікації визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до ЄРАУ, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень.
33. Відповідно до даних з ЄРАУ та ВША НААУ, відсутня інформація, що адвокат ОСОБА_1 виконував вимоги щодо підвищення кваліфікації, що є порушенням п.2,4,5 ч.1 ст. 21 та ч.1 ст. 57 Закону.
34. З огляду на це ВША НААУ вважає, що в діях адвоката ОСОБА_1 є наявні ознаки дисциплінарного проступку щодо невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону та ст. 65 Правил адвокатської етики щодо підвищення професійного рівня і є підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
35. Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
36. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
37. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
38. Таким чином, вищевказаний проступок адвоката ОСОБА_1 є триваючим.
39. Адвокат ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях на скаргу від 16.10.2024 року до КДКА Полтавської області зазначив, що дійсно не здійснював підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки.
40. Основною причиною невиконання вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України був брак часу з огляду на навантаження на роботі, короновірусну хворобу у 2019 році, агресію РФ, народження дитини, однак вивчаючи нормативні документи, огляди судової практики, сайти, тематичні збірки кваліфікація підвищувалась.
41. Відповідно до п.32 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокат ОСОБА_1 має намір скористатися можливістю отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за 2019-2023 роки шляхом проходження спеціальних тестувань у ВША НААУ.
42. Таким чином адвокатом ОСОБА_1 успішно пройдено тестування за 2022 рік частково – 1 заліковий бал, на доказ чого долучена копія скріншоту від 31.12.2022 року про невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації з зазначенням 1 бал (усього) з 10 тестування , 1 бал (ПАЕ) з 2 тестування.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

43. КДКА Полтавської області встановлено, що відповідно до відомостей ЄРАУ адреса робочого місця адвоката ОСОБА_1(Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1 видане Радою адвокатів Полтавської області).: ІНФОРМАЦІЯ_2.
44. За п. п. 1, 2. З ч. 1 ст. 1 Закону адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність – Незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатське самоврядування – гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати витання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
45. Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на Професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в прядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань Дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
46. Згідно зі ст. З, ч. 1 ст. 4 Закону правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
47. За ст. 5 Закону адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого Самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
48. До професійних обов’язків адвоката відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» віднесено дотримання присяги адвоката та правил адвокатської етики.
49. За ст. 57 Закону рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення конференцій та рад адвокатів регіону є обов’язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіону та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.
50. За приписами ст. 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності повинен дотримуватися чинного законодавства.
51. Згідно зі ст. 12 ПАЕ визначено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, |підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
52. Відповідно до положень ст. 64 ПАЕ передбачено, що органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської етики всіма адвокатами України, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні Адвокатську діяльність.
53. У відповідності до абз. 1.2 ст, 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів Адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції у спосіб, передбачений Законом. Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями.
54. За приписами ст. 33 Закону визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, Передбачених цим Законом.
55. У відповідності до ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку передбаченого 2 2 ст. 34 Закону. Такими дисциплінарними проступками є порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської стики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, неналежне виконання своїх професійних обов’язків. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших Обов’язків адвоката, передбачених законом.
56. Надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_1 дисциплінарна палата КДКА Полтавської області виходила з наступного.
57. Дисциплінарна палата КДКА Полтавської області врахувала в рішенні пояснення адвоката ОСОБА_1.
58. Вища школа адвокатури НААУ готує та передає НААУ інформацію про розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов’язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
59. У профайлі адвоката ОСОБА_1 в ЄРАУ відсутні відомості про виконання ним обов’язкових вимог з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки.
60. Отже відомості зазначені у скарзі найшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом ОСОБА_1 професійного обов’язку передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня, порушення Правил адвокатської етики (абз. З ст.11, абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст.65 Правил адвокатської етики) та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
61. Стосовно терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності КДКА Полтавської області враховує постанову Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
62. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Законі України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує «Конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття
    «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності, тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного
    рівня (кваліфікації) є триваючим.
63. КДКА Полтавської області дійшла до висновку, про наявність в діях адвоката ОСОБА_1. складу дисциплінарного проступку передбаченого п. п. З, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
64. При обранні виду дисциплінарного стягнення КДКА Полтавської області у складі
    дисциплінарної палати врахувала особу адвоката, який раніше до дисциплінарної
    відповідальності не притягувався.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

65. Скаржник звертає увагу ВКДКА, що застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді попередження є неспіврозмірною мірою покарання з тяжкістю вчиненого дисциплінарного проступку,- який, в свою чергу, також визнається КДКА регіону. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства.
66. Так, з позиції скаржника згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням – РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
67. У ст. 52 Положення, зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
68. Аналізуючи положення ч.2, статті 31 Закону, статтю 53 Положення скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
69. Згідно постанови Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняв правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
70. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
71. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
72. З наведеного вбачається, що дисциплінарний проступок у вигляді непідвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
73. Окрім цього, скаржник зазначає, що особливу увагу варто звернути на те, що значення «систематичності» може свідчити про тривалий або повторюваний дисциплінарний проступок. Це означає, що адвокат неодноразово або протягом тривалого часу порушує етичні норми, що закріплені Законом, ПАЕ та іншими нормативно-правовими актами. Важливо, що для визначення систематичності звертають увагу не тільки на кількість порушень, але й на їхню регулярність і характер, що може свідчити про неналежне ставлення до професійної етики.
74. Водночас факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. З ст. 11, ст. 65 ПАЕ, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку, адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
75. ВША НААУ у своїй скарзі додатково звертає увагу на рішення ВКДКА від 01.03.2018 року, в якому наводиться практика застосування КДКА дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
76. Так, в частині 5 даного рішення вказується: «Для застосування п. З ч. 2 ст. 31 Закону при кваліфікації дисциплінарного проступку як грубе одноразове порушення ПАЕ слід виходити з аналізу обставин справи у кожному конкретному випадку. При цьому, якщо здійснюється кваліфікація як грубе одноразове порушення ПАЕ, враховуючи те, що поняття «грубе» не визначене діючим законодавством та є оціночним поняттям, необхідно конкретизувати чому КДКА регіону вважає, що таке порушення є грубим. Також, необхідно враховувати щоб таке порушення було одноразове, тобто не вчинялося адвокатом до цього. Слід також звернути увагу на те, що п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону містить таку кваліфікацію як систематичне порушення правил адвокатської етики, а тому лише посилання на пункт та частину дай статті є необрунтованим, у зв’язку із чим, КДКА регіону необхідно конкретизувати кваліфікацію за п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону, тобто вказати чи має місце систематичне порушення ПАЕ чи грубе одноразове порушення ПАЕ».
77. З аналізу рішення КДКА регіону скаржник вбачає наявність підстав для застосування більш суворого виду стягнення, ніж попередження. КДКА регіону звертає увагу на системний характер вчиненого діяння, проте в ряді певних обставин некоректно застосовує положення законодавства.
78. Враховуючи вищевикладене та рішення КДКА Полтавської області, ВША НААУ вбачає неправомірність і необґрунтованість обрання попередження як виду стягнення, оскільки дії. вчинені адвокатом, вимагають застосування більш суворого дисциплінарного покарання, яке відповідало б ступеню порушення та сприяло б підтримці високих стандартів професійного розвитку серед адвокатів.
79. Скаржник додатково інформує, що види дисциплінарних стягнень у статті 50 Положення розташовані в порядку зростання їхньої суворості, починаючи від найлегшого до найсуворішого. Отже, попередження є найменш суворим видом стягнення, яке, однак, не є належною санкцією у контексті допущеного адвокатом порушення.
80. Крім того, зазначає, що є підстави вважати, що таке рішення КДКА підриває авторитет адвокатури України, оскільки створює прецедент безкарності. Основна загроза такого рішення полягає в тому, що іншим адвокатам подається сигнал про можливість уникнення фактичної відповідальності за порушення, отримуючи лише стягнення у вигляді попередження, що, в свою чергу, може підривати авторитет інституції загалом
81. Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та ухвалити нове рішення у вигляді зупинення або позбавлення права на адвокатську діяльність.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

82. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
83. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
84. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
85. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
86. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
87. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
88. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
89. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
90. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
91. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
92. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
93. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
94. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
95. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
96. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
97. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
98. Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
99. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
100. Професійний обовʼязок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
101. Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

102. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
103. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за адресою робочого місця адвоката згідно відомостей ЄРАУ.
104. Відповідно до п. 5.1.2. Регламенту Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вправі брати участь у засіданні будь-якої палати з правом голосу з усіх питань, які вирішуються на засіданні палати, його участь враховується при встановленні кворуму на засіданні палати. Голова КДКА не приймає участь у голосуванні з питань обрання та відкликання з посад голів, заступників голів і секретарів плат.
105. Пунктом 5.3. Регламенту встановлено повноваження Голови палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури/заступника голови палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:
106. 3.1. Головує на засіданнях палати;
107. 3.2. Готує матеріали для розгляду на засіданні палати та/або видає доручення щодо вивчення та підготовки/перевірки матеріалів члену палати;
108. 3.3. Забезпечує належне діловодство та зберігання документів палати;
109. 3.4. Забезпечує контроль за своєчасним та належним виконанням рішень палати;
110. 3.5. У відсутності Голови КДКА виконує його обов‘язки.
111. Згідно п. 6.2.2. Регламенту головуючим на засіданні палати КДКА є Голова палати або його заступник. У разі їх відсутності, засідання веде член палати, обраний головуючим більшістю голосів присутніх на засіданні членів палати КДКА;
112. Відповідно до п. 7.6. Регламенту засідання КДКА (Палати) протоколюється секретарем КДКА (Палати). Протоколи засідань КДКА (Палати) підписуються Головою КДКА (Палати) або членом КДКА (Палати), який був обраний головуючим на засіданні у відповідності до п.6.2.1. або п. 6.2.2. цього Регламенту та секретарем КДКА (Палати) або іншим членом КДКА (Палати) обраним відповідно до п. 5.7. Регламенту. У протоколі засідання КДКА зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів КДКА (Палати), а також про членів, що беруть участь в режимі відео-конференції, Skype-конференції, інтернет-телефонії (Viber) тощо; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення;
113. Пунктом 7.9. Регламенту встановлено, що на засіданні КДКА (Палати) ведеться протокол, який підписується Головою КДКА (Палати) або членом КДКА (Палати), який був обраний головуючим на засіданні у відповідності до п.6.2.1. або п. 6.2.2. цього Регламенту та секретарем КДКА (Палати) або іншим членом КДКА (Палати) обраним відповідно до п. 5.7. Регламенту.
114. Відповідно до п. 8.12. Регламенту у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
115. У разі відсутності голови палати, рішення підписується членом палати, обраним головуючим на засіданні у відповідності до пункту 6.2.2 цього Регламенту, та у разі відсутності секретаря палати – членом палати, обраним згідно з п. 5.7.3 Регламенту секретарем засідання.
116. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підписує рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палат у разі, якщо він брав участь у засіданні цих палат та прийнятті рішень.
117. Члени дисциплінарної палати КДКА регіону можуть підписувати рішення палати у разі, якщо вони брали участь у засіданні палати та прийнятті рішень. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зауважує, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 23.01.2025 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності з застосуванням до неї дисціплінарного стягнення у вигляді попередження підписано В.О. Голови КДКА Полтавської області Гонжаком І. та секретарем дисциплінарної палати Рохмановим В.
118. Проте вказане рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності не підписано головою дисциплінарної палати/членом палат.
119. Крім цього Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією встановлено, що протокол засідання дисциплінарної палати від 23.01.2025 підписано В.О. Голови КДКА Полтавської області Гонжаком І. та секретарем дисциплінарної палати Рохмановим В
120. Проте зазначений протокол засідання дисциплінарної палати від 23.01.2025 не підписаний головою дисциплінарної палати.
121. ВКДКА зауважує, що за відсутності підпису голови дисциплінарної палати та в протоколі засідання дисциплінарної плати КДКА Полтавської області, рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є таким, що оформлено з порушенням Регламенту.
122. При цьому ВКДКА звертає увагу, що голова дисциплінарної палати та В.О. Голови КДКА Полтавської області одна і та сама особа, а тому фактично підпис в протоколі міститься.
123. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
124. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
125. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
126. Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
127. Згідно абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
128. Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
129. Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
130. Відповідно до п. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням РАУ від 21.09.2019 № 111, який діяв до 03.07.2021 року (далі – Порядок № 111), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
131. Згідно з п. 17 Порядку № 111 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
132. Відповідно до п. 21 Порядку № 111, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік.
133. Відповідно до п. 22 Порядку № 111, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.
134. Відповідно до п. 27 Порядку № 111, адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.
135. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року був затверджений Порядок підвищення кваліфікації адвокатів у новій редакції, в якому містяться аналогічні приписи.
136. Згідно ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
137. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
138. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
139. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
140. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
141. В свою чергу, статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
142. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
143. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
144. Доводи скарги знайшли підтвердження та спростовують окремі висновки дисциплінарної палати КДКА Полтавської області.
145. 11-12 серпня 2023 року Рада адвокаті України (далі РАУ) своїм рішенням № 88 дала роз’яснення щодо обов’язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік.
146. У вказаному рішенні РАУ роз`яснила, що враховуючи бойові дії на території України та неможливість у зв`язку з цим проведення у деяких регіонах України акредитованих заходів з підвищення кваліфікації, рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16 березня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку, що не скасовувало передбачений Законом обов`язок підвищення професійного рівня, а лише дозволяло адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку. Відповідно, невиконання адвокатом вимог пунктів 19, 20 Порядку за 2022 рік, тобто підвищення ним професіонального рівня в меншому обсязі, ніж встановлено зазначеними пунктами Порядку, не є дисциплінарним проступком, а тому не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
147. Як вбачається з матеріалів справи адвокат не підвищував професійний рівень у 2022 році.
148. Таким чином, для виконання обов’язку з підвищення професійного рівня адвокату необхідно було набрати хоча б 1 бал з 10. Як вбачається з матеріалів адвокат у 2022 році не набрав жодного балу.
149. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, адвокат у 2020-2023 році не підвищувала кваліфікацію взагалі.
150. Отже, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відзначає, що адвокат не виконала професійний обов’язок з підвищення кваліфікації за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та допустила дисциплінарний проступок.
151. Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне:
152. Рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 роз’яснено, що: невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
153. Зазначені дисциплінарні проступки припиняються з часу отримання електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою ВША НААУ, що підтверджує виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або з часу притягнення винного у невиконанні обов’язку адвоката до дисциплінарної відповідальності.
154. Так, відповідно до частини 2 статті 35 Закону передбачено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
155. Відповідно до ч. 2 ст. 49 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженим рішенням РАУ від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення №120), із змінами, рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката.
156. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 9 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, триваючими визнаються правопорушення, які починаються з певної протиправної дії або бездіяльності та тривають через постійне невиконання покладеного на особу обов’язку. У таких випадках строк притягнення до відповідальності має відраховуватися з моменту припинення правопорушення, а не з моменту його початку.
157. Закон дійсно не містить поняття «триваюче правопорушення», однак це не є підставою для звільнення адвоката від відповідальності. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, який наголошує, що особа, яка не виконала свій обов’язок у повному обсязі, не може уникати відповідальності лише через сплив строків.
158. Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
159. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
160. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
161. ВКДКА доходить висновку, що вищевказаний дисциплінарний проступок адвоката є триваючим.
162. Згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням – РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
163. У ст. 52 Положення, зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
164. Аналізуючи положення ч.2, статті 31 Закону, статтю 53 Положення скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
165. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, та вважає що відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
166. Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
167. Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку (час та місце вчинення), керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат вчинила дисциплінарний проступок який полягає у невиконанні своїх професійних обов’язків та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 5 та 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» якою визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, ст. 11 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики згідно якої адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку, абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
168. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість – не виконання професійного обов’язку в частині підвищення професійного рівня адвокатом за 2019, 2020, 2021, 2023 роки – станом на даний час так і не підвищено, особу адвоката – який не притягався до дисциплінарної відповідальності.
169. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

170. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
171. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 23.01.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення.
172. Застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ІНФОРМАЦІЯ_1) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА