Рішення № ІV-018/2022 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 650 від 07.10.2021 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № IV-018/2022

 29 квітня 2022 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 650 від 07.10.2021 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 11.06.2021 року до КДКА м. Києва надійшла скарга Особа_1 від 08.06.2021 р. на дії адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1).
2. Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №600 від 16.09.2021 р. порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2.
3. Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №650 від 07.10.2021 р. закрито дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1).
4. 05.11.2021 р. на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Особа_1 направив скаргу на рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 650 від 07.10.2021 р.
5. Строк на оскарження рішення КДКА, Скаржником не пропущено.
6. Листами №2478 від 25.11.2021 р. та №70 від 17.01.2022 р., Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала в КДКА м. Києва матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
7. 22.02.2022 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката Особа_2.
8. 23.02.2022 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

9. У скарзі на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №650 від 07.10.2021, Скаржник зазначає, що вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню, а дії адвоката Особа_2 такими, що повинні мати наслідком дисциплінарну відповідальність.
10. Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні вказано, що вищевказані події відбулися 17 травня 2021 р., хоча під час розгляду цього питання він уточнював, що в тексті скарги допустився помилки в даті, бо події відбулися 20 травня 2021 року; крім того в рішенні відсутнє посилання на покази свідка – адвоката Особа_4, який надав свої пояснення в письмовому вигляді та виступив на засіданні ДП КДКА м. Києва 07.10.2021 р.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

11. В скарзі до КДКА Скаржник зазначав наступне.
12. Особа_1 як представник Особа_3 17.05.2021 р. о 10 год. 45 хв. прибув до Дніпровського районного суду м. Києва, де повинна була розглядатися адміністративна справа відносно Особа_6.
13. До суду також прибула адвокат Особа_6 – Особа_2, яка під час очікування в присутності своєї довірительки та інших громадян, які були в суді, прилюдно, голосно звертаючись до Скаржника почала засуджувати, критикувати ініціативні дії Особа_3 про складання Службою у справі дітей адміністративного протоколу відносно Особа_6 та піддавала його неправдивій критиці, переконливо намагаючись скласти про Особа_3 у присутніх негативне враження, при цьому налаштовуючи свою довірительку Особа_6 на негативне ставлення до останнього.
14. При цьому адвокат Особа_2 на підвищеному тоні стверджувала та наголошувала, що дитину батькові Особа_3, незважаючи на Рішення органу опіки та піклування щодо спілкування з сином, її довірителька Особа_6 давати ніколи не буде, а такі зустрічі можу мати місце лише на одну годину чи максимум на дві години.
15. Адвокат Особа_2 надала письмові пояснення по суті порушених в скарзі питань, де зазначила, що скарга є засобом тиску на неї як адвоката у зв’язку із здійсненням нею адвокатської діяльності по захисту прав та законних інтересів її клієнтки Особа_6 у судових спорах з її колишнім співмешканцем та батьком спільної малолітньої дитини, Особа_3.
16. Зазначила, що під час надання нею правової допомоги Особа_6 щодо визначення місця проживання її малолітньої дитини, на офіс, де розташоване робоче місце адвоката Особа_2, був здійснений напад невідомим чоловіком, після чого під час огляду приміщення була знайдена невідома флешка в робочому комп’ютері адвоката.
17. Вказала, що батько дитини, з яким судиться її клієнтка, тероризував її нічними дзвінками та смс-повідомленнями. Крім того в день розгляду апеляційної скарги на рішення по складанню обмежувального припису відносно Особа_3, власний автомобіль адвоката Особа_2, невідомі особи обкидали яйцями.
18. Адвокат Особа_2 вважає, що Особа_3 шляхом подання скарги в КДКА знову намагається якось вплинути на неї, щоб вона відмовилася від захисту Особа_6 в суді.
19. До своїх пояснень адвокат Особа_2 надала: копію витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини; копію заяви Особа_6 до Служби у справа дітей та сім’ї про погрози з боку Особа_3 відібрати у неї дитину; копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення; копія запиту начальника відділу поліції Шевченківського УПГУ НП у м. Києві від 26.02.2020 р.; копію заяви про незаконне втручання в роботу та порушення гарантій адвокатської діяльності; копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 01.06.2021 р.; копію листа Дніпропетровського управління поліції від 05.04.2021 р.; копію листа Дніпровського управління поліції від 28.04.2021 р.; копію Витягу з ЄРДР; копію листа Дніпровського управління поліції від 06.05.2021 р.; копію листа Служби у справах дітей та сім’ї від 06.05.2021 р. та 10.06.2021 р.; копію довідки-розрахунку заборгованості по аліментах, копія viber-переписки.
20. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №650 від 07.10.2021 р. закрито дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1).
21. Як визначено п. 3 ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням ради адвокатів України від 30 серпня 2014 р. №120 (зі змінами та доповненнями), на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливим, із обов’язковим зазначенням та проханням до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
22. За оцінкою поведінки адвоката Особа_2, яку визначено Скаржником як дисциплінарний проступок, дисциплінарна палата зазначає, що як визначено сталою практикою притягнення адвоката, як і будь-якої службової особи, до дисциплінарної відповідальності, повноважним органом мають бути виявлені юридичні ознаки діяльності або бездіяльності адвоката, які в своїй сукупності створюють склад дисциплінарного проступку.
23. При цьому до структури складу дисциплінарного проступку включені суб’єкт дисциплінарного проступку, об’єктивна сторона складу (відношення суб’єкта дисциплінарного проступку до скоєного ним діяння у вигляді вини), об’єкт складу, об’єктивна сторона (конкретні дії (бездіяльність) суб’єкту дисциплінарного проступку, які порушують інтереси, права, обов’язки, правила тощо).
24. Об’єктивну сторону також складають час, місце, обставини, засоби дисциплінарного проступку тощо.
25. Відсутність зазначених складових позбавляє дисциплінарний орган вирішувати питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
26. Як вбачається зі змісту обставин дисциплінарного провадження, за словами Скаржника, адвокат Особа_2 свідомо налаштовує під час надання правової допомоги свою клієнтку проти батька дитини, що суперечить нормам сімейного законодавства, згідно яких батьки мають право на особисте, безперешкодне спілкування з дитиною, а також мають рівні права та обов’язки до дитини, на будь-які зауваження від сторонніх осіб адвокат не реагувала, а навпаки грубо відповіла, що це не його справа і вона як хоче так і розмовляє. Сам Особа_3 у приміщенні суду в той день не перебував.
27. Проте, така поведінка у своїй сукупності встановлених обставин не містить складу дисциплінарного проступку, а враження Скаржника щодо поведінки адвоката є помилковими.
28. За таких умов, дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

29. Статті 33, 34, 37, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі – Закон).
30. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
31. Стаття 34 Закону визначає, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
32. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
33. Дисциплінарне провадження складається з таких чотирьох стадій, встановлених частиною 1 статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
34. Згідно положень ч. 2 ст. 40 Закону, третя стадія дисциплінарного провадження, а саме, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
35. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
36. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, зі змінами (далі – Положення №120).
37. Згідно зі статтями 2, 3 Положення №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
38. Відповідно до статті 49 Положення №120, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката. в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником).
39. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
40. Згідно статті 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Мотиви та висновки ВКДКА

41. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. (ч. 1 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
42. У свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 52 зазначеного Закону, ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
43. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
44. Частиною 1 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
45. Відповідно до статті 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
46. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
47. Визначальним при прийнятті рішення у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення наявності/відсутності у діях адвоката дисциплінарного проступку.
48. Відносно тверджень Скаржника, що в оскаржуваному рішенні вказано, що події відбулися 17 травня 2021 р., хоча Скаржник уточнював та звертав увагу членів дисциплінарної палати КДКА м. Києва, що в тексті скарги допустився помилки в даті, що насправді події мали місце в Дніпровському районному суді не 17-го, а 20-го травня 2021 р., варто зазначити, що наведені обставини не мають значення для встановлення наявності або відсутності в діях адвоката Особа_2 складу дисциплінарного проступку.
49. Стосовно мотивів скарги щодо відсутності посилання в оскаржуваному рішенні дисциплінарної палати КДКА м. Києва №650 від 07 жовтня 2021 року на покази свідка – адвоката Особа_4, варто зазначити наступне.
50. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури при прийнятті даного рішення також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; п. 58): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Ruiz Torija v. Spain», № 18390/91; п. 29).
51. При цьому Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄМПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), § 2).
52. Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Василевську О.А., інших учасників засідання, встановлено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва у складі членів дисциплінарної палати повно і об’єктивно провела перевірку відомостей, викладених у скарзі Особа_1 на адвоката Особа_2 від 11.06.2021 та прийняла обґрунтоване рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, оскільки наведені у скарзі доводи та надані документи не дають підстави вважати, що в діях адвоката є склад дисциплінарного проступку.
53. Згідно ст. 70 Правил адвокатської етики, звинувачення адвоката не може ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
54. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
55. Враховуючи наведене, керуючись статтею 52 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

56. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
57. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 650 від 07.10.2021 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     Ю.І. Клечановська