РІШЕННЯ № IX-004/2016
27 вересня 2016 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Жукова С.В., Масяк Н.С., Соботника В.Й., Піх І.Б., Кітесова А.Я., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Кравченка П.А., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Місяця А.П., Ноцького О.В., Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні скаргу судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 01 березня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
17 травня 2016 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 01 березня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_із проханням про поновлення строку на оскарження вказаного рішення, пропущеного з поважних причин.
Рішенням від 01.03.2016 року дисциплінарна палата КДКА Донецької області відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Скаржник не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним та таким, що прийнято з порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На думку скаржника, адвокат ОСОБА_грубо порушив Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тим, що при розгляді Голосіївським районним судом м. Києва цивільної справи № 752/6555/15-ц за позовом ОСОБА_до ТОВ «НЕВІРОС» та ТОВ «УКРБУДДЕВЕЛОПМЕНТ» про визнання дій не правомірними, адвокат подав довіреність та у судовому засіданні вказував, що договору про надання правової допомоги між ним та позивачем по справі, представником якого він є, не укладалось.
Скаржник просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 01.03.2016 року, провести перевірку адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_.
Згідно витягу із Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №___ від ____ року, видане КДКА Донецької області, його робоче місце знаходиться за адресою: ______________________.
Тобто, скарга на дії адвоката розглянута належною КДКА, відповідно до ч. 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Терміни оскарження рішення, визначені ч. 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником порушені.
Із матеріалів перевірки вбачається, що копія рішення скаржнику була направлена супровідним листом 03.03.2016 року, але у матеріалах перевірки відсутні докази направлення скаржнику цього листа.
Скаржник вказує, що 18.03.2016 року ним було направлено первинну скаргу на рішення КДКА Донецької області від 01.03.2016 року до ВКДКА, але 29.03.2016 року скаргу було повернуто для усунення недоліків. 22.04.2016 року ним було повторно направлено скаргу до ВКДКА, яка 27.04.2016 року також була повернута на його адресу для усунення недоліків, які були усунені.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішила строк на оскарження рішення КДКА поновити згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Подольну Т.А., перевіривши доводи скарги та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів перевірки, а саме пояснень адвоката ОСОБА_вбачається, що останній на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом, здійснював представництво інтересів ОСОБА_у Голосіївському районному суді м. Києва по цивільній справі № 752/6555/15-ц за позовом ОСОБА_ до ТОВ «НЕВІРОС» та ТОВ «УКРБУДДЕВЕЛОПМЕНТ» про визнання дій не правомірними. У судовому засіданні він неодноразово повідомляв суд, що в даній справі він приймає участь саме як представник, а не як адвокат.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_ від 10.06.2015 року у допущені ОСОБА_ до участі у справі у якості представника позивача було відмовлено (а.с. 18-19).
Дисциплінарна палата КДКА Донецької області дійшла висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, оскільки у відповідності до ст.ст. 40, 41, 42 Цивільно-процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України, повноваження представника, у тому числі адвоката, може бути посвідчено довіреністю.
Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ч. 1 статті 38 Цивільно-процесуального кодексу України, сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Відповідно до статті 40 Цивільно-процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.
У статті 41 Цивільно-процесуального кодексу України, зазначені особи, які не можуть бути представниками. А саме не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
Згідно з ч. 1 статті 42 Цивільно-процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: 1) довіреністю фізичної особи; 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; 3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
У відповідності до частини 4 цієї статті, повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов’язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Як вбачається із статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 01 березня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
- Матеріали дисциплінарного провадження повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О. Дроботущенко