РІШЕННЯ № V-001/2021
27 травня 2021 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 468 від 25.02.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 21 грудня 2020 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, за вх. №01/1894-3/631/2020, надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_3 та застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю (т. 1, а. 1-5).
- 28 грудня 2020 року, відповідно до вимог частини 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», головою дисциплінарної палати КДКА м. Києва Особа_4 надано доручення №429 члену дисциплінарної палати Особа_5 про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, стосовно поведінки адвоката Особа_3 (т. 1, а. 46).
- 05.01.2021 року КДКА м. Києва на адресу адвоката Особа_3 рекомендованим листом направлено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2.
- 20.01.2021 року КДКА м. Києва одержано письмові пояснення адвоката Особа_3 щодо обставин, викладених в скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2.
- 22.02.2021 року членом дисциплінарної палати КДКА м. Києва Особа_5 складена довідка про результати перевірки скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, стосовно поведінки адвоката Особа_3 (т.1, а.116-129).
- 25 лютого 2021 року за результатами розгляду скарги щодо поведінки адвоката Особа_3, довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, керуючись ст. ст. 21, 23, 33, 34, 36, 37, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ухвалила рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3, адреса робочого місця: Інформація_2, за відсутністю підстав для порушення дисциплінарної справи (т. 1, а. 148 – 165).
- Відповідно до витягу із протоколу №59 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 25 лютого 2021 року, дисциплінарною палатою було розглянуто матеріали перевірки за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, і прийнято рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3. На засіданні Скаржник та адвокат Особа_3 присутні не були (т. 1, а. 146-147).
- 23 березня 2921 року, листом за вих. №02/170-3/631/20, КДКА м. Києва направила Скаржнику та адвокату Особа_3 копію рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва №468 від 25 лютого 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3: скаржнику – поштове відправлення 0407139171279 від 24.03.2021 р., адвокату Особа_3 – поштове відправлення 0407139171260 від 24.03.2021 року (т. 1 а. 167, 168, 169).
- 02.04.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, звернулося зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вхід. № 15422) на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва №468 від 25 лютого 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 Крім того, 20.04.2021 року Скаржником надані до ВКДКА додаткові письмові пояснення до скарги від 02.04.2021р. (вхід. №15528).
- Скаржником пропущено 30-денний строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». В скарзі до ВКДКА Скаржником порушено питання про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва, який на думку Скаржника пропущено з огляду на обставини, що обꞌєктивно не залежали від волі Скаржника.
- Розглянувши доводи Скаржника, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
- Листом за вих. № 787 від 07.04.2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала від КДКА м. Києва матеріали перевірки відносно адвоката Особа_3.
- 23.04.2021 р. на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від КДКА м. Києва. за вхід. №15543, надійшли матеріали перевірки за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, відносно адвоката Особа_3.
- 05 травня 2021 року члену ВКДКА Особа_6 доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва №468 від 25.02.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- 21 грудня 2020 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» ( ТОВ «ОСОБА_1»), в особі директора Особа_2, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_3 та застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- У скарзі до КДКА м. Києва Скаржник зазначив, що адвокат Особа_3 своїми діями грубо порушив Правила адвокатської етики та присягу адвоката України, оскільки в своїй професіональній діяльності вдався до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству, використав з метою захисту прав і інтересів клієнта в суді завідомо недостовірні докази, а саме: при розгляді Господарським судом Київської області справи №Інформація_5 за позовом ТОВ «ОСОБА_1» до ТОВ «ОСОБА_7» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за незаконне використання офісних приміщень, право власності на які належить позивачу, де інтереси відповідача представляв адвокат Особа_3, адвокат при поданні відзиву на позов посилався на те, що право власності на обꞌєкт нерухомості належить не позивачу, а фізичній особі Особа_8, та надав копії свідоцтва про право власності від 22.12.2021 р., серії ІНФОРМАЦІЯ_6, та витягу від 03.04.2012 р.
- Рішенням Господарського суду Київської області від 19.11.2020 р. у справі №Інформація_5 задоволено первісний позов ТОВ «ОСОБА_1» до ТОВ «ОСОБА_7», за участю третіх осіб, в т.ч. Особа_8 про стягнення коштів, а в задоволенні зустрічного позову ТОВ «ОСОБА_7» до ТОВ «ОСОБА_1» про стягнення грошових коштів відмовлено.
- Зазначена справа між ТОВ «ОСОБА_1» до ТОВ «ОСОБА_7», за участю третіх осіб, в т.ч. Особа_8, розглядається в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ТОВ «ОСОБА_7» на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2020 р. та була призначена до розгляду на 02 березня 2021 року.
- Посилання у зустрічному позові ТОВ «ОСОБА_7» про те, що право власності на обꞌєкт, щодо якого виник спір, належить третій особі – Особа_8, стало приводом для звернення ТОВ «ОСОБА_1» до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення з огляду на наявність в діях представників ТОВ «ОСОБА_7», в особі керівника і засновника Особа_8 та адвоката Особа_3, складу злочину, кримінальна відповідальність за який передбачена ст. 384 КК України.
- У скарзі до КДКА м. Києва щодо поведінки адвоката Особа_3 ТОВ «ОСОБА_1» також зазначило, що друга справа, в якій адвокатом Особа_3 були посилання на завідомо неправдиві обставини щодо підтвердження права власності на обꞌєкт нерухомості за Особа_8 свідоцтвом про право власності та витягом з державного реєстру – є справа за №Інформація_7 за касаційною скаргою ТОВ «ОСОБА_7» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 року, що знаходиться на розгляді у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, так як він приймав участь у при розгляді справи.
- Скаржник вважає рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва №468 від 25.02.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 підлягаючим скасуванню, оскільки воно постановлене з висновками, що суперечать наявним матеріалам справи.
- На думку Скаржника, який не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА м. Києва, викладеними в рішенні №468 КДКА м. Києва від 25.02.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, адвокатом Особа_3 порушено вимоги ст. ст. 19, 25, 42 Правил адвокатської етики, оскільки він подав до суду свідоцтво про право власності, серії ІНФОРМАЦІЯ_4, видане Особа_8 на підставі підробленого ним же самим інвестиційного договору, що безумовно випливає зі змісту ухвали Подільського районного суду м. Києва від 29.10.2018 року у справі №Інформація_8, про що адвокату було достеменно відомо.
- Скаржник зазначає, що відповідно до вимог ст. 19 Правил адвокатської етики, адвокат Особа_3 повинен був відмовитися від укладання договору з клієнтом, а не сприяти останньому в «легалізації» завідомо недостовірних обставин і фактів шляхом введення суду в оману. В обґрунтування своїх вимог Скаржник зазначає, що у рішенні дисциплінарна палата зробила невірні висновки стосовно дій адвоката, а саме що відсутні підстави вважати використані адвокатом Особа_3 свідоцтво про право власності та витяг про державну реєстрацію права власності завідомо недостовірними доказами (п.74 рішення).
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, просить Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури скасувати рішення КДКА м. Києва №468 від 25.02.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, ухвалити нове рішення про порушення стосовно адвоката Особа_3 дисциплінарної справи та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, та застосувати до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- 20.01.2021 року адвокат Особа_3 надав до КДКА м. Києва свої пояснення щодо обставин, викладених відносно нього у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, в яких зазначив, що 06.01.2021 р. КДКА м. Києва направила на його адресу пропозицію надати пояснення з приводу поданої відносно нього скарги від 21.12.2020 року.
- Адвокат Особа_3 в письмових поясненнях зазначив, що Скаржник фактично не погоджується з правовою позицією адвоката Особа_3, як представника ТОВ «ОСОБА_7» у господарських справах №Інформація_5 та №Інфорація_9. Єдиним представником ТОВ «ОСОБА_1» у господарській справі №Інформація_5 є адвокат Особа_9, яка підписувала та подавала усі заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань, брала участь у судових засіданнях під час розгляду справи №Інформація_5 у Господарському суді Київської області.
- Вважає, що скарга ТОВ «ОСОБА_1» була підготовлена та подана адвокатом Особа_9 через виникнення конфлікту між нею, як представником ТОВ «ОСОБА_1», та адвокатом Особа_3, як представником ТОВ «ОСОБА_7», по господарським справам №Інформація_5 та №Інфорація_9.
Вважає, що подання скарги на нього здійснено як засіб тиску на нього у звꞌязку з здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Адвокат Особа_3 зазначив, що відсутні підстави вважати, що він мав намір ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи, що виключає подію дисциплінарного проступку. Його посилання на ті обставини, що на період розгляду справи №Інфорація_9 власником нерухомого майна був Особа_8 ґрунтувалися на відомостях, достовірність яких гарантується державою та були погоджені з ТОВ «ОСОБА_7», а Скаржником не надано жодних доказів, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно за Особа_8 була визнана неправомірною та скасована, як і не надано доказів, що були визнані недостовірними та скасовані правовстановлюючі документи на таке майно.
- Адвокат зазначив, що Скаржник не є його клієнтом, а від свого клієнта Особа_8 ним отримано заборону розголошення інформації та документів, які є адвокатською таємницею та стали відомі йому під час надання правничої допомоги по кримінальному провадженню. Ухвала суду про звільнення від кримінальної відповідальності Особа_8, на яку посилається Скаржник, не може бути доказом встановлення вини такої особи у вчиненні кримінального провадження та не може встановлювати будь-яких преюдиційних обставин та фактів.
- Адвокат Особа_3 додатково зазначив, що ним добросовісно та сумлінно виконуються професійні обовꞌязки, встановлені ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та він не допустив порушень Правил адвокатської етики, а доводи Скаржника щодо його неналежної поведінки він вважає безпідставними та надуманими. Вважає, що скарга на нього не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Встановлені фактичні обставини
- Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Особа_3 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1, обліковується у Раді адвокатів м. Києва. Адреса робочого місця адвоката Особа_3, яка зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України: Інформація_2 (т. 1, а. 47).
- Розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, стосовно адвоката Особа_3 здійснено належною КДКА регіону за адресою, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №468 від 25.02.2021 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 за відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (т. 1, а. 148-166).
- Згідно рішення № 468 від 25.02.2021 року, дисциплінарна палата КДКА м. Києва, керуючись ст.ст. 21, 23, 33, 34, 36, 37, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дослідивши всі наявні у справі докази, встановила, що підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3 відсутні, виходячи з того, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
- Адвокат під час здійснення адвокатської діяльності зобовꞌязаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.
- Дисциплінарна палата, вивчивши матеріали, що були надані Скаржником та адвокатом Особа_3, прийшла до висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 та відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Як встановлено оскаржуваним рішенням, у скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, зазначило, що адвокат Особа_3 представляв інтереси ТОВ «ОСОБА_7» у справі №Інформація_5 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» до ТОВ «ОСОБА_7», треті особи, в т.ч. Особа_8, про стягнення грошових коштів, та за зустрічним позовом ТОВ «ОСОБА_7» до ТОВ «ОСОБА_1» про стягнення грошових коштів.
- Дисциплінарна палата, проаналізувавши посилання у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, на ту обставину, що у відзиві на позовну заяву ТОВ «ОСОБА_7» до Господарського суду Київської області у справі №Інформація_5, де інтереси відповідача представляв адвокат Особа_3, посилалося на ту обставину, що право власності на обꞌєкт нерухомості належить не позивачу, а належить фізичній особі Особа_8, його клієнту, та надав копії свідоцтва про право власності від 22.12.2021 р., серії ІНФОРМАЦІЯ_6, та витягу від 03.04.2012 р., а також на аналогічні обставини при поданні апеляційної скарги ТОВ «ОСОБА_7» на рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2012 року у справі №Інфорація_9, зробила висновок, що зазначення представником юридичної особи перед судом певних обставин, як таких, що мали місце, якщо в дійсності ці обставини існували, та надання суду доказів існування цих обставин, які відповідають вимогам процесуального закону щодо належності, допустимості, достовірності та вірогідності (ст. 76-79 ГПК України) – не можна вважати свідченням існування у такого адвоката намірів ввести суд в оману стосовно цих обставин.
- Як встановлено оскаржуваним рішенням, обидві справи, в яких, за твердженням Скаржника, адвокатом Особа_3 були здійснені посилання на вказане нерухоме майно за Особа_8 свідоцтвом про право власності та витягом з державного реєстру, то з матеріалів перевірки встановлено, що вони знаходяться на теперішній час на розгляді судів: справа № Інформація_5 – в провадженні Північного апеляційного господарського суду, справа №Інфорація_9 – в провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
- Дисциплінарною палатою зроблено висновок (п. 53 рішення), що ставлячи перед дисциплінарним органом адвокатури питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за повідомлення ним суду завідомо недостовірних обставин та використання завідомо недостовірних доказів в суді з метою захисту прав та інтересів свого клієнта, Скаржник – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, який є протилежною стороною, тобто особою з діаметрально протилежним інтересом у справах до ТОВ «ОСОБА_7», клієнта адвоката Особа_3, просить дисциплінарну палату КДКА м. Києва фактично надати оцінку доводам і поданим на їх підтвердження доказам опонента в цих судових справах. Надання оцінки цим доводам та поданим на їх підтвердження документам, встановлення правових наслідків існування певних обставин та вчинених учасником справи процесуальних дій в суді – це виключна компетенція (дискреційні повноваження) того складу суду, яким вирішувався чи вирішується відповідний, зокрема господарський спір, а перевірка законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції (це стосовно рішення суду у справі №9/25.03.10 про визнання права власності на будівлю за ФОП Особа_8) – належить до виключної компетенції судів апеляційної та касаційної інстанції.
- Відповідно до статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до компетенції дисциплінарної палати КДКА не належить надання оцінки доводам та доказам учасників судових проваджень, та здійснюється виключно у передбачені чинним законодавством України спосіб та порядку, компетентними на те правоохоронними органами державної влади та судом (ст. 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
- Дисциплінарний орган не наділений також компетенцією на надання висновків щодо незаконності/протиправності актів, рішень субꞌєктів владних повноважень, включаючи наказ ГУ комунальної власності м. Києва КМДА про видачу певній особі, в даному випадку Особа_8, свідоцтва про право власності у 2010 році, та щодо державної реєстрації права власності за будь-яким субꞌєктом та, тим паче, рішенню Господарського суду міста Києва про визнання права власності на нерухоме майно за будь-якою особою.
- Дисциплінарна палата прийшла до висновку, що дисциплінарну справу щодо адвоката Особа_3 не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката та що відсутні ознаки дисциплінарного проступку в діях адвоката, у звꞌязку з чим відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських обꞌєднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб,права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських обꞌєднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
- Як передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовꞌязаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Відповідно до вимог частини 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісіє адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Згідно зі ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами та доповненнями (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
- Згідно ст. 3 Положення, адвоката може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до статті 7 Положення, обовꞌязок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Згідно зі статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви ( скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Згідно із ст. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Відповідно до ч. 1, 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; адвокат зобовꞌязаний діяти в межах повноважень,наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
- Згідно вимог ст. 14 Правил адвокатської етики, адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат зобовꞌязаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту та представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- У ст. 12-1 Правил адвокатської етики зазначено, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обовꞌязки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обовꞌязків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Частиною 1 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 34 цього Закону, є порушення правил адвокатської етики.
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно зі статтями 4, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовʼязаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
- Згідно абзацу 1 статті 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
- Відповідно до абзацу 3 статті 7 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Статт 12-1 Правил адвокатської етики визначає, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
- В абз. 2 статті 19 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Згідно статті 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, які надійшли з КДКА регіону, ВКДКА встановила наступне.
- Особа_8 є засновником ТОВ «ОСОБА_7» (т. 1 а.с. 43).
- В матеріалах дисциплінарної справи наявна копія свідоцтва про право власності від 22 грудня 2011 року, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно якого офісний комплекс, який розташований в м. Києві по вул. Інформація_3, належить Особа_8 (т. 1, а.с. 35), а також копія витягу про державну реєстрацію прав від 03.04.2012 року щодо даного нерухомого майна (т. 1, а.с. 36).
- Також, в матеріалах дисциплінарної справи наявна копія Ухвали Подільського районного суду м. Києва від 29.10.2018 у справі № Інформація_8, з Єдиного державного реєстру судових рішень (т. 1, а.с. 37-38), та роздруківка з сайту судової влади, з якої вбачається, що одним із обвинувачених у справі № Інформація_8 є Особа_8 (т. 1, а.с. 39).
- З ухвали від 29.10.2018 року вбачається, що розглядалося кримінальне провадження № Інфорація_10, де адвокат Особа_3 приймав участь у справі у якості захисника обвинуваченого.
- В ухвалі від 29.10.2018 року встановлено: «Так, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ «ЮАйПі ЛТД» ОСОБА_6, в січні 2010 року, точна дата не встановлена, знаходячись в приміщенні офісного комплексу, розташованого в місті Києві Інформація_3, організував укладення між ним та ОСОБА_6 підроблений інвестиційний договір на будівництво офісного комплексу площею 1471,2 Інформація_3, в Подільському районі міста Києва від 15 грудня 2009 року.»; «Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 18 листопада 2011 року подав до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підроблений інвестиційний договір від 15 грудня 2009 року, на підставі якого зазначеним управлінням йому було видано свідоцтво про право власності серії ІНФОРМАЦІЯ_4 на вище зазначену нежитлову будівлю загальною площею 1471,2 кв.м., розташовану за адресою: Інформація_3, як на офісний комплекс такої ж площі за цією ж адресою.»
- Таким чином, хоча вказаною ухвалою суду осіб і звільнено від кримінальної відповідальності у звꞌязку із закінченням строків давності, факт вчинення злочину встановлено.
- Окрім того, в матеріалах дисциплінарної справи наявна копія рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2020 року по справі № Інформація_5 (т. 1, а.с. 8-15).
- З рішення вбачається, що інтереси відповідача ТОВ «ОСОБА_7» представляв адвокат Особа_3
- У відзиві на позовну заяву по справі № Інформація_5 адвокат Особа_3 вказує, що позивач (ТОВ «ОСОБА_1») зазначає, що воно є власником нерухомого майна (за адресою: Інформація_3) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.20212 по справі № Інфорація_9.
- При цьому, адвокат вказує, що на момент розгляду цієї справи власником цього нерухомого майна був Особа_8, що також підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.12.2011 та витягом від 03.04.20212 року (т. 1, а.с. 20). Адвокат додав такі документи до свого відзиву (т. 1, а.с. 25).
- В апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2020 року по справі № Інформація_5, адвокат Особа_3 знову зазначає таку інформацію (т. 1 , а.с. 29).
- Зокрема вказується, що ТОВ «ОСОБА_1» зазначає, що воно є власником нерухомого майна (за адресою: Інформація_3) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.20212 по справі № Інфорація_9.
- При цьому, адвокат вказує, що на момент розгляду цієї справи власником цього нерухомого майна був Особа_8, що також підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.12.2011 та витягом від 03.04.20212 року.
- Адвокат зазначає, що жодних обовꞌязків по здійсненню дій, направлених на передачу цього нерухомого майна від Особа_8 до ТОВ «ОСОБА_1» судом встановлено не було.
- Таким чином, зважаючи на факти, встановлені Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.10.2018 по справі № Інформація_8 у кримінальному провадженні № Інфорація_10, використання адвокатом Особа_3 у справі № Інформація_5 таких документів як свідоцтво про право власності від 22 грудня 2011 року, ІНФОРМАЦІЯ_4, та витяг про державну реєстрацію прав від 03.04.2012 року – може свідчити про свідоме використання адвокатом в суді завідомо недостовірних доказів та посилання на завідомо недостовірні обставини, про які йому було відомо, про які він знав.
- За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, що відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи, вважає їх необґрунтованими.
- Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що вищевикладені обставини свідчать про наявність в діях адвоката Особа_3 ознак дисциплінарного проступку – порушення правил адвокатської етики, а саме абз. 1, 3 статті 7, статті 12-1, абз. 2 статті 19, статті 25 Правил адвокатської етики.
- Водночас, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наголошує, що порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування під час розгляду справи.
- Згідно із ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», в особі директора Особа_2, − задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 468 від 25.02.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, − скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
27.05.2021