Рішення № V-001/2021 за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-10 від 12 вересня 2019 року про допуск до складання кваліфікаційного іспиту

РІШЕННЯ № V-001/2021

29 травня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-10 від 12 вересня 2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 11 вересня 2019 р. до КДКА Волинської області звернувся Особа_2 з заявою про допуск до складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
2. 12 вересня 2019 р. рішенням кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 77-10 Особа_2 допущено до складання кваліфікаційних іспитів.
3. Відповідно до Відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту від 19.09.2019 р. за письмовий іспит Особа_2 отримав середній бал 81,5 балів.
4. Відповідно до відомостей з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту від 19.09.2019 р. Особа_2 склав усний іспит.
5. 19 вересня 2019 р. кваліфікаційна палата КДКА Волинської області прийняла рішення № 78-1, яким затвердила результати складання кваліфікаційного іспиту та вирішила видати Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.
6. 11 червня 2020 року Голова робочої групи, Заступник Голови Ради адвокатів України Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
7. Строк на оскарження рішення КДКА Волинської області від 12 вересня 2019 року про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Особа_2 Скаржником пропущено. Скаржником порушено питання про поновлення строку на оскарження рішення.
8. Причини пропуску строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 12 вересня 2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту визнаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури поважними. Комісія вважає за можливе поновити строк на оскарження зазначеного рішення та розглянути скаргу по суті.
9. 12 вересня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області матеріали особової (кваліфікаційної) справи Особа_2.
10. 12 листопада 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна (особова) справа Особа_2.
11. 16 листопада 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3, провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників провадження

12. У своїй скарзі Скаржник вказує, що на виконання розпорядження Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України №85 від 27 травня 2020 року «Про створення Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах адвокатів Особа_4 – Особа_8, та інш., а також ГО «ОСОБА_9», створено робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах вказаних осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Особа_10 – Особа_24, Особа_2 та ін.
13. Вказаним розпорядженням Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України №85 від 27.05.2020 р. головою робочої групи визначено Особа_1 та доручено звернутися до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури щодо надання оцінки питанням, порушеним у скаргах адвокатів Особа_4 – Особа_8, та інш., а також ГО «ОСОБА_9» від 27.05.2020 р. щодо дотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту Особа_10 – Особа_24, Особа_2 та ін.
14. У зверненнях адвокатів до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, вказується на неприпустимість поведінки вказаних осіб під час здійснення прокурорської діяльності, зазначається, що допуск вказаних осіб в ряди адвокатури є таким, що може кинути тінь на всіх адвокатів України та спаплюжити репутацію адвокатури в цілому.
15. Адвокати звертають увагу, що особи, які нещодавно носили форму прокурора, відзначались особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, постійним нехтуванням прав адвокатів та неодноразовим грубим порушенням закону.
16. Скаржник просить у разі встановлення порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, із наступними змінами, під час допуску Особа_2 до кваліфікаційного іспиту – скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про допуск Особа_2 до кваліфікаційного іспиту, та ухвалити нове рішення – про відмову у допуску до кваліфікаційного іспиту.
17. Голова Робочої групи, Заступник Голови Ради адвокатів України Особа_1 під час розгляду його скарги у ВКДКА підтримав свою скаргу, просив її задовольнити.
18. Особа_2 та його представники на засіданні ВКДКА заперечили проти скарги Голови Робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1, просили відмовити у її задоволені повністю.
19. Під час розгляду скарги на засіданні ВКДКА Особа_2 надав пояснення, в яких зазначив, що він 11 вересня 2019 р. особисто звернувся до КДКА Волинської області з заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
20. Особа_2 зазначив, що ним були надані до КДКА Волинської області всі необхідні документи.
21. Зазначив, що 12 вересня 2019 р. він також особисто отримав у КДКА Волинської області рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області про допуск його до складання кваліфікаційних іспитів.
22. Особа_2 вказав, що на час звернення до КДКА Волинської області с заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту він перебував на посаді начальника спеціального відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
23. Відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 03 грудня 2019 року № 1068-вк його було звільнено з 06 грудня 2019 року з посади посаді начальника спеціального відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
24. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 20 листопада 2019 року № 651 його було звільнено з військової служби у запас.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

25. 11 вересня 2019 року Особа_2 звернувся до КДКА Волинської області з заявою про допуск до складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
26. До заяви були додані наступні документи:

• Копія паспорта;
• Копія картки платника податків;
• Нотаріально посвідчена копія диплому бакалавра з додатками;
• Нотаріально посвідчена копія диплому магістра з додатками;
• Нотаріально посвідчена копія посвідчення офіцера;
• Посвідчена за місцем роботи копія послужного списку;
• Оригінал медичної довідки форми №122-2/0;
• Оригінал довідки про відсутність судимості;
• Згода на обробку персональних даних;
• Згода на проведення перевірки повноти та достовірності повідомлених відомостей;
• Зобов’язання про надання необхідних для перевірки документів на запит КДКА;
• Довідка про підтвердження того, що за останні два роки, які передували зверненню, Особа_2 не складав кваліфікаційного іспиту.

27. Згідно довідки Міністерства внутрішній справ України від 02.09.2019 р., Особа_2 до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
28. Згідно медичної довідки проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 02.09.2019 р., серії 2ААМ № Інформація_1, яка видана ТОВ «ОСОБА_25», за результатом огляду психіатричних протипоказань не виявленою.
29. Відповідно до Витягу з послужного списку особової справи на час звернення з заявою до КДКА Волинської області Особа_2 перебував на посаді начальника спеціального відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
30. 12 вересня 2019 р. кваліфікаційна палата КДКА Волинської області на підставі заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та перевірки на відповідність особи вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також поданих нею документів порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, – прийняла рішення про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
31. Відповідно до квитанції № 22757288 від 17.09.2020 р. Особа_2 сплатив 6 021, 00 грн. за складання кваліфікаційного іспиту до КДКА Волинської області.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

32. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
33. Закон України «Про прокуратуру».
34. Закон України «Про запобігання корупції».
35. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні – затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами.
36. Інструкція з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затверджена Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 р., зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 01 червня 2018 року № 66.
37. Рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року.
38. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року по справі № 826/9606/17.

Мотиви та висновки ВКДКА

39. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з наступного.
40. 11 вересня 2019 року Особа_2 звернувся до КДКА Волинської області з заявою про допуск до складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
41. 12 вересня 2019 р. КДКА Волинської області в складі кваліфікаційної палати в прийняла рішення про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
42. 12 вересня 2019 р. КДКА Волинської області повідомила Особа_2 про те, що його допущено до складання кваліфікаційного іспиту, а також про те, що складання кваліфікаційного іспиту відбудеться 19.09.2019 о 09 год. 00 хв.
43. Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
44. Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
45. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

46. Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
47. Частиною 2 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що не може бути адвокатом особа, яка: 1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; 2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; 3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, – протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, – протягом трьох років з дня такого звільнення.
48. Згідно статі 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність чинного на час прийняття рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
49. Відповідно до статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
50. Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.
51. Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
52. Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.
53. Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
54. Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
55. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
56. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
57. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні – затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами (далі – Порядок № 270).
58. Згідно пункту 1 Розділу 2 Порядку №270, особа, яка виявила бажання стати адвокатом (далі Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
59. До заяви додається письмова згода Заявника на обробку персональних даних, проведення перевірки повноти та достовірності повідомлених ним відомостей та зобовꞌязання про надання необхідних для перевірки документів на запит КДКА, кваліфікаційної палати КДКА або визначеного нею члена палати.
60. У разі не надання особою, яка виявила бажання стати адвокатом, письмової згоди на перевірку достовірності і повноти повідомлених нею відомостей, така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.
61. Пунктом 2 Розділу 2 Порядку №270 передбачено, що одночасно із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Заявник надає наступні документи:

1) документ державного зразка (оригінал та нотаріально посвідчену копію) та додатки до нього, що підтверджують набуття заявником повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) – другий (магістерський) рівень, спеціальність – «право», «правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»;

2) документ (документи) про підтвердження наявності у Заявника стажу роботи в галузі права не менше, ніж два роки (оригінал та нотаріально чи за місцем роботи посвідчену копію). Документами, що підтверджують стаж помічника адвоката є: трудовий договір з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням), довідка (довідки) з компетентного органу (органів) про суму сплаченого єдиного соціального внеску, та податку з доходів фізичних осіб за час роботи на посаді помічника адвоката;

3) довідку встановленої форми, яка містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про відсутність (наявність) судимості» (скорочену);

4) довідку медичної установи про стан здоров’я Заявника (медична довідка про проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів форма № 122-2/о, затверджена Наказом МОЗ України № 12 від 17.01.2002 року);

5) власноруч написану, засвідчену особистим підписом, довідку про підтвердження того, що за останні два роки, які передували зверненню, заявник не складав кваліфікаційного іспиту на право заняття адвокатською діяльністю в жодній кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону, що йому не видавалось свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та не приймалось рішення про позбавлення такого свідоцтва;

6) оригінал та копію документу, який у встановленому законом порядку, підтверджує реєстрацію місця проживання Заявника;

7) копію картки фізичної особи-платника податків, за виключенням випадків, коли особа відповідно до закону має право не отримувати таку картку.

62. При надходженні заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та доданих до неї документів особа, що приймає їх зобов’язана засвідчити копії сторінок оригіналів документів, для яких не встановлено вимог про нотаріальне посвідчення копій, та одразу після цього повернути всі оригінали документів Заявнику (окрім оригіналів тих документів, які зберігаються в КДКА).
63. Згідно п. 1 Розділу 3 Порядку №270, заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами приймаються і реєструються головою КДКА (або за його дорученням головою кваліфікаційної палати) у спеціальному журналі обліку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та формуються в особову справу. Журнал обліку може вестись комісією у електронному вигляді.
64. Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 р., затверджена Інструкція з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 01 червня 2018 року № 66 (далі – Інструкція з діловодства).
65. Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Інструкції з діловодства, інструкція встановлює загальні положення з питань діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, а саме у радах адвокатів регіону та кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури (далі – Рада, КДКА), вимоги до документування їх діяльності та організації роботи з документами, дисциплінарними і іншими справами, зверненнями, заявами, скаргами, пропозиціями громадян, інформаційними запитами (далі – «кореспонденція» або разом «документи, справи, звернення» чи, залежно від змісту, окремо – документи, справи, звернення) з моменту їх створення або надходження до передачі на зберігання до архіву Ради, КДКА, а згодом до архівних установ (створених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території (району, міста, області), та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду) незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, контроль за виконанням, відправлення.
66. Документи, справи, звернення незалежно від способу фіксації та відтворення інформації опрацьовуються у Раді, КДКА на єдиних організаційних та правових засадах організації документообігу. Документообіг Ради, КДКА – це рух документів, справ, звернень у Раді, КДКА з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення.
67. Порядок документообігу визначається цією Інструкцією, регламентом Ради, регламентом КДКА національними стандартами на організаційно-розпорядчу документацію.
68. Згідно пункту 149 Розділу 3 Інструкції з діловодства, реєстрація документів, справ, звернень – запис облікових даних про документ, справу, звернення за встановленою реєстраційною формою, який фіксує факт їх створення, відправлення або одержання шляхом проставлення на них реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ, справу, звернення. Реєстрація документів, справ, звернень ведеться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в них інформації. Реєструються документи, справи, звернення незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.
69. Згідно п. 73 Інструкції з діловодства, штампи використовуються у випадках, коли ставляться відмітки про отримання, реєстрацію, використання документів, а також інші відмітки довідкового характеру.
70. Згідно п. 152 Інструкції з діловодства, штамп вхідної кореспонденції слід ставити у нижньому правому полі або іншому вільному від записів місці документа, звернення. Після цього штамп заповнюється записами про дату надходження кореспонденції та, згідно з пунктом 28 цієї Інструкції, – про їх вхідний номер.
71. Відповідно до пункту 28 Інструкції з діловодства, індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень – індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. Для вхідних та вихідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера документа у межах групи документів, що реєструються, через дріб – ознаки черговості, через дріб – номера журналу відомчої картотеки реєстрації документів і через тире – останніх двох цифр року реєстрації. Наприклад: № 4567/0/8-12, де 4567 – порядковий номер, 0 – ознака черговості, 8 – журнал вхідної кореспонденції, 12 – рік, коли було зареєстровано документ; № 6789/2/9-13, де 6789 – порядковий номер, 2 – ознака черговості, 9 – журнал вихідної кореспонденції, 13 – рік, коли було зареєстровано документ.
72. Відповідно до пункту 157 Розділу 3 Інструкції з діловодства, зареєстровані документи, справи, звернення передаються для накладання резолюцій Голові Ради/КДКА, заступникові Голови Ради/КДКА, головам та секретарям палат КДКА, керівникові секретаріату /КДКА Ради, заступникові керівника секретаріату Ради/КДКА відповідно до розподілу функціональних обов’язків у день їх надходження або наступного робочого дня у разі надходження документів у неробочий час. Телеграми, телефонограми та інші термінові документи передаються негайно.
73. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що заява Особа_2 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту прийнята без дотримання вищевказаних вимог Інструкції з діловодства, а саме пунктів 149, 152, 28, 157.
74. Зокрема, штамп вхідної кореспонденції заповнений з порушенням вимог до реєстраційного індексу (пункт 28) – наявна на заяві відмітка «№304 від 11 вересня.2019 р.» містить відомості лише про її порядковий номер. Також на заяві відсутня резолюція уповноваженої особи (пункт 157).
75. Отже, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено порушення вимог нормативних актів, які регламентують порядок прийняття заяви про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
76. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури також звертає увагу на те, що матеріали кваліфікаційної справи містять квитанцію від 17 вересня 2019 року про оплату 6 021 грн. за складання кваліфікаційного іспиту на рахунок КДКА Волинської області від Особа_2.
77. Пунктом 8 Розділу 3 Порядку №270 передбачено, що особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь- якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов’язана сплатити на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
78. У разі невнесення особою у визначений в абзаці першому цього пункту строк плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається.
79. Рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
80. Відповідно до рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
81. Відповідно до пункту 2 Рішення Ради адвокатів України № 5 від 03 лютого 2017 року встановлено, що плата за складання кваліфікаційного іспиту сплачується на день подання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та здійснюється в національній валюті України на банківські рахунки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону (КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) двома платежами, згідно наступного розподілу:

– шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА;

– шляхом перерахування 20% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок ВКДКА.

82. Всупереч вищевказаним вимогам, наявна в матеріалах справи квитанція про оплату Особа_2 за складення кваліфікаційного іспиту містить інформацію про сплату 6021 грн. лише на рахунок КДКА Волинської області.
83. Матеріали кваліфікаційної справи не містять документів на підтвердження того, що плата за складення кваліфікаційного іспиту здійснена двома платежами: на рахунок КДКА та на рахунок ВКДКА.
84. Отже, з урахуванням положень пункту 8 Розділу 3 Порядку №270, у разі невнесення особою плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається, а рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
85. Таким чином, це є окремою підставою для скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 77-10 від 12.09.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
86. Щодо «Висновку науково-правової експертизи на замовлення адвоката Особа_2 щодо отримання експертного висновку», складеного науковим експертом ОСОБА_26 та затвердженого 10.11.2020 Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України ОСОБА_27 (далі – Висновок), ВКДКА зазначає наступне.
87. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури критично відноситься до вказаного Висновку та не може врахувати його, як належний доказ, у зв’язку з наступним.
88. По-перше, зазначений Висновок, на думку ВКДКА, є необ’єктивним, у зв’язку з тим, що підготовлений на замовлення особи, відносно якої розглядається справа та яка зацікавлена саме в такому висновку. Більше того, безпосередньо цей Висновок був використаний з метою спроби закрити провадження у ВКДКА для уникнення розгляду скарги та надання оцінки матеріалам кваліфікаційної справи.
89. По-друге, у Висновку зроблено заключення з приводу того, що: «відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) може оскаржити до ВКДКА рішення КДКА про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту лише особа, щодо якої прийнято вказане рішення КДКА». На думку ВКДКА, зазначене твердження є таким, що протирічить приписам частини 8 статті 50 Закону, що не містить обмежень щодо суб’єктів оскарження рішення КДКА регіону. Також вказане твердження є сумнівним та суперечливим з огляду на те, що юридично необгрунтованим є сам факт оскарження особою рішення, прийнятого на її користь, до суду чи до ВКДКА за відсутності спору та/або відсутності порушення її права як такого.
90. Окрім того, ВКДКА звертає увагу на наступне.
91. Відповідно до матеріалів кваліфікаційної справи, на день подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, Особа_2 проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді начальника спеціального відділу.
92. Згідно ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
93. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
94. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах: 1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності; 3) територіальності; 4) презумпції невинуватості; 5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків; 6) політичної нейтральності прокуратури; 7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади; 8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом; 9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання; 10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
95. Згідно частини 1 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурора забезпечується: 1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності; 2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами; 3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора; 4) установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; 5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора; 6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування; 7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
96. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
97. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
98. Згідно частини 1 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру» перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах.
99. Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.
100. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про запобігання корупції» (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру»).
101. Прокурор за його заявою може бути відряджений для роботи у відповідному органі, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінговому центрі прокурорів України чи в інших органах у визначених законом випадках. За відрядженим прокурором зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів (ч. 4 ст. ст. 18 Закону України «Про прокуратуру»).
102. Згідно частини 1 ст. 36 Закону України «Про прокуратуру» особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту:
     «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора».

103. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону (чинного на час прийняття рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту), є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;

ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);

д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, , центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;

є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції ж) члени Центральної виборчої комісії;

з) поліцейські;

и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

і) ) члени державних колегіальних органів.

104. Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», особам зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється: 1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; 2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
105. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14 квітня 2021 року про справі № 826/9606/17, провадження № 11-292апп20, висловила наступну позицію стосовно суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
106. У пунктах 54 та 55 Велика Палата Верховного Суду вказала, що вимоги щодо несумісності роботи в органах прокуратури з іншими видами діяльності передбачені статтею 18 Закону України «Про прокуратуру».
107. За змістом цієї статті перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
108. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у пункті 56 зазначила, що особа, яка перебуває на посаді прокурора, не може займатися адвокатською діяльністю або виконувати іншу оплачувану роботу (пункт 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції»).
109. У пункті 57 та 58, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що, складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
110. У пунктах 15-17 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів щодо незалежності, підзвітності та етики прокурорів зазначено, що «незалежність» означає, що прокурори не повинні зазнавати незаконного втручання у виконання своїх обов`язків з метою забезпечення повного дотримання та застосування закону та принципу верховенства права, і що вони також не повинні зазнавати будь-якого політичного тиску або незаконного впливу будь-якого характеру.
111. Незалежність застосовується як до прокуратури в цілому, так і до її окремого органу та до окремих прокурорів у тому розумінні, як це викладено нижче.
112. Прокурори повинні реалізовувати власну свободу вираження поглядів та зібрань таким чином, щоб вони не суперечили їхнім повноваженням та не впливали або не могли вплинути на незалежність чи неупередженість судових органів або прокуратури.
113. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 59, 60, 61, 62 вказаної постанови, зазначила, що у пункті 31 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів зазначено, що прокурори повинні бути незалежними за своїм статусом та поведінкою. Вони повинні користуватися зовнішньою незалежністю, тобто стосовно неправомірного або незаконного втручання з боку інших державних або недержавних органів, наприклад, політичних партій.
114. Прокурори повинні бути й виглядати неупередженими у своїх рішеннях, бути прозорими, уникати конфліктів інтересів або неналежного впливу, а також не сприяти жодній стороні внаслідок будь-яких зв`язків із нею. Якщо існує ризик, що прокурор може не мати належної можливості дистанціюватися від цієї особи, він або вона повинен утримуватися від розгляду справи (пункт 54 зазначеного Висновку).
115. З метою визначення основних принципів, моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою, Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року затверджено Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс).
116. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що поняття «правила прокурорської етики» очевидно не обмежується розміщеними в розділі IV Кодексу вимогами щодо взаємовідносин прокурора з колегами, іншими органами державної влади й посадовими особами, громадянами та засобами масової інформації, а є значно ширшим за змістом. Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального й загального законодавства й моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має відповідати статусу та сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії.
117. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що, претендуючи на набуття права на заняття адвокатською діяльністю прокурор вступає у позапроцесуальні відносини із Радою адвокатів, адвокатською спільнотою.
118. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 64, 65 та 66 постанови, вказує, що згідно зі статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Очевидно, що у цьому випадку прокурор перебуває у відносинах підпорядкування з керівником стажування, який є адвокатом. Так само як і під час організації та проведення кваліфікаційного іспиту, який здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
119. На думку Великої Палати Верховного Суду, такі правовідносини між адвокатом і прокурором виходять за межі допустимої сфери відносин між прокурорською та адвокатською спільнотами.
120. Таке розуміння спірних правовідносин не поширюється на осіб, звільнених з посади прокурора або повноваження яких припинено.
121. Наведене свідчить, що намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість.
122. З матеріалів кваліфікаційної справи адвоката Особа_2 вбачається, що на час звернення до КДКА Волинської області з заявою про допуск до складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та на час прийняття КДКА Волинської області рішення від 12 вересня 2020 р. № 77-10 про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційних іспитів, останній перебував на посаді начальника спеціального відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, що є завідомо нелегітимним наміром, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності.
123. ВКДКА зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові аналізує норми права, які існували, діяли та були чинними на момент подання заяви Особа_2 про допуск до кваліфікаційного іспиту, а тому повинні були бути враховані КДКА Волинської області.
124. З огляду на все вищевикладене, керуючись ст.ст. 8, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

125. Скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 – задовольнити частково.
126. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-10 від 12.09.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту, – скасувати.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     А.П. Місяць

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     К.В. Котелевська

 

29.05.2021