Рішення № V-002/2021 за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 78-1 від 19.09.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту

РІШЕННЯ № V-002/2021

29 травня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 78-1 від 19.09.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 11 вересня 2019 р. до КДКА Волинської області звернувся Особа_2 з заявою про допуск до складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
2. 12 вересня 2019 р. рішенням кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 77-10 Особа_2 допущено до складання кваліфікаційних іспитів.
3. Відповідно до Відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту від 19.09.2019 р. за письмовий іспит Особа_2 отримав середній бал 81,5 балів.
4. Відповідно до відомостей з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту від 19.09.2019 р. Особа_2 склав усний іспит.
5. 19 вересня 2019 р. кваліфікаційна палата КДКА Волинської області прийняла рішення № 78-1, яким затвердила результати складання кваліфікаційного іспиту та вирішила видати Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.
6. 11 червня 2020 року Голова робочої групи, Заступник Голови Ради адвокатів України Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
7. Строк на оскарження рішення КДКА Волинської області від 12 вересня 2019 року про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Особа_2 Скаржником пропущено. Скаржником порушено питання про поновлення строку на оскарження рішення.
8. Причини пропуску строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 12 вересня 2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту визнаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури поважними. Комісія вважає за можливе поновити строк на оскарження зазначеного рішення та розглянути скаргу по суті.
9. 12 вересня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області матеріали особової (кваліфікаційної) справи Особа_2.
10. 12 листопада 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна (особова) справа Особа_2.
11. 16 листопада 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3, провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
12. 07 грудня 2020 року ВКДКА звернулася з листом до Генерального прокурора з проханням повідомити чи знаходився станом на 19 вересня 2019 року при виконанні службових обовꞌязків на робочому місці Особа_2, який проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді начальника спеціального відділу, та у разі якщо Особа_2 у зазначений день не виконував службові обовꞌязки – додатково повідомити, чи перебував він у відпустці або на лікарняному.
13. 28 грудня 2020 року з Офісу Генерального прокурора до ВКДКА надійшов лист від 22 грудня 2020 № 07-58130-20, за підписом начальника управління роботи з кадрами Департаменту кадрової роботи та державної служби , в якому було повідомлено, що станом на 19 вересня 2019 року Особа_2 у відпустці та на лікуванні не перебував.
14. 05 березня 2021 року ВКДКА звернулася з листом за вих. № 417 до Генерального прокурора з проханням повідомити чи перебував у відрядженні станом на 19 вересня 2019 року Особа_2, який проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді начальника спеціального відділу.
15. 25.03.2021 до ВКДКА надійшов лист з Офісу Генерального прокурора за підписом Першого заступника Генерального прокурора , від 22.03.2021 за № 21-736 вих.21, в якому зазначено про розгляд листів ВКДКА, в тому числі від 05.03.2021 № 417, щодо надання інформації про перебування окремих працівників Генеральної прокуратури України у службових відрядженнях, та зазначено, що за запитуваний період вказані у цих листах працівники Генеральної прокуратури України у відрядженнях не перебували.

Короткий виклад позиції та доводів учасників провадження

16. У своїй скарзі Скаржник вказує, що на виконання розпорядження Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України №85 від 27 травня 2020 року «Про створення Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах адвокатів Особа_4 – Особа_8, та інш., а також ГО «ОСОБА_9», створено робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах вказаних осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Особа_10 – Особа_25, Особа_2 та ін.
17. Вказаним розпорядженням Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України №85 від 27.05.2020 р. головою робочої групи визначено Особа_1 та доручено звернутися до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури щодо надання оцінки питанням, порушеним у скаргах адвокатів Особа_4 – Особа_8, та інш., а також ГО «ОСОБА_9» від 27.05.2020 р. щодо дотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту Особа_10 – Особа_25, Особа_2 та ін.
18. У зверненнях адвокатів до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, вказується на неприпустимість поведінки вказаних осіб під час здійснення прокурорської діяльності, адвокати вважають, що допуск вказаних осіб в ряди адвокатури є таким, що може кинути тінь на всіх адвокатів України та спаплюжити репутацію адвокатури в цілому.
19. Адвокати звертають увагу, що особи, які нещодавно носили форму прокурора, відзначались особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, постійним нехтуванням прав адвокатів та неодноразовим грубим порушенням закону.
20. Скаржник вважає, що вищезазначені повідомлення та обґрунтування адвокатів та громадської організації, можуть свідчити про порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_2.
21. Голова робочої групи, Заступник Голови Ради адвокатів України Особа_1 під час розгляду його скарги у ВКДКА підтримав свою скаргу, просив у разі встановлення порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, із наступними змінами, під час допуску Особа_2 до кваліфікаційного іспиту – скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
22. Особа_2 та його представники заперечили проти скарги Голови робочої робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1, просили відмовити у її задоволені повністю.
23. Особа_2 також зазначив, що 19.09.2019 р. він перебував у м. Луцьк, за адресою КДКА Волинської області та складав кваліфікаційний іспит. Під час складання письмового іспиту, кваліфікаційною палатою КДКА Волинської області йому були надані фабули справ.
24. Відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 03 грудня 2019 року № 1068-вк його було звільнено з 06 грудня 2019 року з посади посаді начальника спеціального відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
25. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 20 листопада 2019 року № 651 його було звільнено з військової служби у запас.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

26. 11 вересня 2019 року Особа_2 звернувся до КДКА Волинської області з заявою про допуск до складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
27. 12 вересня 2019 р. кваліфікаційна палата КДКА Волинської області на підставі заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та перевірки на відповідність особи вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також поданих нею документів порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, – прийняла рішення про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
28. Відповідно до Відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту кваліфікаційної палати КДКА Волинської області від 19 вересня 2019 р., Особа_2 складав письмовий іспит та отримав білет № 7, фабулу № 5 цивільного процесу.
29. Перевірку відповіді за письмовим іспитом здійснено членом кваліфікаційної палати Особа_26 та головою кваліфікаційної палати КДКА Волинської області Особа_27
30. Членом кваліфікаційної палати Особа_26 відповіді оцінені наступним чином: за перше завдання – 20 балів; за друге завдання – 21 бал; за третє завдання – 21 бал та за четверте завдання – 20 балів.
31. Головою кваліфікаційної палати Особа_27 відповіді оцінені наступним чином: за перше завдання – 20 балів; за друге завдання – 21 бал; за третє завдання – 20 балів та за четверте завдання – 20 балів.
32. Сумарна кількість балів за всі завдання склала – 163 бали. Оцінка (середній бал) за результатами письмового іспиту склала – 81,5 балів.
33. Відповідно до Відомостей з оцінювання результатів складання Особа_2 усного кваліфікаційного іспиту кваліфікаційної палати КДКА Волинської області від 19 вересня 2019 р., оцінка (середній бал) за усний іспит вирахувана не з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, а вирахувана окремо за оцінками кожного з членів палати, які оцінювали іспит: 50 балів, 50 балів, 52 бали, 51 бал, 52 бали, 53 бали.
34. 19 вересня 2019 р. кваліфікаційна палата КДКА Волинської області прийняла рішення № 78-1, яким затвердила результати складання кваліфікаційного іспиту Особа_2: оцінка (середній бал) за результати письмового іспиту склала – 81,51 бал, оцінка (середній бал) за усний іспит склала 51,33 балів. Загальна оцінка склала 132, 83 бали.
35. Кваліфікаційна палата КДКА Волинської області прийняла рішення про видачу Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

36. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
37. Закон України «Про прокуратуру».
38. Закон України «Про запобігання корупції».
39. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні – затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами.
40. Рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року.
41. Програма складання кваліфікаційного іспиту, затверджена рішенням Ради адвокатів України від 26 лютого 2016 року № 68.
42. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року по справі № 826/9606/17

Мотиви та висновки ВКДКА

43. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з наступного.
44. Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
45. Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
46. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
    Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

47. Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
    Частиною 2 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що не може бути адвокатом особа, яка: 1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; 2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; 3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, – протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, – протягом трьох років з дня такого звільнення.

48. Згідно статі 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність чинного на час прийняття рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
49. Відповідно до статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
50. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
51. Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
52. Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
53. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
54. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
55. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні – затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі – Порядок № 270).
56. Згідно пункту 9 Розділу 4 Порядку №270, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
57. Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 Розділу 4 Порядку №270).
58. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункт 13.4 Розділу 4 Порядку №270).
59. Згідно пункту 13.8 розділу 4 Порядку № 270, для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок.
60. Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування (пункт 13.5 Розділу 4 Порядку №270).
61. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату (пункт 13.6 Розділу 4 Порядку №270).
62. Програма складання кваліфікаційного іспиту, затверджена рішенням Ради адвокатів України від 26 лютого 2016 року № 68, складається з програми складання письмового іспиту та програми складання усного іспиту.
63. Згідно п. 15 Розділу 4 Порядку № 270, оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями:

• Відмінний рівень, 26-30 балів, ставиться у разі, якщо підготовлене письмове завдання: демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв’язку між ними; знання назв і змісту нормативно- правових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
• Добрий рівень, 21-25 балів, ставиться у разі, якщо підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
• Задовільний рівень, 20 балів, ставиться у разі, якщо підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; у роботі багато грубих орфографічних помилок; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
• Незадовільний рівень, 0 балів, ставиться у разі, якщо письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання; аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною; не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

64. Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів (пункт 13.9 Розділу 4 Порядку №270, в редакції на час складення кваліфікаційного іспиту).
65. Результати оцінювання, відповідно до пункту 13.11 Розділу 4 Порядку №270, мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА.
66. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12 Розділу 4 Порядку №270).
67. Відповідно до пункту 14.1. Розділу 4 Порядку №270, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
68. Згідно пункту 14.6. Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на момент час складання іспиту), відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань.
69. Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати (п.14.7 розділу 4 Порядку №270).
70. Відповідно до пунктів 14.8. та 14.9 Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на час складання іспиту,) кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати. Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
71. Загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи.
72. Особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит (пункт 14.11 Розділу 4 Порядку №270, в редакції станом на час складання іспиту).
73. Згідно пункту 16 Розділу 4 Порядку №270, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи повинна містити наступну інформацію: 1. назву КДКА, кваліфікаційна палата якої приймає іспит; 2. прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка складає кваліфікаційний іспит; 3. дату та місце складення усного та письмового іспитів; 4. номер екзаменаційного білету для складення письмового іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмовий іспит; кількість балів, виставлених кожним з двох членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з трьох письмових завдань та однієї фабули справи; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту; підписи членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли письмові завдання; 5. номер екзаменаційного білету для складення усного іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які оцінювали усні відповіді; кількість балів, виставлених кожним з таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з п’ятнадцяти питань екзаменаційного білету; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами усного іспиту; підписи таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати; 6. загальну оцінку складення кваліфікаційного іспиту (сумарну кількість середньоарифметичних балів за результатами письмового та усного іспиту). Після внесення всієї інформації, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особою, підписується головою та секретарем кваліфікаційної палати, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
74. Зразок відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту міститься в додатку до Порядку №270.
75. За наслідками проведення кваліфікаційних іспитів кваліфікаційна палата невідкладно, але не пізніше ніж на наступний день після закінчення проведення іспиту, складає протокол, який підписується головою і секретарем кваліфікаційної палати, а вразі їх відсутності на засіданні палати – головуючим членом палати і членом палати, що вів протокол. Члени кваліфікаційної палати мають право заносити до протоколу свої зауваження. Такий протокол передається голові КДКА не пізніше ніж на наступний день після його складення. (п. 17 Розділу 4 Положення № 270).
76. Рішення, відповідно до пункту 4 Розділу 5 Порядку №270, викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище імꞌя, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі /відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
77. Пунктом 1 Розділу 5 Порядку №270 визначено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск або відмову у допуску до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, а також головою та секретарем кваліфікаційної палати КДКА, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
78. На підставі ухваленого рішення Голова КДКА протягом 10 днів забезпечує за зразком, затвердженим Радою адвокатів України, виготовлення та видачу особам свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту.
79. Під час час проведення повної та об’єктивної перевірки обставин, викладених у скарзі, здійснення перевірки кваліфікаційної справи Особа_2, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури були виявлені порушення Порядку № 270, які полягають у наступному.
80. Дослідивши Відомість з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту КДКА Волинської області від 19 вересня 2019 року з усного іспиту Особа_2, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що така відомість не відповідає формі відомості, яка визначена в додатку до Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – оскільки в ній не зазначена:

– сумарна кількість балів разом за всі питання, виставлені особами, які оцінювали іспит;

– оцінка (середній бал) за результатами складення усного іспиту, яка вираховується з сумарної кількості балів, що порушує пункт 14.8 Розділу 4 Порядку № 270);

– загальна оцінка (сумарна кількість середніх балів) за результатами складення кваліфікаційного іспиту (письмового та усного іспитів), що порушує пункт 14.10. Розділу 4 Порядку №270.

81. Отже, в рішенні кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 78-1 від 19 вересня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_2 зазначена кількість балів, яка не відображена у Відомості з оцінювання результатів: усний іспит – 51,33 бали, загальна оцінка – 132,83 бали.
82. Таким чином, оскільки у Відомості не зазначено оцінку (сумарну кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів, з урахуванням пункту 14.11 Розділу 4 Порядку №270, в редакції станом на час складання іспиту, – не можна констатувати факт, що особа успішно склала кваліфікаційний іспит, оскільки Відомість з оцінювання є основним документом, в якому визначається і фіксується кількість балів за складання кваліфікаційних іспитів.
83. Отже, рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_2, яке приймається на підставі Відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, прийнято з порушенням вимогу закону.
84. Також, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 78-1 від 19.09.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – не підписано головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.
85. Така обставина свідчить про недотримання вимог пункту 1 Розділу 5 Порядку №270, в якому визначено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, підписується Головою КДКА, а також головою та секретарем кваліфікаційної палати КДКА, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
86. Отже, вищевказані порушення норм Порядку №270, свідчать про незаконність рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 78-1 від 19 вересня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, у звꞌязку із чим воно підлягає скасуванню.
87. Згідно Відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 19.09.2019 р., Особа_2 було обрано білет № 7, фабулу №5.
88. Відповіді на питання білету № 7 були викладені Особа_2 письмово на 4 аркушах, які мають печатку КДКА Волинської області.
89. Пунктами 13.4, 13.5, 13.6 Розділу 4 Порядку №270 передбачено, що завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів.
90. Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.
91. З відповідей, наданих Особа_2 під час складення письмового іспиту вбачається, що оцінювання відповідей на запитання білету № 7, завдань 1, 2, 3, 4, проведене Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області – не відповідає критеріям оцінювання, визначеним в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270.
92. Зокрема, оцінювання завдання № 1 білету № 7, який члени палати оцінили по 20 балів, тобто задовільно, не відповідає зазначеному критерію оцінювання, оскільки письмове завдання містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, а саме взагалі порушено предметну та суб’єктну юрисдикцію спору, обрано неправильний суд для подання позову про захист прав інтелектуальної власності між двома юридичними особами, а саме Особа_2 було складено позовну заяву до загального місцевого суду. Також складена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України щодо її форми та змісту, що відповідно до п. 15 розділу 4 Порядку № 270 відповідає незадовільному рівню знань у зв’язку із невідповідністю письмового завдання визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. А тому, оцінювання завдання № 1 білету № 7 загалом відповідає незадовільному рівню знань та має оцінюватися у 0 балів.
93. У завданні № 2 білету № 7, який члени палати оцінили по 21 балу, тобто добре,Особа_2 не зазначено адреси боржника та кредитора, що у свою чергу не надає можливості встановити чи правильно обрано територіальну підсудність вказаного господарського суду у заяві про порушення справи про банкрутство. Окрім того, відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до заяви про порушення справи про банкрутство додається перелік документів з урахуванням сторони яка подала відповідну заяву (боржник чи кредитор). Проте Особа_2 надано у додатках лише рішення Господарського суду Волинської області та постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу, що не відповідає вимогам статт 11 Закону. Таким чином, письмове завдання не відповідає зазначеному КДКА Волинської області критерію оцінювання, а тому у зв’язку із невідповідністю письмового завдання визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства підлягає незадовільному рівню оцінювання у 0 балів.
94. У завданні № 3 білету № 7, який члени палати оцінили в 20 та 21 бал, тобто задовільно та добре,Особа_2 складено скаргу на постанову слідчого про відмову у задоволені клопотання у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та бездіяльність слідчого. У прохальній частині складеної скарги Особа_2 просить суд зобов’язати слідчого звернутись до суду про призначення експертизи. Така відповідь не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, оскільки ухвалення постанови про відмову у задоволеннні клопотання про призначення експертизи не є бездіяльністю, а також прохальна частина скарги не відповідає дискреційним повноваженням суду. Таким чином, відповідь на вказане питання відповідає незадовільному рівню знань та оцінюється у 0 балів.
95. У завданні № 4 білету № 7, який члени палати оцінили по 20 балів, тобто, задовільно, Особа_2 складено позовну заяву про поділ спільного майна подружжя, яка не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України. Тобто, Особа_2 не надав письмового висновку щодо правової позиції та тактики захисту або іншої правової допомоги по фабулі наданої справи, який повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату. Таким чином, письмове завдання було підготовлено неправильно, а отже відповідає незадовільному рівню знань та має оцінюватись у 0 балів.
96. Таким чином, оцінювання письмових завдань, виконаних Особа_2, здійснено з порушенням Порядку № 270, що в свою чергу також є підставою для скасування рішення про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
97. ВКДКА також звертає увагу на те, що станом на 19 вересня 2019 року Особа_2 проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді начальника спеціального відділу.
98. Листом з Офісу Генерального прокурора надійшов лист від 22 грудня 2020 № 07-58130-20, за підписом начальника управління роботи з кадрами Департаменту кадрової роботи та державної служби, ВКДКА повідомлено, що станом на 19 вересня 2019 року Особа_2 у відпустці та на лікуванні не перебував.
99. Листом з Офісу Генерального прокурора за підписом Першого заступника Генерального прокурора, від 22.03.2021 за № 21-736 вих.21, повідомлено, що 19 вересня 2019 року Особа_2 у відрядженні не перебував.
100. У звꞌязку із вищевказаною інформацією, у ВКДКА є обгрунтовані сумніви у тому, що Особа_2, працюючи у м. Києві та не перебуваючи у відпустці, на лікарняному чи у відрядженні, особисто приймав участь у складенні кваліфікаційного іспиту у м. Луцьк 19 вересня 2019 року.
101. ВКДКА також звертає увагу на те, що матеріали кваліфікаційної справи містять квитанцію від 17.09.2019 про оплату 6 021 грн. за складання кваліфікаційного іспиту на рахунок КДКА Волинської області від Особа_2.
102. При цьому, відповідно до рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
103. Відповідно до пункту 2 рішення Ради адвокатів України № 5 від 03 лютого 2017 року встановлено, що плата за складання кваліфікаційного іспиту сплачується на день подання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та здійснюється в національній валюті України на банківські рахунки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону (КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) двома платежами, згідно наступного розподілу:

– шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА;

– шляхом перерахування 20% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок ВКДКА.

104. Матеріали кваліфікаційної справи не містять документів на підтвердження того, що плата за складення кваліфікаційного іспиту здійснена двома платежами: на рахунок КДКА та на рахунок ВКДКА.
105. Згідно пункту 8 Розділу 3 Порядку №270, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобовꞌязана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
106. У разі не внесення особою у визначений в абзаці першому цього пункту строк плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається. Рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
107. Таким чином КДКА Волинської області зобовꞌязана була не допускати Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату і скасувати рішення про допуск його до складення такого іспиту.
108. Це є окремою підставою для скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 78-1 від 19 вересня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
109. Окрім того, рішенням ВКДКА № V-001/2021 від 29 травня 2021 року скасовано рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-10 від 12.09.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
110. З системного аналізу статей 8, 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та положень Розділу 3, 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, вбачається, що рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відповідно про видачу особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, приймається лише за наявності та після прийняття рішення про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту.
111. Таким чином, беручи до уваги все вищевикладене, та враховуючи те, що рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту скасовано, скасуванню підлягає також і рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, оскільки воно є похідними та повꞌязаним з рішенням про допуск до кваліфікаційного іспиту.
112. Щодо «Висновку науково-правової експертизи на замовлення адвоката Особа_2 щодо отримання експертного висновку», складеного науковим експертом Особа_28 та затвердженого 10.11.2020 Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Особа_29 (далі – Висновок), ВКДКА зазначає наступне.
113. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури критично відноситься до вказаного Висновку та не може врахувати його, як належний доказ, у зв’язку з наступним.
114. По-перше, зазначений Висновок, на думку ВКДКА, є необ’єктивним, у зв’язку з тим, що підготовлений на замовлення особи, відносно якої розглядається справа та яка зацікавлена саме в такому висновку. Більше того, безпосередньо цей Висновок був використаний з метою спроби закрити провадження у ВКДКА для уникнення розгляду скарги та надання оцінки матеріалам кваліфікаційної справи.
115. По-друге, у Висновку зроблено заключення з приводу того, що: «відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) може оскаржити до ВКДКА рішення КДКА про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту лише особа, щодо якої прийнято вказане рішення КДКА». На думку ВКДКА, зазначене твердження є таким, що протирічить приписам частини 8 статті 50 Закону, що не містить обмежень щодо суб’єктів оскарження рішення КДКА регіону. Також вказане твердження є сумнівним та суперечливим з огляду на те, що юридично необгрунтованим є сам факт оскарження особою рішення, прийнятого на її користь, до суду чи до ВКДКА за відсутності спору та/або відсутності порушення її права як такого.
116. Також ВКДКА звертає увагу на наступне.
117. Згідно ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
118. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
119. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах: 1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності; 3) територіальності; 4) презумпції невинуватості; 5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків; 6) політичної нейтральності прокуратури; 7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади; 8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом; 9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання; 10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
120. Згідно частини 1 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурора забезпечується: 1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності; 2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами; 3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора; 4) установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; 5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора; 6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування; 7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
121. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
122. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
123. Згідно частини 1 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру» перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах.
124. Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.
125. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про запобігання корупції» (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру»).
126. Прокурор за його заявою може бути відряджений для роботи у відповідному органі, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінговому центрі прокурорів України чи в інших органах у визначених законом випадках. За відрядженим прокурором зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів (ч. 4 ст. ст. 18 Закону України «Про прокуратуру»).
127. Згідно частини 1 ст. 36 Закону України «Про прокуратуру» особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту:
     «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора».

128. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону (чинного на час прийняття рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту), є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;

ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);

д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, , центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;

є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції ж) члени Центральної виборчої комісії;

з) поліцейські;

и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

і) ) члени державних колегіальних органів.

129. Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», особам зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється: 1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; 2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
130. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14 квітня 2021 року про справі № 826/9606/17, провадження № 11-292апп20, висловила наступну позицію стосовно суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
131. У пунктах 54 та 55 Велика Палата Верховного Суду вказала, що вимоги щодо несумісності роботи в органах прокуратури з іншими видами діяльності передбачені статтею 18 Закону України «Про прокуратуру».
132. За змістом цієї статті перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
133. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у пункті 56 зазначила, що особа, яка перебуває на посаді прокурора, не може займатися адвокатською діяльністю або виконувати іншу оплачувану роботу (пункт 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції»).
134. У пункті 57 та 58, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що, складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
135. У пунктах 15-17 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів щодо незалежності, підзвітності та етики прокурорів зазначено, що «незалежність» означає, що прокурори не повинні зазнавати незаконного втручання у виконання своїх обов`язків з метою забезпечення повного дотримання та застосування закону та принципу верховенства права, і що вони також не повинні зазнавати будь-якого політичного тиску або незаконного впливу будь-якого характеру.
136. Незалежність застосовується як до прокуратури в цілому, так і до її окремого органу та до окремих прокурорів у тому розумінні, як це викладено нижче.
137. Прокурори повинні реалізовувати власну свободу вираження поглядів та зібрань таким чином, щоб вони не суперечили їхнім повноваженням та не впливали або не могли вплинути на незалежність чи неупередженість судових органів або прокуратури.
138. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 59, 60, 61, 62 вказаної постанови, зазначила, що у пункті 31 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів зазначено, що прокурори повинні бути незалежними за своїм статусом та поведінкою. Вони повинні користуватися зовнішньою незалежністю, тобто стосовно неправомірного або незаконного втручання з боку інших державних або недержавних органів, наприклад, політичних партій.
139. Прокурори повинні бути й виглядати неупередженими у своїх рішеннях, бути прозорими, уникати конфліктів інтересів або неналежного впливу, а також не сприяти жодній стороні внаслідок будь-яких зв`язків із нею. Якщо існує ризик, що прокурор може не мати належної можливості дистанціюватися від цієї особи, він або вона повинен утримуватися від розгляду справи (пункт 54 зазначеного Висновку).
140. З метою визначення основних принципів, моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою, Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року затверджено Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс).
141. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що поняття «правила прокурорської етики» очевидно не обмежується розміщеними в розділі IV Кодексу вимогами щодо взаємовідносин прокурора з колегами, іншими органами державної влади й посадовими особами, громадянами та засобами масової інформації, а є значно ширшим за змістом. Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального й загального законодавства й моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має відповідати статусу та сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії.
142. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що, претендуючи на набуття права на заняття адвокатською діяльністю прокурор вступає у позапроцесуальні відносини із Радою адвокатів, адвокатською спільнотою.
143. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 64, 65 та 66 постанови, вказує, що згідно зі статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Очевидно, що у цьому випадку прокурор перебуває у відносинах підпорядкування з керівником стажування, який є адвокатом. Так само як і під час організації та проведення кваліфікаційного іспиту, який здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
144. На думку Великої Палати Верховного Суду, такі правовідносини між адвокатом і прокурором виходять за межі допустимої сфери відносин між прокурорською та адвокатською спільнотами.
145. Таке розуміння спірних правовідносин не поширюється на осіб, звільнених з посади прокурора або повноваження яких припинено.
146. Наведене свідчить, що намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість.
147. З матеріалів кваліфікаційної справи Особа_2 вбачається, що на час прийняття КДКА Волинської області рішення від 19 вересня 2020 р. № 78-1 про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, останній перебував на посаді начальника спеціального відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, що є завідомо нелегітимним наміром, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності.
148. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові аналізує норми права, які існували, діяли та були чинними на момент складення кваліфікаційного іспиту Особа_2, а тому повинні були бути враховані КДКА Волинської області.
149. Враховуючи вищевикладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що ріщення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 19 вересня 2020 р. № 78-1 про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту – є незаконним та підлягає скасуванню.
150. Керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

150. Скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 – задовольнити.
151. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 78-1 від 19.09.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, − скасувати.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     А.П. Місяць

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     К.В. Котелевська

 

29.05.2021