РІШЕННЯ № V-002/2022
20 травня 2022 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі кваліфікаційної палати від 14.01.2022 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 04.10.2021 р. на адресу КДКА Полтавської області надійшла заява Особа_1 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами.
- Рішенням КДКА Полтавської області в складі кваліфікаційної палати від 04.01.2022 р. Особа_1 допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
- 14.01.2022 р. Особа_1 виконав письмову роботу та за результатами письмового іспиту набрав 80 балів.
- 14.01.2022 р. Особа_1 також було складено усний іспит, середній бал за результатами складення якого становив 5,3 балів.
- Отже, за результатами оцінювання письмового та усного іспитів Особа_1 отримав 85,3 балів та вважається таким, що не склав кваліфікаційний іспит.
- Рішенням від 14.01.2022 (далі також – Рішення про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, оскаржуване рішення) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури визнала Особа_1 таким, що не склав кваліфікаційний іспит та відмовила йому у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 10.02.2022 р., звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вхід.№17414 від 14.02.2022).
- 16.02.2022 р. ВКДКА листом за вих. № 365 витребувала в КДКА Полтавської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
- 26.04.2022 р. на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна справа Особа_1.
- 29.04.2022 р. Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_2 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника
- Скаржник вказує на те, що оцінка за усні відповіді була поставлена упереджено, необґрунтовано та несправедливо.
- Звертає увагу, що йому було зроблено зауваження, що він читає із підготовлених ним же власноруч відповідей на питання, що є нонсенсом, адже готування до усних відповідей і полягає в написанні їх на аркуші з метою використання їх на іспиті.
- Зазначає, що «його ввели в ступор» зауваженнями про те, що скаржник не має юридичного стажу, адже рішенням КДКА його було допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
- Висловлює позицію, що відношення членів колегії до нього пов’язане з його участю в АТО.
- Також Скаржник має зауваження до протоколу засідання кваліфікаційної палати КДКА Полтавської області, а саме, що його автентичність збігається з реальними подіями відсотків на 85.
- Особа_1 просить визнати Рішення про затвердження кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту щодо нього від 14 січня 2022 року незаконним, а також зобов’язати КДКА Полтавської області провести повторний кваліфікаційний іспит Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Рішенням КДКА Полтавської області від 14.01.2022 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту Особа_1 встановлено, що Особа_1 за результатами складання письмового та усного іспитів отримав 85,3 бали.
- Оцінювання усних відповідей дало підстави прийти до висновку, що Особа_1, зважаючи на значну кількість неповних та неправильних відповідей набрав лише 5,3 бали.
- Відповіді на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту № 2 заявник надав неповні та неправильні, продемонструвавши при цьому низький рівень знань у низці галузей права, включаючи цивільне, цивільне процесуальне, кримінальне, кримінальне процесуальне, адміністративне, господарське, сімейне, а також низький рівень знань з питань, що регулюють діяльність адвокатури в Україні.
- Під час відповіді на питання № 2 заявник не зазначив всіх етичних аспектів дотримання принципу неприпустимості конфлікту інтересів, у чому полягає цей принцип. Не зміг навести прикладів, які охарактеризували б принцип неприпустимості конфлікту інтересів. Помилково вважає, що принципи адвокатської етики, а саме принцип неприпустимості конфлікту інтересів, закріплений та регулюється ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Плутається в різниці між «однакова справа» та «сторони в одній справі».
- Розкриваючи питання кримінального права, не в достатній мірі орієнтується в понятті «суб’єкт злочину», понятті віку особи та його диференціації в кримінальному праві.
- При відповіді на питання № 6 не зміг розкрити суті засад кримінального провадження. Не розуміє співвідношення засад кримінального провадження. Не зміг порівняти співвідношення «верховенство права» і «закону». Не володіє в достатній мірі термінологією та не оперує поняттями, які використовуються у кримінальному провадженні (кримінальна справа порушується, прокурор області). Не бачить різниці у процедурі проведення обшуку у житлі адвоката та у житлі громадянина, помилково вважаючи, що кримінальне провадження відносно адвоката може порушуватися Генеральним прокурором, його заступником, прокурором області.
- Не знає аспектів обмежень у здійсненні господарської діяльності. Не розуміє понять ліцензування, патентування та квотування господарської діяльності.
- Особа_1 не розуміється у принципах ведення справ, пов’язаних із спільною сумісною власністю подружжя; розпорядження часткою у майні, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Не зміг назвати способи та порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Необґрунтовано вважає, що будинок, побудований під час шлюбу, на земельній ділянці, яка належала одному із подружжя до шлюбу, є власністю того із подружжя, на земельній ділянці якого він знаходиться.
- За відповіді на всі питання екзаменаційного білету № 2, виставлених членами кваліфікаційної палати, які брали участь у її оцінюванні, Особа_1 отримав середній бал 5,3, про що зазначено у відомості оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційною палатою КДКА Полтавської області від 14.01.2022.
- Загальна оцінка за результатами складення кваліфікаційного іспиту (письмового та усного) становить 85,3 бали.
- Особа_1 не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит.
- За наслідками складання кваліфікаційного іспиту КДКА Полтавської області вирішила відмовила Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 5 Розділу 1 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, із змінами (далі — Порядок), кваліфікаційний іспит є атестування особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
- Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 6 Розділу 1 Порядку, кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
- Відповідно до пункту 1 Розділу 4 Порядку, організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.
- Відповідно до п. 14.3. Розділу 4 Порядку, для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 16 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складання усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики.
- Відповідно до п. 14.6 Розділу 4 Порядку, відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складання усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та голою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьох бальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із шістнадцяти питань.
- Згідно п. 14.8 Розділу 4 Порядку, кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка склала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати.
- Відповідно до п. 14.9 Розділу 4 Порядку, оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункт у 14.8 цього Розділу, не може перевищувати 64 та бути меншою за 48 балів. Особа вважається такою, що успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 48 балів.
- Відповідно до п. 14.10 Розділу 4 Порядку, загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи.
- Згідно п. 4.11. Розділу 4 Порядку, особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 128 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.
- Відповідно до п. 4 Розділу 5 Порядку, рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дати його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім’я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Рішення про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим та обґрунтованими.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали кваліфікаційної справи, які надійшли з КДКА Полтавської області, ВКДКА встановила наступне.
- Розділом ІІ Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
- Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
- Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом та полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
- Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
- Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі – Порядок).
- Згідно пункту 9 Розділу 4 Порядку, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
- Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 Розділу 4 Порядку).
- Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів (пункт 13.9 Розділу 4 Порядку).
- Результати оцінювання, відповідно до пункту 13.11 Розділу 4 Порядку, мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА.
- Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12 Розділу 4 Порядку).
- Особа_1 було допущено до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
- Письмова частина кваліфікаційного іспиту для здобуття права на заняття адвокатською діяльністю скаржником складалась 14 січня 2022 року.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 14 січня 2022 року затверджено результати складення письмового кваліфікаційного іспиту Особа_1 у сумі 80 балів та визнано його таким, що склав письмовий кваліфікаційний іспит та допущено до складення усного кваліфікаційного іспиту.
- Відповідно до пункту 14.1. Розділу 4 Порядку, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
- Відповідно до п. 14.3. Розділу 4 Порядку, для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 16 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складання усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики.
- Відповідно до п. 14.6 Розділу 4 Порядку, відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складання усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьох бальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із шістнадцяти питань.
- Згідно п. 14.8 Розділу 4 Порядку, кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка склала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати.
- Відповідно до п. 14.9 Розділу 4 Порядку, оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункт у 14.8 цього Розділу, не може перевищувати 64 та бути меншою за 48 балів. Особа вважається такою, що успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 48 балів.
- Відповідно до п. 14.10 Розділу 4 Порядку, загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи.
- Згідно п. 4.11. Розділу 4 Порядку № 270, особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 128 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.
- У відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 14 січня 2022 року Особа_1 зазначено, що оцінка (середній бал) за результатами складення усного іспиту (білет № 2) складає 5,3 балів. Загальна оцінка (сумарна кількість середніх балів) за результатами складення кваліфікаційного іспиту (письмового та усного іспитів) складає 85,3 бали.
- Згідно протоколу засідання кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 14 січня 2022 року, комісією було затверджено результати складення кваліфікаційного іспиту Особа_1 у сумі 85,3 бали (80 – письмовий іспит, 5,3 – усний), та визнано Особа_1 таким, що не склав кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в України. Відмовлено Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
- Як вбачається з рішення КДКА Полтавської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту від 14 січня 2022 року Особа_1 за результатами усного іспиту отримав 5,3 бали, тобто не досяг мінімально встановленого – 48 балів.
- В оскаржуваному рішенні детально викладені підстави, з яких КДКА дійшла висновку про недостатній рівень знань Скаржника.
- Зокрема, згідно з Рішенням про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову в у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту від 14 січня 2022 року, відповіді на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту № 2 заявник надав неповні та неправильні, продемонструвавши при цьому низький рівень знань у низці галузей права, включаючи цивільне, цивільне процесуальне, кримінальне, кримінальне процесуальне, адміністративне, господарське, сімейне, а також низький рівень знань з питань, що регулюють діяльність адвокатури в Україні.
- Під час відповіді на питання № 2 заявник не зазначив всіх етичних аспектів дотримання принципу неприпустимості конфлікту інтересів, у чому полягає цей принцип. Не зміг навести прикладів, які охарактеризували б принцип неприпустимості конфлікту інтересів. Помилково вважає, що принципи адвокатської етики, а саме принцип неприпустимості конфлікту інтересів, закріплений та регулюється ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Плутається в різниці між «однакова справа» та «сторони в одній справі».
- Розкриваючи питання кримінального права, не в достатній мірі орієнтується в понятті «суб’єкт злочину», понятті віку особи та його диференціації в кримінальному праві.
- При відповіді на питання № 6 не зміг розкрити суті засад кримінального провадження. Не розуміє співвідношення засад кримінального провадження. Не зміг порівняти співвідношення «верховенство права» і «закону». Не володіє в достатній мірі термінологією та не оперує поняттями, які використовуються у кримінальному провадженні (кримінальна справа порушується, прокурор області). Не бачить різниці у процедурі проведення обшуку у житлі адвоката та у житлі громадянина, помилково вважаючи, що кримінальне провадження відносно адвоката може порушуватися Генеральним прокурором, його заступником, прокурором області.
- Не знає аспектів обмежень у здійсненні господарської діяльності. Не розуміє понять ліцензування, патентування та квотування господарської діяльності.
- Особа_1 не розуміється у принципах ведення справ, пов’язаних із спільною сумісною власністю подружжя; розпорядження часткою у майні;, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Не зміг назвати способи та порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Необґрунтовано вважає, що будинок, побудований під час шлюбу, на земельній ділянці, яка належала одному із подружжя до шлюбу, є власністю того із подружжя, на земельній ділянці якого він знаходиться.
- Результати оцінювання відповіді усного іспиту на кожне питання білету № 2 відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту (арк.18-22), описано у Протоколі (Витягу № 2) засідання КДКА Полтавської області від 14 січня 2022 року (арк.25-30).
- Отже, доводи Скаржника про упередженість, необґрунтованість та несправедливість оцінювання його усних відповідей не підтверджуються матеріалами справи та жодним чином не доведені. Наявні матеріали справи та доводи Скаржника не дають підстав вважати оцінки, які йому виставлені, необґрунтованими.
- Таким чином, висновок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про те, що Особа_1 не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав усний іспит є правомірним, а оскаржуване рішення про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту – обґрунтованим.
- З огляду на викладене вище, керуючись ст. ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі кваліфікаційної палати від 14.01.2022 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову Особа_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.
Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Ю.І. Клечановська
20.05.2022