РІШЕННЯ № V-004/2018
18 травня 2018 року
м. Львів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Кравченка П.А, Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27.12.2017 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_ (надалі за текстом – Скаржник) на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27.12.2017 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за вих.№247 від 02.02.2018 скаржнику запропоновано усунути недоліки скарги у зв’язку з невідповідністю вимогам пункту 36.6 статті 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, порушивши при цьому питання про поновлення строків на оскарження.
В березні 2018 року, після усунення недоліків, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повторно надійшла скарга адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 27.12.2017.Скаржник вважає, що рішення є незаконним та підлягає скасуванню. В обґрунтування своєї скарги вказує на те, що звернення судді Шевченківського районного суду м. Києва з проханням відреагувати на його поведінку та прийняти відповідне рішення з приводу вказаних обстави, які визначені у зверненні, не відповідає вимогам Положенню про прийняття та розгляд скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність Розгляд скарги не віднесено до компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області, розгляд проведено поверхнево та необ’єктивно, не заслухано звукозапис судового засідання, не відібрано пояснень у присутніх осіб. Висновок про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку є передчасним та необ’єктивним.
Вказує також на те, що дисциплінарною палатою КДКА Київської області направлялась кореспонденція не на його адресу, йому не було відомо про результати розгляду справи. Про рішення дізнався 10.01.2018 під час ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження. Просить поновити строк на оскарження зазначеного рішення та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 27.12.2017.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Усманова М.А., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Київської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Скаржника не повідомлено належним чином про день та час розгляду справи дисциплінарною палатою КДКА Київської області, рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 27.12.2017 про порушення відносно нього дисциплінарної справи на його адресу не надсилалось, первинну скаргу ним подано з дотриманням строку, встановленого ч. 1 ст. 42Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У поданій скарзі усунуто недоліки, які були підставою для повернення її скаржнику. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури визнає поважним пропущення адвокатом строку на оскарження рішення КДКА регіону та приймає скаргу до розгляду по суті.
Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №___, яке _____ видане Київською обласною КДКА. Адреса робочого місця адвоката є наступною: ____________________.
Рішенням Ради адвокатів України №103 від 16.02.2013 «Про розмежування юрисдикцій кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області» встановлено, що на адвокатів, які станом на 19.11.2012 (на день державної реєстрації НААУ) отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких знаходиться в м. Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та ради адвокатів Київської області.
Таким чином, первинну скарга судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_ на дії адвоката ОСОБА_ розглянуто належною КДКА регіону, а саме дисциплінарною палатою КДКА Київської області.
З конвертів, які наявні в матеріалах дисциплінарного провадження, вбачається, що виклики на засідання дисциплінарної палати регіону та рішення від 27.12.2017 про порушення дисциплінарної справи направлялись адвокату ОСОБА_ на поштову адресу: ____________________, яка є відмінною від робочої адреси адвоката, що зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України. З матеріалами провадження скаржник ознайомився 10 січня 2018 року. В своїй скарзі адвокат ОСОБА_ вказує на те, що йому не відома адреса: ____________________, він здійснює адвокатську діяльність за своєю робочою адресою, яка і значиться в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Встановлено, що 07.08.2017 до КДКА Київської області надійшло подання судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_ щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_ за матеріалами кримінального провадження, а саме його неявки, будучи належним чином повідомленим, без поважних причин, в судові засідання 19.06.2017 та 20.07.2017 до Шевченківського районного суду м. Києва. У поданні зазначається, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва з липня 2016 року, перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_ у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, захист якого здійснює адвокат ОСОБА_. У судове засідання 19.06.2017 повідомлений заздалегідь про проведення судового розгляду захисник ОСОБА_ не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, що підтверджують поважність причин неможливості участі в якості захисника в судовому провадженні, суду не направив. Судове засідання відкладено до 20.07.2017 у зв’язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_, захисника ОСОБА_.
20 липня 2017 року, будучи повідомленим належним чином про дату та час судового засідання, захисник ОСОБА_ повторно не з’явився в судовий розгляд, подавши 20.07.2017 клопотання про відкладення судового засідання, у зв’язку з робочою зайнятістю. Судом не визнано причини неявки захисника ОСОБА_ поважними, з огляду на те, що про дату та час проведення судового засідання, останній повідомлений заздалегідь, більш ніж за три дні до засідання, а саме 20.06.2017.
На думку заявниці захисник не виконав вимоги частини другої статті 47 КПК України, згідно з якою захисник зобов’язаний прибути для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого, а у разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд. Звертається увага на те, що такі дії захисника ОСОБА_ впливають на право осіб у кримінальному провадженні, на ефективне використання засобів захисту, передбачених КПК України, право на судовий розгляд кримінального провадження в розумні строки зі з’ясуванням обставин, які спростовують обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність особи. Просить відреагувати на поведінку адвоката ОСОБА_ та прийняти рішення з приводу вказаних обставин.
Адвокат ОСОБА_, щодо неявки у судове засідання 19.06.2017 пояснив, що 18.06.2017 йому стало відомо, що підзахисний ОСОБА_ захворів та не зможе взяти участь в судовому засіданні. Крім цього, він, у зв’язку із сімейними обставинами змушений був виїхати до Херсонської області до місця проживання батьків. Наступного дня, тобто 19.06.2017, о 7-31 год., адвокатом ОСОБА_ до Шевченківського районного суду м. Києва направлено електронного листа з копіями заяви про неможливість взяти участь у розгляді кримінального провадження та копією листа непрацездатності клієнта. Однак лист по електронній пошті повернувся, після чого адвокат ОСОБА_, о 08.00 год. ранку засобом зв’язку «viber» просив помічника судді ОСОБА_ – ОСОБА_ та прокурора у кримінальному провадженні повідомити суд про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою обвинуваченого. Помічника судді також повідомив телефоном та СМС-повідомленням.
Щодо неявки в судове засідання 20.07.2017 адвокат пояснив, що перед судовим засіданням того ж дня ним до канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва подано клопотання про неможливість участі у судовому засіданні у зв’язку з зайнятістю у Печерському районному суді м. Києва по інших справах. ОСОБА_ зазначає, що 24.07.2017 через канцелярію Шевченківського районного суду м. Києва ним направлено клопотання про долучення до справи копій повісток по 2 справах.
Рішенням КДКА Київської області від 27.12.2017 адвоката ОСОБА_ притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Стаття 47 КПК України передбачає обов’язки захисника, серед яких і те, що захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, – також і цей орган (установу).
Відповідно до ст.ст.7,14 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року, адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
У відповідності з ч.1 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Згідно ст. 70 Правил адвокатської етики при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що 19.06.2017 учасник кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_ перебував на лікарняному. Адвокат ОСОБА_ намагався направити клопотання про відкладення та відповідні докази на електронну пошту Шевченківського районного суду м. Києва. У зв’язку з тим, що повідомлення повернулось (не було доставлено), адвокат ОСОБА_ через засоби зв’язку (програму) «Viber» повідомив про зазначені обставини прокурора по справі та помічника судді. У відповідь прокурором надіслано повідомлення: «Меня самого сегодня не было. Тоже на больничном».
З приводу неявки у судове засідання 20.07.2017 встановлено, що перед судовим засіданням, того ж дня, адвокатом ОСОБА_ до канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва направлено клопотання про неможливість участі у судовому засіданні у зв’язку з зайнятістю у Печерському районному суді м. Києва по інших справах. В подальшому, 24.07.2017 через канцелярію Шевченківського районного суду м. Києва, скаржником направлено клопотання про долучення до справи копій повісток по двох кримінальних справах з відмітками Печерського районного суду м. Києва, в яких зазначено дата та час прибуття і вибуття адвоката ОСОБА_. Крім цього, з Єдиного державного реєстру судових рішень за 20.07.2017 вбачається, що слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва по кримінальному провадженню №__________, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2012 (справа №__________), винесено дві ухвали за участю адвоката ОСОБА_.
Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що адвокат ОСОБА_ не з’явився в судові засідання до Шевченківського районного суду м. Києва з поважних причин, про причини неявки повідомив, а отже в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Однак, враховуючи відсутність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку та в сукупності всі обставини справи, оскаржуване рішення є необ’єктивним та невмотивованим. З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Cкаргу адвоката ОСОБА_,– задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27 грудня 2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення, яким закрити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Заступник голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури А.П. Місяць
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська