РІШЕННЯ № V-005/2025
16 травня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Юлія Іванівни, Вишаровської Вікторіії Карлівни, Ульчака Богдана Івановича, Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Прокопчука Олега Михайловича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Усманова Мурада Аміровича, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Чернобай Ніни Борисівни, Кузьмінського Олексія Олександровича, Темнохудової Зої Володимирівни, Котелевської Катерини Володимирівни, Одновола Володимира Костянтиновича розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 03.01.2025 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 03.01.2025 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 28.08.2024 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на дії адвоката Особа_1.
- Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1, виданого Радою адвокатів Вінницької області.
- Адреса робочого місця адвоката знаходиться за адресою: Адреса_1.
- Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розгляд скарги щодо дій адвоката Особа_1 було здійснено належною КДКА.
- Дорученням від 30.08.2024 року члена дисциплінарної палати КДКА Вінницької області уповноважено провести перевірку відомостей, викладених у скарзі Вищої школи адвокатури НААУ.
- Листом за вих. № 336 від 29.08.2024 року адвоката Особа_1 повідомлено про надходження скарги та запропоновано надати письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі, в строк до 11.09. 2024 року.
- 13.09.2024 року до КДКА Вінницької області надійшли письмові пояснення адвоката Особа_1
- 27.09.2024 року член дисциплінарної палати КДКА Вінницької області склав довідку за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі ВША НААУ.
- 04.11.2024 року за результатами розгляду скарги Вищої школи адвокатури НААУ на дії адвоката Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Віницької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1.
- 03.01.2025 року до КДКА Вінницької області надійшли додаткові письмові пояснення адвоката Особа_1
- 03.01.2025 року за результатами розгляду скарги Вищої школи адвокатури НААУ на дії адвоката Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким притягнула адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосувала до нього дисциплінарне стягнення в вигляді попередження.
- 29.01.2024 року Вища школа адвокатури НААУ, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулася зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Строк на оскарження рішення, передбачений частиною 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником – ВША НААУ, не пропущений.
- 11.02.2025 року адвокат Особа_1, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Строк на оскарження рішення, передбачений частиною 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником – адвокатом Особа_1, пропущений, однак в скарзі до ВКДКА він просить поновити пропущений строк, посилаючись на отримання копії зазначеного рішення 24.01.2025 року.
- Листом за вих. № 127 від 13.02.2025 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Вінницької області матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1
- 18.02.2025 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1
- Листом за вих. № 983 від 20.02.2025 року т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені в скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- В своїй скарзі директор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України зазначив та додав до скарги матеріали, з яких вбачається, що адвокат Особа_1 в 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роках не виконував свій професійний обовʼязок з підвищення кваліфікації, встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
- З огляду на це ВША НААУ вважає, що адвокат Особа_1 вчинив дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
- До скарги додано інформацію з сайту ВША НААУ, з якої вбачається факт невиконання адвокатом Особа_1 вимог по підвищенню кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки.
- У своїх письмових поясненнях адвокат Особа_1 визнав, що не підвищував кваліфікацію протягом 2019-2023 років, але просив врахувати, що підвищував свій професійний рівень шляхом ознайомлення з різноманітними підбірками рішень Верховного Суду, переглядом вебінарів науково-правового характеру, тощо.
- Також просив врахувати, що після отримання скарги усвідомив необхідність підвищення кваліфікації адвоката саме в Центрі акредитації ВША НААУ, і вже отримав три залікові бали в межах акредитації.
- Також, адвокат зазначив, що раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, вимоги щодо підвищення кваліфікації адвоката за 2024 рік виконав та надав сертифікат.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Дослідивши скаргу ВША НААУ від 28.08.2024 року щодо адвоката Особа_1, матеріали дисциплінарної справи, КДКА Вінницької області встановила, що в його профайлі в ЄРАУ відсутні відомості про виконання адвокатом обов’язкових вимог щодо підвищення професійного рівня в період 2019-2023 років, що свідчить про наявність складу дисциплінарного проступку.
- Під час проведення перевірки 08.10.2024 року КДКА Вінницької області зробила запит до ВША НААУ з проханням надати відомості в розрізі років ( 2019-2023) по кількості набраних балів з підвищення кваліфікації.
- 14.10.2024 року на адресу КДКА Вінницької області надійшла відповідь директора ВША НААУ, стосовно того, що Особа_1 отримав з підвищення кваліфікації за 2019 рік- 2 бали, за 2020 рік – 0 балів, за 2021 рік – 0 бали, за 2022 рік – 0 бали, за 2023 рік – 0 балів.
- Враховуючи пояснення адвоката, приймаючи до уваги його особу, КДКА Вінницької області дійшла висновку про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- У скарзі до ВКДКА директор ВША НААУ не погоджується з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 03.01.2025 року, вважає його незаконним та необґрунтованим.
- Скаржник не погоджується з видом дисциплінарного стягнення, яке було застосовано до адвоката Особа_1 за вчинення дисциплінарного проступку за його м’якістю та невідповідністю вимогам чинного законодавства.
- Скаржник зазначає, що адвокат протягом п’ятьох років поспіль, щороку вчиняв самостійні триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил, й до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення №120.
- Просить оскаржуване рішення дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 03.01.2025 – скасувати та ухвалити нове рішення, яким застосувати до адвоката Особа_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Професійний обов’язок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
- Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи скарги, яка подана адвокатом Особа_1, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Оскаржуване рішення прийнято 03.01.2025 року, отже, останнім днем на оскарження рішення, відповідно до приписів ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є 02.02.2025.
- З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що КДКА регіону 13.01.2025 направила адвокату Особа_1 оскаржуване рішення рекомендованим листом, який адвокат отримав 24.01.2025 року, отже, у нього було 9 днів для подачі скарги у строк, передбачений діючим законодавством. Однак, цього ним зроблено не було.
- Після отримання копії рішення 24.01.2025 року адвокат Особа_1 направив скаргу в ВКДКА тільки 11.02.2025 року.
- Жодних поважних причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА адвокат Особа_1 не зазначив.
- При цьому, ВКДКА не може вважати поважними причинами пропуску строку на оскарження рішення отримання копії рішення адвокатом, відштовхуючись від дати такого отримання, у зв’язку з чим буде порушено вимоги частині 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- ВКДКА також звертає увагу, що Особа_1 є адвокатом, тобто спеціальним суб’єктом, який надає професійну правничу допомогу, та повинен бути обізнаний з нормами діючого законодавства, зокрема і з вимогами статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Отже, підстави для поновлення строку на оскарження, зазначені в клопотанні адвоката Особа_1, не є поважними причинами для поновлення ВКДКА такого строку.
- Скарга до ВКДКА подана з порушенням 30-денного строку для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого ч.1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
- ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
- У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
- У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
- Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
- Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.
- Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
- Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
- Матеріали справи не містять, а стороною не надано, доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Вінницької області, а відтак ВКДКА не вбачає підстав для його поновлення.
- Перевіривши доводи поданої ВША НААУ скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за адресою робочого місця адвоката згідно відомостей ЄРАУ.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Згідно абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Відповідно до п. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням РАУ від 21.09.2019 № 111, який діяв до 03.07.2021 року (далі – Порядок № 111), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- Згідно з п. 17 Порядку № 111 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Відповідно до п. 21 Порядку № 111, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік.
- Відповідно до п. 22 Порядку № 111, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.
- Відповідно до п. 27 Порядку № 111, адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.
- Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року був затверджений Порядок підвищення кваліфікації адвокатів у новій редакції, в якому містяться аналогічні приписи.
- Згідно ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- В свою чергу, статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
- Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
- Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
- Доводи скарги знайшли підтвердження та спростовують окремі висновки дисциплінарної палати КДКА Вінницької області.
- 11-12 серпня 2023 року Рада адвокаті України (далі РАУ) своїм рішенням № 88 дала роз’яснення щодо обов’язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік.
- У вказаному рішенні РАУ роз`яснила, що враховуючи бойові дії на території України та неможливість у зв`язку з цим проведення у деяких регіонах України акредитованих заходів з підвищення кваліфікації, рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16 березня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку, що не скасовувало передбачений Законом обов`язок підвищення професійного рівня, а лише дозволяло адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку. Відповідно, невиконання адвокатом вимог пунктів 19, 20 Порядку за 2022 рік, тобто підвищення ним професіонального рівня в меншому обсязі, ніж встановлено зазначеними пунктами Порядку, не є дисциплінарним проступком, а тому не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Як вбачається з матеріалів справи за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки адвокатом підвищення кваліфікації не здійснювалось.
- Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне:
- Рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 роз’яснено, що: невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
- Зазначені дисциплінарні проступки припиняються з часу отримання електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою ВША НААУ, що підтверджує виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або з часу притягнення винного у невиконанні обов’язку адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Так, відповідно до частини 2 статті 35 Закону передбачено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 2 ст. 49 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженим рішенням РАУ від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення №120), із змінами, рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката.
- Відповідно до Постанови Верховного Суду від 9 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, триваючими визнаються правопорушення, які починаються з певної протиправної дії або бездіяльності та тривають через постійне невиконання покладеного на особу обов’язку. У таких випадках строк притягнення до відповідальності має відраховуватися з моменту припинення правопорушення, а не з моменту його початку.
- Закон дійсно не містить поняття «триваюче правопорушення», однак це не є підставою для звільнення адвоката від відповідальності. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, який наголошує, що особа, яка не виконала свій обов’язок у повному обсязі, не може уникати відповідальності лише через сплив строків.
- Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
- У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
- ВКДКА доходить висновку, що вищевказаний дисциплінарний проступок адвоката є триваючим.
- Згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням – РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
- У ст. 52 Положення, зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
- Аналізуючи положення ч.2, статті 31 Закону, статтю 53 Положення скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
- За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, та вважає що відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
- Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку (час та місце вчинення), керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат вчинила дисциплінарний проступок який полягає у невиконанні своїх професійних обов’язків та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 5 та 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» якою визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, ст. 11 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики згідно якої адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку, абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість – не виконання професійного обов’язку в частині підвищення професійного рівня адвокатом протягом 2019,2020,2021,2022,2023 років особу адвоката – який не притягався до дисциплінарної відповідальності.
- Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
- На підставі викладеного, керуючись п. 3.29. Регламенту ВКДКА, статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1, – залишити без задоволення.
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 03.01.2025 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення.
- Застосувати до адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ