РІШЕННЯ № V-005/2019
30 травня 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 21/2/3 від 10.12.2018 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, −
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 21/2/3 від 10.12.2018 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
В обгрунтування скарги Скаржник зазначив, що результат оцінювання кваліфікаційного (письмового) іспиту вважає заниженим, необʼєктивним, з огляду на п. 15 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 (далі – Порядок), а саме – за перше та останнє завдання письмового іспиту проставлена оцінка «0» балів. На думку Скаржника, вказані завдання письмової роботи виконано ним з дотриманням процесуальної форми та відповідають загальним вимогам закону, що явно не відповідає оцінці 0 балів. Оцінку третього завдання також вважає заниженою, такою, що мала б бути вищою за проставлені кожним із членів комісії 22 бали.
На думку Скаржника, члени комісії, які оцінювали письмове завдання, упереджено підійшли до перевірки роботи та занизили бали з мотивів особистої неприязні до Особа_1 , що повʼязано з його колишньою посадою.
Також Скаржник зазначає, що протокол та оскаржуване рішення виготовлені не в день, якими їх датовано, а значно пізніше, оскільки їх копії надіслано Скаржнику лише 27.12.2018 року, у звʼязку з чим, він вбачає порушення вимог п. 17 розділу 4 Порядку.
З огляду на вказане, Скаржник просив рішення кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області № 21/2/3 від 10.12.2018 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту – скасувати, та зобовʼязати кваліфікаційну палату КДКА Житомирської області провести повторний письмовий іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
Скарга до ВКДКА подана з дотриманням строку, встановленого ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що підтверджується наявними у матеріалах кваліфікаційної справи повідомленням про вручення рекомендованою кореспонденцією оскаржуваного рішення та копією опису вкладення в цінний лист з відміткою пошти про дату відправки.
Інформація про оскарження до суду вищевказаного рішення кваліфікаційної палати КДКА відсутня.
Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Притулу О.Б., перевіривши матеріали, що надійшли з КДКА Житомирської області, розглянувши доводи скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, встановила наступне.
Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області від 12.09.2016 року. Особа_1, відповідно до його заяви, згідно з Порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядком складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, допущений до складання кваліфікаційного іспиту.
30.11.2018 року Особа_1 складав письмовий іспит згідно з білетом № 15, практичне завдання № 23.
Рішенням № 21/2/3 кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 10.12.2019 року Особа_1 відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.
Порядок оцінювання письмового іспиту здійснюється відповідно до положень Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 із змінами станом на дату складання письмового іспиту (далі – Порядок).
Відповідно до п. 15 розділу 4 Порядку, оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями: відмінний рівень – 26-30 балів; добрий рівень – 21-25 балів; задовільний рівень – 20 балів; незадовільний рівень – 0 балів.
Зокрема, критеріями незадовільного рівня, що оцінюється в 0 балів є наступні: письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання; аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною; не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
Згідно з протоколом № 40 від 30.11.2018 року засідання кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області та рішення № 21/2/3 КДКА Житомирської області від 10.12.2018 року, зазначено, що в ході перевірки письмової роботи Особа_ 1 (письмове завдання № 1 – складення проекту позовної заяви про захист порушених трудових прав (про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) було, зокрема встановлено, що письмове завдання не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, а саме: здійснено посилання на норми ст. 47, ст. 116 КЗпП України, які не регулюють правовідносин, викладених у фабулі; не дотримано вимог ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (п. 3, 6, 8, 9, 10) щодо ціни позову, розрахунку сум, що стягуються, розміру судового збору, розрахунку судових витрат, не вказано про заходи досудового врегулювання спору, не зазначено повного переліку документів, що додаються до позову, не вказано доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (наказ про звільнення, який оскаржується), не зазначено про подання іншого позову до того ж відповідача з того ж предмету спору. Розрахунок суми компенсації за час вимушеного прогулу обчислений неправильно (розрахунок зроблено, виходячи з 35 днів вимушеного прогулу, у той час як кількість таких днів становить 17 ).
З наявної в матеріалах справи письмової роботи завдання № 1 ( а.с. 24-27) вбачається, що вищевказані недоліки, відображені в протоколі та рішенні, дійсно наявні. У скарзі також визнається наявність вказаних грубих помилок.
Отже, вищевказані недоліки підпадають під незадовільний рівень знань, який оцінюється в 0 балів та відповідає критеріям, вказаним в п. 15 розділу 4 Порядку:
- письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання.
- аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною.
- не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
Таким чином, доводи Скаржника стосовно порушення критеріїв оцінювання вказаного письмового завдання є необґрунтованими.
За виконання практичного завдання № 23 щодо визначення правової позиції захисника особи, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП проставлена оцінка «0» балів.
З наявної в матеріалах справи письмової роботи – практичне завдання № 23 ( а.с. 33) вбачається, що вищевказані недоліки, відображені в протоколі та рішенні, дійсно наявні.
Так, Особа_1 зазначив про необхідність ознайомлення з матеріалами, зайняття в судовому засіданні позиції, згідно якої перевезення здійснювалось безкоштовно, необхідність перевірки складеного протоколу на предмет дотримання вимог ст.ст. 256, 286 КУпАП та пропозицію подати клопотання про закриття справи в разі, якщо протокол складено з порушенням даних вимог.
Відповідно до п. 13.6 Порядку, четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших субʼєктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.
Разом із тим, вищевказана позиція Скаржника жодним чином не вирішує завдання, поставлене перед захисником у фабулі з метою якнайкращого захисту інтересів гіпотетичного клієнта, позаяк Особа_1 лише припускає, що протокол про адмінправопорушення не відповідає вимогам закону. Інших правових позицій, їх мотивацію та обгрунтування нормами закону, з метою захисту клієнта, змісту відповідного клопотання про закриття справи про дане адміністративне правопорушення – не наведено.
Отже, вищевказані недоліки підпадають під незадовільний рівень знань, який оцінюється в 0 балів та відповідає критеріям, вказаним в п. 15 розділу 4 Порядку.
Доводи Скаржника щодо неналежної оцінки завдання № 2 та № 3 білету № 15 спростовуються наявними у кваліфікаційній справі письмовими відповідями (а.с. 28-32), з яких вбачається обґрунтованість застосування обраних критеріїв оцінки, що аргументовано відображено в рішенні КДКА Житомирської області від 10.12.2018 року (а с. 38-39).
Окрім наведеного, доводи Скаржника стосовно упередженості членів комісії під час оцінювання його письмового іспиту з мотивів особистої неприязні та у звʼязку із затягуванням строків надсилання йому копії оскаржуваного рішення та матеріалів, є безпідставними, з огляду на таке.
У матеріалах кваліфікаційної справи міститься заява про відсутність відводів членам палати від 30.11.2018 р. (а с. 20), яка написана безпосередньо перед складанням письмового іспиту. Жодних інших заяв (про наявність відводів тощо) Особа_1 не подано.
Питання виконання кваліфікаційною палатою вимог п. 17 розділу 4 Порядку не впливає на процедуру оцінювання та законність прийняття самого рішення, позаяк вказана дія відбувається після його ухвалення, за результатами виконання вимог щодо оцінювання письмової роботи та прийняття рішення більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, відповідно до вимог п. 13 розділу 4, п. 1 розділу 5 Порядку.
Отже, доводи Скаржника стосовно заниження членами кваліфікаційної палати результатів іспиту, застосування неправильних критеріїв оцінювання, визначених п. 15 розділу 4 Порядку, мотивація упередженості членів кваліфікаційної палати є необгрунтованими, у звꞌязку з чим немає підстав для скасування рішення КДКА Житомирської області від 10.12.2018 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 21/2/3 від 10.12.2018 року про відмову Особа_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.
Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська