Рішення № V-006/2021 у справі за скаргою на рішення КДКА Київської області від 15.12.2020 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № V-006/2021

28 травня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення КДКА Київської області від 15.12.2020 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА :

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 17 липня 2020 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла заява Особа_1 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка зареєстрована в журналі обліку КДКА та сформована в особову справу (а. 3-27).
  2. 11 грудня 2020 року рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 224 Особа_1 допущено до складення кваліфікаційного іспиту (а. 29).
  3. 15 грудня 2020 року рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області затверджено результати письмового кваліфікаційного іспиту Особа_1, який отримав 60 балів. Відмовлено Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту (а. 48-51).
  4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 19.01.2021 р. (вхід. 14976 від 21.01.2021 р.) Особа_1 звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (а. 53-55).
  5. Оскаржуване рішення КДКА Київської області було направлено Особа_1 22.12.2021 року (а. 52) та отримано ним особисто 29.12.2020 року (а. 52), а тому строк на оскарження, передбачений ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
  6. 08.02.2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Київської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
  7. 16.02.2021 рок на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна справа Особа_1, на 63 аркушах (вхід. № 15113).
  8. 26 лютого 2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_2 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 15 грудня 2020 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту є невмотивованим і необгрунтованим, а тому підлягає до скасування, із зобовꞌязанням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області провести повторний іспит у найближчий час.
  2. Вважає, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області недотрималася вимог, визначених п. 4 Розділу 5 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 р. № 270, з наступними змінами, в якому зазначено, що рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим та обґрунтованим.
  3. Відсутні мотиви та обґрунтування щодо оцінювання першого, другого та четвертого письмових завдань. Рішення не містить обґрунтування його прийняття, чому саме відповіді на білет отримали такі оцінки.
  4. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість його оскаржити та отримати перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обгрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя ( рішення у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації», «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України», «Хаджинастасиу проти Греції», «Суомінен проти Фінляндії»).
  5. Просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 15 грудня 2020 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмови у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та зобовꞌязати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатуру Київської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. При складенні письмового іспиту Скаржником був обраний білет № 8 (а. 31-31).
  2. За результатами перевірки членами кваліфікаційної палати оцінка (середній бал) за результатами письмового іспиту Особа_1 склала 60 балів (а. 33, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту КДКА Київської області).
  3. Кожен із перевіряючих оцінив перше, друге питання та фабулу справи в 20 балів, а третє питання білету – в 0 балів.
  4. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 15 грудня 2020 року (а. 48-51) затверджено результати кваліфікаційного іспиту Особа_1, який отримав 60 балів. Відмовлено Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
  5. У рішення членами комісії зазначено, що під час написання першого письмового завдання, Особа_1 необхідно було підготувати заяву про перегляд заочного рішення.
    Підготовлена Особа_1 заява про перегляд заочного рішення містить помилки, які свідчать про прогалини у знаннях з відповідного процесуального питання та не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі з огляду на наступне. У викладі обставин, якими Особа_1 аргументує підготовану ним заяву про перегляд заочного рішення відсутні посилання на норми діючого законодавства, а саме ЦПК України щодо порушень судом першої інстанції, а тому заява є необгрунтованою належним чином.
  1. Під час написання другого письмового завдання Особа_1 необхідно було підготувати претензію зі спору, що виник із договору перевезення. При оцінюванні другого письмового завдання суттєвих зауважень до складеної претензії не зазначено.
  2. Під час написання третього письмового завдання Особа_1 необхідно було підготувати угоду між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Підготовлена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості не в повній мірі відповідає визначеній законом процесуальній формі. Особа_1 не було дотримано вимог щодо належного оформлення угоди, які передбачені ст. 472 КПК України, наслідки угоди, які передбачені ст. 473 КПК України. При укладенні угоди в такому вигляді, суд відмовить у її затвердженні (ст. 474 КПК України). Таким чином відповідне завдання Особа_1 було підготовлено неправильно, що свідчить про наявність прогалин з відповідного процесуального питання.
  3. Під час написання четвертого письмового завдання Особа_1 необхідно було скласти висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої професійної правничої ( правової) допомоги по фабулі наданої справи. При оцінюванні четвертого письмового завдання суттєвих зауважень до складеного висновку не зазначено.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Згідно статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом та полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
  2. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  3. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
  4. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні – затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі – Порядок № 270).
  5. Відповідно до пункту 9 Розділу 4 Порядку №270, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
  6. Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 Розділу 4 Порядку №270).
  7. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункт 13.4 Розділу 4 Порядку №270).
  8. Відповідно до пункту 13.9 Розділу 4 Порядку №270, оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
  9. Відповідно до п. 13.12 Розділу 4 Порядку №270, особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.
  10. Відповідно до п. 15 Розділу 4 Порядку №270, оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за критеріями, викладеними у таблиці: відмінний рівень 26-30 балів; добрий рівень 21-25 балів; задовільний рівень 20 балів; незадовільний рівень – 0 балів.
  11. Відповідно до п. 4 Розділу 5 Порядку № 270, рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, імя, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
  12. Відповідно до п. 3 Розділу 5 Порядку №270, рішення про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено особою, якої воно стосується, до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дати його отримання.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що КДКА Київської області вимоги наведених вище положень, під час оцінювання результатів письмового іспиту Особа_1, не дотрималась.
  2. Оцінюючи друге та четверте письмове завдання білету № 8, виконане Скаржником, в 20 балів кожне та зазначаючи про те, що суттєвих зауважень до складеної претензії зі спору що виник із договору перевезення та складеного висновку щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої професійної правничої (правової) допомоги по фабулі наданої справи, члени комісії не зазначили чому підготовлені письмові завдання оцінюються в 20 балів.
  3. Оцінка в 20 балів (задовільний рівень) надається у разі коли підготовлене письмове завдання містить недоліки: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; у роботі багато грубих орфографічних помилок; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  4. Про недоліки підготовлених письмових завдань на друге та четверте завдання білету № 8 не зазначено взагалі. Вказано, що суттєвих зауважень не має.
  5. Оцінюючи перше завдання білету № 8, виконане Скаржником, в 20 балів, комісія зазначила про те, що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на норми ЦПК України щодо порушень судом першої інстанції, а тому заява є необгрунтованою належним чином.
  6. Зі змісту даної заяви (а. 35-36) вбачається посилання на норми ЦПК України, а саме ст.ст. 284-289; зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, причини неподання відзиву, і докази про це. Також зазначені посилання на докази, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
  7. ВКДКА звертає увагу також на ту обставину, що у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту – завдання на третє питання білету № 8 оцінене всіма особами, які перевіряли письмове завдання в 20 балів, а потім зроблено виправлення – закреслення цієї оцінки. Про вказані виправлення, належним чином, членами палати не зазначено.
  8. Відповідно до пункту 3.16 Регламенту ВКДКА, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
  9. У свою чергу, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
  10. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).
  11. Також за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суду повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
  12. В той же час, прийнявши докази на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»).
  13. Таким чином оскаржуване рішення не містить обгрунтування чому саме відповіді на білет отримали такі оцінки, а тому посилання Скаржника на відсутність наведення у рішенні мотивів в частині застосування відповідного критерію оцінювання є обґрунтованим.
  14. Таким чином, враховуючи все вищезазначене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку про обґрунтованість скарги, неповну відповідність оскаржуваного рішення Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.
  15. З огляду на викладене вище, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Київської області від 15.12.2020 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту Особа_1 та відмову у видачі йому свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – скасувати.
  3. Зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області провести повторний кваліфікаційний іспит Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                      С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                      К.В. Котелевська