Рішення № V-010/2021 у справі за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 84-2 від 31.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту

РІШЕННЯ № V-010/2021

28 травня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Голови Робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 84-2 від 31.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 20 жовтня 2019 року Особа_2 звернувся до КДКА Волинської області із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту (відмітка про реєстрацію вищевказаної заяви № 324 від 20.10.2019 р.).
2. 24 жовтня 2019 року рішенням кваліфікаційної палати КДКА Волинської області Особа_2 було допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
3. 31 жовтня.2019 року Особа_2 було успішно складений письмовий іспит, середній бал за результатами складення якого становив 86 балів.
4. 31 жовтня 2019 року Особа_2 було успішно складено усний іспит, середній бал за результатами складення якого становив 48 балів.
5. За результатами оцінювання письмового та усного іспитів Особа_2 отримав 134 бали та вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит.
6. 31 жовтня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області прийняла рішення № 84-2, яким затвердила результати кваліфікаційного іспиту та вирішила видати Особа_2 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
7. 11 червня 2020 року Голова Робочої групи, Заступник Голови Ради адвокатів України Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
8. Строк на оскарження рішення КДКА Волинської області від 31.10.2019 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту Скаржником пропущено. У скарзі порушено питання про поновлення строку на оскарження рішення.
9. Причини пропуску строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області визнаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури поважними, у зв’язку з чим комісія вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
10. 12 червня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_2.
11. 12 листопада 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від КДКА Волинської області надійшли матеріали кваліфікаційної справи відносно Особа_2
12. 16 листопада 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3, провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
13. 07 грудня 2020 року ВКДКА звернулася з листом до Генерального прокурора з проханням повідомити чи знаходився станом на 31 жовтня 2019 року при виконанні службових обовꞌязків на робочому місці Особа_2, який проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, та у разі якщо Особа_2 у зазначений день не виконував службові обовꞌязки – додатково повідомити, чи перебував він у відпустці або на лікарняному.
14. 28 грудня 2020 року з Офісу Генерального прокурора до ВКДКА надійшов лист від 22 грудня 2020 № 07-58130-20, за підписом начальника управління роботи з кадрами Департаменту кадрової роботи та державної служби, в якому було повідомлено, що станом на 31 жовтня 2019 року Особа_2 у відпустці та на лікуванні не перебував.
15. 05 березня 2021 року ВКДКА звернулася з листом за вих. № 413 до Генерального прокурора з проханням повідомити чи перебував у відрядженні станом на 31 жовтня 2019 року Особа_2, який проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях.
16. 25.03.2021 до ВКДКА надійшов лист з Офісу Генерального прокурора за підписом Першого заступника Генерального прокурора, від 22.03.2021 за № 21-736 вих.21, в якому зазначено про розгляд листів ВКДКА, в тому числі від 05.03.2021 № 413, щодо надання інформації про перебування окремих працівників Генеральної прокуратури України у службових відрядженнях, та зазначено, що за запитуваний період вказані у цих листах працівники Генеральної прокуратури України у відрядженнях не перебували.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

17. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що на виконання розпорядження Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України №85 від 27 травня 2020 року «Про створення Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах адвокатів Особа_4 – Особа_7, ГО «ОСОБА_8», створено робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах вказаних осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Особа_9 – Особа_24, Особа_2 та ін.
18. Підставою для створення Робочої групи та звернення до ВКДКА зі скаргою стали чисельні звернення адвокатів щодо правомірності отримання колишнім головним військовим прокурором Особа_9 та колишніми працівниками Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, які видані на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 15.05.2020 року.
19. У зверненнях адвокатів до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, вказується на неприпустимість поведінки вказаних осіб під час здійснення прокурорської діяльності, постійне нехтування прав адвокатів та неодноразове грубе порушення закону.
20. У своїх зверненнях адвокати акцентують увагу на правомірності допуску таких осіб до складення та складення ними кваліфікаційного іспиту відповідному регіоні, в розрізі підтвердження місця проживання осіб, які виявили бажання стати адвокатами.
21. Скаржник вважає, що вищезазначені повідомлення та обґрунтування адвокатів та громадської організації, можуть свідчити про порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_2.
22. Також зазначає, що у разі встановлення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області протиправно прийняла рішення про допуск Особа_2 до кваліфікаційного іспиту та не компетентна була приймати у нього іспит, це може бути підставою для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту Особа_2.
23. Вважає, що такими діями та рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області можуть зачіпатися репутація та авторитет адвокатури України в цілому, повага до адвокатської спільноти, довіра до адвокатської діяльності.
24. Просить у разі встановлення порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, із наступними змінами, під час складення кваліфікаційного іспиту Особа_2 – скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

25. Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 84-2 від 31 жовтня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту Особа_2.
26. Письмовий іспит (білет № 13, фабула № 3 цивільний процес) – 86 балів, усний іспит (білет № 22) – 48 балів. Всього 134 бали.
27. Вирішено видати Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

28. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).
29. Розділом Ⅱ Закону № 5076-VI визначено порядок набуття права на заняття адвокатською діяльність.
30. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 5076-VI, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
31. Статтею 7 Закону № 5076-VI встановлено вимоги щодо несумісності, відповідно до яких несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.
32. Згідно статті 8 Закону № 5076-VI, особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
33. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
34. Відповідно до 9 Закону № 5076-VI, кваліфікаційних іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
35. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
36. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
37. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення. Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.
38. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі – Порядок № 270).
39. Відповідно до пункту 1 Розділу 4 Порядку №270, організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.
40. Згідно пункту 8 Розділу 3 Порядку №270, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобовꞌязана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
41. Згідно пункту 9 Розділу 4 Порядку №270, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
42. Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 Розділу 4 Порядку №270).
43. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункт 13.4 Розділу 4 Порядку №270).
44. Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування (пункт 13.5 Розділу 4 Порядку №270).
45. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату (пункт 13.6 Розділу 4 Порядку №270).
46. Згідно пункту 13.8. Розділу 4 Порядку №270, для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок.
47. Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів (пункт 13.9 Розділу 4 Порядку №270, в редакції на час складення кваліфікаційного іспиту).
48. Результати оцінювання, відповідно до пункту 13.11 Розділу 4 Порядку №270, мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА.
49. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12 Розділу 4 Порядку №270).
50. Відповідно до пункту 14.1. Розділу 4 Порядку №270, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
51. Згідно пункту 14.6. Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на момент час складання іспиту), відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань.
52. Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати (п.14.7 Розділу 4 Порядку №270).
53. Відповідно до пунктів 14.8. та 14.9 Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на час складання іспиту) кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати. Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
54. Загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи (пункт 14.10. Розділу 4 Порядку №270).
55. Особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит (пункт 14.11 Розділу 4 Порядку №270, в редакції станом на час складання іспиту).
56. Критерії оцінювання завдань письмового іспиту зазначені в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270, зокрема визначено критерії відмінного (26-30 балів), доброго (21-25 балів), задовільного (20 балів) та незадовільного (0 балів) рівнів.
57. Згідно пункту 16 Розділу 4 Порядку №270, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи повинна містити наступну інформацію: 1. назву КДКА, кваліфікаційна палата якої приймає іспит; 2. прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка складає кваліфікаційний іспит; 3. дату та місце складення усного та письмового іспитів; 4. номер екзаменаційного білету для складення письмового іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмовий іспит; кількість балів, виставлених кожним з двох членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з трьох письмових завдань та однієї фабули справи; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту; підписи членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли письмові завдання; 5. номер екзаменаційного білету для складення усного іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які оцінювали усні відповіді; кількість балів, виставлених кожним з таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з п’ятнадцяти питань екзаменаційного білету; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами усного іспиту; підписи таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати; 6. загальну оцінку складення кваліфікаційного іспиту (сумарну кількість середньоарифметичних балів за результатами письмового та усного іспиту). Після внесення всієї інформації, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особою, підписується головою та секретарем кваліфікаційної палати, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
58. За наслідками проведення кваліфікаційних іспитів кваліфікаційна палата КДКА невідкладно, але не пізніше ніж на наступний робочий день після закінчення проведення іспиту, складає протокол, який підписується головою і секретарем кваліфікаційної палати КДКА, а у разі їх відсутності на засіданні – головуючим членом палати та членом палати, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА. Члени кваліфікаційної палати КДКА мають право заносити до протоколу свої зауваження. Протокол передається голові КДКА не пізніше ніж на наступний день після його складення (пункт 17 Розділу 4 Порядку №270).
59. Пунктом 1 Розділу 5 Порядку №270 визначено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск або відмову у допуску до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, а також головою та секретарем кваліфікаційної палати КДКА, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
60. Рішення, відповідно до пункту 4 Розділу 5 Порядку №270, викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище імꞌя, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
61. Зразок відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту міститься в додатку до Порядку №270.
62. Згідно з пунктом 7 розділу 5 Порядку №270, протоколи кваліфікаційної палати зберігаються кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у самостійному провадженні з діловодства комісії, а оригінал рішення КДКА про видачу/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, ксерокопія свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, письмова робота та відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи – у особовій справі Заявника.
63. Інструкція з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затверджена Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 р. зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 01 червня 2018 року № 66 (далі – Інструкція з діловодства).
64. Відповідно до пункту 208 підрозділу 3.9. Розділу 3 Інструкції з діловодства, матеріали дисциплінарних справ, або справ про складання кваліфікаційних іспитів (допуск) витребує ВКДКА за письмовими запитами Голови ВКДКА або його заступників за наявності скарг на рішення КДКА або палати КДКА. Матеріали справ направляються кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону на адресу ВКДКА супровідним листом, із складанням опису, прошиванням та нумеруванням документів.
65. Матеріали справ направляються кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону на адресу ВКДКА супровідним листом, із складанням опису, прошиванням та нумеруванням документів.

Мотиви та висновки ВКДКА

66. Перевіривши доводи поданої скарги та матеріали кваліфікаційної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до наступних висновків.
67. Під час здійснення перевірки кваліфікаційної справи Особа_2, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури були виявлені порушення Порядку № 270, які полягають у наступному.
68. Так, відповідно до пункту 1 Розділу 4 Порядку №270, організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.
69. Матеріали проведеної перевірки підтверджують факт прийняття участі у засіданні кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, під час складення кваліфікаційного іспиту Особа_2, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області – Особа_25.
70. Зокрема, це вбачається з Відомості з оцінювання результатів складення письмового та усного кваліфікаційного іспиту КДКА Волинської області, рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційних іспитів.
71. Відповідно до пункту 13.9 Розділу 4 Порядку №270, оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів.
72. Згідно пункту 16 Розділу 4 Порядку №270, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи повинна містити, зокрема, прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмовий іспит; кількість балів, виставлених кожним з двох членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з трьох письмових завдань та однієї фабули справи; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту; підписи членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли письмові завдання.
73. Однак всупереч встановленим вимогам, у Відомості з оцінювання результатів складення письмово кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області відсутня оцінка голови КДКА Волинської області, що є порушенням пунктів 13.9 та 16 Розділу 4 Порядку №270.
74. Отже, голова КДКА Волинської області хоча і був присутнім на засіданні кваліфікаційної палати – участі в оцінюванні письмового іспиту не приймав.
75. Окрім того, дослідивши Відомість з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту КДКА Волинської області від 31.10.2019 з усного іспиту Особа_2., Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що така відомість не відповідає формі відомості, яка визначена в додатку до Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – оскільки в ній не зазначена:

– сумарна кількість балів разом за всі питання, виставлені особами, які оцінювали іспит;

– оцінка (середній бал) за результатами складення усного іспиту, яка вираховується з сумарної кількості балів, що порушує пункт 14.8 Розділу 4 Порядку № 270);

– загальна оцінка (сумарна кількість середніх балів) за результатами складення кваліфікаційного іспиту (письмового та усного іспитів), що порушує пункт 14.10. Розділу 4 Порядку №270.

76. Таким чином, в рішенні кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 84-2 від 31 жовтня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_2, зазначена кількість балів, яка не відображена у Відомості з оцінювання результатів: усний іспит (білет № 22) – 48 балів, всього – 134 бали.
77. Таким чином, оскільки у Відомості не зазначено оцінку (сумарну кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів, з урахуванням пункту 14.11 Розділу 4 Порядку №270, в редакції станом на час складання іспиту, – не можна констатувати факт, що особа успішно склала кваліфікаційний іспит, оскільки Відомість з оцінювання є основним документом, в якому визначається і фіксується кількість балів за складання кваліфікаційних іспитів.
78. Отже, рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_2, яке приймається на підставі Відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, прийнято з порушенням вимогу закону.
79. Також, згідно пункту 13.3. Розділу 4 Порядку №270, особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи.
80. Пунктами 13.4.,13.5, 13.6 Розділу 4 Порядку №270 передбачено, що завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів. Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.
81. Проаналізувавши відповіді, надані Особа_2 під час складення письмового іспиту, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що оцінювання відповідей на питання білету №13, а саме завдань № 1, 2, та відповідь на завдання №4 (фабулу № 3), проведене Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області – не відповідає критеріям оцінювання, визначеним в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270.
82. Відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку №270, у разі якщо підготовлене письмове завдання, не містить взагалі або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства – це свідчить про задовільний рівень знань та оцінюється в 20 балів.
83. Пункт 15 Розділу 4 Порядку №270, визначає наступні критерії оцінки для незадовільного рівня знань, який оцінюється в 0 балів: Письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
84. В той же час, оцінювання завдання № 1 білету № 13, в якому Особа_2 підготував позовну заяву про відшкодування майнової та моральної шкоди, не відповідає критеріям оцінювання доброго рівня, визначеного в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270, та який визначили члени палати, які перевіряли письмову роботу, оцінивши її в 22 та 21 бал.
85. Підготовлене Особа_2 письмове завдання не в повній мірі відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, тобто вимогам статті 175 ЦПК України. В ньому відсутня інформація щодо повного найменування сторін, не зазначено їх реєстраційні номери облікової картки платника податків або номера і серії паспорта; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; не зазначено щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи. Позовна заява не містить жодного посилання на нормативно-правові акти, які врегульовують предмет спору.
86. Таким чином, завдання № 1 білету № 13 оцінено невірно.
87. Оцінювання завдання № 2 білету № 13, в якому Особа_2 підготував відзив на апеляційну скаргу в господарському процесі, також не відповідає критеріям оцінювання доброго рівня, визначеного в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270, та який визначено членами палати, які перевіряли письмову роботу.
88. Завдання №2 оцінено членами палати в 22 та 21 бал, тобто добре.
89. При цьому, письмове завдання №2 не в повній мірі відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Відзив на апеляційну скаргу, підготовлений Особа_2, не в повній мірі відповідає вимогам статті 263 ГПК України. Зокрема, в додатках по відзиву не зазначено доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Окрім того, процесуальний документ взагалі не містить посилання на будь-які відповідні джерела правового регулювання.
90. Таким чином, завдання № 2 білету № 13 також оцінено невірно.
91. Завдання № 4 по фабулі № 3 оцінено членами палати, які перевіряли письмову роботу, в 20 (задовільний рівень) та 21 (добрий рівень) бал.
92. Підготовлене завдання не відповідає критеріям оцінювання доброго та задовільного рівня, визначеного в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270.
93. У завданні № 4 Особа_2 підготував позовну заяву про визнання дій державного виконавця незаконними та зобовꞌязання вчинити певні дії.
94. При цьому, така позовна заява не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, а саме ст. 160, 161 КАС України. Зокрема, така позовна заява не містить повного найменування сторін; в шапці заяви не зазначено найменування представника, який її підписав, та його даних; в ній не зазначено ціну позову; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; немає обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; відсутнє письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; в додатках не зазначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
95. Підготовлена Особа_2 позовна заява не містить жодного посилання на нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, та загалом аргументація є занадто короткою.
96. В цілому, завдання було підготовлене неправильно та містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Зокрема, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору. При цьому, замість того щоб просити визнати постанову державного виконавця протиправною та скасувати її, позивач просить визнати дії державного виконавця з винесення постави про стягнення виконавчого збору запізними та зобовꞌязати його скасувати відповідну постанову.
97. Такі помилки свідчать про незадовільний рівень знань, та повинні були бути оцінені в 0 балів.
98. Отже, оцінивши в сукупності всі викладені вище факти, ВКДКА приходить до висновку про порушення порядку складення та методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту Особа_2, що є підставою для скасування рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 84-2 від 31.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
99. ВКДКА також звертає увагу на те, що матеріали кваліфікаційної справи містять квитанцію від 30.10.2019 про оплату 6 021 грн. за складання кваліфікаційного іспиту на КДКА Волинської області від Особа_2.
100. Відповідно до рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
101. Відповідно до пункту 2 рішення Ради адвокатів України № 5 від 03 лютого 2017 року встановлено, що плата за складання кваліфікаційного іспиту сплачується на день подання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та здійснюється в національній валюті України на банківські рахунки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону (КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) двома платежами, згідно наступного розподілу:

– шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА;

– шляхом перерахування 20% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок ВКДКА.

102. Матеріали кваліфікаційної справи не містять документів на підтвердження того, що плата за складення кваліфікаційного іспиту здійснена двома платежами: на рахунок КДКА та на рахунок ВКДКА.
103. Згідно пункту 8 Розділу 3 Порядку №270, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобовꞌязана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
104. У разі не внесення особою у визначений в абзаці першому цього пункту строк плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається.
105. Рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
106. Таким чином КДКА Волинської області зобовꞌязана була не допускати Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату і скасувати рішення про допуск його до складення такого іспиту.
107. Це є окремою підставою для скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області від 31.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
108. ВКДКА також звертає увагу на те, що станом на 31 жовтня 2019 року Особа_2 проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
109. Листом з Офісу Генерального прокурора від 22 грудня 2020 № 07-58130-20, за підписом начальника управління роботи з кадрами Департаменту кадрової роботи та державної служби, ВКДКА повідомлено, що станом на 31 жовтня 2019 року Особа_2 у відпустці та на лікуванні не перебував.
110. Листом з Офісу Генерального прокурора від 22 березня 2021 за підписом Першого заступника Генерального прокурора, за № 21-736 вих.21, ВКДКА повідомлено, що Особа_2 31.10.2019 у відрядженні не перебував.
111. У звꞌязку із вищевказаною інформацією, у ВКДКА є обгрунтовані сумніви у тому, що Особа_2, працюючи у м. Києві та не перебуваючи у відпустці, на лікарняному чи у відрядженні, особисто приймав участь у складенні кваліфікаційного іспиту у м. Луцьк 31 жовтня 2019 року.
112. Окрім того, рішенням ВКДКА № V-009/2021 від 28 травня 2021 року скасовано рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 83-7 від 24.10.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
113. З системного аналізу статей 8, 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та положень Розділу 3, 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, вбачається, що рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відповідно про видачу особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, приймається лише за наявності та після прийняття рішення про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту.
114. Таким чином, беручи до уваги все вищевикладене, та враховуючи те, що рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту скасовано, скасуванню підлягає також і рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, оскільки воно є похідними та повꞌязаним з рішенням про допуск до кваліфікаційного іспиту.
115. Щодо «Висновку науково-правової експертизи на замовлення адвоката Особа_24 щодо отримання експертного висновку», складеного науковим експертом Особа_26 та затвердженого 10.11.2020 Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Особа_27 (далі – Висновок), ВКДКА зазначає наступне.
116. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури критично відноситься до вказаного Висновку та не може врахувати його, як належний доказ, у зв’язку з наступним.
117. По-перше, Висновок в кінці містить застереження щодо його призначення виключно для використання замовником, адвокатом Особа_28, з метою забезпечення його службової діяльності, ділових та інших власних інтересів і не підлягає розповсюдженню без згоди виконавця у будь-який спосіб. Тому є недопустимим використання Висновку в рамках перевірки відомостей щодо обставин допуску та складання кваліфікаційного іспиту іншими особами.
118. По-друге, зазначений Висновок, на думку ВКДКА, є необ’єктивним, у зв’язку з тим, що підготовлений на замовлення особи, яка зацікавлена саме в такому висновку. Більше того, безпосередньо цей Висновок був використаний з метою спроби закрити провадження у ВКДКА для уникнення розгляду скарги та надання оцінки матеріалам кваліфікаційної справи.
119. По-третє, у Висновку зроблено заключення з приводу того, що: «відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) може оскаржити до ВКДКА рішення КДКА про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту лише особа, щодо якої прийнято вказане рішення КДКА».
120. На думку ВКДКА, зазначене твердження є таким, що протирічить приписам частини 8 статті 50 Закону, що не містить обмежень щодо суб’єктів оскарження рішення КДКА регіону. Також вказане твердження є сумнівним та суперечливим з огляду на те, що юридично необгрунтованим є сам факт оскарження особою рішення, прийнятого на її користь, до суду чи до ВКДКА за відсутності спору та/або відсутності порушення її права як такого.
121. Також ВКДКА звертає увагу на наступне.
122. Відповідно до вищевказаної інформації, на день складення кваліфікаційного іспиту Особа_2 проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
123. В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14 квітня 2021 року про справі № 826/9606/17, провадження № 11-292апп20, висловила наступну позицію стосовно суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
124. Складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
125. 125. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що, претендуючи на набуття права на заняття адвокатською діяльністю прокурор вступає у позапроцесуальні відносини із Радою адвокатів, адвокатською спільнотою.
126. 126. Доступ до професії адвоката передбачає виконання встановлених законодавством вимог (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») до осіб, які виявили бажання стати адвокатом.
127. 127. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Очевидно, що у цьому випадку прокурор перебуває у відносинах підпорядкування з керівником стажування, який є адвокатом. Так само як і під час організації та проведення кваліфікаційного іспиту, який здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
128. 128. На думку Великої Палати Верховного Суду, такі правовідносини між адвокатом і прокурором виходять за межі допустимої сфери відносин між прокурорською та адвокатською спільнотами.
129. 129. Наведене свідчить, що намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності.
130. 130. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість.
131. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові аналізує норми права, які існували, діяли та були чинними на момент складення кваліфікаційного іспиту Особа_2, а тому повинні були бути враховані КДКА Волинської області.
132. З урахуванням всього вищевикладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №84-2 від 31 жовтня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – є незаконним та підлягає скасуванню.
133. Керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

134. Скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 – задовольнити.
135. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 84-2 від 31.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – скасувати.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                      С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                      К.В. Котелевська