Рішення № V-017/2021 у справі за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 80-8 від 03.10.2019 року про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, –

РІШЕННЯ № V-017/2021

27 травня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Голови Робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 80-8 від 03.10.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. На адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області надійшла заява громадянина України Особа_2 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту від 02.10.2019 року, із зазначенням доданих до неї документів.
2. Рішенням кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №80-8 від 03 жовтня 2019 р. Особа_2 допущено до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
3. 10 жовтня 2019 року Особа_2 було успішно складено письмовий іспит, середній бал за результатами складення якого становив 83,5 бали.
4. 10 жовтня 2019 року Особа_2 було складено усний іспит, середній бал за результатами складення якого становив 47,2 балів.
5. Отже, за результатами оцінювання письмового та усного іспитів Особа_2 отримав 130,7 балів.
6. 10 жовтня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області прийняла рішення № 81-1, яким затвердила результати кваліфікаційного іспиту та вирішила видати Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.
7. 11 червня 2020 року Голова робочої групи, Заступник Голови Ради адвокатів України Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
8. Строк на оскарження рішення КДКА Волинської області від 03 жовтня 2019 року про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту Скаржником пропущено. У скарзі порушено питання про поновлення строку на оскарження рішення.
9. Причини пропуску строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 03 жовтня 2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту визнаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури поважними, у зв’язку з чим комісія вважає за можливе поновити строк і розглянути скаргу по суті.
10. 12 червня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_2.
11. 12 листопада 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна справа Особа_2.
12. 16 листопада 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
13. Згідно з п. 3.32. Регламенту ВКДКА, для отримання документів, інформації та інших відомостей, необхідних для проведення перевірки, 09 та 16 грудня 2020 року на адресу КДКА Волинської області було направлено запити, які не було отримано.
14. З метою перевірки звернення Особа_2 до належної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, вказаними запитами пропонувалось надати належним чином завірену копію: сторінок паспорту громадянина України Особа_2 з відміткою про реєстрацію місця проживання або довідку, що підтверджує реєстрацію місця проживання Особа_2 станом на 02.10.2019 р. Також, з метою перевірки правильності складення Особа_2 кваліфікаційного іспиту, пропонувалось надати належним чином завірену копію білету №18 (вісімнадцять) та фабули №8 (вісім) (адмін. процес), що надавались Особа_2 при складенні письмового іспиту.
15. 03.02.2021 року було направлено повторний запит для отримання вказаної інформації.
16. У відповідь на запит було повідомлено, що всі документи, які подавалися Особа_2 до КДКА Волинської області для допуску до складання кваліфікаційного іспиту, містяться у матеріалах кваліфікаційної справи, які вже направлені до ВКДКА. Також повідомлено, що КДКА Волинської області було розроблено та затверджено екзаменаційні білети у новій редакції, які почали діяти з 01.01.2020 року, а тому старі екзаменаційні білети були знищені.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

17. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що на виконання розпорядження Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України №85 від 27 травня 2020 року «Про створення Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах адвокатів Особа_5 – Особа_9, ГО «ОСОБА_10», створено робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах вказаних осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Особа_11 – Особа_25, Особа_2 та ін.
18. Підставою для створення Робочої групи та звернення до ВКДКА зі скаргою стали чисельні звернення адвокатів щодо правомірності отримання колишнім головним військовим прокурором Особа_11 та колишніми працівниками Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, які видані на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 15.05.2020 року.
19. У зверненнях адвокатів до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, вказується на неприпустимість поведінки вказаних осіб під час здійснення прокурорської діяльності, постійним нехтуванням прав адвокатів та неодноразовим грубим порушенням закону. Адвокати зазначають, що всі вказані вище особи одночасно отримували свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю 15.05.2020 року під час дії карантину та обмежувальних заходів та акцентують увагу на правомірності допуску таких осіб до складення та складення ними кваліфікаційного іспиту відповідному регіоні, в розрізі підтвердження місця проживання осіб, які виявили бажання стати адвокатами.
20. Скаржник вважає, що вищезазначені повідомлення та обгрунтування адвокатів та громадської організації, зокрема щодо місця звернення для складення іспиту, місця та обставин прийняття рішення про допуск до кваліфікаційного іспиту, можуть свідчити про неправомірність допуску Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
21. Вважає, що такими діями та рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області можуть зачіпатися репутація та авторитет адвокатури України в цілому, повага до адвокатської спільноти, довіра до адвокатської діяльності.
22. Просить у разі встановлення порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270. із наступними змінами, під час допуску Особа_2 до кваліфікаційного іспиту – скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про допуск Особа_2 до кваліфікаційного іспиту, та ухвалити нове рішення – про відмову у допуску до кваліфікаційного іспиту.

Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

23. 03 жовтня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області на підставі заяви Особа_2 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та перевірки на відповідність його вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також відповідність поданих ним документів порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, – прийняла рішення №80-8 про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

24. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовꞌязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», прокурором органу прокуратури є: Генеральний прокурор; перший заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); керівник обласної прокуратури; перший заступник керівника обласної прокуратури; заступник керівника обласної прокуратури; керівник підрозділу обласної прокуратури; заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; прокурор обласної прокуратури; керівник окружної прокуратури; перший заступник керівника окружної прокуратури; заступник керівника окружної прокуратури; керівник підрозділу окружної прокуратури; заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; прокурор окружної прокуратури.
26. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
27. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
28. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
29. Особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора». Текст Присяги підписується прокурором і зберігається в його особовій справі. Процедура складення Присяги визначається Генеральним прокурором. Про складення Присяги вноситься запис у трудову книжку (ст. 36 Закону України «Про прокуратуру»).
30. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру», перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
31. Згідно пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі посадові та службові особи органів прокуратури.
32. Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України (п.1 ч.1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції»).
33. У пунктах 15-17 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів щодо незалежності, підзвітності та етики прокурорів зазначено, що «незалежність» означає, що прокурори не повинні зазнавати незаконного втручання у виконання своїх обов`язків з метою забезпечення повного дотримання та застосування закону та принципу верховенства права, і що вони також не повинні зазнавати будь-якого політичного тиску або незаконного впливу будь-якого характеру. Незалежність застосовується як до прокуратури в цілому, так і до її окремого органу та до окремих прокурорів у тому розумінні, як це викладено нижче. Прокурори повинні реалізовувати власну свободу вираження поглядів та зібрань таким чином, щоб вони не суперечили їхнім повноваженням та не впливали або не могли вплинути на незалежність чи неупередженість судових органів або прокуратури.
34. У пункті 31 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів зазначено, що прокурори повинні бути незалежними за своїм статусом та поведінкою. Вони повинні користуватися зовнішньою незалежністю, тобто стосовно неправомірного або незаконного втручання з боку інших державних або недержавних органів, наприклад, політичних партій.
35. Прокурори повинні бути й виглядати неупередженими у своїх рішеннях, бути прозорими, уникати конфліктів інтересів або неналежного впливу, а також не сприяти жодній стороні внаслідок будь-яких зв`язків із нею. Якщо існує ризик, що прокурор може не мати належної можливості дистанціюватися від цієї особи, він або вона повинен утримуватися від розгляду справи (пункт 54 зазначеного Висновку).
36. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
37. Адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; (п.п.1, 2 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
38. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
39. Водночас, згідно із частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Не може бути адвокатом особа, яка: має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, – протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, – протягом трьох років з дня такого звільнення.
40. Відповідно до статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.
41. Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
42. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.
43. Частиною 3 цієї статті визначено строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, який не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.
44. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
45. Відповідно до статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом та полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
46. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
47. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
48. Згідно частини 3 цієї статті, особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту. Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.
49. Статтею 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», установлено, що особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (імꞌя та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі».
50. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
51. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами (далі – Порядок № 270).
52. Вимоги до особи, яка звертається із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, визначені Розділом 2 Порядку №270.
53. Згідно пункту 1 Розділу 2 Порядку №270, особа, яка виявила бажання стати адвокатом (далі Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
54. Згідно пункту 3 Розділу 2 Порядку №270, при визначенні місця проживання особи необхідно керуватися вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
55. Документами, що підтверджують місце проживання особи є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання в Україні, посвідка на тимчасове проживання в Україні, посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; довідка про звернення за захистом в Україні; документи, що підтверджують право власності та користування приміщенням тощо (підпункт 3.3. Розділу 3 Порядку № 270).
56. Абз. 8 та 9 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачають документи, які підтверджують зареєстроване місце проживання: Довідка про реєстрацію місця проживання – документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи; Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, – паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
57. Відповідно до пункту 1 Розділу 3 Порядку №270, заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами приймаються і реєструються головою КДКА (або за його дорученням головою кваліфікаційної палати) у спеціальному журналі обліку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та формуються в особову справу. Журнал обліку може вестись комісією у електронному вигляді.
58. Згідно пункту 3 Розділу 3 Порядку №270, КДКА перевіряє відповідність особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
59. Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 р., затверджена Інструкція з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 01 червня 2018 року № 66 (далі – Інструкція з діловодства).
60. Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Інструкції з діловодства, інструкція встановлює загальні положення з питань діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, а саме у радах адвокатів регіону та кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури (далі – Рада, КДКА), вимоги до документування їх діяльності та організації роботи з документами, дисциплінарними і іншими справами, зверненнями, заявами, скаргами, пропозиціями громадян, інформаційними запитами (далі – «кореспонденція» або разом «документи, справи, звернення» чи, залежно від змісту, окремо – документи, справи, звернення) з моменту їх створення або надходження до передачі на зберігання до архіву Ради, КДКА, а згодом до архівних установ (створених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території (району, міста, області), та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду) незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, контроль за виконанням, відправлення.
61. Документи, справи, звернення незалежно від способу фіксації та відтворення інформації опрацьовуються у Раді, КДКА на єдиних організаційних та правових засадах організації документообігу. Документообіг Ради, КДКА – це рух документів, справ, звернень у Раді, КДКА з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення.
62. Порядок документообігу визначається цією Інструкцією, регламентом Ради, регламентом КДКА національними стандартами на організаційно-розпорядчу документацію.
63. Згідно пункту 149 Розділу 3 Інструкції з діловодства, реєстрація документів, справ, звернень – запис облікових даних про документ, справу, звернення за встановленою реєстраційною формою, який фіксує факт їх створення, відправлення або одержання шляхом проставлення на них реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ, справу, звернення. Реєстрація документів, справ, звернень ведеться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в них інформації. Реєструються документи, справи, звернення незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.
64. Згідно п. 73 Інструкції з діловодства, штампи використовуються у випадках, коли ставляться відмітки про отримання, реєстрацію, використання документів, а також інші відмітки довідкового характеру.
65. Згідно п. 152 Інструкції з діловодства, штамп вхідної кореспонденції слід ставити у нижньому правому полі або іншому вільному від записів місці документа, звернення. Після цього штамп заповнюється записами про дату надходження кореспонденції та, згідно з пунктом 28 цієї Інструкції, – про їх вхідний номер.
66. Відповідно до пункту 28 Інструкції з діловодства, індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень – індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. Для вхідних та вихідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера документа у межах групи документів, що реєструються, через дріб – ознаки черговості, через дріб – номера журналу відомчої картотеки реєстрації документів і через тире – останніх двох цифр року реєстрації. Наприклад: № 4567/0/8-12, де 4567 – порядковий номер, 0 – ознака черговості, 8 – журнал вхідної кореспонденції, 12 – рік, коли було зареєстровано документ; № 6789/2/9-13, де 6789 – порядковий номер, 2 – ознака черговості, 9 – журнал вихідної кореспонденції, 13 – рік, коли було зареєстровано документ.
67. Відповідно до пункту 157 Розділу 3 Інструкції з діловодства, зареєстровані документи, справи, звернення передаються для накладання резолюцій Голові Ради/КДКА, заступникові Голови Ради/КДКА, головам та секретарям палат КДКА, керівникові секретаріату /КДКА Ради, заступникові керівника секретаріату Ради/КДКА відповідно до розподілу функціональних обов’язків у день їх надходження або наступного робочого дня у разі надходження документів у неробочий час. Телеграми, телефонограми та інші термінові документи передаються негайно.
68. П.п. 1, 2 рішення Ради адвокатів України № 5 від 03 лютого 2017 року «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту», встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту. Плата за складання кваліфікаційного іспиту сплачується на день подання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та здійснюється в національній валюті України на банківські рахунки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону (КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) двома платежами, згідно наступного розподілу: шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА; шляхом перерахування 20% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок ВКДКА.
69. Пунктом 8 Розділу 3 Порядку №270 передбачено, що особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь- якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов’язана сплатити на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
70. У разі невнесення особою у визначений в абзаці першому цього пункту строк плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається.
71. Рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.

Мотиви та висновки ВКДКА

72. Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали кваліфікаційної справи, які надійшли з КДКА Волинської області, заслухавши доповідача – члена ВКДКА, інших учасників засідання, ВКДКА встановила наступне.
73. Як зазначено в матеріалах справи, 02 жовтня 2019 року Особа_2 власноруч підписав заяву від 02 жовтня 2019 року про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, додатком до якої є посвідчений за місцем роботи витяг з послужного списку особової справи полковника юстиції Особа_2.
74. У пункті 8 зазначеного витягу вказано, що з 24.06.2019 по т.ч. (тобто по момент формування витягу – 25.09.2019 року) Особа_2 обіймав посаду начальника другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України згідно з наказом ГПУ №446-вк від 24.06.2019 року.
75. Таким чином, на момент подання заяви про про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, Особа_2 обіймав посаду прокурора.
76. Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14 квітня 2021 року про справі № 826/9606/17, провадження № 11-292апп20, висловила наступну позицію стосовно суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
77. Складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
78. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що, претендуючи на набуття права на заняття адвокатською діяльністю прокурор вступає у позапроцесуальні відносини із Радою адвокатів, адвокатською спільнотою.
79. Доступ до професії адвоката передбачає виконання встановлених законодавством вимог (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») до осіб, які виявили бажання стати адвокатом.
80. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Очевидно, що у цьому випадку прокурор перебуває у відносинах підпорядкування з керівником стажування, який є адвокатом. Так само як і під час організації та проведення кваліфікаційного іспиту, який здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
81. На думку Великої Палати Верховного Суду, такі правовідносини між адвокатом і прокурором виходять за межі допустимої сфери відносин між прокурорською та адвокатською спільнотами.
82. Наведене свідчить, що намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість.
83. ВКДКА зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові аналізує норми права, які існували, діяли та були чинними на момент подання заяви Особа_2 про допуск до кваліфікаційного іспиту, а тому повинні були бути враховані КДКА Волинської області.
84. Крім того, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на наступне.
85. В матеріалах кваліфікаційної справи Особа_2 міститься його заява від 02 жовтня 2019 року про допуск до складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
86. Пунктом 149 підрозділу 3.3. Розділу 3 Інструкції з діловодства, передбачено, що реєстрація документів, справ, звернень – запис облікових даних про документ, справу, звернення за встановленою реєстраційною формою, який фіксує факт їх створення, відправлення або одержання шляхом проставлення на них реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ, справу, звернення. Реєстрація документів, справ, звернень ведеться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в них інформації. Реєструються документи, справи, звернення незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.
87. Відповідно до п. 152 Інструкції з діловодства, штамп вхідної кореспонденції слід ставити у нижньому правому полі або іншому вільному від записів місці документа, звернення. Після цього штамп заповнюється записами про дату надходження кореспонденції та, згідно з пунктом 28 цієї Інструкції, – про їх вхідний номер.
88. Згідно пункту 28 Інструкції з діловодства, індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень – індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. Для вхідних та вихідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера документа у межах групи документів, що реєструються, через дріб – ознаки черговості, через дріб – номера журналу відомчої картотеки реєстрації документів і через тире – останніх двох цифр року реєстрації. Наприклад: № 4567/0/8-12, де 4567 – порядковий номер, 0 – ознака черговості, 8 – журнал вхідної кореспонденції, 12 – рік, коли було зареєстровано документ; № 6789/2/9-13, де 6789 – порядковий номер, 2 – ознака черговості, 9 – журнал вихідної кореспонденції, 13 – рік, коли було зареєстровано документ.
89. Пунктом 157 Розділу 3 Інструкції з діловодства передбачено, що зареєстровані документи, справи, звернення передаються для накладання резолюцій Голові Ради/КДКА, заступникові Голови Ради/КДКА, головам та секретарям палат КДКА, керівникові секретаріату /КДКА Ради, заступникові керівника секретаріату Ради/КДКА відповідно до розподілу функціональних обов’язків у день їх надходження або наступного робочого дня у разі надходження документів у неробочий час. Телеграми, телефонограми та інші термінові документи передаються негайно.
90. ВКДКА встановлено, що заява Особа_2 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту прийнята без дотримання вищевказаних вимог Інструкції з діловодства, а саме пунктів 149, 152, 28, 157.
91. Зокрема, штамп вхідної кореспонденції заповнений з порушенням вимог до реєстраційного індексу (пункт 28) та на заяві відсутня резолюція уповноваженої особи (пункт 157).
92. Отже, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлені порушення вимог нормативних актів, регламентуючих порядок прийняття заяви про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту, які були допущені Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області.
93. Крім того, Особа_2 при поданні заяви від 02 жовтня 2019 року про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, разом з копією договору оренди квартири від 01.10.2019 року не подав документ про право власності на орендовану квартиру та документ, що підтверджує місце проживання Особа_2, чим порушив вимоги Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
94. Документами, що підтверджують місце проживання особи є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання в Україні, посвідка на тимчасове проживання в Україні, посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; довідка про звернення за захистом в Україні; документи, що підтверджують право власності та користування приміщенням тощо (пункт 3.3. Розділу 2 Порядку №270 ).
95. В матеріалах кваліфікаційної справи вказані документи відсутні, а міститься лише копія договору оренди квартири від 01.01.2019 року та 1-3 сторінки паспорту громадянина України Особа_2 (арк. справи № 36, 38-40).
96. Копія сторінки паспорта Особа_2, на якій проставляється зареєстроване місце проживання – у справі відсутня.
97. Разом з тим, в матеріалах кваліфікаційної справи Особа_2 міститься копія Договору оренди квартири від 01 жовтня 2019 р. (далі – Договір оренди).
98. Зі змісту Договору оренди вбачається, що він укладений в м. Луцьк між орендодавцем Особа_3, з однієї сторони, та орендарем Особа_2, з іншої сторони.
99. Пунктом 3.1. Договору оренди передбачено, що квартира та майно повинні бути передані Орендодавцем та прийняти Орендарем з моменту набрання чинності цим Договором.
100. Матеріали кваліфікаційної справи не містять документу, який би підтверджував фактичне передання квартири у користування Особа_2, зокрема акту прийому – передачі нерухомого майна.
101. Також, Договір оренди не містить інформації щодо права власності Особа_3 на квартиру в м. Луцьк Волинської області, що передається нею в оренду Особа_2.
102. Згідно ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
103. Документ на підтвердження права власності Особа_3 на квартиру, який би доводив право Особа_3 нею розпоряджатися, – відсутній в матеріалах кваліфікаційної справи, що є порушенням пункту 3.3. Розділу 2 Порядку №270, оскільки повинні бути надані документи, що підтверджують право власності та користування приміщенням.
104. Таким чином, ВКДКА критично оцінює такий Договір оренди та приходить до висновку про незаконність прийняття рішення КДКА Волинської області про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Особа_2, оскільки місце проживання заявника в Волинській області не підтверджено належним чином.
105. При прийнятті рішення № 80-8 від 03.10.2019 про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області не було перевірено документи, які підтверджують місце проживання Особа_2 в Волинській області.
106. Отже, ВКДКА встановлено, що допущено порушення вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.1 Розділу 2 Порядку щодо прийняття заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту КДКА регіону не за місцем проживання особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Одночасно порушено пункт 3.3. Розділу 2 Порядку №270, щодо ненадання документів, що підтверджують право власності та користування приміщенням у Волинській області, що було підставою для прийняття КДКА регіону рішення про відмову в допуску Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
107. ВКДКА також звертає увагу на те, що матеріали кваліфікаційної справи містять меморіальний ордер від 08.10.2020 про оплату 6 021 грн. за складання кваліфікаційного іспиту на КДКА Волинської області від Особа_2.
108. Пунктом 8 Розділу 3 Порядку №270 передбачено, що особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов’язана сплатити на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
109. У разі невнесення особою у визначений в абзаці першому цього пункту строк плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається.
110. Рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
111. Відповідно до рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
112. Відповідно до пункту 2 рішення Ради адвокатів України № 5 від 03 лютого 2017 року встановлено, що плата за складання кваліфікаційного іспиту сплачується на день подання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та здійснюється в національній валюті України на банківські рахунки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону (КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) двома платежами, згідно наступного розподілу:

– шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА;

– шляхом перерахування 20% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок ВКДКА.

113. Всупереч вищевказаним вимогам, доданий до матеріалів справи меморіальний ордер про оплату Особа_2 за складення кваліфікаційного іспиту містить інформацію про сплату 6 021 грн. лише на рахунок КДКА Волинської області.
114. Матеріали кваліфікаційної справи не містять документів на підтвердження того, що плата за складення кваліфікаційного іспиту здійснена двома платежами: на рахунок КДКА та на рахунок ВКДКА.
115. Отже, з урахуванням положень пункту 8 Розділу 3 Порядку №270, у разі невнесення особою плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається, а рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
116. Таким чином, це є окремою підставою для скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 80-8 від 03.10.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
117. Також, оскільки скарга подана Головою Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, зокрема Особа_11_Особа_25 та Особа_2, – комісія звернула увагу на наступне.
118. ВКДКА зауважує, що у 12 осіб, із зазначених вище, які працювали у місті Києві в одному органі в певний проміжок часу, – одночасно виникла необхідність проживати у Волинській області, у зв’язку із чим такими особами укладалися договори оренди житла у такій області. При цьому саме укладення договорів оренди житла у Волинській області лягло в основу подання всіма особами в певний проміжок часу заяв про допуск до складення кваліфікаційного іспиту саме до КДКА Волинської області та складання іспиту в такій КДКА.
119. З урахуванням таких обставин, та у сукупності з викладеними вище встановленими обставинами, у ВКДКА є обґрунтовані сумніви, що такі обставини виникли об’єктивно, а не створені штучно з метою складання кваліфікаційного іспиту всіма особами саме в певному регіоні – у Волинській області.
120. Щодо «Висновку науково-правової експертизи на замовлення адвоката Особа_25 щодо отримання експертного висновку», складеного науковим експертом Особа_26 та затвердженого 10.11.2020 Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Особа_27 (далі – Висновок), ВКДКА зазначає наступне.
121. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури критично відноситься до вказаного Висновку та не може врахувати його, як належний доказ, у зв’язку з наступним.
122. По-перше, Висновок в кінці містить застереження щодо його призначення виключно для використання замовником, адвокатом Особа_25, з метою забезпечення його службової діяльності, ділових та інших власних інтересів і не підлягає розповсюдженню без згоди виконавця у будь-який спосіб. Тому є недопустимим використання Висновку в рамках перевірки відомостей щодо обставин допуску та складання кваліфікаційного іспиту іншими особами.
123. По-друге, зазначений Висновок, на думку ВКДКА, є необ’єктивним, у зв’язку з тим, що підготовлений на замовлення особи, яка зацікавлена саме в такому висновку. Більше того, безпосередньо цей Висновок був використаний з метою спроби закрити провадження у ВКДКА для уникнення розгляду скарги та надання оцінки матеріалам кваліфікаційної справи.
124. По-третє, у Висновку зроблено заключення з приводу того, що: «відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) може оскаржити до ВКДКА рішення КДКА про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту лише особа, щодо якої прийнято вказане рішення КДКА».
125. На думку ВКДКА, зазначене твердження є таким, що протирічить приписам частини 8 статті 50 Закону, що не містить обмежень щодо суб’єктів оскарження рішення КДКА регіону. Також вказане твердження є сумнівним та суперечливим з огляду на те, що юридично необгрунтованим є сам факт оскарження особою рішення, прийнятого на її користь, до суду чи до ВКДКА за відсутності спору та/або відсутності порушення її права як такого.
126. Підсумовуючи все вищевикладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши наявні матеріали особової (кваліфікаційної) справи, вважає, що в порушення вимог Закону України «По адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядку №270, Інструкції з діловодства, не дотримано порядок прийняття та реєстрації заяви Особа_2 про допуск до кваліфікаційного іспиту; Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області не провела перевірку повноти та достовірності відомостей, повідомлених Особа_2, який звернувся до неї із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, в тому числі й документів, які підтверджують місце проживання останнього в Волинській області, та прийняла незаконне рішення про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
127. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

128. Скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 – задовольнити частково.
129. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 80-8 від 03.10.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту, − скасувати.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                      С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                      К.В. Котелевська