Рішення № V-018/2021 у справі за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 81-1 від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту

РІШЕННЯ № V-018/2021

27 травня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Голови Робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 81-1 від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. На адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області надійшла заява громадянина України Особа_2 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту від 02.10.2019 року, із зазначенням доданих до неї документів.
2. Рішенням кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №80-8 від 03 жовтня 2019 р. Особа_2 допущено до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
3. 10 жовтня 2019 року Особа_2 було успішно складено письмовий іспит, середній бал за результатами складення якого становив 83,5 бали.
4. 10 жовтня 2019 року Особа_2 було складено усний іспит, середній бал за результатами складення якого становив 47,2 балів.
5. Отже, за результатами оцінювання письмового та усного іспитів Особа_2 отримав 130,7 балів, що є достатнім балом вважати особу такою, що склала кваліфікаційний іспит.
6. 10 жовтня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області прийняла рішення № 81-1, яким затвердила результати кваліфікаційного іспиту та вирішила видати Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.
7. 11 червня 2020 року Голова робочої групи, Заступник Голови Ради адвокатів України Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
8. Строк на оскарження рішення КДКА Волинської області № 81-1 від 10.10.2019 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту Скаржником пропущено. У скарзі порушено питання про поновлення строку на оскарження рішення.
9. Причини пропуску строку на оскарження рішення визнаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури поважними, у зв’язку з чим комісія вважає за можливе строк поновити та розглянути скаргу по суті.
10. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_2.
11. 12 червня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_2.
12. 12 листопада 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна справа Особа_2.
13. 16 листопада 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
14. 07 грудня 2020 року ВКДКА звернулася з листом до Генерального прокурора з проханням повідомити чи знаходився станом на 10 жовтня 2019 року при виконанні службових обовꞌязків на робочому місці Особа_2, який проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, та у разі якщо Особа_2 у зазначений день не виконував службові обовꞌязки – додатково повідомити, чи перебував він у відпустці або на лікарняному.
15. 28 грудня 2020 року з Офісу Генерального прокурора до ВКДКА надійшов лист від 22 грудня 2020 № 07-58130-20, за підписом начальника управління роботи з кадрами Департаменту кадрової роботи та державної служби, в якому було повідомлено, що станом на 10 жовтня 2019 року Особа_2 у відпустці та на лікуванні не перебував.
16. 05 березня 2021 року ВКДКА звернулася з листом за вих. № 411 до Генерального прокурора з проханням повідомити чи перебував у відрядженні станом на 10 жовтня 2019 року Особа_2, який проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях.
17. 25.03.2021 до ВКДКА надійшов лист з Офісу Генерального прокурора за підписом Першого заступника Генерального прокурора, від 22.03.2021 за № 21-736 вих.21, в якому зазначено про розгляд листів ВКДКА, в тому числі від 05.03.2021 № 411, щодо надання інформації про перебування окремих працівників Генеральної прокуратури України у службових відрядженнях, та зазначено, що за запитуваний період вказані у цих листах працівники Генеральної прокуратури України у відрядженнях не перебували.
18. Згідно з п. 3.32. Регламенту ВКДКА, для отримання документів, інформації та інших відомостей, необхідних для проведення перевірки, 09 та 16 грудня 2020 року на адресу КДКА Волинської області було направлено запити, які не було отримано.
19. З метою перевірки звернення Особа_2 до належної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, вказаними запитами пропонувалось надати належним чином завірену копію: сторінок паспорту паспорту громадянина України Особа_2 з відміткою про реєстрацію місця проживання або довідку, що підтверджує реєстрацію місця проживання Особа_2 станом на 02.10.2019 р. Також, з метою перевірки правильності складення Особа_2 кваліфікаційного іспиту, пропонувалось надати належним чином завірену копію білету №18 (вісімнадцять) та фабули №8 (вісім) (адмін. процес), що надавались Особа_2 при складенні письмового іспиту.
20. 03.02.2021 року було направлено повторний запит для отримання вказаної інформації.
21. У відповідь на запит було повідомлено, що всі документи, які подавалися Особа_2 до КДКА Волинської області для допуску до складання кваліфікаційного іспиту, містяться у матеріалах кваліфікаційної справи, які вже направлені до ВКДКА. Також повідомлено, що КДКА Волинської області було розроблено та затверджено екзаменаційні білети у новій редакції, які почали діяти з 01.01.2020 року, а тому старі екзаменаційні білети були знищені.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

22. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що на виконання розпорядження Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України №85 від 27 травня 2020 року «Про створення Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах адвокатів Особа_4 – Особа_8, ГО «ОСОБА_9», створено робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах вказаних осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_10 – Особа_24, Особа_2 та ін.
23. Підставою для створення Робочої групи та звернення до ВКДКА зі скаргою стали чисельні звернення адвокатів щодо правомірності отримання колишнім головним військовим прокурором Особа_10 та колишніми працівниками Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, які видані на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 15.05.2020 року.
24. У зверненнях адвокатів до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, вказується на неприпустимість поведінки вказаних осіб під час здійснення прокурорської діяльності, постійне нехтування прав адвокатів та неодноразове грубе порушенням закону.
25. Адвокати акцентують увагу на правомірності допуску до складення та складення іспиту в КДКА Волинської області, в розрізі підтвердження місця проживання осіб, які виявили бажання стати адвокатами, у Волинській області.
26. Скаржник вважає, що повідомлення та обґрунтування адвокатів та громадської організації, можуть свідчити про порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_2.
27. Зазначає, що у разі встановлення ВКДКА, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області протиправно прийняла рішення про допуск Особа_2 до кваліфікаційного іспиту та не компетентна була приймати у нього іспит, це може бути підставою для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту Особа_2.
28. Просить у разі встановлення порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270. із наступними змінами, під час допуску Особа_2 до кваліфікаційного іспиту – скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 81-1 від 10.10.2019 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

29. Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 81-1 від 10 жовтня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту Особа_2.
30. Письмовий іспит (білет № 18, фабула № 8 адміністративний процес) – 83,5 балів, усний іспит (білет № 17) – 47,2 балів. Загальна оцінка 130,7 балів.
31. Вирішено видати Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

32. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», прокурором органу прокуратури є: Генеральний прокурор; перший заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); керівник обласної прокуратури; перший заступник керівника обласної прокуратури; заступник керівника обласної прокуратури; керівник підрозділу обласної прокуратури; заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; прокурор обласної прокуратури; керівник окружної прокуратури; перший заступник керівника окружної прокуратури; заступник керівника окружної прокуратури; керівник підрозділу окружної прокуратури; заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; прокурор окружної прокуратури.
34. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
35. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
36. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
37. Особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту: “Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора”. Текст Присяги підписується прокурором і зберігається в його особовій справі. Процедура складення Присяги визначається Генеральним прокурором. Про складення Присяги вноситься запис у трудову книжку (ст. 36 Закону України «Про прокуратуру»).
38. Відповідно до ч.1 та 2 ст.18 Закону України «Про прокуратуру», перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України “Про запобігання корупції”.
39. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру», перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
40. Згідно пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі посадові та службові особи органів прокуратури.
41. Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України (п.1 ч.1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції»).
42. У пунктах 15-17 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів щодо незалежності, підзвітності та етики прокурорів зазначено, що «незалежність» означає, що прокурори не повинні зазнавати незаконного втручання у виконання своїх обов`язків з метою забезпечення повного дотримання та застосування закону та принципу верховенства права, і що вони також не повинні зазнавати будь-якого політичного тиску або незаконного впливу будь-якого характеру. Незалежність застосовується як до прокуратури в цілому, так і до її окремого органу та до окремих прокурорів у тому розумінні, як це викладено нижче. Прокурори повинні реалізовувати власну свободу вираження поглядів та зібрань таким чином, щоб вони не суперечили їхнім повноваженням та не впливали або не могли вплинути на незалежність чи неупередженість судових органів або прокуратури.
43. У пункті 31 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів зазначено, що прокурори повинні бути незалежними за своїм статусом та поведінкою. Вони повинні користуватися зовнішньою незалежністю, тобто стосовно неправомірного або незаконного втручання з боку інших державних або недержавних органів, наприклад, політичних партій.
44. Прокурори повинні бути й виглядати неупередженими у своїх рішеннях, бути прозорими, уникати конфліктів інтересів або неналежного впливу, а також не сприяти жодній стороні внаслідок будь-яких зв`язків із нею. Якщо існує ризик, що прокурор може не мати належної можливості дистанціюватися від цієї особи, він або вона повинен утримуватися від розгляду справи (пункт 54 зазначеного Висновку).
45. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
46. Адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; (п.п.1, 2 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
47. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
48. Водночас, згідно із частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Не може бути адвокатом особа, яка: має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, – протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, – протягом трьох років з дня такого звільнення.
49. Відповідно до статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.
50. Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
51. Відповідно до статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом та полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
52. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
53. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
54. Згідно частини 3 цієї статті, особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту. Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.
55. Статтею 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», установлено, що особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (імꞌя та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі».
56. Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України (стаття 12 вказаного Закону).
57. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
58. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі – Порядок № 270).
59. Пунктом 8 Розділу 3 Порядку №270 передбачено, що особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь- якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов’язана сплатити на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
60. У разі невнесення особою у визначений в абзаці першому цього пункту строк плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається.
61. Рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
62. П.п. 1, 2 рішення Ради адвокатів України № 5 від 03 лютого 2017 року «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту», встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту. Плата за складання кваліфікаційного іспиту сплачується на день подання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та здійснюється в національній валюті України на банківські рахунки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону (КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) двома платежами, згідно наступного розподілу: шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА; шляхом перерахування 20% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок ВКДКА.
63. Відповідно до пункту 1 Розділу 4 Порядку №270, організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.
64. Відповідно до пункту 9 Розділу 4 Порядку №270, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
65. Відповідно до пункту 13.9 Розділу 4 Порядку №270, в редакції на час складення кваліфікаційного іспиту, оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
66. Результати оцінювання, відповідно до пункту 13.11 Розділу 4 Порядку №270, мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА.
67. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12 Розділу 4 Порядку №270).
68. Відповідно до пункту 14.1. Розділу 4 Порядку №270, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
69. Згідно пункту 14.6. Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на момент час складання іспиту), відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань.
70. Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати (п.14.7 Розділу 4 Порядку №270).
71. Відповідно до пунктів 14.8. та 14.9 Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на час складання іспиту) кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати. Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
72. Загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи (пункт 14.10. Розділу 4 Порядку №270).
73. Особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит (пункт 14.11 Розділу 4 Порядку №270, в редакції станом на час складання іспиту).
74. Згідно пункту 16 Розділу 4 Порядку №270, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи повинна містити наступну інформацію: 1. назву КДКА, кваліфікаційна палата якої приймає іспит; 2. прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка складає кваліфікаційний іспит; 3. дату та місце складення усного та письмового іспитів; 4. номер екзаменаційного білету для складення письмового іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмовий іспит; кількість балів, виставлених кожним з двох членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з трьох письмових завдань та однієї фабули справи; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту; підписи членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли письмові завдання; 5. номер екзаменаційного білету для складення усного іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які оцінювали усні відповіді; кількість балів, виставлених кожним з таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з п’ятнадцяти питань екзаменаційного білету; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами усного іспиту; підписи таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати; 6. загальну оцінку складення кваліфікаційного іспиту (сумарну кількість середньоарифметичних балів за результатами письмового та усного іспиту). Після внесення всієї інформації, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особою, підписується головою та секретарем кваліфікаційної палати, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
75. Рішення, відповідно до пункту 4 Розділу 5 Порядку №270, викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище імꞌя, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
76. Зразок відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту міститься в додатку до Порядку №270.

Мотиви та висновки ВКДКА

77. Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали кваліфікаційної справи, які надійшли з КДКА Волинської області, заслухавши доповідача – члена ВКДКА, інших учасників засідання, ВКДКА встановила наступне.
78. Як вбачається з листів з Офісу Генерального прокурора, на день складення кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту, Особа_2 проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях.
79. Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14 квітня 2021 року про справі № 826/9606/17, провадження № 11-292апп20, висловила наступну позицію стосовно суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
80. Складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
81. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що, претендуючи на набуття права на заняття адвокатською діяльністю прокурор вступає у позапроцесуальні відносини із Радою адвокатів, адвокатською спільнотою.
82. Доступ до професії адвоката передбачає виконання встановлених законодавством вимог (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») до осіб, які виявили бажання стати адвокатом.
83. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Очевидно, що у цьому випадку прокурор перебуває у відносинах підпорядкування з керівником стажування, який є адвокатом. Так само як і під час організації та проведення кваліфікаційного іспиту, який здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
84. На думку Великої Палати Верховного Суду, такі правовідносини між адвокатом і прокурором виходять за межі допустимої сфери відносин між прокурорською та адвокатською спільнотами.
85. Наведене свідчить, що намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість.
86. ВКДКА зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові аналізує норми права, які існували, діяли та були чинними на момент складення кваліфікаційного іспиту Особа_2, а тому повинні були бути враховані КДКА Волинської області.
87. Окрім того, під час здійснення перевірки кваліфікаційної справи Особа_2, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури були виявлені порушення Порядку № 270.
88. Так, відповідно до пункту 1 Розділу 4 Порядку №270, організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.
89. Матеріали проведеної перевірки підтверджують факт прийняття участі у засіданні кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, під час складення кваліфікаційного іспиту Особа_2, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської бласті.
90. Відповідно до пункту 13.9 Розділу 4 Порядку №270, в редакції що діяла на час складення кваліфікаційного іспиту, оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
91. Результати оцінювання, відповідно до пункту 13.11 Розділу 4 Порядку №270, мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА.
92. Згідно пункту 16 розділу 4 порядку №270, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи повинна містити наступну інформацію: 1. назву КДКА, кваліфікаційна палата якої приймає іспит; 2. прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка складає кваліфікаційний іспит; 3. дату та місце складення усного та письмового іспитів; 4. номер екзаменаційного білету для складення письмового іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмовий іспит; кількість балів, виставлених кожним з двох членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з трьох письмових завдань та однієї фабули справи; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту; підписи членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли письмові завдання; 5. номер екзаменаційного білету для складення усного іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які оцінювали усні відповіді; кількість балів, виставлених кожним з таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з п’ятнадцяти питань екзаменаційного білету; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами усного іспиту; підписи таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати; 6. загальну оцінку складення кваліфікаційного іспиту (сумарну кількість середньоарифметичних балів за результатами письмового та усного іспиту). Після внесення всієї інформації, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особою, підписується головою та секретарем кваліфікаційної палати, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
93. Водночас, згідно Відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 10.10.2019 року, оцінка письмових завдань Особа_2 здійснювалась одним членом кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області – Особа_25 та головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.
94. Таким чином, оцінювання письмових завдань, виконаних Особа_2, здійснено з порушенням встановленого порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, регламентованого Порядком №270, оскільки здійснено головою КДКА та одним членом палати, а не двома членами кваліфікаційної палати КДКА і головою КДКА, як це передбачено пунктом 13.9 Розділу 4 Порядку № 270.
95. Це в свою чергу є підставою для скасування рішення про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачу Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
96. Окрім того, дослідивши Відомість з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту КДКА Волинської області від 10 жовтня 2019 року з усного іспиту Особа_2, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що така відомість не відповідає формі відомості, яка визначена в додатку до Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – оскільки в ній не зазначена:

– сумарна кількість балів разом за всі питання, виставлені особами, які оцінювали іспит;

– оцінка (середній бал) за результатами складення усного іспиту, яка вираховується з сумарної кількості балів, що порушує пункт 14.8 Розділу 4 Порядку № 270);

– загальна оцінка (сумарна кількість середніх балів) за результатами складення кваліфікаційного іспиту (письмового та усного іспитів), що порушує пункт 14.10. Розділу 4 Порядку №270.

97. Отже, в рішенні кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 81-1 від 10 жовтня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_2, зазначена кількість балів, яка не відображена у Відомості з оцінювання результатів: усний іспит – 47,2 балів, загальна оцінка – 130,7 балів.
98. Таким чином, оскільки у Відомості не зазначено оцінку (сумарну кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів, з урахуванням пункту 14.11 Розділу 4 Порядку №270, в редакції станом на час складання іспиту, – не можна констатувати факт, що особа успішно склала кваліфікаційний іспит, оскільки Відомість з оцінювання є основним документом, в якому визначається і фіксується кількість балів за складання кваліфікаційних іспитів.
99. Отже, рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_2, яке приймається на підставі Відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, прийнято з порушенням вимогу закону.
100. Також, ВКДКА також звертає увагу на те, що Особа_2 плату за складання кваліфікаційного іспиту не сплачено у визначеному порядку, оскільки остання сплачується двома платежами шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА та 20% від встановленого розміру плати на поточний рахунок ВКДКА.
101. Однак, Особа_2 перераховано 6 021,00 грн. лише на рахунок КДКА регіону, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером від 08.10.2019 року.
102. Відповідно до рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
103. Відповідно до пункту 2 рішення Ради адвокатів України № 5 від 03 лютого 2017 року встановлено, що плата за складання кваліфікаційного іспиту сплачується на день подання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та здійснюється в національній валюті України на банківські рахунки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону (КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) двома платежами, згідно наступного розподілу:

– шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА;

– шляхом перерахування 20% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок ВКДКА.

104. Матеріали кваліфікаційної справи не містять документів на підтвердження того, що плата за складення кваліфікаційного іспиту здійснена двома платежами: на рахунок КДКА та на рахунок ВКДКА.
105. Згідно пункту 8 Розділу 3 Порядку №270, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов‘язана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
106. У разі не внесення особою у визначений в абзаці першому цього пункту строк плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається. Рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
107. Таким чином КДКА Волинської області зобовꞌязана була не допускати Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату і скасувати рішення про допуск його до складення такого іспиту.
108. Це є окремою підставою для скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
109. ВКДКА також звертає увагу на те, що станом на 10 жовтня 2019 року Особа_2 проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях.
110. Листом з Офісу Генерального прокурора від 22 грудня 2020 № 07-58130-20, за підписом начальника управління роботи з кадрами Департаменту кадрової роботи та державної служби, ВКДКА повідомлено, що станом на 10 жовтня 2019 року Особа_2 у відпустці та на лікуванні не перебував.
111. Листом з Офісу Генерального прокурора за підписом Першого заступника Генерального прокурора, від 22.03.2021 за № 21-736 вих.21, повідомлено, що станом на 10 жовтня 2019 року Особа_2 у відрядженні не перебував.
112. У звꞌязку із вищевказаною інформацією, у ВКДКА є обгрунтовані сумніви у тому, що Особа_2, працюючи у м. Києві та не перебуваючи у відпустці, на лікарняному чи у відрядженні, особисто приймав участь у складенні кваліфікаційного іспиту у м. Луцьк 10 жовтня 2019 року.
113. Окрім того, рішенням ВКДКА № V-017/2021 від 27 травня 2021 року скасовано рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 80-8 від 03.10.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
114. З системного аналізу статей 8, 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та положень Розділу 3, 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, вбачається, що рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відповідно про видачу особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, приймається лише за наявності та після прийняття рішення про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту.
115. Таким чином, беручи до уваги все вищевикладене, та враховуючи те, що рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту скасовано, скасуванню підлягає також і рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, оскільки воно є похідними та повꞌязаним з рішенням про допуск до кваліфікаційного іспиту.
116. Щодо «Висновку науково-правової експертизи на замовлення адвоката Особа_24 щодо отримання експертного висновку», складеного науковим експертом Особа_25 та затвердженого 10.11.2020 Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Особа_26 (далі – Висновок), ВКДКА зазначає наступне.
117. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури критично відноситься до вказаного Висновку та не може врахувати його, як належний доказ, у зв’язку з наступним.
118. По-перше, Висновок в кінці містить застереження щодо його призначення виключно для використання замовником, адвокатом Особа_24, з метою забезпечення його службової діяльності, ділових та інших власних інтересів і не підлягає розповсюдженню без згоди виконавця у будь-який спосіб. Тому є недопустимим використання Висновку в рамках перевірки відомостей щодо обставин допуску та складання кваліфікаційного іспиту іншими особами.
119. По-друге, зазначений Висновок, на думку ВКДКА, є необ’єктивним, у зв’язку з тим, що підготовлений на замовлення особи, та яка зацікавлена саме в такому висновку. Більше того, безпосередньо цей Висновок був використаний з метою спроби закрити провадження у ВКДКА для уникнення розгляду скарги та надання оцінки матеріалам кваліфікаційної справи.
120. По-третє, у Висновку зроблено заключення з приводу того, що: «відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) може оскаржити до ВКДКА рішення КДКА про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту лише особа, щодо якої прийнято вказане рішення КДКА».
121. На думку ВКДКА, зазначене твердження є таким, що протирічить приписам частини 8 статті 50 Закону, що не містить обмежень щодо суб’єктів оскарження рішення КДКА регіону. Також вказане твердження є сумнівним та суперечливим з огляду на те, що юридично необгрунтованим є сам факт оскарження особою рішення, прийнятого на її користь, до суду чи до ВКДКА за відсутності спору та/або відсутності порушення її права як такого.
122. З урахуванням всього вищевикладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 81-1 від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту – є незаконним та підлягає скасуванню.
123. Керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

124. Скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 – задовольнити.
125. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 81-1 від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – скасувати.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                      С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                      К.В. Котелевська