РІШЕННЯ № V-020/2021
29 травня 2021 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 102 від 12.01.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 15 вересня 2020 року на адресу КДКА Чернівецької області надійшла скарга Особа_1 на дії адвоката Особа_3 (а.с. 8-12).
- 12 січня 2021 року, за результатами розгляду скарги Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_3, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення №102, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3 (а.с. 1-7).
- 02 лютого 2021 року громадянин Особа_1, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Строк на оскарження рішення, передбачений частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
- 15 лютого 2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Чернівецької області матеріали дисциплінарної перевірки стосовно адвоката Особа_3.
- 09 березня 2021 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарного провадження щодо адвоката Особа_3.
- 16 березня 2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА
- Скаржник не погоджується з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області № 102 від 12 січня 2021 року, вважає його незаконним та упередженим, ухваленим без належного дослідження усіх обставин, які мають значення.
- В обґрунтування своїх вимог зазначає, що адвокат Особа_3 неналежним чином виконувала свої професійні обов’язки, представляючи його інтереси в декількох цивільних процесах згідно договору про надання правової допомоги, який був укладений 08 березня 2019 року між ними.
- Так, в скарзі Особа_1 зазначає, що при написанні зустрічного позову адвокат Особа_3 невірно виклала обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та на підтвердження цих обставин не зібрала відповідні докази, на яких він наполягав. Крім цього, адвокат не інформувала його щодо стану розгляду справи № Інформація_2, а саме про наявність великої кількості документів, які на його думку, є несприятливими для винесення рішення на його користь та не ознайомлювала його з їх змістом.
- Також вказує, що адвокат Особа_3 не узгоджувала з ним позицію у справі №727/11233 про стягнення аліментів за позовом Особа_2 до нього, в зв’язку з чим, на початку серпня 2019 року він повідомив адвоката про розірвання договору про надання правової допомоги в односторонньому порядку та заборонив їй приймати участь у даній справі, в тому числі подавати заяву про розгляд справи без його участі. Однак, при ознайомленні з матеріалами цивільної справи №Інформація_1 в листопаді 2020 року він побачив підписану адвокатом Особа_3 заяву від 12.08.2019 року про розгляд справи без участі відповідача.
- Скаржник також вказує, що у справі №Інформація_2 адвокат Особа_3, без погодження з ним та без його відома, 16.09.2020 року подала до Шевченківського районного суду м. Чернівці заяву про збільшення позовних вимог та залишення частини позовних вимог без розгляду, що на його думку стало причиною погіршення відносин з донькою та припинення нею спілкування з ним в листопаді 2019 року, оскільки відмова від частини позовних вимог, стосувалася саме відмови від участі у вихованні доньки Особа_8, яке сформувало у останньої неправильну думку про те, що вона не потрібна батьку.
- З приводу переписки від 11.10.2019 року Скаржник зауважує, що не відповідає дійсності твердження адвоката Особа_3 про те, що він запропонував не йти на наступне судове засідання, оскільки саме адвокат написала йому, що в неї є законне право перенести засідання і запитала що робити, на що він відповів – переносимо. Особа_1 вважає, що адвокат вступила в зговір із протилежною стороною (Відповідачем) і паралельно допомагає опоненту.
- Скаржник вважає, що із-за недбалого відношення адвоката Особа_3 до виконання своїх зобов’язань за угодою, як адвоката, призвело до неправильного формування доказової бази, яка була необхідна для задоволення його зустрічного позову. На його думку, адвокат не відстоював та не захищав його інтереси, не брав належної участі в підготовці документів та судовому розгляді.
- Просить перевірити рішення дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області №102 від 12 січня 2021 року та притягнути адвоката Особа_3 до дисциплінарної відповідальності, із наступним зупиненням права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
- Письмових заперечень від адвоката Особа_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не надходило.
Фактичні обставини, встановлені ДП КДКА регіону
- Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_3 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_4, її робоче місце знаходиться за адресою: Адреса_1.
- Таким чином, розгляд скарги стосовно адвоката Особа_3 здійснене належною КДКА регіону, відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- 15 вересня 2020 року на адресу КДКА Чернівецької області, надійшла скарга Особа_1 на дії адвоката Особа_3 (а.с. 8-12).
- На виконання вимог частини першої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Чернівецької області вказані документи прийняті та зареєстровані.
- 18 вересня 2020 року Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області адвокату Особа_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі (а.с. 121).
- Листом від 22 вересня 2020 року адвоката Особа_3 було повідомлено про надходження до КДКА Чернівецької скарги громадянина Особа_1 про притягення її до дисциплінарної відповідальності та запропоновано у строк п’яти робочих днів з моменту отримання повідомлення, надати дисциплінарній палаті КДКА Чернівецької області письмові пояснення по суті питань та копії документів до нього (а.с. 122).
- Адвокатом Особа_3 надані письмові пояснення щодо обставин викладених у скарзі громадянина Особа_1 (а.с. 125-134).
- Відповідно до правил ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області адвокатом Особа_5 проведено перевірку за скаргою, досліджено всі надані докази та 15 жовтня 2020 року складено за її результатами довідку (а.с. 108-112).
- Листами Голови дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області Особа_6 від 07 грудня 2020 року адвокат Особа_3 та громадянин Особа_1 були повідомлені про закінчення перевірки скарги та призначення засідання дисциплінарної палати щодо вирішення питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_3 на 14 грудня 2020 року на 15 год. 00 хв. (а.с. 148-149).
- Як вбачається з витягу з протоколу №37 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 14 грудня 2020 року під час розгляду питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_3, Скаржник був присутній на засіданні комісії та під час надання пояснень щодо скарги надав додаткові докази та доповнення до скарги. З урахуванням зазначеного, дисциплінарно палата вирішила відкласти розгляд скарги через неявку адвоката та наявність додаткових документів, які необхідно дослідити членам палати та надіслати їх адвокату (а.с. 124-125).
- Листом від 15 грудня 2020 року адвоката Особа_3 було повідомлено про надходження до дисциплінарної палати КДКА Чернівецької доповнень до скарги громадянина Особа_1 про притягення її до дисциплінарної відповідальності та запропоновано у строк п’яти робочих днів з моменту отримання повідомлення, надати дисциплінарній палаті КДКА Чернівецької області письмові пояснення по суті питань та копії документів до нього (а.с. 135).
- Адвокатом Особа_3 надані письмові пояснення щодо обставин викладених у доповненнях до скарги громадянина Особа_1 (а.с. 136-145).
- Відповідно до правил ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області адвокатом Особа_5 проведено додаткову перевірку за скаргою, досліджено всі надані додаткові докази та 08 січня 2021 року складено за її результатами довідку (а.с. 113-118).
- Листом Голови дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області Особа_6 від 04 січня 2021 року адвокат Особа_3 була повідомлена про закінчення додаткової перевірки скарги громадянина Особа_1 та призначення засідання дисциплінарної палати щодо вирішення питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо неї на 12 січня 2021 року на 15 год. 00 хв. (а.с. 146).
- 12 січня 2021 року, відповідно до правил частини першої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду у відкритому засіданні, зазначеної вище скарги, довідок за результатами перевірок відомостей, викладених у скарзі та доповненнях до неї, матеріалів перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області прийнято рішення №102 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
- Відповідно до змісту витягу з протоколу №38 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 12 січня 2021 року, виписка з якого міститься в матеріалах справи, а також змісту рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи №102 від 12 січня 2021 року, при його прийнятті враховувались та досліджувались матеріали перевірки, а також пояснення сторін.
- Відповідно до супровідних листів, копія рішення дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області №102 від 12 січня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи були направлені на адресу скаржника та адвоката 15 січня 2021 року (а.с. 150-153).
- Не погоджуючись із рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області №102 від 12 січня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, громадянин Особа_1 звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Згідно рішення, дисциплінарною палатою КДКА Чернівецької області встановлено відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_3, передбачених ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відмовляючи в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 дисциплінарна палата виходила з наступного.
- Адвокатка Особа_3 надавала правову допомогу Скаржнику у цивільних справах про стягнення аліментів, визначення участі у вихованні дітей і спілкуванні, про визначення місця проживання дітей та стягнення додаткових витрат на дитину.
- Скаржником зазначено, що Особа_3 порадила не звертатися до суду та в орган опіки та піклування з приводу визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, почекати допоки його колишня дружина не звернеться сама і такі «правові роз’яснення» вплинули на спір між ним та його колишньої дружини.
- Однак, як убачається із переписки Скаржника із адвокаткою у Вайбері, із пояснень Особа_3, заява в орган опіки нею була підготовлена та ним розглянута, позов про визначення місця проживання дітей адвокаткою також був підготовлений та поданий до суду, а тому докази того, що Особа_3 давала зазначені Скаржником поради ним не надані, тому дисциплінарна палата прийшла до висновку, що твердження Скаржника про непрофесійні дії адвокатки Особа_3 необґрунтованими та недоведеними.
- Крім того, яким чином звернення із зустрічним позовом, а не з позовом за ініціативою Скаржника про визначення місця проживання дітей негативно вплинуло на вирішення спору по суті Скаржник також не надав.
- Дисциплінарна палата прийшла до висновку, що не знайшов свого підтвердження і той факт, що саме Особа_3 запропонувала Скаржнику подати заяву про видачу судового наказу щодо стягнення з Особа_2 аліменти на сина, який фактично проживав із ним.
- Так, Особа_3 не заперечує, що вона готувала заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів, однак вказує, що саме Особа_1 наполягав на зверненні до суду із такою заявою, так як син фактично проживав із ним і він хотів отримувати аліменти, підкреслює, що не вона була ініціатором цього звернення, в той же час зазначає, що роз’яснила Скаржнику всі правові наслідки таких дій, тому підписував, подавав і отримував судовий наказ особисто Особа_1, а не вона, як представник.
- Таким чином палата прийшла до висновку, що з приводу підготовки і подачі заяви про видання судового наказу про стягнення аліментів на користь Скаржника є два взаємовиключні один одного твердження – Скаржника і Особа_3, тому з урахуванням п. 7 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» сумніви щодо доведеності вини адвоката у цьому випадку дисциплінарною палатою тлумачаться на користь Особа_3
- Крім того, правдивість обставин, викладених у поясненні Особа_3, про ініціативу звернення до суду саме Скаржника із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, дисциплінарна палата вбачає в тому, що дану заяву підписував особисто Скаржник, на відміну від позовних заяв про визначення участі батька у вихованні дітей і спілкуванні та про визначення місця проживання дітей та стягнення додаткових витрат на дитину, які підписувала його представник Особа_3.
- Стосовно, на думку Скаржника, неналежної участі у судовому розгляді справи про визначення місця проживання його дітей адвокаткою Особа_3 та її недбалого ставлення до виконання своїх зобов’язань за угодою, що призвело до відмови у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі, що в подальшому унеможливило якісний перегляд справи у апеляційній інстанції, дисциплінарна палата прийшла до наступного.
- Як встановлено Постановою Чернівецького апеляційного суду від 6 лютого 2020 року по справі №Інформація_2 за апеляційною скаргою Скаржника на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14 листопада 2019 року, суд першої інстанції, оцінюючи досліджені у судовому засіданні покази в їх сукупності, з’ясувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав і законних інтересів дітей Скаржника, їх найкращим інтересам буде відповідати визначення місця проживання дітей разом з матір’ю, а відтак наявні підстави для задоволення первісного позову в частині визначення місця проживання дітей з матір’ю Особа_2 в тому числі апеляційним судом було належним чином враховано висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради №01 02-24/2614 від 08 жовтня 2019 року, згідно з яким доцільно визначити місце проживання дітей з матір’ю.
- Також суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відібрання у Скаржника сина та повернення його матері.
- При цьому апеляційним судом досліджувалися та аналізувалися, в тому числі, докази які були подані Скаржником у суді першої інстанції та які досліджувалися при прийнятті рішення Шевченківським районним судом.
- В тому числі апеляційний суд встановив, що 23 жовтня 2019 року було задоволено клопотання представника позивача адвоката Особа_6, за первісним позовом про визнання обов’язковою явку Скаржника в судове засідання у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2019 року (а.с. 191 т.1).
- 24 жовтня 2019 року представником позивача за зустрічним позовом адвокаткою Особа_3 надано до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із її перебуванням у щорічній відпустці з 28 жовтня по 20 листопада 2019 року із подальшим зобов’язанням надати підтверджуючі документи в наступному судовому засіданні (а.с. 195 т.1).
- 29 жовтня 2019 року Скаржником також було направлено до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням його представника у щорічній відпустці (а.с. 197 т.1).
- В судове засідання, яке відбулося 30 жовтня 2019 року, Скаржник за та його представник не з’явилися. Розгляд справи було відкладено на 14 листопада 2019 року (а.с. 198 т.1).
- 14 листопада 2019 року представником позивача за зустрічним позовом адвокаткою Особа_3 було подано до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку із її зайнятістю в судовому і в іншому суді із подальшим зобов’язанням надати підтверджуючі документи в наступному судовому засіданні.
- В судове засідання, яке відбулося 14 листопада 2019 року, Скаржник та його представник не з явилися.
- Згідно з частиною 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника, однак Скаржник у судове засідання 14 листопада 2019 року не з’явився.
- Таким чином мала місце заява адвокатки Особа_3 про відкладання слухання справи 30.10.2019 тa 14.11.2019 року, при цьому слухання справи 30.10.2019 було відкладене за заявами Скаржника та Особа_3, а 14.11.2019 судове засідання відбулося і цього же дня було винесене рішення по справі.
- Як убачається із копії авіаквитка 28.10.2019 Особа_3 вибула за межі України на відпочинок в Єгипет.
- Із переписки у Вайбері між Скаржником і Особа_3 убачається, що 11.10.2019 в 19.31 Скаржник запропонував не йти на наступне судове засідання, на що Особа_3 повідомила, що не можна зловживати своїми процесуальними правами і часто зривати судові засідання, тобто не адвокатка була ініціатором відкладання судових засідань, як то безпідставно стверджує Скаржник.
- Дисциплінарна палата прийшла до висновку, що не знайшли свого підтвердження доводи Скаржника про введення Особа_3, Шевченківського районного суду в оману, заявляючи про своє перебування у відпустці, а насправді 14.11.2019 вона приймала участь у судовому засіданні районного суду, так як 14.11.2019 року нею електронною поштою було подано до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку із її зайнятістю в судовому засіданні в іншому суді із подальшим зобов’язанням надати підтверджуючі документи в наступному судовому засіданні, що знайшло своє відображення у рішеннях судів першої та апеляційної інстанції.
- Більше того, як убачається із переписки у Вайбері Особа_3 13.11.2019 року в 9 год. 59 хв. повідомила Скаржника, що у неї є законна підстава звернутися до суду із заявою про відкладення судового засідання, призначеного на 14.11.2019 так як у неї є судове засідання в районному суді і яке було призначене значно раніше на цю ж дату, при цьому запитала як їй поступити. На що 13.11.2019 о 10 год. 15 хв. Скаржник дав вказівку звернутися із такою заявою, буквально висловившись «переносимо».
- Дисциплінарна палата прийшла висновку, що з урахуванням встановлених вище обставин, адвокатка Особа_3, представляючи інтереси Скаржника по захисту його прав та законних інтересів, діяла у відповідності до вимог Законів України, що регламентують діяльність адвоката, цивільного, сімейного, цивільного процесуального законодавства, в той же час доводи скарги не знайшли свого підтвердження.
- Дослідивши матеріали додаткової перевірки та заслухавши пояснення Скаржника та адвокатки Особа_3, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що наведені обставини та факти, як кожен окремо, так і в своїй сукупності не підтверджують доводи Скаржника щодо порушення адвокатом Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, що свідчить про відсутність у діях адвокатки Особа_3 складу дисциплінарного проступку.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).
- Статтею 1 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
- Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності (статті 4, 5 Закону № 5076-VI).
- Згідно статті 20 Закону 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
- Відповідно до статті 26 Закону 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
- Договір про надання правової допомоги укладається у письмовій формі (ст. 27 Закону 5076-VI).
- Згідно ст. 29 Закону 5076-VI, дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний (зобов’язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
- Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (п.п. 1, 6 ч.1 ст. 21 Закону 5076-VI).
- Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно зі статтею 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Відповідно до частини третьої статті 39 Закону № 5076-VI, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Згідно вимог частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (далі – ПАЕ).
- Відповідно до Преамбули ПАЕ, Конституція України проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги). Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
- Статтею 7 ПАЕ передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання (ч. 2 ст. 17 ПАЕ).
- Відповідно до ч. 2 ст. 11 ПАЕ, адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Згідно ч. 5 ст. 18 ПАЕ, адвокат повинен неупереджено й об’єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.
- Згідно ст. 42 ПАЕ, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
- Відповідно до ст. 70 ПАЕ, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави, що діють в країнах, в яких адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120 (далі – Положення № 120).
- Згідно зі пстаттями 2, 3 Положення №120 дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Як передбачено статтею 9 Положення № 120, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Згідно статті 12 Положення № 120, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Вимоги до заяви (скарги) визначені статтею 14 Положення № 120.
- Відповідно до статті 24 Положення №120, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
- Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (ст. 25 Положення №120).
- Згідно вимог статті 26 цього Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії його документів із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
- Положеннями статті 31 Положення № 120 встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
- Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Матеріалами перевірки встановлено, що 08 березня 2019 року у місті Чернівці між громадянином Особа_1. з однієї сторони та адвокатом Особа_3 з іншої сторони укладено договір про надання правової допомоги б/н (а.с. 14).
- Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом договору є надання Замовнику та іншим особам вказаним Замовником, консультаційних, адвокатських та інших юридичних послуг щодо захисту інтересів, а також здійснення представництва останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, господарських та адміністративних судах України.
- Згідно п.п. 2.2.2. цього Договору, закінчення робіт: визначається моментом підписання акта прийому-передачі виконаних робіт; з питання представництва в загальних, господарських, та адміністративних судах України – моментом набрання чинності рішенням відповідного органу судової влади або самостійним задоволенням відповідачем (суб’єктом оскарження) вимог Замовником, або добровільним задоволенням Замовником вимог третіх осіб.
- Згідно п. 7.1. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 08.03.2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.
- З матеріалів перевірки вбачається, що адвокат Особа_3 надавала правову допомогу Скаржнику у цивільних справах, які находились в провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці, а саме: за позовом Особа_2 до Особа_1 про стягнення аліментів (справа №Інформація_1); за позовом Особа_2 до Особа_1 про визначення місця проживання дітей з матір’ю та зустрічним позовом про встановлення способу участі батька у вихованні доньки, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення додаткових витрат на дитину (справа №Інформація_2); у справі № Інформація_3 за заявою Особа_2 про перегляд судового наказу Шевченківського районного суду м. Чернівці винесеного 04 липня 2019 року про стягнення аліментів на користь Особа_1 на утримання малолітньої дитини; а також складала заяви та процесуальні документи в інтересах Скаржника.
- В матеріалах перевірки містяться копії ордерів, а саме: ордер серії №ЧЦ №.. від 02.08.2019 року; ордер серії ЧЦ №… від 20.08.2019 року; ордер серії ЧЦ №.. від 12.03.2019 року, які підтверджують повноваження адвоката Особа_3 на представлення інтересів Особа_1 на підставі договору б/н від 08.03.2019 року в Шевченківському районному суді м. Чернівці (а.с. 84-86).
- 12 серпня 2019 року адвокат Особа_3 подала до Шевченківського районного суду м. Чернівці заяву про розгляд справи № Інформація_1 за позовом Особа_2 до Особа_1 про стягнення аліментів, без участі відповідача (а.с. 26).
- Згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 серпня 2019 року у справі №Інформація_3 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів з Особа_2 на користь Особа_1 на утримання малолітньої дитини, винесеного 04 липня 2019 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за нововиявленими обставинами, адвокат Особа_3, як представник Особа_1 подала до суду заяву, в якій просила провадження провести у її відсутності (а.с. 29-31).
- 29 серпня 2019 року адвокат Особа_3 звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі №Інформація_2 за позовом Особа_2 до Особа_1 про визначення місця проживання дітей із матір’ю із зустрічною позовною заявою про встановлення способу участі батька у вихованні доньки, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення додаткових витрат на дитину (а.с. 34-44).
- 16 вересня 2019 року адвокат Особа_3 подала до Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі №Інформація_2 заяву про збільшення позовних вимог та залишення частини позовних вимог без розгляду (а.с. 27-28).
- Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14 листопада 2019 року первісний позов Особа_2 до Особа_1, третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей задоволено. В задоволенні зустрічних позовних вимог Особа_1 до Особа_2 відмовлено.
- Зі змісту рішення вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 жовтня 2019 року, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті.
- 14 листопада 2019 року відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом Особа_1, представник відповідача за первісним позовом Особа_3 в судове засідання не з`явилися повторно, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи, а саме 14.11.2019 року о 08.32 год. представником відповідача за первісним позовом Особа_3 на електронну адресу суду, спрямовано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в судовому засідання Кіцманського районного суду Чернівецької області. При цьому, судової повістки чи будь яких інших підтверджуючих документів, що підтверджують зайнятість представника позивача за зустрічним позовом в іншому судовому засіданні – суду не надано.
- Статтею 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з ряду підстав.
- Згідно ч. 2 ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
- Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
- Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
- Суд вважав, що відсутні законні підстави для відкладення розгляду справи, оскільки 15.11.2019 року закінчується місячний строк передбачений для розгляду справи по суті у відповідності до вимог ч.2 ст. 210 ЦПК України (суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті). Отже, суд першої інстанції прийняв рішення про проведення розгляду справи у відсутність відповідача, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про поважність причин неявки суд не повідомив, та у відсутність представника відповідача адвоката Особа_3, яка повторно не з`явилась в судове засідання незалежно від причин неявки (а.с. 90 зв. – 91).
- Відповідно до ч. 2 ст. 11 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Згідно ч. 5 ст. 18 Правил адвокатської етики, адвокат повинен неупереджено й об’єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.
- Отже, адвокату Особа_3 були достовірно відомі наслідки повторної неявки в судове засідання відповідача та його представника. Разом з тим, Скаржник достовірно знаючи про призначене судове засідання на 14 листопада 2019 року, в судове засідання повторно не з’явився та не повідомив суд про причини своєї неявки.
- Одним з доводів скарги Особа_1 є те, що ним на початку серпня 2019 року, у відповідності до ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в односторонньому порядку було повідомлено адвокату Особа_3 про розірвання договору про надання правової допомоги у справі №Інформація_1 за позовом Особа_2 до Особа_1 про стягнення аліментів та заборонено подавати будь-які заяви у даній справі. Однак, як зазначає Скаржник, під час ознайомлення з матеріалами справи у листопаді 2020 року він виявив підписану адвокатом Особа_3 заяву від 12.08.2019 року про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
- Адвокат Особа_3 в своїх поясненнях заперечує доводи Скаржника щодо неналежного виконання нею своїх професійних обов’язків та факту розірвання Особа_1. в односторонньому порядку договору на представлення інтересів скаржника у цивільній справі № Інформація_1 та зазначає, що саме Скаржник попросив її підготувати заяву про розгляд справи без його участі.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновком дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області щодо відсутності ознак дисциплінарного проступку за даним фактом, оскільки докази, які б підтверджували доводи Скаржника, стосовно цього, останнім не надані.
- Водночас, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, звертає увагу на а.с. 49 матеріалів перевірки, де міститься роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень – постанова Чернівецького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року, зі змісту якої вбачається, що апеляційна скарга на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14 листопада 2019 була подана Особою 2, в інтересах якої діє Особа 3.
- Отже, зі змісту вказаної постанови не можливо встановити хто саме звертався з апеляційною скаргою в інтересах Скаржника на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14 листопада 2019 року.
- Таким чином, з урахуванням доводів Скаржника, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката не було повною мірою з’ясовано:
– коли фактично припинив дію договір про надання правової допомоги, укладений 08 березня 2019 року між адвокатом Особа_3 та громадянином Особа_1.;
– чи оскаржувала в апеляційному порядку адвокат Особа_3 рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14 листопада 2019 року;
що свідчить про неповноту проведеної перевірки, викладених у скарзі обставин.
- Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області, перевірка скарги Особа_1 щодо неналежного виконання своїх професійних обов’язків адвокатом Особа_3, була проведена не повно, без дотримання вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому винесене палатою рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3 є незаконним та підлягає скасуванню з направленням матеріалів до регіональної КДКА для проведення належної перевірки викладених у скарзі Особа_1 обставин, відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Під час перевірки необхідно врахувати обставини, викладені у рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 102 від 12 січня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3 – скасувати.
- Матеріали перевірки направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
29.05.2021