РІШЕННЯ № V-022/2025
16 травня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Юлія Іванівни, Вишаровської Вікторіії Карлівни, Ульчака Богдана Івановича, Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Прокопчука Олега Михайловича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Усманова Мурада Аміровича, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Чернобай Ніни Борисівни, Кузьмінського Олексія Олександровича, Темнохудової Зої Володимирівни, Котелевської Катерини Володимирівни, Одновола Володимира Костянтиновича розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18.02.2025 року (провадження № 1129/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 26 грудня 2024 року на адресу КДКА Одеської області надійшла скарга (вх. №1295/0/7-24) Особа_1 стосовно адвоката Особа_2.
- 26 грудня 2024 року проведення перевірки відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку доручено члену дисциплінарної палати КДКА Одеської області.
- 10 лютого 2025 року за вх. № 404/0/7-25 від адвоката Особа_2 до КДКА Одеської області надійшли письмові пояснення на скаргу з додатками на підтвердження своєї позиції.
- За результатами перевірки членом дисциплінарної палати адвокатом складено довідку, яку разом із скаргою та матеріалами перевірки передано на розгляд дисциплінарної палати.
- 18 лютого 2025 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області №1129/24 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- 20 березня 2025 року не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вх. № 26948 від 25.03.2025 року).
- 03 квітня 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА листом № 2096 витребував у КДКА Одеської області матеріали справи відносно адвоката Особа_2 для розгляду зазначеної скарги та інформацію про наявність/відсутність у адвоката Особа_2 дисциплінарних стягнень.
- 29 квітня 2025 року за вхід. № 27814 на адресу ВКДКА надійшов лист від КДКА регіону з матеріалами дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_2, де окремо повідомлено про те, що інформація про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності – відсутня; інформація про оскарження адвокатом або заявником рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 18 лютого 2025 року (провадження № 1129/24) – відсутня.
- 30 квітня 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА листом № 2821 доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів за матеріалами справи та скаргою Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18 лютого 2025 року (провадження № 1129/24) про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Вказує, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебувала цивільна справа № Інформація_1 за позовом Особа_1 до нього про зміну розміру аліментів. В цій справі представником Особа_1 була адвокат Особа_2.
- В рамках розгляду справи про зміну способу стягнення аліментів судом була постановлена ухвала про розгляд справи у закритому судовому засіданні. Скаржник стверджує, що незважаючи на це, Особа_2 неодноразово розповсюджувала відомості, які становлять банківську таємницю у своїх соцмережах та перед установами, куди вона писала свої чергові скарги.
- Особа_1 стверджує, що мотив розповсюдження таких відомостей був корисливим та на ґрунті неприязних відносин. На своїх сторінках у соцмережах Facebook, Istagram Особа_2 охрестила його «удєльним князем Хмельницького» та постійно писала про нього в негативному світлі.
- В період між судовими засіданнями адвокат Особа_2 неодноразово підходила до нього і просила «мирно врегулювати спір», визнавши певну суму аліментів (але не меншу 100 000, 00 гривень в місяці), інакше у нього будуть великі проблеми і він стане відомим на всю Україну. На такі вимоги скаржник відповів негативно. Після чого почали з’являтись статті на різних сайтах, як от ресурс «Антикор».
- Особа_1 зазначає, що в подальшому вказана адвокатка повідомила йому, що його виписки по банківських рахунках стануть надбанням громадськості і він стане відомим, а також буде відповідати перед НАЗК. Він вчергове відповів негативно на її погрози та повідомив, що буде писати скаргу щодо її поведінки на що Особа_2 засміялась та побажала удачі.
- Як з’ясувалось потім, такі погрози носили реальний характер та адвокат все ж таки розкрила банківську таємницю та надала такі виписки до Державної виконавчої служби, до Хмельницького апеляційного суду, в ГУНП в Хмельницькій області, в НАЗК, в ТУ ДБР з дислокацією в м. Хмельницькому, в ГУ ДПС України в Хмельницькій області. Скаржник стверджує, що таким чином адвокат розповсюдила відомості про банківську таємницю, які містять такі докази.
- Вважає, що адвокат Особа_2, вчинила дисциплінарний проступок, порушила обов’язки адвоката, свідомо та з корисливих та особистих мотивів надала банківські виписки у ряд державних установ, які їй сталі відомі в процесі розгляду справи №Інформація_1 в межах закритого судового засідання.
- Скаржник просив перевірити відомості про дисциплінарний проступок адвоката, та витребувати копії документів з державних установ.
- Адвокат Особа_2 надала письмові пояснення, в яких зазначала, що між нею та Особа_1 укладено договір про надання правничої допомоги. У зв’язку із відсутністю взаєморозумінням між нею та її колишнім чоловіком Особа_1 щодо утримання, виховання, місця реєстрації проживання їх спільної дитини тощо виникли відповідні спори, які вирішуються у суді, де Особа_2 як адвокат представляє інтереси Особа_1 та надає їй правничу допомогу.
- Вважає, про мета подачі скарги Особа_1 – це змусити її відмовитись від надання допомоги Особа_1 та від її звернень до правоохоронних органів щодо його протиправної поведінки відносно неї особисто.
- Адвокат зауважує, що з приводу дій Особа_1 вона була змушена звертатись до Ради адвокатів Одеської області та до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ про перешкоди у діяльності представника, та до Слідчого управління ГУ НП в Хмельницькій області.
- Щодо порушених у скарзі питань, адвокат зазначила, що скаржником не доведено її причетності до здійснених публікацій, розміщених в мережі Інтернет за адресами посилань, які вказано в скарзі. Зауважує, що якщо в мережі Інтернет здійснити пошук за особистими даними Особа_1, за його результатом знаходиться безліч публікацій за авторством різноманітних журналістів чи інших соціальних діячів, до яких вона жодного відношення не має.
- Наявність такої кількості публікацій не є дивною, оскільки Особа_1 є досить відомою особою в Хмельницькій області, бо у 2019-2020 роках працював завідувачем сектору оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області, з 19.05.2021 – Головним державним ревізором-інспектором відділу з питань запобігання та виявлення корупції в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області, має розвинену мережу будівельних магазинів та магазинів з продажу побутової хімії, ввезеної з-за кордону, оклади з сировини по дереву, велику кількість нерухомого майна. Тому вона має припущення, що відповідна цікавість суспільства до його персони є наслідком його професійної та комерційної діяльності.
- Зазначає, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2024 року постановлено продовжити розгляд цивільної справи № Інформація_1 у закритому судовому засіданні, оскільки судом було витребувано виписки по особовому рахунку Особа_1, а розгляд справи проводився у присутності журналістів.
- Адвокат зазначає, що зі змісту рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.10.2024 року у цій справі вбачається, що воно ухвалено у відкритому судовому засіданні, текст рішення внесено і оприлюднено у ЄДРСР в повному обсязі, без застосування прихованого тексту за наслідком проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні.
- З отриманих у справі в процесуальний спосіб документів вбачається, що Особа_1 не подавалось жодних заперечень чи скарг проти оприлюднення повного тексту рішення суду в повному обсязі до ЄДРСР, як і заперечень проти визначення судом у рішенні суду розгляду справи у відкритому судовому засіданні.
- Адвокат стверджує, що вона жодним чином не розкривала банківську таємницю. Нею виконувався та виконується досить великий об’єм праці стосовно захисту порушених прав, свобод та інтересів вказаного Клієнта, за його дорученням. Більша частина складених документів дійсно направлялась за її підписом в межах наданих їй доручень, в деяких випадках з подальшим представництвом інтересів клієнта. Однак, також неодноразово мало місце, коли Клієнт виявляв бажання особисто реалізувати свої права з метою захисту своїх порушених, оспорюваних, невизнаних прав, за наслідком чого частина документів, звернень, заяв підписувались та скеровувались безпосередньо Клієнтом. Тому вона вважає безпідставними твердження скаржника про причетність її до розповсюдження банківської таємниці.
- Крім того, адвокат з дозволу клієнта надала доказ з її адвокатського досьє про те, що особисто Особа_1 зверталась до державних органів, про які згадуються у скарзі.
- Так, клієнткою за особистим підписом були надіслані скарга з роздруківкою обігу коштів на банківських рахунках Особа_1 до ГУ ДПС України в Хмельницькій області, заява з транзакціями по карткам Особа_1 до НАЗК, клопотання з додатками зокрема, з роздруківкою транзакцій по карткам Особа_1 до Першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький. При цьому, на її думку, це не може розцінюватись як розголошення банківської таємниці.
- Зауважила, що вказана інформація передавалась її клієнткою до державних органів, з метою реагування на правопорушення та проведення відповідної перевірки наявним фактам.
- Адвокат вважає, що скарга подана з метою тиску на неї як на представника протилежної сторони, та просила відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 18 лютого 2025 року (провадження № 1129/24) відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- Дисциплінарна палата КДКА Одеської області мотивувала своє рішення тим, що згідно документів, наданих адвокатом, банківські документи Особа_1 направлялися її клієнткою Особа_1 безпосередньо до Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби України, Департамент управління ризиками Державної податкової служби України, Державну податкову службу України. Таким чином, спростовуються посилання скаржника на розповсюдження адвокатом Особа_2 банківської таємниці відносно нього.
- КДКА регіону вказала, що доказів, які б підтверджували саме розповсюдження адвокатом Особа_2 банківської таємниці, скаржником не надано. При цьому дисциплінарна палата КДКА Одеської області критично відноситься до клопотання Особа_1 про витребування документів, зокрема, копії матеріалів виконавчого провадження, копій частин матеріалів з підсистеми Електронний суд, копій скарг Особа_1 тощо, оскільки скаржник як учасник вказаних проваджень має безпосередній доступ до вказаних матеріалів та не був позбавлений можливості їх надати до дисциплінарної палати КДКА Одеської області особисто.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник Особа_1 не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим.
- Вказує, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебувала цивільна справа № Інформація_1 за позовом Особа_1 до нього про зміну розміру аліментів. В цій справі представником Особа_1 була адвокат Особа_2.
- В рамках розгляду справи про зміну способу стягнення аліментів судом була постановлена ухвала про розгляд справи у закритому судовому засіданні. Скаржник стверджує, що незважаючи на це, Особа_2 неодноразово розповсюджувала відомості, які становлять банківську таємницю у своїх соцмережах та перед установами, куди вона писала свої чергові скарги.
- Особа_1 стверджує, що мотив розповсюдження таких відомостей був корисливим та на ґрунті неприязних відносин. На своїх сторінках у соцмережах Facebook, Istagram Особа_2 охрестила його «удєльним князем Хмельницького» та постійно писала про нього в негативному світлі.
- В період між судовими засіданнями адвокат Особа_2 неодноразово підходила до нього і просила «мирно врегулювати спір», визнавши певну суму аліментів (але не меншу 100 000, 00 гривень в місяці), інакше у нього будуть великі проблеми і він стане відомим на всю Україну. На такі вимоги скаржник відповів негативно. Після чого почали з’являтись статті на різних сайтах, як от ресурс «Антикор».
- Особа_1 зазначає, що в подальшому вказана адвокатка повідомила йому, що його виписки по банківських рахунках стануть надбанням громадськості і він стане відомим, а також буде відповідати перед НАЗК. Він вчергове відповів негативно на її погрози та повідомив, що буде писати скаргу щодо її поведінки на що Особа_2 засміялась та побажала удачі.
- Як з’ясувалось потім, такі погрози носили реальний характер та адвокат все ж таки розкрила банківську таємницю та надала такі виписки до Державної виконавчої служби, до Хмельницького апеляційного суду, в ГУНП в Хмельницькій області, в НАЗК, в ТУ ДБР з дислокацією в м. Хмельницькому, в ГУ ДПС України в Хмельницькій області. Скаржник стверджує, що таким чином адвокат розповсюдила відомості про банківську таємницю, які містять такі докази.
- Вважає, що адвокат Особа_2, вчинила дисциплінарний проступок, порушила обов’язки адвоката, свідомо та з корисливих та особистих мотивів надала банківські виписки у ряд державних установ, які їй сталі відомі в процесі розгляду справи №Інформація_1 в межах закритого судового засідання.
- Скаржник просив перевірити відомості про дисциплінарний проступок адвоката, та витребувати копії документів з державних установ.
- Адвокат Особа_2 надала письмові пояснення, в яких зазначала, що між нею та Особа_1 укладено договір про надання правничої допомоги. У зв’язку із відсутністю взаєморозумінням між нею та її колишнім чоловіком Особа_1 щодо утримання, виховання, місця реєстрації проживання їх спільної дитини тощо виникли відповідні спори, які вирішуються у суді, де Особа_2 як адвокат представляє інтереси Особа_1 та надає їй правничу допомогу.
- Вважає, про мета подачі скарги Особа_1 – це змусити її відмовитись від надання допомоги Особа_1 та від її звернень до правоохоронних органів щодо його протиправної поведінки відносно неї особисто.
- Адвокат зауважує, що з приводу дій Особа_1 вона була змушена звертатись до Ради адвокатів Одеської області та до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ про перешкоди у діяльності представника, та до Слідчого управління ГУ НП в Хмельницькій області.
- Щодо порушених у скарзі питань, адвокат зазначила, що скаржником не доведено її причетності до здійснених публікацій, розміщених в мережі Інтернет за адресами посилань, які вказано в скарзі. Зауважує, що якщо в мережі Інтернет здійснити пошук за особистими даними Особа_1, за його результатом знаходиться безліч публікацій за авторством різноманітних журналістів чи інших соціальних діячів, до яких вона жодного відношення не має.
- Наявність такої кількості публікацій не є дивною, оскільки Особа_1 є досить відомою особою в Хмельницькій області, бо у 2019-2020 роках працював завідувачем сектору оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області, з 19.05.2021 – Головним державним ревізором-інспектором відділу з питань запобігання та виявлення корупції в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області, має розвинену мережу будівельних магазинів та магазинів з продажу побутової хімії, ввезеної з-за кордону, оклади з сировини по дереву, велику кількість нерухомого майна. Тому вона має припущення, що відповідна цікавість суспільства до його персони є наслідком його професійної та комерційної діяльності.
- Зазначає, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2024 року постановлено продовжити розгляд цивільної справи № Інформація_1 у закритому судовому засіданні, оскільки судом було витребувано виписки по особовому рахунку Особа_1, а розгляд справи проводився у присутності журналістів.
- Адвокат зазначає, що зі змісту рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.10.2024 року у цій справі вбачається, що воно ухвалено у відкритому судовому засіданні, текст рішення внесено і оприлюднено у ЄДРСР в повному обсязі, без застосування прихованого тексту за наслідком проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні.
- З отриманих у справі в процесуальний спосіб документів вбачається, що Особа_1 не подавалось жодних заперечень чи скарг проти оприлюднення повного тексту рішення суду в повному обсязі до ЄДРСР, як і заперечень проти визначення судом у рішенні суду розгляду справи у відкритому судовому засіданні.
- Адвокат стверджує, що вона жодним чином не розкривала банківську таємницю. Нею виконувався та виконується досить великий об’єм праці стосовно захисту порушених прав, свобод та інтересів вказаного Клієнта, за його дорученням. Більша частина складених документів дійсно направлялась за її підписом в межах наданих їй доручень, в деяких випадках з подальшим представництвом інтересів клієнта. Однак, також неодноразово мало місце, коли Клієнт виявляв бажання особисто реалізувати свої права з метою захисту своїх порушених, оспорюваних, невизнаних прав, за наслідком чого частина документів, звернень, заяв підписувались та скеровувались безпосередньо Клієнтом. Тому вона вважає безпідставними твердження скаржника про причетність її до розповсюдження банківської таємниці.
- Крім того, адвокат з дозволу клієнта надала доказ з її адвокатського досьє про те, що особисто Особа_1 зверталась до державних органів, про які згадуються у скарзі.
- Так, клієнткою за особистим підписом були надіслані скарга з роздруківкою обігу коштів на банківських рахунках Особа_1 до ГУ ДПС України в Хмельницькій області, заява з транзакціями по карткам Особа_1 до НАЗК, клопотання з додатками зокрема, з роздруківкою транзакцій по карткам Особа_1 до Першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький. При цьому, на її думку, це не може розцінюватись як розголошення банківської таємниці.
- Зауважила, що вказана інформація передавалась її клієнткою до державних органів, з метою реагування на правопорушення та проведення відповідної перевірки наявним фактам.
- Адвокат вважає, що скарга подана з метою тиску на неї як на представника протилежної сторони, та просила відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу відносно адвоката може бути порушено за наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Підставою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відповідно до п.32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарний проступок адвоката – це винне діяння (дія або бездіяльність) адвоката, що вчиняється ним при здійсненні як професійної, так і іншої діяльності, яке виражається в порушенні вимог законодавства про адвокатуру і адвокатську діяльність та (або) норм Правил адвокатської етики, яким заподіюється шкода клієнту та (або) адвокатурі в цілому, шляхом приниження її авторитету, авторитету адвокатської професії та статусу адвоката.
- Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно вимог частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Відповідно до ст. 2 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України «09» червня 2017 року, дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально – публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
- Статтею 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
- Згідно із ч.2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарної відповідальності, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 30.08.2014 року за №120, з послідуючими змінами та доповненнями, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- У відповідності до ч. 7 Положення та ст. 70 Правил адвокатської етики, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарній відповідальності, доки його вину не буде доведено у законному порядку (ст.70 Правил адвокатської етики).
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- Вирішуючи скаргу по суті, заслухавши доповідача, перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що ДП КДКА Одеської області дотримано вимоги норм статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при проведені перевірки відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката Особа_2.
- Скарга Особа_1 не містить доводів щодо незаконності та (або) не обґрунтованості рішення, прийнятого КДКА регіону.
- Скаржник фактично посилається на доводи своєї первісної скарги від 20 грудня 2024 року при цьому не надано доказів на підтвердження факту наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку.
- Зі змісту рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області вбачається, що в діях адвоката не вбачається ознак порушення Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували розповсюдження адвокатом Особа_2 банківської таємниці.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що підстави для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи відсутні. Оскаржуване рішення є правильним по суті і підстав для його скасування немає.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18.02.2025 року (провадження № 1129/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ