РІШЕННЯ № VI-001/2025 від 06.06.2025 за скаргою ВША НААУ на рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2025 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

РІШЕННЯ № VI-001/2025

6 червня 2025 року
с-ще. Сатанів

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.В., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшениичного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О. розглянувши у відкритому засіданні скаргу ВША НААУ на рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 28 жовтня 2024 року до КДКА регіону надійшла скарга з Вищої школи адвокатури НААУ від щодо ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Полтавською обласною КДКА).
2. 28 жовтня 2024 року в. о. Голови ДП КДКА регіону доручив члену ДП КДКА регіону провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
3. 28 жовтня 2024 року листом за вих. № 730/4-24 член в. о. голови ДП КДКА регіону звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмових пояснень адвоката по суті порушених питань.
4. 27 листопада 2024 року член ДП КДКА регіону подав на розгляд ДП скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
5. 23 грудня 2024 року до КДКА регіону надійшли пояснення адвоката ОСОБА_1
6. 26 грудня 2024 року КДКА регіону прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1
7. 04 лютого 2025 року КДКА регіону прийняла Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Полтавською обласною КДКА).
8. 26 лютого 2025 року до ВКДКА надійшла скарга на Рішення КДКА регіону від 04 лютого 2025 року від Директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України
9. Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону, рішення у дисциплінарній справі може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
10. Отже, строк, встановлений ч. 1 ст. 42 Закону, Скаржником не пропущено.
11. 10 березня 2025 року листом за вих. № 1491 ВКДКА витребувала матеріали справи в КДКА регіону.
12. 21 березня 2025 за вх. № 26899 до ВКДКА надійшли матеріали дисциплінарної справи КДКА регіону.
13. 27 березня 2025 року листом за вих. № 1993 т. в. о. Голови ВКДКА Андрій Місяць доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей, зазначених у Скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

14. У скарзі до КДКА регіону ВША НААУ вказала, що адвокат ОСОБА_1 володіє статусом адвоката, тому, згідно зі ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката, правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень і виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
15. Скаржник посилається на те, що з його офіційного веб-сайту вдається встановити, що адвокат ОСОБА_1. не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023. Вказану обставину ВША підтверджує доданою до скарги роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
16. 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції “Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України” (надалі за текстом Порядок), що опублікований на офіційному веб-сайті НААУ. Також, з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням РАУ від 21.09.2019 № 111.
17. Скаржник підкреслює, що дія Порядку поширюється на всіх адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених профільним Законом.
18. Відповідно до даних з ЄРАУ та ВША НААУ адвокат не виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації, що є порушенням п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
19. Скаржник робить висновок про те, що порушення або недотримання вищезазначених вимог є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 57 профільного Закону).
20. Скаржник посилається на ст. 65 Правил адвокатської етики за якою адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом. Окрім цього вважає, що факт не виконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 ПАЕ.
21. Скаржник стверджує, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених Законом. Так, приписами ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Зокрема, скаржник зазначає, що до дисциплінарних проступків адвоката відносять: порушення Правил адвокатської етики (п. 3 ч. 2 ст. 34 профільного Закону); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону).
22. Таким чином, вищевказане, на думку Скаржника, свідчить про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 профільного Закону щодо підвищення професійного рівня; порушення Правил адвокатської етики абз. 3 ст. 11 та абз. 1 ст. 65; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
23. Скаржник вказує, що такі порушення мають систематичний характер і визначаються як триваюче правопорушення, що підтверджується позицією Верховного Суду в постановах у справах №804/401/17, №490/8624/15-a, №175/3995/17-ц,№1540/4358/18.
24. Таким чином, як зазначено в скарзі, вчинений адвокатом дисциплінарний проступок є триваючим.
25. Враховуючи усе вищезазначене та керуючись ст. ст. 36, 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВША НААУ просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

26. При прийнятті оскаржуваного рішення КДКА регіону виходила з наступного.
27. Надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_1 та відомостям, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, КДКА Полтавської області у складі ДП встановила наступне: Вища школа адвокатури НААУ готує та передає НААУ інформацію про внесення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов’язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
28. Скаржник вказує про те, що відповідно до відомостей з ЄРАУ та ВША НААУ, відсутня інформація про виконання адвокатом ОСОБА_1 вимог з підвищення кваліфікації.
29. З наданих адвокатом пояснень слідує, що починаючи з 2019 року для нього було обмежено час для перебування в громадських будинках і спорудах, оскільки він не робив щеплення від хвороби COVID-19. Адвокат має необхідність дуже часто і протягом тривалого часу знаходитися поряд з батьками поважного віку, які проживають у селі ІНФОРМАЦІЯ_2 та здійснює сторонній догляд за молодшим братом ОСОБА_2 року народження, який потребує постійного догляду у зв’язку з інвалідністю II групи. Також адвокат вказував про те, що брав участь в заходах із підвищення професійної кваліфікації, проте через проблеми з інтернет-з’єднанням, оскільки йому не вдавалося отримувати зарахування відповідних балів (незважаючи на здійснення оплат за участь у таких заходах).
30. У профайлі адвоката ОСОБА_1в ЄРАУ, відсутні відомості, які підтверджують ним вимоги з підвищення професійної кваліфікації у період 2019 по 2023 роки. Відомості зазначені у скарзі знайшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом ОСОБА_1 професійного обов’язку передбаченого ст. 21 Закону щодо підвищення свого професійного рівня, порушення Правил адвокатської етики (абз. 3 ст.11, абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст. 15 ПАЕ), невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
31. Що стосується терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності КДКА Полтавської області врахувало постанову Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
32. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Законі визначення поняття “триваюче правопорушення”, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі поняття “триваюче правопорушення” не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня є (кваліфікацій) є триваючим.
33. КДКА регіону у складі ДП дійшла до висновку, про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку передбаченого п. п. 3, 5, 6, ч. 2 ст. 34 Закону.
34. При обранні виду дисциплінарного стягнення, з урахуванням особи адвоката, який раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, здійснює постійний сторонній догляд за особою з інвалідністю, КДКА Полтавської області дійшла до висновку про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

35. Скаржник зазначає, що, як випливає з мотивувальної частини рішення КДКА регіону, встановлено наявність в діях адвокат складу дисциплінарного проступку передбаченого п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону, зокрема порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. Втім, враховуючи особу адвоката, прийняла рішення про застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
36. Скаржник не погоджується із застосуванням до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, вважаючи це рішення таким, що прийняте з порушенням вимог законодавства, і наводить наступні аргументи та факти на підтвердження своєї позиції.
37. Так, згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
38. Крім того, у ст. 52 Положення зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.
39. З огляду на це, вбачається, що накладення такого дисциплінарного стягнення як “попередження” передбачено виключно у тих випадках, коли застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачається.
40. Таким чином, дисциплінарне стягнення у вигляді “попередження” накладається у виняткових випадках.
41. Аналізуючи положення ч. 2 ст. 31 Закону, ст. 53 Положення, наголошуємо на наступному.
42. Так, згідно цих статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
43. На думку Скаржника, дисциплінарний проступок у вигляді непідвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є тривалою дією.
44. Окрім цього, Скаржник вважає, що особливу увагу варто звернути на те, що значення “систематичності” може свідчити про тривалий або неодноразовий дисциплінарний проступок. Це означає, що адвокат неодноразово або протягом тривалого часу порушує етичні норми, що закріплені Законом, ПАЕ. Важливо зазначити, що при визначенні систематичності береться до уваги не лише кількість порушень, але і їхня регулярність і характер. Це може свідчити про неналежне ставлення адвоката до своїх професійних обов’язків.
45. Водночас факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 ПАЕ в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
46. Отже, з огляду на те, що адвокат протягом пʼяти років поспіль, щороку вчиняв самостійні триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням ПАЕ, до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як не передбачено ст. 53 Положення.
47. Додатково Скаржник звертає увагу на рішення ВКДКА від 01 березня 2018 року, у якому наводиться практика застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
48. Так, в частині 5 даного рішення вказується наступне: “Для застосування п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону при кваліфікації дисциплінарного проступку як грубе одноразове порушення ПАЕ слід виходити з аналізу обставин справи у кожному конкретному випадку. При цьому, якщо здійснюється кваліфікація як грубе одноразове порушення ПАЕ, враховуючи те, що поняття “грубе” не визначене чинним законодавством та є оціночним поняттям, необхідно конкретизувати чому КДКА регіону вважає, що таке порушення є грубим. Також, необхідно враховувати, щоб таке порушення було одноразове, тобто не вчинялося адвокатом до цього.
49. Також Скаржник звертає увагу на те, що п. 3 ч. 2 ст. 31 Профільного закону містить таку кваліфікацію як систематичне порушення правил адвокатської етики, а тому лише посилання на пункт та частину даної статті є необґрунтованим, у зв’язку із чим, КДКА регіону необхідно конкретизувати кваліфікацію за п. 3 ч. 2 ст. 31 Профільного закону, тобто вказати чи має місце систематичне порушення ПАЕ, чи грубе одноразове порушення ПАЕ.
50. Отже, серед іншого, при кваліфікації порушення як систематичного або грубого одноразового порушення КДКА регіону має чітко обґрунтовувати свої висновки та пояснити, чому обране стягнення відповідає суті порушення.
51. Враховуючи, що адвокат не виконував вимоги з підвищення кваліфікації в період 2019-2023 років, Скаржник вбачає наявність підстав для застосування більш суворого виду стягнення, ніж попередження. КДКА регіону звертає увагу на триваючий характер вчиненого діяння, проте в ряді певних обставин доходить до хибного висновку щодо виду дисциплінарного стягнення.
52. Таким чином, враховуючи вищевикладене та рішення ДП КДКА регіону, Скаржник вважає неправомірним і необґрунтованим застосування попередження як належного виду стягнення, оскільки дії, вчинені адвокатом, вимагають суворішого дисциплінарного покарання, яке відповідало б ступеню порушення та сприяло підтримці високих стандартів професійної етики адвокатів.
53. Додатково Скаржник інформує, що види дисциплінарних стягнень у ст. 50 Положення розташовані в порядку зростання їхньої суворості, починаючи від найменш суворого до найсуворішого. Отже, попередження є найменш суворим видом стягнення, яке, на думку Скаржника, не є належною санкцією у контексті допущеного адвокатом порушення.
54. Крім того, Скаржник додає, що, на його думку, є підстави вважати, що таке рішення КДКА підриває авторитет адвокатури України, оскільки створює прецедент безкарності. Основна загроза такого рішення полягає в тому, що іншим адвокатам подається сигнал про можливість уникнення належної відповідальності за порушення, отримуючи лише стягнення у вигляді попередження.
55. Отже, Скаржник просить: Скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 04 лютого 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Полтавською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
56. У своїх поясненнях, що надійшли до КДКА регіону 23 грудня 2024 року за вх. № 524/3-24, адвокат ОСОБА_1 зазначає наступне.
57. Зважаючи на ту обставину, що починаючи з 2019 року і надалі, під час обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, адвокат ОСОБА_1 не отримував жодних вакцин щодо COVID-19, тому доступ до перебування в громадських будинках і спорудах для нього був обмеженим, відповідно до карантинних обмежувальних заходів та загальнодержавних правил дотримання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 (з наступними змінами і доповненнями).
58. Враховуючи вищевикладене, адвокат ОСОБА_1 зазначає, що адвокатська діяльність ним фактично не здійснювалась.
59. Окрім вищевказаного, його молодший брат, ОСОБА_2 року народження, людина з інвалідністю дитинства ІІ групи, потребує постійного стороннього догляду.
60. Зважаючи на ту обставину, що після повномасштабного вторгнення рф в Україну, його батьки, разом з молодшим братом, змушені були змінити місце проживання з міста ІНФОРМАЦІЯ_3 на село ІНФОРМАЦІЯ_2, адвокат ОСОБА_1 має необхідність дуже часто і протягом тривалого часу також знаходитись поряд з батьками, які мають вже поважний вік і поряд з молодшим братом, через те, що останній потребує стороннього догляду, а батьки також потребують його підтримки.
61. Зважаючи на вищевикладене, адвокат ОСОБА_1 зазначає, що не мав можливості здійснювати адвокатську діяльність.
62. Враховуючи усе вищевикладене, адвокат зазначає, що зобов’язується найближчим часом докласти усіх зусиль аби до кінця поточного місяця повністю погасити свою заборгованість щодо оплати щорічного адвокатського внеску, а також аби відновити фактичне здійснення адвокатської діяльності, а відповідно і здійснення мною підвищення професійної кваліфікації.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

63. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
64. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
65. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
66. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
67. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
68. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
69. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
70. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
71. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
72. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
73. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
74. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
75. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
76. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
77. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
78. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
79. Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
80. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
81. Професійний обовʼязок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
82. Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

83. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
84. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за адресою робочого місця адвоката згідно відомостей ЄРАУ.
85. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
86. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
87. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
88. Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
89. Згідно абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
90. Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
91. Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
92. Відповідно до п. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням РАУ від 21.09.2019 № 111, який діяв до 03.07.2021 року (далі – Порядок № 111), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
93. Згідно з п. 17 Порядку № 111 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
94. Відповідно до п. 21 Порядку № 111, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік.
95. Відповідно до п. 22 Порядку № 111, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.
96. Відповідно до п. 27 Порядку № 111, адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.
97. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року був затверджений Порядок підвищення кваліфікації адвокатів у новій редакції, в якому містяться аналогічні приписи.
98. Згідно ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
99. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
100. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
101. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
102. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
103. В свою чергу, статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
104. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
105. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
106. Доводи скарги знайшли підтвердження та спростовують окремі висновки дисциплінарної палати КДКА Полтавської області.
107. 11-12 серпня 2023 року Рада адвокаті України (далі РАУ) своїм рішенням № 88 дала роз’яснення щодо обов’язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік.
108. У вказаному рішенні РАУ роз`яснила, що враховуючи бойові дії на території України та неможливість у зв`язку з цим проведення у деяких регіонах України акредитованих заходів з підвищення кваліфікації, рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16 березня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку, що не скасовувало передбачений Законом обов`язок підвищення професійного рівня, а лише дозволяло адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку. Відповідно, невиконання адвокатом вимог пунктів 19, 20 Порядку за 2022 рік, тобто підвищення ним професіонального рівня в меншому обсязі, ніж встановлено зазначеними пунктами Порядку, не є дисциплінарним проступком, а тому не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
109. Як вбачається з матеріалів справи за 2019, 2020, 2021, 2023 роки адвокатом підвищення кваліфікації не здійснювалось.
110. Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне:
111. Рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 роз’яснено, що: невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
112. Зазначені дисциплінарні проступки припиняються з часу отримання електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою ВША НААУ, що підтверджує виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або з часу притягнення винного у невиконанні обов’язку адвоката до дисциплінарної відповідальності.
113. Так, відповідно до частини 2 статті 35 Закону передбачено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
114. Відповідно до ч. 2 ст. 49 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженим рішенням РАУ від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення №120), із змінами, рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката.
115. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 9 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, триваючими визнаються правопорушення, які починаються з певної протиправної дії або бездіяльності та тривають через постійне невиконання покладеного на особу обов’язку. У таких випадках строк притягнення до відповідальності має відраховуватися з моменту припинення правопорушення, а не з моменту його початку.
116. Закон дійсно не містить поняття «триваюче правопорушення», однак це не є підставою для звільнення адвоката від відповідальності. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, який наголошує, що особа, яка не виконала свій обов’язок у повному обсязі, не може уникати відповідальності лише через сплив строків.
117. Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
118. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
119. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
120. ВКДКА доходить висновку, що вищевказаний дисциплінарний проступок адвоката є триваючим.
121. Згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням – РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
122. У ст. 52 Положення, зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
123. Аналізуючи положення ч.2, статті 31 Закону, статтю 53 Положення скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
124. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, та вважає що відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
125. Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
126. Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку (час та місце вчинення), керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат вчинила дисциплінарний проступок який полягає у невиконанні своїх професійних обов’язків та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 5 та 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» якою визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, ст. 11 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики згідно якої адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку, абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
127. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість – не виконання професійного обов’язку в частині підвищення професійного рівня адвокатом, особу адвоката – який не притягався до дисциплінарної відповідальності.
128. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

129. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
130. Рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення.
131. Застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ІНФОРМАЦІЯ_1) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом 10 – 15 робочих днів з дня прийняття рішення.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА