РІШЕННЯ № VІ-001/2019
25 червня 2019 року
смт. Затока
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 26/ДПВ-18 від 16 серпня 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 26/ДПВ-18 від 16 серпня 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
З витягу з Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, що адвокат Особа_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від _____ року, виданого Дніпропетровською обласною КДКА. Адреса робочого місця адвоката Адреса_1.
Скарга розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за адресую робочого місця адвоката.
Інформації про оскарження вказаного рішення до суду немає.
Рішення про відмову в порушені дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2. дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області прийняла 16.08.2018 року.
23.10.2018 року Особа_1 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вказане рішення.
Строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржницею пропущено, у звꞌязку з чим вона ставить питання про поновлення пропущеного строку для розгляду її скарги, оскільки вона ознайомилась з матеріалами дисциплінарного провадження в повному обсязі – 18.10.2018 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури поновлює строк на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 16.08.2018 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 як пропущеного з поважних причин.
Розглянувши доводи скарги, дослідивши матеріали перевірки, що надійшли з КДКА регіону, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Мельченка В.І., Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
14.06.2018 року (вхід. ___) на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 стосовно поведінки адвоката Особа_2.
Листом від 18.06.2018 року (вих. ____ ) Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатура направила матеріали скарги для розгляду, відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката – КДКА Дніпропетровської області.
Зі скарги вбачається, що скаржниця Особа_1 була представником своєї матері, потерпілої Особа_3 у кримінальному провадженню за обвинуваченням Особа_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Адвокат Особа_2 в даному кримінальному провадженні також захищав інтереси потерпілої Особа_5. З адвокатом було укладено договір про надання правової допомоги, але другий екземпляр договору адвокат потерпілій не надав. Під час розгляду даної справи адвокат Особа_1 запропонував за рахунок продажу земельних ділянок, які за перевіреною ним інформацією належать обвинуваченому Особа_4 , відшкодувати заподіяну потерпілій Особа_5 матеріальну і моральну шкоду, для чого звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на ці земельні ділянки. Також він наполягав на доцільності саме матеріального і морального відшкодування на користь потерпілої та на застосуванні до обвинуваченого амністії. Крім того, адвокат переконав Скаржницю не приходити у судові засідання, оскільки вона вже дала суду свідчення, навмисно плутав час судових засідань.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2017 року у кримінальному провадженні № ______ накладено арешт на земельні ділянки №№ 12, 46, 53 (кадастрові номери ____________ ), що розташовані у СТ «Інформація_1» Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровської області, які згідно реєстру прав власності на нерухоме майно належать обвинуваченому Особа_4.
Після винесення вироку адвокат не відповідав на дзвінки Особа_1., відключив телефон, не виходив на зв’язок. Скаржниця звернулася до виконавчої служби з метою стягнення коштів з засудженого та дізналася про те, що земельні ділянки, на які судом був накладений арешт, з 2017 року засудженому Особа_4 не належать.
Скаржниця вважає, що адвокат Особа_2 діяв в інтересах Особа_ 4 з метою звільнення останнього від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».
Просила позбавити адвоката Особа_2 адвокатського статусу.
Адвокат Особа_2 надав письмові пояснення про те, що дійсно приймав участь на досудовому слідстві та під час розгляду справи у Самарському районному суді м. Дніпропетровську в інтересах потерпілої Особа_5 до 07.11.2016 року. Зазначив, що він не пам’ятає ситуацію з накладення арешту на майно обвинуваченого Особа_4, але вказує, що діяв виключно у рамках діючого законодавства України. Не вчиняв ніяких дій, які б могли зашкодити його клієнту. Другий екземпляр договору він надав скаржниці Особа_1 . Судові засідання Скаржниця не відвідувала за своїм бажанням, але адвокат постійно був із нею на зв’язку. У матеріалах справи, ще на досудовому слідстві були відомості про наявність у підозрюваного Особа_4 земельних ділянок. У зв’язку з цим, з метою забезпечення цивільного позову потерпілої адвокат підготував клопотання про накладення на них арешту, яке було задоволено судом. Разом з цим оскільки на момент ухвалення вироку на утриманні обвинуваченого Особа_4. була неповнолітня дитина і ним було заявлено відповідне клопотання, суд повинен був застосувати до засудженого Закон України «Про амністую у 2016 році» і звільнити його від покарання. Тому у адвоката Особа_2 не могло бути ніякої змови з засудженим Особа_4.
Адвокат Особа_2 просив у порушенні дисциплінарного провадження відмовити, оскільки обставини викладені в скарзі Особа_1 не відповідають дійсності.
В обґрунтування своїх пояснень адвокатом Особа_2 надана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 22.03.2016 року.
Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровську від 18.09.2017 року Особа_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Суд звільнив Особа_4 від кримінального покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закон України «Про амністію в 2016 році», оскільки він має неповнолітню дитину, відповідно якої не позбавлений батьківських прав і не заперечував проти звільнення його від покарання по амністії.
Також, згідно вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровську від 18.09.2017 року з Особа_4 на користь потерпілої стягнуто ____ грн. на відшкодування матеріальної шкоди та ________ грн. на відшкодування моральної шкоди.
Під час перевірки обставин, викладених у скарзі Особа_1 регіональна КДКА не встановила фактів неналежного виконання адвокатом Особа_2 своїх професійних обов’язків, а навпаки, встановила, що всі судові рішення прийняті у справі на користь скаржниці Особа_1 , що вказує на належне виконання адвокатом своїх обов’язків і надання належної правової допомоги.
Також регіональною КДКА встановлено, що згідно вищенаведених судових рішень адвокат Особа_2 участь в судових засіданнях 01.03.2017 року та 18.09.2017 року не приймав.
Згідно профайлу адвоката Особа_2 із Єдиного Реєстру адвокатів України, право на заняття адвокатською діяльністю адвоката було зупинено згідно п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 07.11.2016 року по 11.11.2017 року.
З цих підстав Особа_2 не мав права приймати участь в судовому розгляді справи як адвокат, і не приймав, що підтверджується вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 18.09.2017 року.
Проте, з матеріалів справи вбачається клопотання про накладення арешту на земельні ділянки обвинуваченого Особа_4. Дане клопотання, зі слів Скаржниці, з метою забезпечення цивільного позову потерпілої було особисто підготовлено та підписано адвокатом Особа_2. Підготовка та розгляд даного клопотання судом припадає на час коли адвокатська діяльність адвоката Особа_2 була зупинена відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати.
Тобто, адвокат Особа_2 підготував та підписав клопотання про накладення арешту на земельні ділянки обвинуваченого Особа_3 не маючи на це повноважень, що свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку.
При цьому, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю в порядку п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказує на те, що адвокат Особа_2 односторонньо відмовився від надання правової допомоги без повідомлення клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язанні з достроковим припиненням (розірванням) договору, що вказує на невідповідність дій адвоката Особа_2 вимогам ч. 2 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором.
З огляду на вказане Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла висновку про наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом, а саме невиконання вимог ч. 2 ст. 29, ч.5 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Окрім того, відмовляючи у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 дисциплінарна палата Дніпропетровської області не надала належної оцінки письмовим поясненням адвоката Особа_2 в частині його участі у кримінальному провадженні в інтересах потерпілої Особа_5 за обвинуваченням Особа_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України; не дослідила договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Особа_2 та потерпілою Особа_5, не дослідила чи узгоджували сторони можливі наслідки та ризики пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору про надання правової допомоги; не дослідила чи підписував, подавав до суду адвокат Особа_2 клопотання про накладення арешту на земельні ділянки обвинуваченого Особа_4 під час зупинення адвокатської діяльності; не дослідила питання Скаржниці стосовно відводу (самовідводу) членів дисциплінарної палати регіону, передбачених п.7.5. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17.12.2013 р. № 268.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дослідивши матеріали перевірки, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що у оскаржуваному рішенні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області не надано в об’єктивній сукупності належної правової оцінки доводам наведеним Скаржником у скарзі.
Як наслідок, зважаючи на все вищевикладене та з урахуванням досліджених матеріалів перевірки стосовно адвоката Особа_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що в діях останнього вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що свідчить про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 26/ДПВ-18 від 16 серпня 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- Направити матеріали дисциплінарної справи на до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська