Рішення № VІ-005/2021 за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 81-2 від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту

РІШЕННЯ № VІ-005/2021

30 червня 2021 року
м. Камꞌянець-Подільський

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 81-2 від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. На адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі також – КДКА Волинської області) надійшла заява громадянина України Особа_2 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту від 27.09.2019 року, з доданими документами.
2. 03 жовтня 2019 року рішенням кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 80-7 Особа_2 допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
3. 10 жовтня 2019 року Особа_2 успішно склав письмовий іспит, середній бал за результатами складення якого становив 89 балів.
4. 10 жовтня 2019 року Особа_2 склав усний іспит, середній бал за результатами складення якого становив 47,8 балів.
5. Відтак, за результатами оцінювання письмового та усного іспитів Особа_2 отримав 136,8 балів та вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит.
6. 10 жовтня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області, прийняла рішення № 81-2, яким затвердила результати кваліфікаційного іспиту та вирішила видати Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.
7. 11 червня 2020 року Голова робочої групи, Заступник Голови Ради адвокатів України Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
8. Строк на оскарження рішення КДКА Волинської області від 10 жовтня 2019 року № 81-2 про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту – пропущено. У скарзі порушено питання про поновлення строку на оскарження даного рішення.
9. Причини пропуску строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 10 жовтня 2019 року є обґрунтованими та визнаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури поважними, у зв’язку з чим та відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, зі змінами та доповненнями, комісія вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
10. Листом від 12 червня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_2.
11. 12 листопада 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна справа Особа_2.
12. 16 листопада 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
13. 07 грудня 2020 року ВКДКА звернулася з листом до Міністра оборони України з проханням повідомити чи знаходився станом на 10 жовтня 2019 року при виконанні службових обовꞌязків на робочому місці, і на якій саме посаді, Особа_2, який з 12.09.2019 був виключений зі списків особового складу Генеральної прокуратури України з посади заступника Головного військового прокурора Генеральної прокуратури України та направлений у розпорядження Міністерства оборони України згідно наказу ГПУ №839ц від 12.09.2019; та повідомити, у разі якщо Особа_2 у зазначений день не виконував службові обовꞌязки, чи перебував він у відпустці або на лікарняному.
14. 14.01.2021 року на адресу ВКДКА (вхід. №14938) надійшов лист з Міністерства оборони України від 11.01.2021 року № 220/110, за підписом державного секретаря Міністерства оборони України, з відповіддю про те, що Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 13.09.2019 №523 Особа_2 зараховано у розпорядження Міністра оборони України. Наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по стройовій частині) від 13.09.2019 № 94 його зараховано до списків особового складу Департаменту. Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 17.09.2019 №525 Особа_2 звільнено з військової служби у запас. Наказом директора Департаменту від 24.09.2019 № 99 його виключено зі списків особового складу Департаменту 24 вересня 2019 року.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА

15. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що на виконання розпорядження Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України №85 від 27 травня 2020 року «Про створення Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах адвокатів Особа_5 – Особа_9,та інш., ГО «ОСОБА_10», створено Робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах вказаних осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Особа_11 – Особа_25, Особа_2 та ін.
16. Підставою для створення Робочої групи та звернення до ВКДКА зі скаргою стали чисельні звернення адвокатів щодо правомірності отримання колишнім головним військовим прокурором Особа_11 та колишніми працівниками Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, які видані на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 15.05.2020 року.
17. У зверненнях адвокатів до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, вказується на неприпустимість поведінки вказаних осіб під час здійснення прокурорської діяльності, постійне нехтування прав адвокатів та неодноразове грубе порушення закону. Адвокати зазначають, що всі вказані вище особи одночасно отримували свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю 15.05.2020 року під час дії карантину та обмежувальних заходів та акцентують увагу на правомірності допуску таких осіб до складення та складення ними кваліфікаційного іспиту у відповідному регіоні, в розрізі підтвердження місця проживання осіб, які виявили бажання стати адвокатами.
18. Скаржник зазначає, що у разі встановлення ВКДКА, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області протиправно прийняла рішення про допуск Особа_2 до кваліфікаційного іспиту та не компетентна була приймати у нього іспит, це може бути підставою для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту Особа_2.
19. Крім того, вищезазначені повідомлення та обґрунтування адвокатів та громадської організації, можуть свідчити про порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_2.
20. Такими діями та рішенням КДКА Волинської області можуть зачіпатися репутація та авторитет адвокатури України в цілому, повага до адвокатської спільноти, довіра до адвокатської діяльності.
21. Скаржник просить у разі встановлення порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, із наступними змінами, під час складання кваліфікаційного іспиту Особа_2, – скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту Особа_2.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

22. Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 81-2 від 10 жовтня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту Особа_2.
23. Письмовий іспит (білет № 2, фабула № 10 кримінальний процес) – 89 балів, усний іспит (білет № 6) – 47,8 балів. Загальна оцінка 136,8 балів.
24. Вирішено видати Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

25. Конституція України.
26. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).
28. Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
29. Розділом ІІ Закону № 5076-VI визначено порядок набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
30. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 5076-VI, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
31. 31. Відповідно до статті 9 Закону № 5076-VI, кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом та полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
32. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
33. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
34. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі – Порядок № 270).
35. Порядок проведення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту , визначені Розділом 4 Порядку №270.
36. Згідно пункту 9 Розділу 4 Порядку №270, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
37. Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 Розділу 4 Порядку №270).
38. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункт 4 Розділу 4 Порядку №270).
39. Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування (пункт 13.5 Розділу 4 Порядку №270).
40. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату (пункт 13.6 Розділу 4 Порядку №270).
41. Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів (пункт 13.9 Розділу 4 Порядку №270, в редакції на час складення кваліфікаційного іспиту).
42. Результати оцінювання, відповідно до пункту 13.11 Розділу 4 Порядку №270, мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА.
43. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12 Розділу 4 Порядку №270).
44. Відповідно до пункту 14.1. Розділу 4 Порядку №270, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
45. Згідно пункту 14.6. Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на момент час складання іспиту), відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань.
46. Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати (п.14.7 Розділу 4 Порядку №270).
47. Відповідно до пунктів 14.8. та 14.9 Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на час складання іспиту) кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати. Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
48. Загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи (пункт 14.10. Розділу 4 Порядку №270).
49. Особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит (пункт 14.11 Розділу 4 Порядку №270, в редакції станом на час складання іспиту).
50. Критерії оцінювання завдань письмового іспиту зазначені в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270, зокрема визначено критерії відмінного (26-30 балів), доброго (21-25 балів), задовільного (20 балів) та незадовільного (0 балів) рівнів.
51. Згідно пункту 16 Розділу 4 Порядку №270, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи повинна містити наступну інформацію: 1. назву КДКА, кваліфікаційна палата якої приймає іспит; 2. прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка складає кваліфікаційний іспит; 3. дату та місце складення усного та письмового іспитів; 4. номер екзаменаційного білету для складення письмового іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмовий іспит; кількість балів, виставлених кожним з двох членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з трьох письмових завдань та однієї фабули справи; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту; підписи членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли письмові завдання; 5. номер екзаменаційного білету для складення усного іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які оцінювали усні відповіді; кількість балів, виставлених кожним з таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з п’ятнадцяти питань екзаменаційного білету; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами усного іспиту; підписи таких членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати; 6. загальну оцінку складення кваліфікаційного іспиту (сумарну кількість середньоарифметичних балів за результатами письмового та усного іспиту). Після внесення всієї інформації, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особою, підписується головою та секретарем кваліфікаційної палати, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
52. За наслідками проведення кваліфікаційних іспитів кваліфікаційна палата КДКА невідкладно, але не пізніше ніж на наступний робочий день після закінчення проведення іспиту, складає протокол, який підписується головою і секретарем кваліфікаційної палати КДКА, а у разі їх відсутності на засіданні – головуючим членом палати та членом палати, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА. Члени кваліфікаційної палати КДКА мають право заносити до протоколу свої зауваження. Протокол передається голові КДКА не пізніше ніж на наступний день після його складення (пункт 17 Розділу 4 Порядку №270).
53. Пунктом 1 Розділу 5 Порядку №270 визначено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск або відмову у допуску до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, а також головою та секретарем кваліфікаційної палати КДКА, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
54. Рішення, відповідно до пункту 4 Розділу 5 Порядку №270, викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище імꞌя, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
55. Зразок відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту міститься в додатку до Порядку №270.

Мотиви та висновки ВКДКА

56. Перевіривши доводи поданої скарги та матеріали кваліфікаційної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
57. Під час здійснення перевірки кваліфікаційної справи Особа_2, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури були виявлені порушення Порядку №270, які полягають у наступному.
58. Так, відповідно до пункту 1 Розділу 4 Порядку №270, організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.
59. Матеріали проведеної перевірки підтверджують факт прийняття участі у засіданні кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, під час складення кваліфікаційного іспиту Особа_2, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області – Особа_28.
60. Зокрема, це вбачається з Відомості з оцінювання результатів складення усного кваліфікаційного іспиту КДКА Волинської області, рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційних іспитів.
61. Відповідно до пункту 13.9 Розділу 4 Порядку №270, оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів.
62. Згідно з пунктом 16 Розділу 4 Порядку №270, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи повинна містити, зокрема, прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмовий іспит; кількість балів, виставлених кожним з двох членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з трьох письмових завдань та однієї фабули справи; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту; підписи членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли письмові завдання.
63. Однак, всупереч встановленим вимогам у Відомості з оцінювання результату складення письмового кваліфікаційного іспиту Особа_2 КДКА Волинської області відсутня оцінка голови КДКА Волинської області, що є порушенням пункту 13.9 та 16 Розділу 4 Порядку №270.
64. Отже, голова КДКА Волинської області хоча і був присутнім на засіданні кваліфікаційної палати – участі в оцінюванні письмового іспиту Особа_2 не брав.
65. Окрім того, дослідивши Відомість з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту КДКА Волинської області від 10.10.2019 з усного іспиту Особа_2, ВКДКА встановлено, що така відомість не відповідає формі відомості, яка визначена в додатку до Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – оскільки в ній не зазначена:

– сумарна кількість балів разом за всі питання, виставлені особами, які оцінювали іспит;

– оцінка (середній бал) за результатами складення усного іспиту, яка вираховується з сумарної кількості балів, що порушує пункт 14.8 Розділу 4 Порядку № 270);

– загальна оцінка (сумарна кількість середніх балів) за результатами складення кваліфікаційного іспиту (письмового та усного іспитів), що порушує пункт 14.10. Розділу 4 Порядку №270.

66. Отже, в рішенні кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 81-2 від 10 жовтня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_2, зазначена кількість балів, яка не відображена у Відомості з оцінювання результатів: письмовий – 89 балів, усний – 47,8 балів. Загальна оцінка 136, 8 балів.
67. Таким чином, оскільки у Відомості не зазначено оцінку (сумарну кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів, з урахуванням пункту 14.11 Розділу 4 Порядку №270, в редакції станом на час складання іспиту, – не можна констатувати факт, що особа успішно склала кваліфікаційний іспит, оскільки Відомість з оцінювання є основним документом, в якому визначається і фіксується кількість балів за складання кваліфікаційних іспитів.
68. Отже, рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_2, яке приймається на підставі Відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, прийнято з порушенням вимогу закону.
69. Пунктами 13.4., 13.5, 13.6 Розділу 4 Порядку №270 передбачено, що завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів. Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування.
70. Проаналізувавши відповіді, надані Особа_2 під час складення письмового іспиту, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що оцінювання відповіді на завдання № 2 білету №2, проведене Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області, – не відповідає критеріям оцінювання, визначеним в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270.
71. За письмове завдання № 2 члени палати поставили 21 (добрий рівень) та 20 (задовільний рівень) балів.
72. Відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку №270, у разі якщо письмове завдання не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства – це свідчить про незадовільний рівень знань та оцінюється в 0 балів.
73. Письмове завдання №2, в якому Особа_2 підготував позовну заяву про відшкодування шкоди і збитків, завданих підприємцем довкіллю, не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
74. Зокрема, підготовлена Особа_2 позовна заява не відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
75. В позовній заяві не зазначено місцезнаходження позивача, його поштовий індекс, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
76. Позовна заява не містить ціни позову, хоча вимоги позивача є майновими.
77. Окрім того не зазначено у вищевказаному процесуальному документі й відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
78. У випадку невжиття таких заходів доречним є зазначити у позовній заяві, що такі заходи не вживались.
79. Також у позовній заяві не зазначено інформацію про місцезнаходження доказів, які додаються до неї.
80. Не зазначено в позовній заяві і попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.
81. Відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
82. Також, з підготовленої позовної заяви Особа_2 вбачається, що не дотримано також вимог статті 164 ГПК України.
83. Зокрема, в додатках до позовної заяви не зазначено, що додано документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
84. Вищезазначене свідчить про відсутність у особи, яка складає іспит, теоретичних та практичних знань, умінь та навичок щодо складення позовної заяви у господарському процесі.
85. Враховуючи вищевказане, ВКДКА вважає, що друге завдання білету №2, яке виконував Особа_2 під час письмового іспиту, підлягає оцінці в 0 (нуль) балів.
86. Відповідно, середній бал за результатами письмового іспиту Особа_2 повинен складати 68,5 балів, що є меншим за встановлені п. 13.9 Розділу 4 Порядку – 80 балів, а тому Особа_2 повинен бути визнаний таким, що не склав кваліфікаційний іспит.
87. Виходячи з вищенаведеного, ВКДКА доходить висновку, що письмова робота письмового іспиту Особа_2 не відповідає балам, на які оцінено його роботу КДКА Волинської області, та вважає, що Особа_2 є таким, що не склав кваліфікаційний іспит, оскільки не склав письмовий іспит, а тому були відсутні підстави для прийняття КДКА Волинської області рішення №81-2 від 10.10.2019 про затвердження результатів складення кваліфікаційних іспитів та видачі Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
88. Отже, оцінивши в сукупності всі викладені вище факти, ВКДКА приходить до висновку про порушення порядку складення та методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту Особа_2, що є підставою для скасування рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 81-2 від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
89. ВКДКА також звертає увагу на те, що під час розгляду справи у ВКДКА представник Особа_2 – Особа_3 надав комісії копію меморіального ордеру № … від 08.10.2019 р. про оплату 6021 грн. за складання кваліфікаційного іспиту на КДКА Волинської області від Особа_2.
90. Відповідно до рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
91. Відповідно до пункту 2 рішення Ради адвокатів України № 5 від 03 лютого 2017 року встановлено, що плата за складання кваліфікаційного іспиту сплачується на день подання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та здійснюється в національній валюті України на банківські рахунки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону (КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) двома платежами, згідно наступного розподілу:

– шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА;

– шляхом перерахування 20% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок ВКДКА.

92. Матеріали кваліфікаційної справи не містять документів на підтвердження того, що плата за складення кваліфікаційного іспиту здійснена двома платежами: на рахунок КДКА та на рахунок ВКДКА.
93. Пунктом 8 Розділу 3 Порядку №270 передбачено, що особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь- якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов’язана сплатити на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
94. У разі невнесення особою у визначений в абзаці першому цього пункту строк плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається.
95. Рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
96. Таким чином КДКА Волинської області зобовꞌязана була не допускати Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату і скасувати рішення про допуск його до складення такого іспиту.
97. Це є окремою підставою для скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
98. Окрім того, рішенням ВКДКА № VІ-004/2021 від 30 червня 2021 року скасовано рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 80-7 від 03.10.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
99. З системного аналізу статей 8, 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та положень Розділу 3, 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, вбачається, що рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відповідно про видачу особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, приймається лише за наявності та після прийняття рішення про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту.
100. Таким чином, наведені порушення є підставами для скасування рішення про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
101. Щодо наданого під час розгляду скарги у ВКДКА представником Особа_2 – Особа_3 «Висновку науково-правової експертизи на замовлення адвоката Особа_25 щодо отримання експертного висновку», складеного науковим експертом Особа_26 та затвердженого 10.11.2020 Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Особа_27 (далі – Висновок), ВКДКА зазначає наступне.
102. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури критично відноситься до вказаного Висновку та не може врахувати його як належний доказ, у зв’язку з таким.
103. Вказаний висновок в кінці містить застереження щодо його призначення виключно для використання замовником, адвокатом Особа_25, з метою забезпечення його службової діяльності, ділових та інших власних інтересів і не підлягає розповсюдженню без згоди виконавця у будь-який спосіб. Тому є недопустимим використання Висновку в рамках перевірки відомостей щодо обставин допуску та складання кваліфікаційного іспиту іншими особами.
104. Окрім наведеного, зазначений Висновок, на думку ВКДКА, є необ’єктивним, у зв’язку з тим, що складений на замовлення особи, яка зацікавлена саме в такому висновку. Більше того, безпосередньо цей Висновок був використаний з метою спроби закрити провадження у ВКДКА для уникнення розгляду скарги та надання оцінки матеріалам кваліфікаційної справи.
105. Також Висновку зроблено наступне заключення: «відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) може оскаржити до ВКДКА рішення КДКА про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту лише особа, щодо якої прийнято вказане рішення КДКА».
106. На думку ВКДКА, зазначене твердження є таким, що протирічить приписам частини 8 статті 50 Закону, що не містить обмежень щодо суб’єктів оскарження рішення КДКА регіону. Також вказане твердження є сумнівним та суперечливим з огляду на те, що юридично необгрунтованим є сам факт оскарження особою рішення, прийнятого на її користь, до суду чи до ВКДКА за відсутності спору та/або відсутності порушення її права як такого.
107. Також, оскільки скарга подана Головою Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, зокрема Особа_11 – Особа_25, Особа_2, – комісія звернула увагу на наступне.
108. ВКДКА зауважує, що у 12 осіб, із зазначених вище, які працювали у місті Києві в одному органі в певний проміжок часу, – одночасно виникла необхідність проживати у Волинській області, у зв’язку із чим такими особами укладалися договори оренди житла у такій області. При цьому саме укладення договорів оренди житла у Волинській області лягло в основу подання всіма особами в певний проміжок часу заяв про допуск до складення кваліфікаційного іспиту саме до КДКА Волинської області та складання іспиту в такій КДКА.
109. З урахуванням таких обставин, та у сукупності з викладеними вище встановленими обставинами, у ВКДКА є обґрунтовані сумніви, що такі обставини виникли об’єктивно, а не створені штучно з метою складання кваліфікаційного іспиту всіма особами саме в певному регіоні – у Волинській області.
110. На думку ВКДКА, зазначене твердження є таким, що протирічить приписам частини 8 статті 50 Закону, що не містить обмежень щодо суб’єктів оскарження рішення КДКА регіону. Також вказане твердження є сумнівним та суперечливим з огляду на те, що юридично необгрунтованим є сам факт оскарження особою рішення, прийнятого на її користь, до суду чи до ВКДКА за відсутності спору та/або відсутності порушення її права як такого.
111. Щодо посилання представника Особа_2 – Особа_3 під час розгляду скарги у ВКДКА на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 р. у справі № Інформація_2, яким задоволено позов Особа_12 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Визнано протиправними та скасовано: рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.08.2020 №VIII-008/2020, яким скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 10.07.2019 №15-1 про допуск позивача до складання кваліфікаційного іспиту, а також рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.08.2020 №VIII-009/2020 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.07.2019 №16-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу позивачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту (залишене без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 р.), ВКДКА зазначає наступне.
112. Дані судові рішення ухвалені стосовно конкретної особи та стосовно рішень індивідуального характеру, які містять конкретні правові наслідки лише для вказаної особи, а отже не можуть бути доказами в інших справах, де предметом скасування є рішення, ухвалені на користь інших осіб.
113. З урахуванням викладеного вище, ВКДКА приходить до висновку, що рішення КДКА Волинської області № 81-2 від 10 жовтня 2019 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та видачу Особа_2 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту є незаконним та підлягає скасуванню.
114. Керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

115. Скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 – задовольнити.
116. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 81-2 від 10.10.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу Особа_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – скасувати.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     А.П. Місяць

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     К.В. Котелевська