Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІ-008/2019

25 червня 2019 року
смт. Затока

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 127 від 20 грудня 2018 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 127 від 20 грудня 2018 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Скаржник зазначає, що КДКА м. Києва неправильно та не об’єктивно оцінила його відповіді при здачі усної частини кваліфікаційного іспиту, порушила умови складення кваліфікаційного іспиту, а тому не погоджується з рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 127 від 20 грудня 2018 року, вважає його незаконним, необґрунтованим, невмотивованим, та таким, що підлягає скасуванню.

Також Скаржник вказує, що рішення КДКА м. Києва № 127 від 20 грудня 2018 року направлено на його адресу листом від 05 лютого 2019 року та отримане ним 08 лютого 2019 року. Оскаржити вказане рішення до ВКДКА протягом тридцяти днів з дня його отримання він не міг у зв’язку з тим, що з 04 березня 2019 по 12.03.2019 року перебував за кордоном. На підтвердження зазначених обставин до скарги додав копії квитків на літак. У зв’язку з цим, просив поновити строк на оскарження рішення КДКА м. Києва № 127 від 20 грудня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Відповідно до пункту 3.30. Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 № 78, із наступними змінами, строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.

Розглянувши доводи Скаржника, ВКДКА вирішила поновити Скаржнику строк на оскарження рішення КДКА та розглянути скаргу по суті.

Інформація про оскарження до суду вищевказаного рішення кваліфікаційної палати КДКА відсутня.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Дроботущенко Т.О., дослідивши доводи Скаржника, перевіривши матеріали кваліфікаційної справи, що надійшли з КДКА м. Києва, розглянувши доводи скарги, встановила наступне.

З досліджених матеріалів вбачається, що 21 червня 2018 року Особа_1 звернувся до КДКА м. Києва із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Рішенням КДКА м. Києва від 21 червня 2018 року був допущений до складення кваліфікаційного іспиту.

При виконанні завдань письмового іспиту, який відбувся 12 грудня 2018 (білет № 19) Особа_1 продемонстрував досить непоганий рівень знань та за результатами оцінювання письмового іспиту отримав 93,5 балів та був допущений до здачі усного іспиту.

За наслідками складення усного іспиту, який відбувся 20 грудня 2018 року (білет № 12), Особа_1 отримав 39 балів, а сумарно за письмовий та усний іспити – 132,5 бали (93,5 + 39).

Рішенням КДКА м. Києва № 127 від 20 грудня 2018 року Особа_1 визнано таким, що не склав усний іспит, та відмовлено йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Приймаючи таке рішення, КДКА виходила з того, що відповідно до п. 14.9 Розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 270 від 17.12.2013 року, із наступними змінами (далі – Порядок), оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа_1 вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів. Таким чином, Особа_1 за результатом складення усного кваліфікаційного іспиту не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.

Відповідно до п. 9. Розділу 4 Порядку, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.

Письмовий іспит складається першим (п. 13.1 Розділу 4 Порядку).

Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (п. 13.12. Розділу 4 Порядку).

Згідно із п. 14.1. Розділу 4 Порядку, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.

Для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики (п. 14.3. Розділу 4 Порядку).

Відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирибальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань (п. 14.6. Розділу 4 Порядку).

Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати (п. 14.7. Розділу 4 Порядку).

Кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати (п. 14.8. Розділу 4 Порядку).

Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів (п. 14.9. Розділу 4 Порядку).

Загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи (п. 14.10. Розділу 4 Порядку).

Відповідно до п. 14.11. Розділу 4 Порядку, особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.

Відповідно до п. 16. Розділу 4 Порядку, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи повинна містити наступну інформацію:

  1. назву КДКА, кваліфікаційна палата якої приймає іспит;
  2. прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка складає кваліфікаційний іспит;
  3. дату та місце складення усного та письмового іспитів;
  4. номер екзаменаційного білету для складення письмового іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмові завдання; кількість балів, виставлених кожним з двох членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з трьох письмових завдань та однієї фабули справи; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати) за результатами письмового іспиту; підписи членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли письмові завдання;
  5. номер екзаменаційного білету для складення усного іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які оцінювали усні відповіді; кількість балів, виставлених кожним з таких членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з п’ятнадцяти питань екзаменаційного білету; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати) за результатами усного іспиту; підписи таких членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати;
  6. загальну оцінку складення кваліфікаційного іспиту (сумарну кількість середньоарифметичних балів за результатами письмового та усного іспиту).

Після внесення всієї інформації, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особою, підписується головою та секретарем кваліфікаційної палати.

Відповідно до п. 3 Розділу 5 Порядку, рішення про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржене особою, якої воно стосується, до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дати його отримання.

Відповідно до п. 4 Розділу 5 Порядку, рішення про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище імꞌя, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим.

Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

У свою чергу, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).

Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

В той же час, прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Одночасно щодо обґрунтованості та вмотивованості прийнятого рішення зазначено у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29.

Зі змісту оскаржуваного рішення № 127 від 20 грудня 2018 року вбачається, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва жодним чином не обґрунтувала мотивів такого оцінювання та не зазначила, на які з питань білету № 12 усного іспиту Особа_1 дав неповні чи неправильні відповіді, або на які запитання взагалі не відповів.

Таким чином, посилання Скаржника на відсутність наведення у рішенні мотивів в частині застосування відповідного критерію оцінювання є обґрунтованим.

ВКДКА приходить до висновку, що рішення КДКА м. Києва № 127 від 20 грудня 2018 року є необґрунтованим та невмотивованим, а тому підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити.
  2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 127 від 20 грудня 2018 року про відмову Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – скасувати.
  3. Зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва провести повторний кваліфікаційний іспит для Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           С.В. Вилков

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В. Котелевська