РІШЕННЯ № VI-010/2018
26 червня 2018 року
смт. Затока
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Чундак М.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучківського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_ на рішення №3/ДПП-18 від 15.03.2018 дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_ на рішення №3/ДПП-18 від 15.03.2018 дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
Скаржник, просить рішення скасувати та зазначає, що воно не ґрунтується на фактичних обставинах справи, на нормах матеріального та процесуального законодавства, є упередженим та безпідставним, оскільки ґрунтується виключно на припущеннях. Вважає, що у членів дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області відсутні та не було ніяких достатніх обґрунтованих та законних підстав для винесення оскаржуваного рішення.
Також зазначає, що він виконував всі законні вимоги суду, в т.ч. прибував до судових засідань по справі, коли був повідомлений належним чином. Вважає, що SMS-повідомлення не є належним способом повідомлення про проведення судового засідання, а письмова повістка повинна була надсилатись рекомендованим листом з описом вкладення, так як рекомендоване поштове відправлення не є доказом отримання адвокатом судової повістки і доказом того, що у конверт було вкладено певну судову повістку.
Крім того, скаржник зазначає, що клопотання про відкладення судових засідань ним подавались до суду завчасно та з поважних причин.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чундак М.В., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Дніпропетровської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №___ від _____, видане на підставі рішення Дніпропетровської обласної КДКА. Адреса робочого місця адвоката є наступною: ____________________.
Тобто, дисциплінарне провадження здійснено належною КДКА регіону за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в ЄРАУ (ч.3 ст.33 Закону України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність ”).
Терміни оскарження рішення, визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушено.
Дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 13.12.2017 уповноважено члена дисциплінарної палати КДКА регіону Павленко О.Г. провести перевірку відомостей, викладених у повідомленні судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_.
За результатами проведеної перевірки членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Павленко О.Г. складено відповідну довідку.
При вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області врахувала, що адвокат ОСОБА_ надавав правову допомогу обвинуваченому за ч. 1 ст. 125 КК України ОСОБА_. Під час захисту ОСОБА_, адвоката ОСОБА_ неодноразово повідомляли про проведення судових засідань шляхом направлення йому SMS-повідомлень та рекомендованих листів, однак в судові засідання останній не з’являвся. Напередодні судових засідань, або в день проведення судових засідань, адвокат подавав клопотання про відкладення судових засідань у зв’язку з тим, що він не отримував судової повістки та буде зайнятий в інших справах (кримінальних та справах про адміністративні правопорушення). Клопотання про відкладення судових засідань адвокат мотивував також тим, що участь захисника у справі є обов’язковою, його клієнт не володіє українською мовою, є інвалідом 2 групи та проведення засідання за відсутності захисника буде порушенням його права на захист, так як обвинувачений українську мову не розуміє та бажає, щоб його захисник був особисто присутнім під час розгляду кримінальної справи.
Також слід відмітити, що на засіданні дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області адвокат ОСОБА_ на запитання члена цієї палати КДКА регіону відповів, що неявка до суду – це обраний ним спосіб захисту та затягування справи – це спосіб захисту, оскільки в іншому суді розглядається справа, в якій його клієнт ОСОБА_ є потерпілим. Також адвокат ОСОБА_ повідомив, що розуміє, що має місце затягування справи, однак вважає, що це не шкодить його клієнту. На запитання члена дисциплінарної палати КДКА регіону: «А чому ви не напишете заяву про отримання SMS-повідомлення? Це б дало можливість якнайшвидше розглянути справу», адвокат відповів: «Тому я і відмовляюсь писати таку заяву».
Отже, адвокат ОСОБА_ під час засідання дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області самостійно повідомив членам дисциплінарної палати про те, що не являється до суду та затягує розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.44 Правил адвокатської етики адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно ст. 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватись вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики.
У відповідності з ч.1 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Звернення подавалось суддею Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_.
Як вірно зазначено дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області в діях адвоката ОСОБА_ вбачаються ознаки дисциплінарного проступку. На стадії порушення дисциплінарної справи не встановлюється вина адвоката, чи є докази достатніми, обставини, які характеризують особу адвоката, наслідки вчинення дисциплінарного проступку і т.д., а тільки з’ясовується, чи є в діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. В даному випадку ознаки є, оскільки про наявність таких підтвердив і адвокат безпосередньо під час засідання дисциплінарної палати КДКА регіону.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката ОСОБА_, – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №3/ДПП-18 від 15.03.2018 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, – залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повідомити про прийняте рішення заінтересованих осіб.
- Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Л.В. Крупнова
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська