Рішення № VІ-011/2021 за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 21/2021 від 27.01.2021 року про порушення дисциплінарної справи

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VІ-011/2021

30 червня 2021 року
м. Камꞌянець-Подільський

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Кравченка П.А., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 21/2021 від 27.01.2021 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 16.11.2020 на адресу КДКА Київської області надійшла скарга слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві Особа_2 (вих. № 23908/125/48-2020 від 06.11.2020) стосовно адвоката Особа_1, щодо наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  2. Рішенням ДП КДКА Київської області № 21/2021 від 27.01.2021 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
  3. 22.02.2021 до ВКДКА надійшла скарга адвоката Особа_1, в якій він просить рішення ДП КДКА Київської області № 21/2021 від 27.01.2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
  4. Скаржником не пропущено строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  5. 12.03.2021 року від КДКА Київської області, у відповідь на запит ВКДКА за вих. № 389 від 01.03.2021, надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1.
  6. 16.03.2021 року Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. У скарзі слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві Особа_2 зазначено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 28.08.2019 р. внесені до Єдиного ресору досудових розслідувань за №Інформація_1.
  2. В своїй скарзі він зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14.08.2019 р. біля 19:25 год. по вул. Адреса_1 у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю а/м «HICAH», д.н.з. ІНФОРМАЦІЯ_2, під керуванням водія Особа_4, та мотоциклом марки «АГУСТА», д.н.з. Інформація_3, під керуванням Особа_5. Внаслідок ДТП пасажир мотоцикла Особа_7 отримав травми.
  3. Скаржник зазначив, що 15.10.2020 року слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва розглядалось клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляд тримання пiд вартою підозрюваного Особа_5 інтереси якого представляв адвокат Особа_1, також в даному судовому засiданнi були присутні: скаржник, суддя Особа_8, прокурор Особа_9, адвокат Особа_10, підозрюваний Особа_5, секретар суду Особа_11 та вiльнi слухачi. У ходi судового розгляду проводились аудiо- та вiдеофiксації засiдання.
  4. Скаржник вказав, що адвокат Особа_1 у ходi проведення судового засiдання вiв себе некоректно та неадекватно, що проявлялось у неодноразових образах, погрозах та нецензурних висловлюваннях на його адресу. Внаслiдок таких дiй адвоката, скаржнику завдано непоправної шкоди гiдностi, дiловiй репутацiї та чесному iмені. Скаржник додав, що суддя неодноразово робила зауваження адвокату з приводу його неправомiрної поведiнки та висловлювань на адресу скаржника.
  5. З огляду на викладене скаржник просив притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності.
  6. До скарги Особа_2 приєднав наступнi матерiали:
  7. l) дві завірені копії службового посвiдчення на 1-му аркушi;

2) дві завірені копії витягу з ЄРДР № Інформація_1 на 1-му аркуші;

3) дві заварені копiї ордеру Особа_1 на 1-му аркушi;

4) дві завiренi копiї свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю Особа_1 на 1-му аркуші;

5) завiренi копiї запиту слiдчого до суддi на 2-х аркушах;

6) завiренi копiї вiдповiдi слiдчого до суддi на 1-му аркушi;

7) оригінали диску (Акорд серійний номер носія: 2020.10-16.59, кримінальна справа (КПК 2012) № Інформація_11 вiд 15.10.2020, засiдання 15.10.2020, модифiковано 15.10.2020), на якому мiститься звуко- та вiдеофiксацiя судового засiдання вiд 15.10.2020 року, за участю адвоката Особа_1.

  1. Адвокат Особа_1 згідно з п. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України30 серпня 2014 року №120, надав пояснення, далі – Положення, (вхід. №1572 від 30.11.2020) щодо незаконності ініціювання Особа_2 притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності відповідно до дисциплінарної скарги від 06.11.2020).
  2. Адвокат у своїх письмових поясненнях по суті скарги заперечив наявність в своїх діях ознак дисциплінарного проступку.
  3. Особа_1 стверджує, що скаржник не навів конкретних обставин, які він вважає підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, згідно зі ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  4. Адвокат також зазначив, що в силу п. 6 Положення № 120, не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Такі ж положення містить і ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  5. Звернення скаржника із скаргою до КДКА є, на думку адвоката, особистим звернення Особа_2, яке не можна вважати постановою чи поданням слідчих органів (п. 10 Положення № 120), оскільки останній пояснює свою скаргу бажанням захистити свою честь, гідність, ділову репутацію та «чесне ім’я» у зв’язку із спричиненням шкоди йому особисто, з огляду на відсутність у скарзі відомостей про порушення адвокатом вимог Кримінального процесуального кодексу України в конкретному кримінальному провадженні.
  6. Адвокат вказав, що з огляду на викладене, скарга Особа_2 є скаргою громадянина.
  7. Адвокат зазначив, що скаржник в порушення п.п. 2 п. 14 Положення № 120 не вказав своїх повних анкетних даних, повідомивши лише ім’я та прізвище. Водночас скаржником не зазначено адреси проживання, номеру засобу зв’язку та адреси електронної пошти, не викладено обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку.
  8. Адвокат послався на п. 15 Положення № 120, відповідно до якого заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.
  9. Крім того у своїх поясненнях адвокат Особа_1 звернув увагу на те, що Особа_2 не було надано до скарги копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду, що передбачено пп.4 п. 14 Положення № 120.
  10. Адвокат вважає, що звільнення Скаржника Особа_2 від плати за ОТЗ є незаконним, оскільки останній не відноситься до категорії осіб, які звільняються від сплати за розгляд ОТЗ, а прийняття скарги без оплати скаржником ОТЗ є істотним порушенням процедури встановленої Положенням і може свідчити про упереджене ставлення до адвоката.
  11. Адвокат також зазначив, що КДКА Київської області не дотримано п. 18 Положення № 120 щодо повернення повторної заяви (скарги), оскільки скаржником Особа_2 було подано аналогічну скаргу №22172/125/48-20 від 16.10.2020 до КДКА Житомирської області.
  12. Вказана скарга головою ради адвокатів Житомирської області Особа_6 була направлена за належністю до Ради адвокаті Київської області.
  13. Адвокат Особа_1 зазначив, що Особа_2 не зазначив конкретних відомостей щодо порушення адвокатом ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або правил адвокатської етики. Крим того, жодним з цих нормативних актів не визначено поняття «адекватної поведінки».
  14. Адвокат звернув увагу, що Особа_2 не був учасником судового процесу.
  15. Адвокат стверджує, що судовому засіданні не застосовував ненормативну лексику та зазначив, що відповідно до рішення ЄСПЛ у справ Михайлова проти України» від 18.03.2018, принцип справедливості закликає до вільного та навіть різкого обміну аргументами між сторонами в залі суду. Проте, це не може бути розцінено як образа в будь-якій бік.
  16. В судовому засіданні 15.10.2020 по обвинуваченню клієнта адвоката Особа_1 Особа_5 стороною захисту, зокрема адвокатом Особа_1 було повідомлено слідчому Особа_2 про вчинення останнім проти підзахисного Особа_5 рядку кримінальних правопорушень, а також про намір сторони захисту звернутись до Державного бюро розслідувань з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності. Слідчий суддя відмовила у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про взяття Особа_5 під варту.
  17. Адвокат зазначив, що слідчий Особа_2 надав до КДКА технічний запис судового засідання, але не надав копію журналу судового засідання, отже технічний запис не може бути визнаний допустимим доказом з огляду на положення п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України.
  18. Слідчий не будучи учасником судового провадження витребував копію технічного запису, але, як зазначив адвокат, такого права не мав, тому, на думку адвоката, відео-, аудіозаписи, що додані на оптичному диску, отримані у незаконний спосіб і не можуть бути використані як джерело доказів.
  19. Адвокат окремо звернув увагу на те, що право на захист честі, гідності і ділової репутації закріплено Конституцією України(ч. 4 ст. 32), Цивільним Кодексом України (ст. 277). Спростування має здійснюватися способом, адекватним способу поширення хибних відомостей, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії, що отримала недостовірну інформацію – частина 7 статті 277 Цивільного кодексу.
  20. 15.10.2020 адвокатом Особа_1 було надано додаткові пояснення (вхід. №17 від 15.01.2020), у яких адвокат зазначив, що Особа_2 був звільнений від сплати ОТЗ як учасник бойових дій, водночас жодного доказу на підтвердження цього статусу не надав. Тому, адвокат вважає наказ голови КДКА про звільнення Особа_2 від сплати ОТЗ таким, що містить завідомо неправдиві відомості та має ознаки підробки.
  21. Адвокат Особа_10, яка разом із адвокатом Особа_1 представляла інтереси Особа_5 під час судового засідання 15.10.2020 у справі №Інформація_11 надала пояснення, у яких підтримала викладене у поясненнях адвоката Особа_1 та зазначила, що вважає, що захисник Особа_1 здійснював захист Особа_5 виключно на підставі і в межах повноважень, наданих захиснику КПК України. Будь-які дані, які б свідчили про порушення Особа_1 вимог або правил адвокату Особа_10 відомі не були.
  22. У скарзі до ВКДКА адвокат Особа_1 зазначив, що в оскаржуваному рішенні відсутні будь-які докази дисциплінарного проступку адвоката, відсутні посилання на додані до скарги відео- та звукові файли.
  23. Зі змісту оскаржуваного рішення, на думку адвоката, випливає, що палатою взагалі не досліджені «докази».
  24. Дисциплінарною палатою проігноровано, що скарга не підлягає розгляду, як повторна.
  25. Дисциплінарною палатою проігноровано, що у дисциплінарній скарзі викладені відомості, що не відповідають дійсності, а також не вказують на наявність в діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку.
  26. Дисциплінарною палатою проігноровано, що Особа_2 звернувся зі скаргою, зловживаючи правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, з метою використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  27. Дисциплінарною палатою проігноровано, що у її розпорядження надано неналежні та недопустимі докази.
  28. Щодо звільнення Особа_2 від сплати ОТЗ при зверненні зі скаргою до КДКА, адвокат ще раз наголосив на незаконності таких дій голови КДКА Київської області. Адвокат що звільнення Особа_2 від сплати ОТЗ з урахуванням його майнового стану є протиправним.
  29. Інші доводи, зазначені адвокатом Особа_1 зводяться до тих, що викладені у скарзі до ВКДКА зводяться до аргументів, зазначених у поясненнях (та доповненнях до них), наданих КДКА Київської області.

Встановлені фактичні обставини

  1. Скарга розглянута належною КДКА, відповідно до вимог чинного законодавства.
  2. Оскаржуваним рішенням ДП КДКА Київської області № 21/2021 від 27.01.2021 було встановлено наступні обставини.
  3. КДКА зазначає, що у своїх поясненнях адвокат не заперечує факт грубого, нецензурного висловлювання в ході судового розгляду.
  4. КДКА, з урахуванням ч. 5 ст. 27 КПК України визначила, що офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом. Наданий Скаржником компакт диск був отриманий офіційно від суду на запит скаржника і завірений належним чином, що дає підстави вважати, що записані на ньому аудіофайли є офіційними записами судового засідання від 15.10.2020, тому може розглядатися, як належний доказ.
  5. Висловлювання адвоката Особа_1, які зафіксовані на диску судового засідання, мають ознаки, що суперечать принципам, які покладені в основу ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
  6. З доводів та доказів, наданих скаржником, КДКА зробило висновок про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката Особа_1.
  7. Водночас КДКА Київської області не взяла до уваги доводи адвоката щодо несплати скаржником Особа_2 плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарги, оскільки останнього було звільнено від сплати ОТЗ головою КДКА Київської області з огляду на п. 4 рішення Ради адвокатів України від 18.06.2020 №37.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА регіону рішення

  1. КДКА регіону зазначає, що вищевказані висловлювання мають ознаки, що суперечать принципам, які покладено в основу Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
  2. Таким чином, ДП КДКА регіону дійшла висновку, що в діях адвоката Особа_1 присутні ознаки дисциплінарного проступку, який передбачений п. 3 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Стаття 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  2. Частина 1 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  3. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом (ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  4. Стаття 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  5. Частиною 2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
  6. Стаття 42 Правил адвокатської етики визначає, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  7. В абзаці 2 статтті 43 Правил адвокатської етики зазначено, що адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого, або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.
  8. Відповідно до статті 45 Правил адвокатської етики, у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: – бути стриманим і коректним; – реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; – бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.
  9. В статті 12 Правил адвокатської етики зазначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.
  10. Стаття 70 Правил адвокатської етики передбачає, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення (абз. 1).
  11. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (абз. 2 ст. 70).
  12. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката (абз. 3 ст. 70).
  13. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь (абз. 4 ст. 70).
  14. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (абз. 5 ст. 70).
  15. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності (абз. 6 ст. 70).
  16. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості (абз. 7 ст. 70).
  17. Стаття 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), визначає, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  18. Статтею 32 Положення, передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  19. Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено стадії дисциплінарного провадження, до яких відноситься: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  20. Частина 5 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката перевіряються доводи скарги та оцінюються докази з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  2. При виявленні ознак дисциплінарного проступку на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, за правилами Розділу IV Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», КДКА регіону порушує дисциплінарну справу і при її подальшому розгляді встановлює наявність або відсутність у поведінці адвоката складу дисциплінарного проступку, та приймає відповідне рішення по справі – про притягнення або не притягнення адвоката до відповідальності.
  3. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з доводами, викладеними в рішенні КДКА Київської області, оскільки виходячи з наявних доказів, у діях адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку.
  4. На технічному записі судового засідання, що міститься у матеріалах перевірки, адвокат Особа_1 звертаючись до прокурора на 06 хв. 14 сек. файлу технічного аудіозапису (06 хв. 14 сек. файлу технічного відеозапису), вказуючи на слідчого Особа_2 назвав останнього «покидьком», що свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку – недотримання положень Правил адвокатської етики щодо стриманості, коректності та тактовності у поведінці адвоката.
  5. ВКДКА вважає, що доводи адвоката Особа_1 зводяться до надмірного формалізму, а рішення КДКА регіону є правильним по суті й підстав для його скасування відсутні.
  6. Щодо клопотання про проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи у кримінальному провадженні № Інформація_6, необхідно зазначити, що в даному випадку для наявності ознак дисциплінарного проступку, в розумінні вимог Правил адвокатської етики, не обов’язковим є загрозливий характер таких висловлювань по відношенню до скаржника, або застосування виключно нецензурної чи ненормативної лексики. Крім того, оцінка висновку експерта має бути надана на стадії розгляду дисциплінарної справи.
  7. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 21/2021 від 27.01.2021 року про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     К.В. Котелевська