Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІ-015/2019

25 червня 2019 року
смт. Затока

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області №38 від 29.05.2015 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області №38 від 29.05.2015 р. про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Скаржник зазначає, що 28 травня 2015 року за його участі був проведений письмовий іспит та ним був обраний білет №15, проте ніяких комплектів матеріалів, що повинні були бути сформовані кваліфікаційною палатою та затверджені рішенням комісії, для виконання завдань надано не було, а також категорично було заборонено користуватись власними матеріалами. Результати письмового іспиту були оголошені комісією на наступний день 29 травня 2015 року. При цьому в порушення п.п.13.9-13.12 Розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, результати оцінювання письмових завдань за сумарною шкалою, що повинна не перевищувати 90 балів та бути не меншою за 60 балів, яка відображається у відомості і негайно передається голові кваліфікаційної палати, не були оголошені.

Таким чином комісія не оголосила сумарну кількість балів (інформація про результати була прихована), Скаржнику не було відомо, яку кількість балів він набрав, хоча було повідомлено, що всі успішно, в тому числі і він, здали іспит.

При складанні усного іспиту Скаржником був обраний білет №15. У засіданні комісії приймало участь 9 чоловік, які оцінили його відповідь (дослівно) – «неповна». Кількість отриманих балів при цьому в рішенні в розрізі питань взагалі не визначена, питання №3 та №4 зазначені разом.

У звꞌязку з цим, Скаржник просить скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Василевську О.А., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали, які надійшли з КДКА Харківської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

З матеріалів кваліфікаційної справи вбачається, що в травні 2015 року Особа_1 звернувся до КДКА Харківської області із заявою про допуск до складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до Розділу 1 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 270 від 17.12.2013 року, із наступними змінами (далі – Порядок), Порядок розроблено і затверджено Радою адвокатів України на виконання положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 1 Розділу 4 Порядку, розділу організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.

Згідно пункту 9 Розділу 4 Порядку визначено, що кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.

Пункт 10 Розділу 4 Порядку визначає, що кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програми складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішенням КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА. Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети для складення усного іспиту). Для виконання особами, які складають кваліфікаційний іспит, письмового висновку щодо правової позиції захисту або надання іншої правової допомоги, передбаченого розділом 4 Програми складення письмового іспиту, Програми складення кваліфікаційного іспиту та для включення до білетів для складення письмового іспиту науково-консультативна рада Національної асоціації адвокатів України розробляє фабули справ, що підлягають оновленню не менше ніж на 20% від їх загальної кількості не рідше ніж один раз на рік. Дані фабули передаються науково-консультативною радою Національної асоціації адвокатів України для їх використання КДКА.

Пунктом 13.9. Розділу 4 Порядку (в редакції, чинній станом на день складення кваліфікаційного іспиту Скаржником) визначено, що оцінка кожного письмового завдання (із трьох) здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, головою КДКА, якщо останній приймає участь у засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Сумарна кількість балів не може перевищувати 90 та бути меншою за 60 балів.

Із матеріалів кваліфікаційної справи встановлено, що проведення письмового іспиту Скаржника відбулося 29.05.2015 року. При складенні письмового іспиту Особа_1 надав письмові відповіді на білет № 16.

По першому завданню білету було складено позовну заяву про стягнення коштів за договором позики, проте не було зазначено ціну позову, відсутній розрахунок суми відсотків за користування коштами (просить стягнути ______ грн.), а також не зазначено про стягнення із відповідача понесених судових витрат. Робота по-першому питанню оцінена двома членами кваліфікаційної палати по 25 балів.

По другому завданню білета було складено позовну заяву про стягнення збитків, яка була оцінена обома членами палати по 20 балів.

По-третьому питанню було складено клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання, яке також було оцінено в 20 балів.

Оцінка письмової роботи була проведена секретарем кваліфікаційної палати КДКА Харківської області та членом кваліфікаційної палати. Оцінка (середній бал) за результатами складання письмового іспиту складає 65 балів, а тому Особа_1 був визнаний таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит та був допущений до складання усного іспиту.

Як встановлено під час перевірки, в матеріалах кваліфікаційної справи відсутні фабули справ, які повинні були бути використані КДКА.

Відповідно до Порядку, для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики (п. 14.3. Розділу 4 Порядку).

Пунктом 14.5. Розділу 4 Порядку визначено, що під час відповіді члени кваліфікаційної палати і голова КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, мають право ставити особі, яка складає іспит, додаткові запитання з метою з’ясування рівня її знань. Відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань, а результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати.

Згідно пункту 14.8. Розділу 4 Порядку (в редакції, чинній станом на день складення кваліфікаційного іспиту Скаржником), кваліфікаційна палата визначає оцінку, яку отримує особа, що складала усний іспит, як середньоарифметичне число балів (сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету), виставлених кожним членом кваліфікаційної палати, який брав участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати.

Відповідно до пункту 14.9. Розділу 4 Порядку (в редакції, чинній станом на день складення кваліфікаційного іспиту Скаржником), сумарна кількість балів не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, що успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання, вона отримала не менше 45 балів.

Згідно відомості з оцінювання результатів складання усного іспиту за білетом №15, у засіданні комісії приймало участь 9 чоловік, які оцінювали відповідь в розрізі кожного із питань.

В оскаржуваному рішенні про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту (протокол №10 засідання кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області) від 29.05.2015 року зазначені відомості щодо питань усного білету, вказано, що під час відповідей, Особа_1 надавав незадовільні відповіді чи неповні, на деякі питання відповідей взагалі не було надано. Його відповіді оцінювалися кожним членом комісії.

Оцінка (середній бал) за результатами усного іспиту склала 30,0 балів. Загальна кількість (сумарна кількість балів) за результатами складання кваліфікаційного іспиту (письмового та усного іспитів) 95,0 балів.

Враховуючи результати складання Особа_1 письмового та усного завдання, його було визнано таким, що не склав кваліфікаційний іспит, оскільки не отримав мінімальної кількості балів, необхідних для успішного складання кваліфікаційного іспиту. Вирішено затвердити результати складання кваліфікаційного іспиту як незадовільні. Рішення підписане головою КДКА Харківської області, головою кваліфікаційної палати КДКА Харківської області, секретарем кваліфікаційної палати КДКА Харківської області.

Відповідно до п.1 рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.03.2018 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з питань допуску осіб до кваліфікаційних іспитів, а також складання таких іспитів» факт ненадання регіональною КДКА особі, яка складає письмовий іспит, фабул справ, необхідних для виконання завдань, є підставою для скасування рішення регіональної КДКА про визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит, про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Виходячи з наведеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає оскаржуване рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
  2. Рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області №38 від 29.05.2015 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту, – скасувати.
  3. Зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області провести повторний кваліфікаційний іспит для Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           С.В. Вилков

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В. Котелевська