Рішення № VІ-016/2021 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.12.2019 року в частині допуску до складення кваліфікаційного іспиту та на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12.12.2019 року в частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VІ-016/2021

30 червня 2021 року
м. Камꞌянець-Подільський

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Голови Ради адвокатів Київської області Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.12.2019 року в частині допуску Особа_1 до складення кваліфікаційного іспиту та на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12.12.2019 року в частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачі Особа_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 31.05.2019 року Особа_1 звернувся до КДКА Київської області із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
  2. 06.12.2019 р. рішенням № 200 кваліфікаційна палата КДКА Київської області допустила Особа_1 до складення кваліфікаційного іспиту.
  3. Згідно витягу з протоколу №200 та витягу з рішення №200 від 10.12.2019 року Особа_1 склав письмовий іспит, набрав 80 балів, та за результатами складання письмової частини кваліфікаційного іспиту допущений до складання усної частини кваліфікаційного іспиту.
  4. 12 грудня 2019 року рішенням кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури затверджено Особа_1 результати кваліфікаційного іспиту та вирішено видати свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.
  5. 02 березня 2021 року, за вхід. №15271, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Голови Ради адвокатів Київської області Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10 грудня 2019 року в частині успішного складання письмової частини кваліфікаційного іспиту Особа_1 та допуску до усної частини кваліфікаційного іспиту та на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12 грудня 2019 року в частині затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_1 та в частині видачі Особа_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
  6. 12 березня 2021 року, за вих. №431, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Київської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
  7. 26 березня 2021 року, за вхід. №15378, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Київської області отримано матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
  8. У скарзі Голови Ради адвокатів Київської області Особа_2 заявлено клопотання про поновлення 30-денного строку на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого частиною 8 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пропущеного з поважних причин.
  9. Розглянувши доводи Скаржника, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
  10. 30 березня 2021 року листом за вих. № 765 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Голови Ради адвокатів Київської області Особа_2.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. Як зазначено Скаржником, 29 січня 2020 року Особа_1 звернувся до Ради адвокатів Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Урочисте засідання Ради адвокатів Київської області було заплановано на 13.03.2020 року.
  3. 11.03.2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №211 від 11.03.2020 року щодо заборони проведення масових заходів та введення в дію карантину на всій території України.
  4. У звꞌязку з Постановою КМ України №211 від 11.03.2020 року, 13.03.2020 року Радою адвокатів Київської області було проведено онлайн засідання за допомогою засобів електронного звꞌязку, у формі онлайн голосування, та прийнято рішення №79 від 13.03.2020 року про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Особа_1 на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  5. Оскільки Кабінетом Міністрів України вносились зміни та доповнення до Постанови №211 від 13.03.2020 року, та проведення масових заходів так і було забороненим, 27.05.2020 року Радою адвокатів Київської області прийнято рішення щодо спрощеної процедури складання присяги адвоката України. На період карантинних заходів особи складають присягу адвоката України у письмовому вигляді та отримують свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в приміщенні Ради адвокатів Київської області.
  6. 22.07.2020 року Радою адвокатів Київської області прийнято рішення про скасування рішення Ради адвокатів Київської області №79 від 13.03.2020 р. в частині видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Особа_1, вирішено відкласти розгляд питання про призначення дати складання присяги та отримання документів адвоката України Особа_1 до моменту прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про зняття карантинних обмежень,що в свою чергу дозволило б проведення масових заходів.
  7. Листом від 23.07.2020 року за вих. №853/0/2-20 Особа_1 було повідомлено, що з урахуванням його вимог про отримання документів адвоката України та прийняття присяги, розгляд питання про отримання ним документів відкладено до моменту зняття Кабінетом Міністрів України заборони про проведення масових заходів.
  8. 16.09.2020 року Особа_1 звернувся до Ради адвокатів Київської області із заявою за вх. №3983/0/1-20 про залишення без розгляду його заяви від 29.01.2020 року та про повернення додатків.
  9. 04.01.2021 року Рада адвокатів Київської області отримала Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2020 року про відкриття провадження у справі №Інформація_1 за позовом Особа_1 до Ради адвокатів Київської області.
  10. Для написання та подачі відзиву на позовну заяву Особа_1 Раді адвокатів Київської області необхідні були особисті відомості та контактні данні Особа_1, у звꞌязку з чим 15.01.2021 року Рада адвокатів Київської області звернулася з листом за №0020/0/1/1-21 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області з проханням надати належним чином завірені копії матеріалів, що містяться в кваліфікаційній справі Особа_1.
  11. Під час перевірки кваліфікаційної справи Особа_1 Радою адвокатів Київської області виявлено ряд суттєвих порушень в діях Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. Скаржником виявлено ряд порушень в діях Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в частині недотримання вимог Інструкції діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затвердженої Наказом заступника Голови НААУ, РАУ за №32/1/3-13 від 20.06.2013 року (далі – Інструкція), Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 270 від 17.12.2013 року (далі – Порядок), Програми складання кваліфікаційного іспиту, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №113 від 21.09.2019 року (далі – Програма), а саме:

1) на заяві про допуск до складання кваліфікаційного іспиту Особа_1 від 31.05.2019 року відсутня відмітка вхідної реєстрації з реєстраційним індексом;

2) відомість з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту (письмової частини) від 10.12.2019 року не відповідає затвердженій формі Відомості згідно Порядку;

3) програмою складання кваліфікаційного іспиту передбачено 16 питань для усної частини іспиту, а у відомості Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області кваліфікаційної палати зафіксовано лише 15 питань, що не відповідає вимогам щодо оформлення відомостей з оцінювання та Програмі;

4) згідно витягу з протоколу №200 від 12.12.2019 року на засіданні кваліфікаційної палати були присутні Голова КДКА Київської області, Голова кваліфікаційної палати КДКА Київської області, секретар кваліфікаційної палати та сім членів кваліфікаційної палати, тобто загальна кількість осіб 10, а у відомості усного іспиту від 12.12.2019 року усну відповідь Особа_1 оцінює 9 осіб, тобто у відомості відсутні оцінки та підпис одного члена кваліфікаційної палати.

  1. Скаржником також зазначено, що під час написання другого письмово завдання Особа_1 необхідно було скласти позовну заяву про захист права власності на земельну ділянку. Підготовлений Особа_1 позов містить грубі помилки щодо поставленого питання в білеті, що свідчить про недостатню теоретичну підготовку та знання національного законодавства України.
  2. На думку Скаржника, відповідно до завдання, яке міститься в білеті, позовна заява складена не як від представника, а як самим (позивачем). Складений Особа_1 документ не підписаний зі сторони позивача, що є порушенням ч. 2 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України). В прохальній частині позовної заяви йдеться посилання на ст.ст. 13, 27, 118, 119 ЦПК України, що є грубим порушенням та має ознаки списування, оскільки статті 118, 119 ЦПК України, зазначені Особа_1, є статтями про форму та зміст позовної заяви по ЦПК України в старій редакції, який діяв до 16.12.2017 року. В діючому ЦПК України ст. 118 регулює розгляд заяви про забезпечення доказів, а стаття 119 регулює відшкодування витрат, повꞌязаних із забезпеченням доказів, що не повꞌязані із змістом завдання білету. Також Скаржник зазначає, що посилання на ст. 403 чи 407 Земельного кодексу України є помилковим, так як такі статті відсутні у кодексі.
  3. Скаржником зазначено, що під час написання третього письмового завдання Особа_1 необхідно було скласти заяву про поновлення пропущеного строку для предꞌявлення виконавчого листа для виконання. Підготовлена заява не відповідає вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто у цьому процесуальному документі немає даних, які повинні міститися у позовній заяві (заяві), що свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання, а саме: в порушення вимог ч. 7 ст. 160 КАС України, не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; в порушення ч. 8 ст. 160 КАС України не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; в порушення ч. 11 ст. 160 КАС України відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Всупереч ст. 59 КАС України відсутні документи щодо підтвердження повноважень на представництво інтересів заявника в суді (в додатках відсутнє зазначення ордера адвоката).
  4. В прохальній частині заяви міститься невірне посилання на ст. 166, 167 КАС України, оскільки дані статті регулюють подання заяв, клопотань, заперечень, пояснень при розгляді справи в суді, а заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання подається лише до суду для розгляду по суті у формі позовної заяви. Також в заяві невірно вказана назва суду і не зрозуміло, який суд зазначив Особа_1, оскільки він зазначив «Галицький районний суд міста Львова Івано-Франківський адміністративний суд», проте такого суду не існує в структурі судів України.
  5. Розділом 4 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методикою оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №270 від 17 грудня 2013 року (зі змінами) встановлений порядок проведення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту.
  6. Скаржник зазначив, що кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, що складаються окремо. Пунктом 13.3 Розділу 4 Порядку передбачено, що особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи.
  7. З чотирьох питань в екзаменаційному білеті у Особа_1 наявні грубі змістовні помилки в двох складених процесуальних документах щодо принципових аспектів поставлених питань. Процесуальні документи не відповідають визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  8. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області в складі кваліфікаційної палати неналежним чином провела перевірку письмової роботи Особа_1, що свідчить про завишення середнього балу за результатами складеного письмового іспиту.
  9. Відповідно до пункту 15 розділу 4 Порядку, Особа_1 не мав бути допущений до складання усного іспиту. Згідно пункту 14.1 Розділу 4 Порядку до складання усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит. Таким чином, на думку Скаржника, КДКА Київської області, допускаючи Особа_1 до складання другої частини кваліфікаційного іспиту (усна частина) та ухвалюючи відповідне рішення від 10.12.2019 року, допустила порушення розділу 4 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270 (зі змінами та доповненнями).
  10. Оскільки законних підстав допускати Особа_1 до складання кваліфікаційного іспиту (усної частини) не було, то рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10 грудня 2019 року про складання письмової частини кваліфікаційного іспиту та допуску до усної частини кваліфікаційного іспиту, та від 12 грудня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та видачі особам свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню.
  11. Скаржник просить Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10 грудня 2019 року в частині успішного складання письмової частини кваліфікаційного іспиту Особа_1 та допуску до усної частини кваліфікаційного іспиту, а також рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12 грудня 2019 року в частині затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_1 та в частині видачі Особа_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, які постановлені з зазначеними ним порушеннями діючого законодавства.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012, зі змінами і доповненнями (далі – Закон).
  2. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатської діяльністю в Україні, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).
  3. Регламент Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268, зі змінами і доповненнями (далі – Регламент КДКА).
  4. Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджений рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2104 року, із змінами і доповненнями (далі – Регламент ВКДКА).

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, З’їзду адвокатів України (п. 1, 2, 5 ч. 5 ст. 50 Закону).
  2. Більш розширений перелік повноважень КДКА Київської області визначений Регламентом КДКА.
  3. Так, пункти 4.5 та 4.6 Регламенту КДКА визначають компетенцію кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  4. Зокрема, п. 4.6.3. Регламенту КДКА передбачено, що КДКА ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту на заняття адвокатською діяльністю та надає їх голові КДКА для видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
  5. Таким чином, Закон і Регламент КДКА надають КДКА повноваження приймати рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту на зайняття адвокатською діяльністю.
  6. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 5 Розділу 1 Порядку, кваліфікаційний іспит є атестування особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
  7. Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 6 Розділу 1 Порядку, кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
  8. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі – Порядок № 270).
  9. Відповідно до пункту 1 Розділу 4 Порядку №270, організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.
  10. Відповідно до пункту 9 Розділу 4 Порядку №270, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
  11. Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 Розділу 4 Порядку №270).
  12. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункт 13.4 Розділу 4 Порядку №270).
  13. Критерії оцінювання завдань письмового іспиту зазначені в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270, зокрема визначено критерії відмінного (26-30 балів), доброго (21-25 балів), задовільного (20 балів) та незадовільного (0 балів) рівнів.
  14. Відповідно до пункту 13.9 Розділу 4 Порядку №270, оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
  15. Результати оцінювання, відповідно до пункту 13.11 Розділу 4 Порядку №270, мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА.
  16. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12 Розділу 4 Порядку №270).
  17. Відповідно до пункту 14.1. Розділу 4 Порядку №270, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
  18. Згідно пункту 14.6. Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на момент час складання іспиту), відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань.
  19. Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати (п.14.7 Розділу 4 Порядку №270).
  20. Відповідно до пунктів 14.8. та 14.9 Розділу 4 Порядку №270 (в редакції станом на час складання іспиту) кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати. Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
  21. Зразок відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту міститься в додатку до Порядку №270.
  22. Враховуючи викладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила порушення вимог Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
  23. Зокрема, Відомість з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту (письмової частини) від 10.12.2019 року не відповідає формі Відомості, яка затверджена Порядком №270.
  24. ВКДКА погоджується з доводами Скаржника, що завдання №2 та №3 оцінені невірно.
  25. Оцінювання відповідей Особа_1 на питання білету №10, проведене КДКА, – не відповідає критеріям оцінювання задовільного рівня знань, визначеним в пункті 15 Розділу 4 Порядку №270.
  26. Таким чином, з урахуванням пункту 14.1. Розділу 4 Порядку №270, це є підставою для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.12.2019 року в частині допуску Особа_1 до складення усної частини кваліфікаційного іспиту.
  27. Окрім того, ВКДКА звертає увагу, що згідно витягу з протоколу №200 від 12.12.2019 року на засіданні кваліфікаційної палати були присутні Голова КДКА Київської області, Голова кваліфікаційної палати КДКА Київської області, секретар кваліфікаційної палати та сім членів кваліфікаційної палати, тобто загальна кількість осіб 10, а у відомості усного іспиту від 12.12.2019 року усну відповідь Особа_1 оцінює 9 осіб, тобто у відомості відсутні оцінки та підпис одного члена кваліфікаційної палати.
  28. Це свідчить про порушення вимог пункту 14.6. Розділу 4 Порядку №270 та є підставою для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12.12.2019 року в частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту Особа_1 та видачі йому свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
  29. Окрім того, враховуючи те, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10 грудня 2019 року в частині успішного складання письмової частини кваліфікаційного іспиту Особа_1 та допуску до усної частини кваліфікаційного іспиту підлягає скасуванню, скасуванню підлягає також і рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12 грудня 2019 року в частині затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту Особа_1 та в частині видачі Особа_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, оскільки воно є похідним та повꞌязаним з рішенням в частині успішного складання письмової частини кваліфікаційного іспиту.
  30. З огляду на викладене вище, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Голови Ради адвокатів Київської області Особа_2 – задовольнити.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.12.2019 року в частині допуску Особа_1 до складення усної частини кваліфікаційного іспиту, – скасувати.
  3. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12.12.2019 року в частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачі Особа_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – скасувати.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     К.В. Котелевська

 

30.06.2021