Рішення № VІ-018/2021 за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №63/2021 від 31.03.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № VІ-018/2021

30 червня 2021 року
м. Камꞌянець-Подільський

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №63/2021 від 31.03.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 31.03.2021 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Київської області, за результатами розгляду скарги Особа_1 стосовно адвоката Особа_5, довідки та матеріалів перевірки, прийняла рішення № 63/2021, яким відмовила у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_5.
2. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 21.05.2021 року Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 63/2021 від 31.03.2021року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_5 (вхід. №15639).
3. Строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником пропущено.
4. Скаржник просить поновити строк на оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 63/2021 від 31 березня 2021 року у зв’язку з тим, що ним усувались недоліки, на які вказала ВКДКА у своєму листі за № 890 від 11.05.2021.р., а попередня скарга до ВКДКА від 30.04.2021 р. була продана ним в належні для оскарження строки.
5. Розглянувши доводи Скаржника, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
6. 02.06.2021 року листом за вих. № 1048 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали перевірки відносно адвоката Особа_5.
7. Вказані матеріали надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 10.06.2021 р.
8. 14.06 2021 року Голова Вищої КДКА доручив члену ВКДКА Особа_6 провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

9. Скаржник вказує на те, що 31 березня 2021 року дисциплінарною комісією КДКА Київської області винесено рішення № 63/2021 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_5, яке Скаржник отримав 06 квітня 2021 року.
10. Вважає вказане рішення вважає необґрунтованим, упередженим, прийнятим без вивчення доданих до скарги додатків, з перекручуванням фактів, зазначених в доданих до скарги документах та відео, таким, що прийняте на підставі голослівних тверджень адвоката Особа_5.
11. Особа_1 17.02.2021 р. вимушений був звернутись із заявою (скаргою) до КДКА Київської області стосовно притягнення адвоката Особа_5 до дисциплінарної відповідальності за систематичні порушення присяги адвоката, порушення Правил адвокатської етики, неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків, передбачених законом.
12. Скаржник наполягає, що навів у своїй заяві підтверджуючі це обставини, надав підтверджуючі це документи та файли відеофіксації.
13. Адвокат Особа_5 спланував та звернувся з письмовими заявами з завідомо фіктивними звинуваченнями Скаржника в насильницьких діях щодо його неповнолітнього сина – Особа_3, та намагався за вигаданими та сфальсифікованими доказами ініціювати розслідування по факту зникнення дитини.
14. Адвокат Особа_5 спланував, організував, ініціював та брав особисто активну участь в силовому захопленні квартири заявника та, використовуючи грубу фізичну силу, наніс заявнику тілесні ушкодження середньої тяжкості (ЄРДР № Інформація_2 від 07.09.2020 р.), при цьому для досягнення своїх цілей налаштував та залучив неповнолітню дитину до участі у цьому процесі та силовому протистоянні з рідним батьком.
15. Стосовно скарги дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5 за відсутності підстав для притягнення до відповідальності. КДКА зробила висновки стосовно скарги та пояснень адвоката.
16. Ці висновки складаються з перекручення фактів, викладених в заяві та додатках до неї, на користь адвоката Особа_5, спростування фактів, зафіксованих на відео та на підставі непідтверджених нічим пояснень адвоката Особа_5, безпідставного ухиляння від оцінки подій, коли адвокат Особа_5 скоїв кримінальне правопорушення, припущення, що файли відеофіксації не можуть бути доказами. Також проігноровано інші пояснення і докази, додані до скарги.
17. Скаржник просить скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 63/2021 від 31.03.2021 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_5, порушити стосовно нього дисциплінарну справу та притягнути адвоката Особа_5 до дисциплінарної відповідальності, наклавши на нього дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Встановлені фактичні обставини

18. За даними Єдиного реєстру адвокатів України, Особа_5 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № Інформація_1.
19. Робоча адреса адвоката: Адреса_1, індивідуальна адвокатська діяльність, адвокат обліковується у Раді адвокатів Київської області.
20. Як вбачається з наданої до ВКДКА справи, за результатами проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі, складено довідку, в якій зазначено висновки та пропозиції щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
21. За результатами розгляду скарги, матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА Київської області на своєму засідання 31.03.2021 року прийшла до висновку про те, що, хоча у скарзі Особа_1 від 17 лютого 2021 року і зазначається про порушення адвокатом Особа_5 Правил адвокатської етики та неналежне виконання ним професійного обов’язку, при цьому, адвокатом надані пояснення і документи, що спростовують доводи скаржника.
22. Отже, дисциплінарна палата КДКА Київської області вирішила відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_5.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

23. Рішенням КДКА Київської області встановлено, що в органах судової влади України на розгляді перебуває низка цивільних справ із колишньою дружиною скаржника, інтереси якої понад два роки представляє адвокат Особа_5.
24. Скаржник зазначив, що його дружина Особа_2 в червні 2019 року виїхала до Іспанії, залишивши неповнолітнього сина на нього. Згодом Особа_1 отримав позов про розірвання шлюбу з Особа_2 (рішення про розірвання шлюбу винесено судом 12.12.2019 р.). У вересні 2019 року скаржник ініціював позов про поділ спільного майна подружжя, а у жовтні 2019 року ним подано позовну заяву про стягнення аліментів з Особа_2 на утримання неповнолітнього сина, і приблизно через рік після від’їзду Особа_2 за кордон почалися її спроби отримати контроль над квартирою, використовуючи неповнолітнього сина Особа_3.
25. Так, на переконання скаржника, Особа_2 04.06.2020 року штучно створила ситуацію спору між скаржником та неповнолітнім сином і відправила сина до дідуся – Особа_8, однак, наступного дня син повернувся додому, бо не хотів залишатись з дідусем. Саме ці обставини, як зазначив скаржник, стали початком кампанії про неналежне виконання батьківських обов’язків. Скаржник впевнений, що колишня дружина намагалась будь-яким способом вивезти неповнолітнього сина за кордон. Пропозиція надати дозвіл на виїзд дитини за кордон надійшла до Особа_1 наприкінці липня 2020 року через адвоката Особа_5, на що скаржник заперечень не висловлював, але така пропозиція видалась йому сумнівною, адже зі слів сина мати орендувала житло в Іспанії спільно з кількома іншими жінками з України.
26. 06.08.2020 року стався інцидент, оскільки син Особа_3 відмовився виконувати побутові завдання і висловив бажання піти на кілька днів до подруги матері Особа_4, на що батько не заперечував, передав сину необхідні речі та смартфон. А 11.08.2020 року Особа_1 отримав дзвінок з поліції і дізнався про зникнення сина та його розшук. Згодом до скаржника зателефонувала начальник ювенальної превенції Святошинського району м. Києва і повідомила, що 11.08.2020 року по телефону отримала заяву адвоката Особа_5 про те, що він б’є сина, вигнав його з дому, дитина ночувала у консьєржа або на сходовому майданчику декілька днів, після чого зникла. У повідомленні йшлося також про те, що скаржник пиячить, не слідкує за сином. Згодом співробітники ювенальної превенції встановили, що дитина весь час перебувала в Особа_4. На батька було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення через невиконання батьківських обов’язків. З протоколом скаржник не погодився, надав суду незаперечні докази своєї невинуватості.
27. Було з’ясовано, що 10.08.2020 року за вказівкою матері Особа_4 доставила Особа_3а до дідуся – Особа_8, весь цей час з дитиною усе було гаразд і про це було відомо як матері, так і адвокату Особа_5. Таким чином, адвокат Особа_5, переслідуючи свої цілі, 11.08.2020 р. повідомив поліції завідомо неправдиві відомості, знаючи, що з дитиною все гаразд, надіслав адвокатський запит до Служби у справах дітей та сім’ї Святошинської РДА, де вказав неправдиву інформацію про зникнення дитини.
28. Звернення адвоката Особа_5 з адвокатськими запитами в поліцію та в Службу у справах дітей та сім’ї скаржник вважає такими, що були завідомо неправдивими, спрямованими на спотворення ситуації, висвітлення скаржника в якості деспота та п’яниці, людини, яка не виконує своїх батьківських обов’язків, із залученням сина скаржника, зі здійсненням маніпуляцій з психологічним станом дитини, і саме через дії адвоката Особа_5 неповнолітній несвідомо стає учасником протиправних схем та їх заручником.
29. За вказівкою матері син живе в дідуся і не повертається додому. Таким чином, адвокат залучив до реалізації його схем особисто Особа_2.
30. 20.08.2020 р. син зателефонував скаржнику і попросиві дати можливість зайти додому, щоб забрати речі. В цей час Особа_2 вже повернулась в м. Київ і за планом адвоката Особа_5 мала намір захопити квартиру. І коли ввечері до скаржника прийшов його брат, адвокат Особа_5 вдерся в квартиру. Скаржник чинив опір, виштовхував адвоката за поріг квартири, у протистоянні адвокат Особа_5 зламав Особа_1 палець лівої руки. Після прибуття працівників поліції адвокат продовжував поводитись нахабно та зухвало, просив працівників поліції допомогти йому завести до квартири Особа_2 та неповнолітнього сина. З цього приводу скаржником була подана заява у поліцію, яка зареєстрована у ЄРДР за № Інформація_2 та розпочата кримінальне провадження.
31. Скаржник вважає, що адвокатом порушено Правила адвокатської етики, а саме, статті 7 (ч. 1, 3), 11 (ч. 1, 2), 12, 17 (ч. 2, 3), 19, 25, 27 (ч. 2, 3), 37, 45, 49, присягу адвоката, просить притягнути адвоката до відповідальності.
32. Адвокат Особа_5 надав свої пояснення, у яких зазначив, що він представляє інтереси Особа_2, згідно договору, укладеного між адвокатським бюро «ОСОБА_7» та Особа_2 від 20.05.2019 року. Адвокат Особа_5 представляє інтереси клієнтки у справах про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, про поділ майна подружжя у Святошинському районному суді м. Києва, інших справ, на які вказує скаржник , адвокат у провадженні не має. При розгляді вказаних справ було з’ясовано, що неповнолітній син колишнього подружжя Особа_3 має намір і бажання жити з матір’ю та навчатись в Іспанії, де постійно проживає його мама. Враховуючи інтереси дитини, Особа_2 неодноразово зверталась до скаржника надати дозвіл на виїзд дитини за кордон, але щоразу отримувала відмову. Його клієнтці було відомо про випадки жорстокого поводження батька з сином, знущання та домашнє насильство. Адвокату про це повідомила сама Особа_2.
33. Адвокат вказує, що 07.08.2020 р. до нього по Viber звернулась Особа_2 та повідомила, що вже декілька днів не має зв’язку з сином, а напередодні син скаржився їй на погіршення стосунків з батьком та випадки насильства. Вона попросила адвоката звернутись у поліцію і розшукати дитину.
34. 11.08.2020 р. Особа_2 знову зв’язалась з адвокатом і повідомила, що змогла поспілкуватись з консьєржем будинку, в якому проживає Особа_1 з смном, та дізналась, що батько вигнав сина з дому і той кудись пішов. Мати була дуже занепокоєною, просила адвоката про допомогу, наполягала на зверненні в поліцію в її інтересах із заявою про зникнення дитини.
35. Саме тому адвокат Особа_5 11.08.2020 р. зателефонував у поліцію і повідомив обставини, які стали йому відомі зі слів матері. В процесі реагування поліції на звернення місцезнаходження дитини було встановлене – він перебував у свого дідуся Особа_8 , маму про це не повідомив.
36. Було з’ясовано, що в липні 2020 року Особа_3 вже йшов з дому через домашнє насильство до дідуся Особа_8, про що дідусь інформував батьків дитини, державні служби та поліція не вжили тоді всіх необхідних заходів з метою припинення неналежної поведінки Особа_1, а повернули дитину батькові. Саме тому Особа_3 нікого не хотів повідомляти про те, що сталось в серпні 2020 року.
37. Спілкуючись зі скаржником, Особа_2 зрозуміла, що той чинить на неї тиск, створюючи складні умови проживання сину, оскільки вона не погоджується на його умови про поділі спільного майна, зокрема – квартири.
38. Адвокат пояснив, що з жодними заявами на поведінку скаржника він у поліцію не звертався, лише 11.08.2020 року на прохання клієнтки повідомив по телефону 102 про зникнення дитини та в подальшому звернувся у поліцію з адвокатським запитом з приводу зникнення дитини. Жодні докази, які, як стверджує скаржник, були сфальсифікованими, до поліції не надавались.
39. При цьому адвокат надав копію адвокатського запиту та відповідь на нього Святошинського управління поліції за № 291-АЗ/125/54/05-2020.
40. Щодо подій, які мали місце 20.08.2020 року, адвокат пояснив, що у цей день до нього зателефонувала Особа_2 та повідомила, що хоче зустрітись, оскільки перебуває у м. Києві, просила про зустріч у неї вдома, по вул. Адреса_1. Вона хотіла допомоги у перемовинах з Особа_1 щодо отримання дозволу на в’їзд дитини за кордон.
41. Адвокат прибув, однак виявилось, що ні Особа_2, ні син до квартири потрапити не можуть, оскільки скаржник змінив замки у дверях. Особа_2 телефонувала колишньому чоловікові, однак, той запевнив, що на роботі і не знає, коли прийде. Хоча, зі слів консьєржа, він перебував у квартирі. Через деякий час до квартири підійшов чоловік, брат скаржника, якому той відкрив двері і впустив у квартиру. Особа_2 повідомила колишньому чоловікові, що має намір зайти у квартиру та поговорити з ним про дозвіл на виїзд сина за кордон. Особа_1 попросив брата включити відеозапис задля зйомки, на це ніхто не заперечував. А далі скаржник почав стверджувати, що Особа_2 він не знає і це є рейдерське захоплення його власності, при цьому намагався силою відштовхнути жінку, завдаючи їй удари дверима по тілу.
42. Адвокат вимушений був стати на заваді таким діям скаржника, викликав при цьому поліцію.
43. Адвокат не заперечує, що стояв у дверях, перешкоджаючи Особа_1 закрити їх , просив скаржника дати можливість матері і сину зайти у квартиру. Адвокат розумів, що якщо двері закриються, то поліції вони вже не відкриються, оскільки скаржник постійно уникав спілкування з поліцією.
44. Скаржник, закриваючи двері, робив спроби вдарити адвоката, але той ухилявся, і в черговий раз Особа_1 закричав, що адвокат зламав йому руку, однак, жодних ударів адвокат скаржнику не наносив. Прибула поліція, опитала усіх присутніх та прийняла заяву від Особа_2 Поліції скаржник заявив, що саме він є власником квартири і не бажає пускати в неї колишню дружину та сина, лише погодився передати деякі речі сина.
45. Особа_1 подав в поліцію заву про нанесення йому тілесних ушкоджень. Однак, як наголосив адвокат, жодних дій, спрямованих на заподіяння будь-якої шкоди скаржнику, він не вчиняв, мав на меті лише захист клієнта.
46. З досліджених дисциплінарною палатою документів, що надані сторонами, вбачається, що відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат мав право вчиняти будь-які, не заборонені законом, Правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору. Задля надання правової допомоги адвокат може збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку. Однією з гарантій адвокатської діяльності є заборона будь-якого втручання і перешкоди в здійсненні адвокатської діяльності, заборона діє і на втручання у правову позицію адвоката.
47. Заперечуючи доводи скарги, адвокатом Особа_5 звернуто увагу, що всі відомості щодо обставин справи він отримував без порушень діючого законодавства, обставини, про які йде мова у скарзі, відомі адвокату внаслідок приватного спілкування з клієнтом, а згодом, шляхом отримання відповідей на адвокатські запити, копії яких адвокат долучив до матеріалів перевірки.
48. Оцінка подій 20.08.2020 року, про які йдеться у скарзі, виходить за межі оцінки дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, оскільки скаржником надані докази його звернення до поліції із заявою про нанесення йому тілесних ушкоджень і реєстрації такої заяви в ЄРДР за № Інформація_2 від 07.09.2020 року.
49. Таким чином, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку, що відомості, викладені у скарзі Особа_1, не є у розумінні ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ознаками дисциплінарного проступку, вчиненого адвокатом Особа_5, а відтак відсутні підстави для порушення відносно нього дисциплінарної справи.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

50. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI.
51. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
52. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
53. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
54. Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
55. Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
56. Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним зꞌїздом адвокатів України 09 червня 2017 року, зі змінами від 15 лютого 2019 року.
57. У відповідності до ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
58. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, зі змінами.
59. Відповідно до ст. 12 Положення, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Мотиви та висновки ВКДКА

60. Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, що надійшли з регіону, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Особа_6, інших учасників засідання, встановлено, що ДП КДКА Київської області повно і об’єктивно провела перевірку відомостей, викладених у скарзі Особа_1 на адвоката Особа_5 від 17 лютого 2021 року та прийняла обгрунтоване рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5.

61. Наведені у скарзі доводи та надані документи не дають підстави вважати, що в діях адвоката є ознаки дисциплінарного проступку.

62. Адвокат Особа_5 здійснював адвокатську діяльність згідно вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, чинного законодавства України.
63. В інтересах свого клієнта, згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат Особа_5 звертався з адвокатськими запитами до органів державної влади, отримав на них відповіді.
64. Зокрема, з відповіді на адвокатський запит, наданий Святошинським управлінням поліції за № 291-АЗ/125/54/05-2020 вбачається, що «працівники ювенальної превенції у телефонному режимі зв’язалися з батьком н/л Особа_3, 2005 р.н., гр. Особа_1 , 1977 р.н., який пояснив, що син захотів піти з дому, жити до своєї подружки або дідуся, і тому він не став цьому заперечувати, точне місце перебування сина йому було не відоме».
65. Щодо подій, які мали місце 20.08.2020 року, дисциплінарна палата КДКА Київської області зробила вірний висновок, що оцінка таких подій не є компетенцією палати, оскільки за фактом нанесених Особа_1 тілесних ушкоджень порушене кримінальне провадження за № Інформація_2 від 07.09.2020 року і оцінку цим подіям має дати суд.
66. Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись статтею 52 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, –

ВИРІШИЛА:

67. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
68. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №63/2021 від 31.03.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5 – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури             С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури             К.В. Котелевська