РІШЕННЯ № VІ-019/2019
26 червня 2019 року
смт. Затока
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу представника скаржника Особа_1, Особа_2, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
03.05.2019 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга представника скаржника Особа_2, Особа_3, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4.
Листом за вих. № __ від 07.05.2019 року ВКДКА витребувала матеріали справи у КДКА м. Києва.
03.06.2019 року за вх. № 12057 до ВКДКА надійшли матеріали справи відносно Особа_4 від КДКА м. Києва.
Листом за вих. № ___ від 03.06.2019 року, Головою ВКДКА було доручено члену ВКДКА Тарасовій А.М. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі представника скаржника Особа_1, Особа_2, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 102 від 16.01.2019 року.
Розгляд скарги представника скаржника Особа_1, Особа_2, було включено до порядку денного наступного засідання ВКДКА, призначеного на 26.06.2019 року, про що представника скаржника Особа_1., Особа_2., та адвоката Особа_3 повідомлено листом за вих. № ___ від 07.06.2019 року.
Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Тарасову А.М., розглянувши доводи скарги, дослідивши матеріали справи, що надійшли з КДКА м. Києва, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
07.03.2019 року за вхід. № 11622 до ВКДКА надійшла скарга від 12.02.2019 року представника скаржника Особа_1 – адвоката Особа_4 на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року, яка була скерована з КДКА м. Києва 06.03.2019 року за вих. № ______, куди першочергово була подана дана скарга представником скаржника.
11.03.2019 року за вхід. № ____ до ВКДКА надійшла заява представника скаржника Особа_1 – Особа_4 про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року.
Листом за вих. № ___ від 19.03.2019 року ВКДКА повернула скаргу та повідомила представника скаржника Особа_1 – адвоката Особа_4, що в порушення п. 6 ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року (далі – Положення), до скарги додано копію ордеру, а не ордер, а також не надано до ордеру витягу із договору у якому зазначаються повноваження адвоката як представника.
Також зазначено, що в наданій копії ордера на надання правової допомоги у графі «назва органу, у якому надається правова допомога», не зазначено назву органу, у якому надається правова допомога.
Виходячи з приписів статей 37 та 15 Положення, заява (скарга), оформлена без дотримання зазначених вимог, не могла бути предметом розгляду ВКДКА та була повернута заявникові (скаржникові) з відповідними роз’ясненнями не пізніше десяти днів від моменту її надходження.
Одночасно листом повідомлено про те, що скаржник має право на звернення зі скаргою на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону до ВКДКА в порядку частини 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» після усунення вказаних недоліків та за умови дотримання вищевказаних вимог Положення, порушивши при цьому, в разі необхідності, питання про поновлення строків на оскарження рішення.
В листі ВКДКА також зазначила, що відповідно до п. 3.5 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17.12.2012 року, не пізніше ніж на третій день з дня отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокат подає до відповідної ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про внесення відомостей до ЄРАУ, незалежно від того, яка рада адвокатів регіону видала таке свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а рада адвокатів регіону, до якої звернувся адвокат, згідно з п. 3.3. Порядку вносить до ЄРАУ відомості, зазначені у п. 3.1. цього Порядку, про такого адвоката.
Разом з цим, у листі також звернуто увагу адвоката на те, що в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні про неї відомості як адвоката.
02.04.2019 року за вхід. № ____ до ВКДКА повторно надійшла скарга представника скаржника Особа_1– адвоката Особа_4 на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року, та заява про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року (вхід. № 11764).
Листом за вих. № ___ від 15.04.2019 року ВКДКА повернула скаргу із заявою та повідомила представника скаржника Особа_1 – Особа_4, про те, що згідно з п. 6 ст. 14 Положення, повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов’язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
ВКДКА вказала, що на підтвердження повноважень адвокатом надано дублікат свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю серія КВ № ____ від 15.12.2016 року Особа_4, яке видане Радою адвокатів міста Києва за підписом голови Особа_5, в якої 15 грудня 2016 року були відсутні повноваження, оскільки Головою Ради адвокатів м. Києва був Особа_6.
В листі ВКДКА також зазначила, що згідно з приписами частини 1 та 4 статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється Радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. При цьому звернула увагу, що в Єдиному реєстру адвокатів України відсутні відомості про адвоката Особа_4.
ВКДКА повідомила, що у зв’язку з вищевикладеним, у ВКДКА відсутня належна інформація, відносно Особа_4 як адвоката, з метою встановлення її повноважень як представника Особа_1, для розгляду поданої скарги.
03.05.2019 року до ВКДКА надійшла скарга представника скаржника Особа_1– адвоката Особа_2 на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року, та заява про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року (вхід. № ____ ).
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Таким чином, представником скаржника Особа_1 – адвокатом Особа_2 порушено строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В обґрунтування заяви про поновлення строку на оскарження рішення КДКА зазначається, що скарга на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року була подана адвокатом Особа_4 12 лютого 2019 року з дотриманням строків на його оскарження, а причини повернення скарг ВКДКА 19 березня 2019 року та 15 квітня 2019 року є формальними.
Відповідно до п. 3.30. Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із наступними змінами, строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.
Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
При цьому, представником скаржника Особа_1– адвокатом Особа_2 жодним чином не обгрунтовано поважності причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА, не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Посилання представника скаржника в заяві про поновлення строку на оскарження рішення КДКА на те, що скарга на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року була подана адвокатом Особа_4 12 лютого 2019 року з дотриманням строків на його оскарження, не може свідчити про поважність причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА, оскільки така скарга була подана не до компетентного органу.
12.02.2019 року скарга була подана не до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва. Від КДКА м. Києва до ВКДКА скарга, з відміткою про її реєстрацію саме в КДКА м. Києва, надійшла лише 07.03.2019 року, тобто після закінчення строку на оскарження рішення КДКА регіону.
Таким чином, адвокат Особа_4., будучи юридично обізнаною особою, надаючи професійну правничу допомогу, подала скаргу на рішення до органу не компетентного розглядати такі скарги.
Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Окрім того, ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного:
- поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
- поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;
- оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
- будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
- необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Представник скаржника Особа_1 – Особа_2 в заяві про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16.01.2019 року жодним чином не обґрунтував поважності причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА.
Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для залишення скарги без задоволення.
Головуючий на засіданні, Вилков С.В., поставив на голосування клопотання Скаржника про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16.01.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Власюк Катерини Петрівни. Голосували: «за» – 7, «проти» – 8, «утримались» – 9. Інші члени комісії участі в голосуванні не брали. Рішення не прийнято. Вирішили: відмовити у задоволенні клопотання Скаржника про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 102 від 16.01.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, у зв’язку із чим на підставі п. 3.29 регламенту ВКДКА – скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу представника скаржника Особа_1, Особа_2, – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 102 від 16 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська