РІШЕННЯ № VІ-020/2019
26 червня 2019 року
смт. Затока
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу судді Білокуракинського районного суду Луганської області Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області від 22.02.2019 року, яке датоване 22.09.2019 року, про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга судді Білокуракинського районного суду Луганської області Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області від 22.02.2019, яке датоване 22.09.2019 року, про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Зазначена скарга мотивована тим, що адвокат Особа_2 порушив ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 60 ЦПК України, ст. 9 Правил адвокатської етики, оскільки надавав допомогу одночасно двом особам, які є опонентами у справі. У справі за позовом Особа_3. до Особа_4 про стягнення аліментів на утримання дитини, адвокат Особа_2 здійснював представництво позивача відповідно до договору від 04 квітня 2018 року про надання правничої допомоги (представництва) в суді у цивільній справі про стягнення аліментів. Адвокат Особа_2 склав та підписав позовну заяву від імені Особа_3., проте, одночасно в інтересах та від імені відповідача Особа_4 склав відзив на позовну заяву від імені відповідача.
Окрім того, у скарзі суддя зазначила, що під час здійснення представництва інтересів Особа_5 у справі № ________ адвокатом Особа_6 були допущені вислови та поведінка, які свідчать про порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання ним своїх професійних обов’язків.
Також у скарзі зазначено, що у справі № ________ , яка перебуває на розгляді у судді Білокуракинського районного суду Луганської області Особа_3 за обвинуваченням Особа_5 та Особа_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, Особа_2 залучений в якості свідка. Останній допустив неодноразову неявку в судові засідання, у зв’язку з чим суддею було постановлено ухвалу про доставку приводом свідка в судове засідання. Ухвала виконана не була, Особа_2 продовжив не з’являтись у судові засідання, пояснюючи свою поведінку тим, що у даному кримінальному провадженні він не є свідком, а є захисником та представляє інтереси потерпілого Особа_6. При цьому, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що і Особа_2, і Особа_6 у даному кримінальному проваджені були залучені у якості свідків, на той момент їх процесуальний статус не змінився, а в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що ідтверджують представництво адвокатом Особа_2 інтересів Особа_6. 11.07.2018 року Особа_2 з’явився у судове засідання у даній кримінальній справі, проте, під час знаходження суду у нарадчій кімнаті самовільно покинув приміщення суду та більше у дане судове засідання не з’явився. Судом було постановлено ухвалу про привід свідка Особа_2 на 23.07.2018 року.
23.07.2018 року під час розгляду вищезазначеного кримінального провадження Особа_2, який по даному кримінальному провадженню проходить як свідок, виявив неповагу до суду, а саме: під час судового засідання самовільно, без жодних пояснень та попереджень покинув зал судового засідання, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, складеному 23.07.2013 року судовим розпорядником Білокуракинського районного суду Луганської області.
Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.07.2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Луганської області від 12.09.2018 року, Особа_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, притягнуто Особа_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Скаржниця звернулась 05.04.2019 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Луганської області від 22.02.2019 року, тобто фактично із пропуском строку, передбаченого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому, Скаржниця не просить поновити строк, оскільки не вважає його пропущеним з наступних мотивів. Оскаржуване рішення КДКА Луганської області, копія якого надійшла на адресу Білокуракинського районного суду 06.03.2019 року, датоване 22.09.2019 року.
Зважаючи на дату, вказану у копії рішення, що надійшло на адресу суду, а також на те, що під час розгляду питання щодо порушення або відмови у порушенні дисциплінарної справи Скаржник не запрошується, строк звернення до ВКДКА зі скаргою Скаржником не можна вважати пропущеним.
Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Мягкого А.В., дослідивши матеріали перевірки, що надійшли з КДКА регіону, перевіривши матеріали скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України робоче місце адвоката: Адреса_1. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № ___ від 19.04.2000 року, видане Луганською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Як вбачається з матеріалів перевірки неправомірна поведінка адвоката, на думку Скаржника, полягає у навмисному допущенні конфлікту інтересів шляхом представлення одночасно двох клієнтів чиї інтереси є суперечливими, неетичної поведінки та висловлюваннями адвоката відносно головуючого суді, допущеним адвокатом під час розгляду судової справи, невиконанням вимог Кримінального процесуального кодексу України в частині неприбуття до суду у статусі свідка за викликом судді. Неправомірна поведінка Особа_2 також полягає у прояві неповаги до суду шляхом залишення зали судового засідання під час перебування суду у нарадчій кімнаті без попередження головуючого судді, що призвело до притягнення Особа_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, що підтверджується постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.07.2018 року, залишеної без змін постановою Апеляційного суду Луганської області від 12.09.2018 року.
З метою обґрунтування вимог скарги Скаржницею було надано до КДКА Луганської області наступні документи: копія позовної заяви Особа_3 , копія договору про надання правничої допомоги (представництва) в суді по цивільній справі від 04.04.2018 року, копія ордеру серії ЛГ № ____ на надання правової допомоги, копія відзиву на позовну заяву Особа_3 по стягнення аліментів, диск з фіксацією судового засідання 05.11.2018 року, копія позовної заяви Особа_7., копія довіреності від 04.04.2018 року, копія ордеру на надання правової допомоги серії ЛГ № _____ про надання правової допомоги, диск з фіксацією судового засідання 25.10.2018 року, копія телефонограм, судових повісток та повідомлень про отримання судових викликів Особа_2., копія заяви Особа_2 від 18.12.2017 року, копія повідомлення та рапорту про неможливість здійснення приводу на 18.12.2017 року, звернення судді до Голови КДКА Луганської області, лист Голови дисциплінарної палати КДКА Луганської області, відповідь Голови КДКА Луганської області, запит адвоката Особа_2 від 24.07.2018 року, акт до Запиту, відповідь на запит, копія протоколу № 0001 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, копія постанови Білокуракинського районного суду Луганської області по справі №_______ , копія постанови Апеляційного суду Луганської області по справі №_________.
В свою чергу адвокат Особа_2 надав письмові пояснення в яких вказує, що доводи скарги судді Особа_3 є надуманими і не відповідають дійсності. По суті доводів скарги стосовно конфлікту інтересів Особа_3 та Особа_4 у справі про стягнення аліментів на утримання дитини адвокат Особа_2 зазначив, що відповідач у справі – Особа_4 є його постійним клієнтом з 2010 року, який звернувся до адвоката Особа_2 у березні 2018 року з проханням зменшити розмір аліментів, які він повинен сплачувати. Водночас адвокат Особа_2 04.04.2018 року уклав договір із співмешканкою Особа_4, Особа_3 на представництво її інтересів у справі про стягнення аліментів із Особа_4 зважаючи на те, що Особа_3 і Особа_4 спільно мешкають і співпрацюють в інтересах сім’ї.
Відносно представництва інтересів Особа_7 адвокат пояснив, що до суду були подані усі документи, які потрібні для вирішення справи. Адвокат підтвердив, що в судовому засіданні сказав, що справа не може вирішуватись протягом року згідно із законом, і що він знає, яке буде рішення у справі і вже готує апеляційну скаргу, тому подав заяву, щоб розглядали справу без його участі.
Стосовно участі у розгляді кримінального провадження по Особа_8 та Особа_5 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України адвокат Особа_2 зазначив, що 24.09.2015 року до нього звернувся Особа_6 за наданням правової допомоги, у зв’язку із тим, що в поліцію було повідомлено про вчинення Особа_6 злочину, а працівники міліції Особа_8 та Особа_5 вимагали спочатку ____ грн., а в подальшому ___ грн. за вирішення на користь Особа_6. справи Особа_6 звернувся до адвоката Особа_2 за правовою допомогою. Адвокатом було з’ясовано, що відносно Особа_6 порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України. З пояснень адвоката вбачається, що між ним і Особа_6 було укладено угоду про надання правової допомоги, і адвокат повідомив клієнта про те, що розслідування відносно нього буде тривати довго Особа_6 такий варіант не влаштував, тому адвокат повідомив клієнту наступне: «якщо вимагають кошти, то їх необхідно надати, а якщо ні повідомити куди слід». Зі слів адвоката, клієнт вибрав останній варіант. Після затримання працівників міліції, Особа_2 уклав угоду із Особа_6 про надання йому послуг в якості захисника потерпілого 25 жовтня 2015 року. Далі адвокат стверджує, що Особа_6 до нього звернувся на початку 2017 року та попросив представляти його інтереси у зв’язку із упередженим ставленням судді Особа_3 до Особа_6.
03.10.2017 року Особа_2 був допитаний в судовому засіданні в якості свідка; 25.10.2017 року був також викликаний до суду в якості свідка. Адвокат пояснює, що подав до суду заяву та договір про надання послуг потерпілому (копію). Посилаючись на положення ст. 65 КПК України та ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Особа_2 вважає, що він не може бути допитаний як свідок. Також у своїх поясненнях адвокат зазначив, що неодноразово із своїм поручителем подавав клопотання до суду про визнання Особа_6 потерпілим, але суд відмовляв в задоволенні клопотання, що спонукало звернутись до ВРП зі скаргою. Жодного доказу у підтвердження пояснень адвокатом не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, дисциплінарна справа стосовно адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
ВКДКА вважає, що при розгляді скарги на дії адвоката Особа_2 дисциплінарна палата КДКА регіону не в повному обсязі надала оцінку фактам, викладеним у скарзі судді Білокуракинського районного суду Особа_3, не з’ясувала чи є Особа_4 клієнтом адвоката з 2010 року, як те зазначав адвокат. Дисциплінарною палатою не досліджено, чи був укладений договір між адвокатом Особа_2 та Особа_4 та підстави представництва адвокатом в одному провадженні сторони, інтереси якої суперечать інтересам його клієнта Особа_4.
Крім того, дисциплінарна палата залишила поза увагою записи судових засідань у справі № _________ за позовом Особа_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, де адвокат представляв обох сторін, інтереси яких є суперечливими, а також технічний запис у справі №__________ , якій був наданий з метою підтвердження Скаржником порушення правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині неетичної поведінки та неналежного виконання адвокатом своїх професійних обов’язків.
Відмовляючи у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 дисциплінарна палата КДК Луганської області не надала належної оцінки письмовим поясненням адвоката в частині його участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням Особа_5 та Особа_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (справа №___________ ).
КДКА регіону зазначила, що до її повноважень не входять обов’язки забезпечення належної процесуальної поведінки свідка в тому чи іншому процесі. При цьому безпосередньо із пояснень адвоката вбачається, що він стверджував про свій статус захисника потерпілого Особа_6 у даному кримінальному провадженні, та надавав договір про надання правової допомоги у підтвердження, але такі відомості не були з’ясовані та перевірені дисциплінарною палатою, а договір на який посилається адвокат, в матеріалах дисциплінарного провадження відсутній.
Також, ВКДКА звертає увагу на те, що фактично скаржником оскаржується рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області саме від 22.02.2019 року, екземпляр якого було направлено скаржнику з датою видачі рішення КДКА регіону від 22.09.2019 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу судді Білокуракинського районного суду Луганської області Особа_1 – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області від 22.02.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
- Направити матеріали перевірки на новий розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
26.06.2019