РІШЕННЯ № VІ-022/2019
26 червня 2019 року
смт. Затока
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі головуючого, заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області № 3 від 27 березня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України надійшла скарга судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області № 3 від 27 березня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
Скаржник з рішенням КДКА Кіровоградської області не згодний, так як вважає його необґрунтованим та незаконним. Скаржник вказує, що висновки КДКА Кіровоградської області є однобічними і такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а рішення прийнято без належної перевірки матеріалів і доводів скарги. Просить скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області № 3 від 27 березня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 та прийняти нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2 та спрямувати її для розгляду до дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області.
Розглянувши доводи скарги, матеріали, що надійшли з регіону, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Кострюкова В.І., інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, сформованого 19.06.2019 року, адвокат Особа_2 набула права на заняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва №____ від 05.04.2016 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Кіровоградської області від 30.04.2015 року. Робоче місце адвоката – Адреса_1. Також згідно витягу з ЄРАУ адвокат Особа_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність за адресою: Адреса_2.
Рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 дисциплінарна палата КДКА Кіровоградської області прийняла 27.03.2019 року.
Строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
Матеріалами перевірки встановлено, що до дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області надійшла скарга судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Особа_1 щодо адвоката Особа_2.
У скарзі зазначається, що ухвалою від 27 червня 2018 року у справі № 711/4948/18 за клопотанням підозрюваного ним, тобто Особа_1., було змінено запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов’язання. 18 липня 2018 року до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) надійшла скарга адвоката Особа_2, яка є представником потерпілого у цьому кримінальному провадженні, щодо притягнення Скаржника до дисциплінарної відповідальності. У поданій до ВРП скарзі адвокат вказала, що слідчий суддя «повинен був беззаперечно залишити клопотання (про зміну запобіжного заходу) … без розгляду, як то передбачає ч. 5 ст. 201 КПК України, або навести підстави для вчинення ним дій всупереч КПК України». Натомість «мало того, приступив до розгляду клопотання по суті, так ще й виніс явно неправосудне рішення з цього приводу». Також адвокат зазначила, що суддя Особа_ 1 «…спотворив ті доводи, які висловлював прокурор у своїх запереченнях проти розгляду даного клопотання…».
Ухвалою Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 січня 2019 року № ____ відмовлено у відкритті дисциплінарної справи, оскільки в діях судді не вбачається ознак дисциплінарних проступків та суть скарги зводиться до незгоди із судовим рішенням (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Скаржник стверджує, що адвокат у порушення статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не перевірила факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді та подала завідомо безпідставну дисциплінарну скаргу.
Також на думку Скаржника, адвокат Особа_2 в своїй скарзі до ВРП свідомо неправильно інтерпретує положення частини п’ятої статті 201 КПК України, якою передбачено не обов’язок, а право слідчого судді залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. Крім того, як зазначено у скарзі, адвокат порушила вимоги статей 7, 11, 27 та 45 Правил адвокатської етики щодо ретельності та добросовісності у виконанні доручення клієнта, безпідставно використавши формулювання («завідомо неправосудне рішення»), яке вживається законодавцем для визначення кримінально-караного діяння, тобто порушила засади законності і верховенства права у діяльності адвоката, коректності та стриманості його поведінки.
Вважає, що в діях адвоката є ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3 та 7 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Просив розпочати дисциплінарну справу адвоката Особа_2.
На звернення КДКА регіону, адвокатом Особа_2 були надані пояснення.
У своїх поясненнях адвокат повідомила, що ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси Особа_3 від 29 травня 2018 року у справі № _______ було задоволене клопотання захисника в інтересах підозрюваного про зміну запобіжного заходу.
27 червня 2018 року Скаржником винесено ухвалу про часткове задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу того ж адвоката, в інтересах того ж підозрюваного, з тих самих підстав. Ці факти були встановлені ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 11 липня 2018 року, якою ухвалу Скаржника скасовано як незаконну. Апеляційний суд констатував, що Скаржник не мав у даній справі права приступати до розгляду клопотання, яке подане до спливу місячного терміну, вказаного у статті 201 КПК. Істотні порушення вимог процесуального закону, допущені суддею, які були підтверджені апеляційним судом, стали підставою для подання скарги до ВРП.
З приводу доводів про порушення Правил адвокатської етики, адвокат із посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначає, що висловлювання, викладені в скарзі, є оціночними судженнями, не ганьблять честь та гідність Скаржника, не завдають шкоди його діловій репутації. Також адвокат зазначає, що діяла в інтересах свого клієнта, реалізувавши право на звернення до ВРП, встановлене законом. Вважає, що склад дисциплінарного проступку у її діях відсутній.
Просила відмовити в задоволенні скарги Особа_1 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
За результатом розгляду скарги Особа_1., довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА Кіровоградської області дійшла до висновку щодо необхідності відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає такі висновки КДКА Кіровоградської області обґрунтованими та законними, оскільки в діях адвоката Особа_2 не вбачається доведених ознак дисциплінарного проступку.
Твердження щодо того, що КДКА регіону прийняла невмотивоване рішення, та не встановила необхідних обставин не підтверджується наявними матеріалами справи.
Після дослідження матеріалів перевірки вбачається, що обставини викладені у скарзі судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Особа_1, докази, на які посилається Скаржник, як на обгрунтування своїх доводів, не знайшли свого підтвердження, не грунтуються на доданих до такої заяви доказах та повністю спростовуються нормами, які регулюють дані відносини та поясненнями адвоката Особа_2., які слід вважати обгрунтованими. І навпаки, аналізуючи у сукупності докази, надані як ініціатором звернення так і адвокатом на підтвердження чи спростування певних обставин, стає зрозумілим, що ініціатор звернення безпідставно тлумачить певні обставини, події та норми чинного законодавства на власний розсуд, намагаючись обгрунтувати доводи своєї скарги.
Також щодо доводів Скаржника про неправильну інтерпретацію адвокатом змісту норми статті 201 КПК України, то на думку ВКДКА в основу обвинувачення адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку не може бути покладено висновок лише однієї із сторін правового конфлікту про точний зміст тієї чи іншої норми права без наявності відомостей, які б вказували на ознаки вчинення проступку.
Скаржник не надав належних доказів на підтвердження вчинення адвокатом Особа_2 дисциплінарного проступку.
Законодавчі гарантії адвокатської діяльності забезпечують неприпустимість зловживань дисциплінарною системою або її використання для переслідування, перешкоджання або протиправного втручання у діяльність адвокатів. Органи адвокатського самоврядування повинні гарантувати існування достатніх запобіжників для попередження подібних зловживань. І, в усякому разі, не можуть порушувати принцип незалежності адвоката і виступати інструментом здійснення на нього неправомірного впливу та залякування.
Формулювання, використані адвокатом («явно неправосудне рішення», «спотворив ті доводи, які висловлював прокурор в своїх запереченнях проти задоволення клопотання») у контексті змісту скарги та наведеного судового рішення суду апеляційної інстанції, ВКДКА вважає оціночними судженнями, що мали під собою певну фактичну основу (ухвала вищестоящого суду), які не були спрямовані на звинувачення судді у вчиненні злочину, на завдання шкоди його немайновим правам і не є засобом тиску засобу на нього у зв’язку зі здійсненням правосуддя. Отже, наведені судження є такими, що не виходять за межі гарантованої законом свободи вільного вираження поглядів та права адвоката на вільне висловлювання у справі, а також не порушують його професійних обов’язків.
Відтак у даному випадку ВКДКА погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області та констатує відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи, не дивлячись на те, що ВРП відмовила у відкритті дисциплінарної справи за скаргою адвоката.
Стаття 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним зꞌїздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року, передбачає, що в своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Як вбачається із частин 1 та 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Проте, Скаржник не надав належних доказів порушень Особа_2 законодавства, яке регулює адвокатську діяльність, наявності в діях адвоката ознак жодного з наведених в ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» проступків Скаржником доведено не було.
Таким чином, дисциплінарна палата КДКА Кіровоградської області дійшла правильного висновку про відсутність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
Згідно з ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області № 3 від 27 березня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, складено мотивовано та обґрунтовано. Висновки дисциплінарної палати вказаної КДКА, викладені у ньому, є правильними.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Особа_1- залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області № 3 від 27 березня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури А.П. Місяць
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська