РІШЕННЯ
№ VI-033/2014
11 грудня 2014 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Беляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Удовиченка С.В, розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 28.05.2014 року № 72 /ДПР-14 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –
ВСТАНОВИЛА:
07 липня 2014 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 28.05.2014 року № 72 /ДПР-14 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Як вбачається з рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 28.05.2014 року № 72/ ДПР-14, адвоката ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за його пасивність та некомпетентність під час надання правової допомоги ОСОБА_2 у справі за позовом її колишнього чоловіка ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення є надуманим і упередженим, свої професійні обов’язки він виконував належним чином та Правил адвокатської етики не порушував. Скаржник просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 28.05.2014 року № 72 /ДПР-14 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (а.37) адвокат ОСОБА_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Дніпропетровською обласною КДКА, адреса робочого місця адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_4, перевіривши матеріали скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скарга розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1, викладених у скарзі ОСОБА_2, була проведена членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_5 із дотриманням вимог ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що складена довідка від 28.04.2014 року (а. 12-13).
Скарга на рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 28.05.2014 року № 72/ДПР-14 була направлена адвокатом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 27.06.2014 року із дотриманням строків на оскарження, встановлених ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, 15 січня 2014 року між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичної допомоги (а.28). Відповідно до вказаного договору адвокат зобов’язувався бути представником ОСОБА_2 в Центрально-Міському районному суді м. Кривий Ріг під час судового розгляду цивільної справи № 216/8653/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
У наданих дисциплінарній палаті КДКА поясненнях (а.15) адвокат вказав, що під час консультації ОСОБА_2 поставила перед ним питання щодо можливості вирішення спору таким чином, щоб у її власності залишилась ціла квартира, а позивач отримав грошову компенсацію за ту частку квартири, на яку він претендує. При цьому клієнтка не повідомила адвокату про існування обставин, за якими можливо відступити від рівності часток подружжя у спільній сумісній власності або вимагати визнання спірної квартири її особистим майном.
Адвокат ОСОБА_1 рекомендував ОСОБА_2 не заперечувати проти задоволення позову, зокрема, проти визначення часток у спільній сумісній власності, оскільки після визначення часток у спільній сумісній власності можна буде пред’явити до суду позов про визнання за нею права власності на цілу квартиру із виплатою ОСОБА_3 грошової компенсації за належну йому частку. Таке своє бачення ситуації адвокат ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 керуючись власним досвідом, судовою практикою та вимогами чинного законодавства.
Як зазначено у скарзі ОСОБА_2 (а.с. 19-21), вона повідомляла адвокату про те, що спірна квартира була отримана у власність фактично в результаті обміну отриманої нею від батька в дарунок меншої за площею квартири і грошової доплати. Також адвокату були надані копії всіх підтверджуючих документів (долучені до матеріалів дисциплінарної справи).
Згідно з рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 21.02.2014 року в цивільній справі № 216/8653/13-ц (а.с. 25) ОСОБА_2 та її представник – адвокат ОСОБА_1 проти позову заперечили.
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що квартира дійсно придбана у період шлюбу, але до цього вона мала у власності однокімнатну квартиру, яку вони з колишнім чоловіком (позивачем) фактично обміняли на спірну квартиру.
Однак, відповідно до вказаного рішення суду, доводи, висловлені ОСОБА_2 усно у судовому засіданні, на підставі яких вона просила відмовити у позові, належними та допустимими доказами не були підтверджені. ОСОБА_2 та її представник – адвокат ОСОБА_1 жодного клопотання про витребування доказів, про відкладення судового засідання, тощо для захисту від позову не заявили, вважали за можливе завершити розгляд справи.
За таких обставин позов було задоволено. Вказане рішення суду, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.07.2014 року, набрало законної сили.
Згідно з. ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Таким чином, винесення судом рішення не на користь клієнта адвоката ОСОБА_1 не є підставою для притягнення вказаного адвоката до дисциплінарної відповідальності, оскільки не доведена винувата поведінка адвоката, яка б незаперечно свідчила про вчинення ним дисциплінарного проступку.
Застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не ґрунтується на доказах та не відповідає засадам застосування дисциплінарної відповідальності, визначеним статтею 67 Правил адвокатської етики, а тому провадження у дисциплінарній справі за скаргою адвоката ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1 підлягає закриттю.
За таких обставин, рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є неправильним, таким, що підлягає скасуванню, а дисциплінарна справа – закриттю, у зв’язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 28.05.2014 року № 72 /ДПР-14 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження скасувати.
3. Прийняти нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
4. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
5. Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
11.12.2014